Фразеологізми які є в польській і українській мовах, а також які є тільки в польській мові та тільки в українській мові. Частота вживання фразеологізмів з лексичним компонентом "pani, kobieta". Порівняння принципу фразем польської та української мов.
Аннотация к работе
Zdrowe sa obie, panienka biega po Paryzu, jak po Podgrodziu» - Фразеологізм усної української мови: «Що старша жінка сказала, те мудрістю є не одне десятиліття… вчіться діти, бо воно пригодиться»); Byc z kims na pani, mowic komu a. do kogo pani - uzywac oficjalnej, grzecznosciowej formy pani przy zwracaniu sie do kobiety - Звертатись на пані - вживати в мовленні форми пані до незнайомої жінки старшої віком, викладача, до жінки іншої національності, або просто для підкреслення своєї поваги. 76: «Dlaczego ty jej mowisz: pani?… przeciez to ona twoja wujenka» - Фразеологізм усної української мови: «До цієї людини нас просили звертатися на пані… людина повинна відчуватися комфортно»); Slownik frazeolgiczny jezyka polskiego - Warszawa, 1967: «Zyc jak pani…» - Фразеологізм усної української мови: «Були б гроші, тоді і життя було як у пані…»); Slownik frazeolgiczny jezyka polskiego - Warszawa, 1967: «Prostytutka - to kobieta chcaca zarabiac lekkich pieniazek…!» - Фразеологізм усної української мови: «Жінку легкої поведінки можна знайти… вони завжди там є!»);Опрацювавши фразеологічний матеріал, який знаходиться в польській та українській мовах, ми можемо сказати як часто вживаються фразеологізми з лексичним компонентом «pani, kobieta». Польські фразеологізми класифікуються за двома критеріями: формальним та семантичним, ми класифікували фразеологізми на основі порівняльного принципу фразем польської та української мов, щоб побачити яку різницю мають ці дві споріднені мови. Зіставивши знайдені фразеологізми у словниках, в усному мовленні і в художніх творах письменників польської і української мов, можна зробити висновки, що незважаючи на спорідненість цих мов, різниця вживання фразеологізмів з лексичним компонентом «pani, kobieta» є дуже великою. В першому параграфі другого розділу ми маємо дуже малу кількість (десять) однакових фразеологізмів польської і української мов, у другому параграфі тридцятьдевять польських фразеологізмів, які не мають українських відповідників, а в третьому параграфі девть українських фразеологізмів які не мають споріднень з польською мовою.
Вывод
Фразеологічна одиниця - це лаконічна форма матеріалізації людського мислення.
Фразеологізми обєктивно функціонують у мові, активно вживаються як семантичні компоненти словосполучень та речень.
Опрацювавши фразеологічний матеріал, який знаходиться в польській та українській мовах, ми можемо сказати як часто вживаються фразеологізми з лексичним компонентом «pani, kobieta».
Польські фразеологізми класифікуються за двома критеріями: формальним та семантичним, ми класифікували фразеологізми на основі порівняльного принципу фразем польської та української мов, щоб побачити яку різницю мають ці дві споріднені мови.
Зіставивши знайдені фразеологізми у словниках, в усному мовленні і в художніх творах письменників польської і української мов, можна зробити висновки, що незважаючи на спорідненість цих мов, різниця вживання фразеологізмів з лексичним компонентом «pani, kobieta» є дуже великою.
В першому параграфі другого розділу ми маємо дуже малу кількість (десять) однакових фразеологізмів польської і української мов, у другому параграфі тридцятьдевять польських фразеологізмів, які не мають українських відповідників, а в третьому параграфі девть українських фразеологізмів які не мають споріднень з польською мовою.
За цією класифікацією можна впевнено сказати що польський фразеологічний запас багатший від українського, в українській мові й половину тих фразеологізмів не має що в польській, на позначення слів «pani, kobieta».
Варто відзначити, що фразеологізми - семантично повязані і структурно залежні, мінімальні, синтаксичні одиниці з номінативною функцією в комунікативній системі мови, семантична структура яких не мотивується лексичними значеннями їх постійних компонентів. Звукова форма вираження фразеологічних одиниць обмежена сталістю семантичної структури. Сукупність усталених зворотів та стійких поєднань слів, що виступають в мові як єдині, не подільні і цілісні за значенням вислови, складають фразеологічну систему будь-якої мови.
Важливою ланкою фразеології як науки є те, що вона займається вивченням фразеології з погляду синхронії (сучасний етап розвитку), і діахронії (в процесі історичного розвитку).
Головними мовознавцями які займалися фразеологією і зробили величезний внесок у розробку питань фразеології були: S. Skorupka, R. Ekkert, B. Rejakowa, J. Krzyrzanowski i S. Grabias.
Усі ці дослідження лягли в основу фразеологічного словника польської мови за редакцією Doroszewskiego, фразеологічного словника Skorupky.
Дане висвітлення фразеології можна використовувати на спецкурсах з польської та української культури, а головне на спецкурсах лексикології або фразеології.
Список литературы
1. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. - Х.: Вища школа. Видавництво при ХДУ., 1983. - С. 6.
2. Авксентьев Л.Г. Особливості семантики фразеологічних одиниць сучасної української мови // Укр. мова і літ. в школі. - 1986. - №3. - С. 29-32.
3. Алефіренко Ф.М. Теоретичні питання фразеології. - Харків: Вища школа, 1987.
4. Ахманова О.С. Очерки пообщей и русской лексикологии. - М.: Учпед, 1957. - С. 203.
5. Бабич Н. «Сила Божа» в народній фразеології // Урок української. - 2002. - №2. - С. 28-29.
6. Бабкин М.А. Русская фразеология: и развитие и источники. - Л: Наука, 1970.
7. Баран А.Я. Фразеологізми і частини мови // Семантика мови і тексту. - Івано-Франківськ, 2002. - С. 27-30.
8. Баран Я.А., Зимоире М.І. Теоретичні основи фразеології: Навч. посібник для студент. фак. іноз. мов університетів та педінститутів. - Ужгород, 1999. - С. 154.
9. Бевзенко С.П. Вивчення української лексики і фразеології // Бевзенко С.П. Історія українського мовознавства. - К., 1991. - С. 25-32.
10. Білоноженко В.М. та ін. Фразеологічний словник української мови. У 2-х кн. - К.: Наукова думка, 1993.
11. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических едениц в русском языке // Избр. тр.: Лексикология и лексикография. - М.: Наука, 1997.
12. Виноградов В.В. Русский язык. - М. - Л., 1947. - С. 24-25.
14. Гладкий М. Фразеологія // Українські граматики / За ред. О. Горбача. - Вип. 9. - Мюнхен, 1992. - С. 74-106.
15. Демський М.Т. Суть фраземи, її аналогічні функції й особливості номінації (матеріали до ідеографічного словника українських фразем) // Записки наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка. - Т. CCXIV. - Львів, 1992.