Клінiко-патофізіологічна характеристика співвідношень церебральних і серцево-судинних порушень у віддалений період закритих черепно–мозкових травм - Автореферат
Вивчення клініко–інструментальних показників нервової системи у хворих з церебральними та серцево–судинними порушеннями у віддалений період закритих черепно–мозкових травм. Аналіз динаміки деяких показників під впливом мікрохвильової резонансної терапії.
Аннотация к работе
За даними епідеміологічного вивчення, проведеного в кінці 80-х років у різних регіонах СРСР, щорічно одержували тільки пошкодження головного мозку більше 1 млн 200 тис чоловік (4 на 1 тис населення), в тому числі тяжку ЧМТ - не менше 100 тис, а з ранами і забоями покровів черепу не менше 1,5 - 3 млн (Коновалов А.Н., Ліхтерман Л.Б., Потапов А.А., 1994). Серед віддалених наслідків ЗЧМТ, крім неврологічних, нерідко відмічаються соматичні, зумовлені розвитком патологічних змін у внутрішніх органах (Зозуля І.С., 1975; Карієв М.Х., 1994; Курако Ю.Л., Букіна В.В., 1989; Педаченко Е.Г., 1983; Ромоданов А.П., Педаченко Г.А., Педаченко Е.Г., Поліщук М.Е., 1992; Ромоданов А.П., 1989; Теленгатор О.Я., 1990, 1993, 1997; Тайцлін В.І., Попова Л.Г., 1995; Хобта В.Д., Курач І.І., 1995; Wiercisiewski D., et MCDEAVITT J., 1998 та ін.). Між тим вісцеральні, а саме серцево - судинні порушення, які вперше виявилися після ЗЧМТ у осіб молодого віку, недостатньо вивчені, не уточнені середовищні та соціальні фактори ризику і антиризику декомпенсацій, клініко - патофізіологічна характеристика, діагностичні критерії, не розроблені шляхи оптимізації профілактики та лікування хворих з нейросоматичною формою ТХГМ, яка протікає з захворюваннями серцево - судинної системи (ЗССС). Дисертація виконана у відповідності з планами наукових досліджень Українського науково - дослідного інституту клінічної і експериментальної неврології та психіатрії “Розробити нові методи профілактики, діагностики, лікування вегето-судинної дистонії з церебральними судинними порушеннями” (шифр ІН 26.07.95); “Розробити технологію та нові підходи до застосування фізико - технічних методів лікування, профілактики і реабілітації хворих з неврологічною патологією, стійкою до традиційної терапії” (шифр 6.19.14.96). Вивчити клініко-інструментальні показники нервової системи, в тому числі вегетативно-судинних функцій, психологічний профіль особистості, біоелектричну активність головного мозку, мозковий кровообіг, внутрішньочерепний тиск у хворих з церебральними та ССП у ВПЗЧМТ.Обстежено 200 хворих (103 жіночої статі, 97 чоловічої статі, віком від 17 до 49 років), які знаходились на лікуванні у неврологічному та кардіологічному відділеннях Первомайської ЦРЛ Харківської області у 1989-1996 роках і були розподілені на 3 групи: 100 хворих з церебральними та серцево-судинними порушеннями (ССП), що виникли в різні терміни після ЗЧМТ у віддалений період, ввійшли в основну групу (ОГ); 50 хворих з церебральними наслідками ЗЧМТ без соматичних захворювань - у І контрольну групу (І КГ); 50 хворих з захворюваннями ССС, які не мали ЧМТ в анамнезі - у ІІ контрольну групу (ІІ КГ). Всі хворі перенесли легкі ЗЧМТ, у тому числі у 2/3 з них був струс головного мозку. Для дослідження звязків між клінічними неврологічними синдромами і конкретними нозологічними одиницями захворювань ССС у хворих з ЧМТ використовували непараметричний метод характеристичних інтервалів (Генес В.С., 1967), підхід Байеса, метод “хи-квадрат” з наступним перетворенням у коефіцієнт кореляції r. Порівняння субєктивних ознак і обєктивних проявів ураження ССС показало достовірні відмінності по частоті між ОГ та І КГ у 11 з 16 показників, які були в ОГ, тоді як 10 з них в І КГ були відсутні у всіх хворих. б) при синдромах ВСД, лікворно-гіпертензійному, астенічному та вестибулоатактичному хворі можуть лікуватись як у неврологічному, так і в кардіологічному відділеннях, а при епілептичному і сенсорному неспецифічному гемісиндромі - у неврологічному відділенні, так як ці синдроми являються ведучими, порівняно з захворюваннями ССС у цих хворих;Клінічна характеристика хворих ОГ, двох її підгруп (І ПОГ з декомпенсацією церебральних наслідків - 2/3 хворих і ІІ ПОГ - з декомпенсацією серцево - судинних порушень - 1/3 хворих), поряд з загальними ознаками має достовірні відмінності від таких в контрольних групах: І КГ - з ВНЗЧМТ без вісцеральних розладів, ІІ КГ - з захворюваннями ССС, які не мали ЧМТ в анамнезі. У хворих з ВНЗЧМТ і захворюваннями ССС достовірно частіше: а)наявність різних субєктивних проявів та обєктивних ознак ураження ЦНС, на відміну від хворих з захворюваннями ССС без ЧМТ в анамнезі; б)наявність субєктивних проявів та обєктивних ознак ураження ССС, на відміну від хворих з ВНЗЧМТ без захворювань ССС; в)перевага числа хворих з парасимпатикотонією, зниженою, або спотвореною вегетативною реактивністю, порівняно з нормою; г)синдром вегетативної дистонії, на відміну від хворих з ВНЗЧМТ без захворювань ССС, а синдром вегетативної дистонії, астенічний і лікворно - гіпертензійний, на відміну від хворих з захворюваннями ССС без ЧМТ в анамнезі; д)при дослідженні ШСР на нікотинову кислоту переважає число хворих з скороченим латентним періодом, повільним темпом розвитку ШСР, вираженою інтенсивністю і більш тривалим часом шкірної ерітеми, а також уповільненням пульсу та зниженням АТ; е) при дослідженні серцевого ритму методом ВПМ встановлена перевага парасимпатикотонії, як ознака клінічної декомпенсації внаслідок зриву адаптац