Вивчення особливостей виникнення та реалізації агресивних тенденцій у хворих з розладами особистості, розгляд використання різних методів їх дослідження. Порівняльний аналіз одержаних результатів, оцінка можливості їх застосування в клінічній психіатрії.
Аннотация к работе
Таким чином, це пояснює і збільшення клінічних проявів декомпенсацій розладів особистості, порушень поведінки, серед яких агресивні форми поведінки займають одне з провідних місць (Стаценко О.М., 1991). Агресивна поведінка при особистісних розладах розглядалась як елемент соціальної дезадаптації, спосіб «відходу від дійсності», тобто як декомпенсація психопатичної особистості (Пеліпас В.Є., Стрельнікова І.Р., 1979; Печернікова Т.П., Шостакович Б.В., 1981). Деякі автори схильні розглядати мікросоціальні фактори як предиктори дезадаптації особистості і вважати агресивну поведінку її наслідком (Горькова І.А., 1994; Гурєва В.О., Гіндікін В.Я., 1982; Колесніков О.А., 1988; Стаценко О.М., 1991; Waltz J., 1994). Разом з цим залишаються нерозробленими питання взаємовідносин агресії і тривоги, значення тривоги в виникненні агресії та способах її реалізації при розладах особистості; не розроблені прогностичні критерії ризику виникнення та реалізації агресивної поведінки у структурі розладів особистості. Мета роботи: на підставі клініко-психопатологічного та соціально-психологічного аналізу агресивних форм поведінки у хворих з розладами особистості вивчити феноменологічні прояви агресії та їх звязок з рівнем тривоги, фрустраційною толерантністю, характером міжособистісних відносин і типами сімейного виховання; визначити прогностичні критерії вірогідності виникнення і реалізації агресії для оптимізації лікувально-профілактичної допомоги цьому контингенту хворих.Обєктом даного дослідження були 121 пацієнт з агресивними формами поведінки в структурі розладів особистості, які знаходились на стаціонарному обстеженні та лікуванні в Дніпропетровському лікувально-профілактичному обєднанні «Міжобласний клінічний психоневрологічний центр». Для систематизації даних та оцінки психопатологічних порушень і встановлення їх звязку з агресією використовували спеціально розроблену «Карту обстеження хворого», куди заносили соціально-демографічні дані, клініко-динамічні показники, дані про прояви агресії та тривоги. Особи у віці 17-20 років складали 42,15% (51 чоловік), 20-24 років - 23,96% (29 чоловік), 25-29 років - 10,74% (13 чоловік), 30-34 років - 9,92% (12 чоловік), 35-39 років - 7,44% (9 чоловік) і 40-45 років - 5,79% (7 чоловік). Хворі були поділені на 6 груп в залежності від типу розладу особистості. Стаценко (1991), однак у цьому дослідженні ширше подані типи розладів особистості (були додані групи осіб з шизоїдним розладом особистості, із змішаними розладами особистості, обстежені особи з розладами особистості, ускладненими зловживанням наркотичними речовинами).Характерним для хворих з особистісними розладами є різноманітність типів виховання, які здійснювались особами жіночої статі, відсутність цілосності тріади «батько-мати-дитина», що в значній мірі визначає спрямованність особистості, сприяє формуванню тривожності як особистісної риси та виникненню неадекватного рівня самооцінки і самодостатності. Високий рівень особистісної тривожності в поєднанні з формуванням та фіксацією неадекватної нестійкої самооцінки сприяє пригніченню відчуття відповідальності, побудові неконструктивних міжособистісних відносин і підвищує вірогідність виникнення агресивних форм поведінки у хворих з будь-якими типами особистісних розладів. 5.Ситуаційно-зумовлена агресивна поведінка хворих з емоційно-нестійким розладом особистості, яка проявляється в руйнівних діях, що супроводжуються вербальним компонентом агресії, повязана з середнім рівнем особистісної тривожності в поєднанні з низьким рівнем усвідомлення тривоги та екстрапунітивною спрямованістю самозахисних реакцій. Відмітною особливістю хворих з істеричним розладом особистості є превалювання демонстраційно-шантажних форм поведінки з яскраво виразним компонентом агресії, виникнення яких обумовлюється високим рівнем особистісної тривожності і реактивної тривожності в поєднанні з низькою фрустраційною толерантністю. Середній рівень особистісної тривожності в поєднанні з низьким рівнем усвідомлення тривоги та екстрапунітивною спрямованністю самозахисних реакцій обумовлює бурхливе вегетативне супроводження агресивних дій, які зберігаються після їх закінчення в структурі астено-депресивного стану, у осіб із змішаними розладами особистості.
План
2. Основний зміст роботи
Вывод
1. У хворих з різними типами розладів особистості вірогідність виникнення агресивних форм поведінки повязана з співвідношенням типу виховання, деструктивного рівня тривоги, ступеню її усвідомлення та способів пригнічення, рівня фрустраційної толерантності, переважаючого типу міжособистісних відносин.
2. Характерним для хворих з особистісними розладами є різноманітність типів виховання, які здійснювались особами жіночої статі, відсутність цілосності тріади «батько-мати-дитина», що в значній мірі визначає спрямованність особистості, сприяє формуванню тривожності як особистісної риси та виникненню неадекватного рівня самооцінки і самодостатності.
3. Високий рівень особистісної тривожності в поєднанні з формуванням та фіксацією неадекватної нестійкої самооцінки сприяє пригніченню відчуття відповідальності, побудові неконструктивних міжособистісних відносин і підвищує вірогідність виникнення агресивних форм поведінки у хворих з будь-якими типами особистісних розладів.
4. Для хворих з дисоціальним розладом особистості характерна гетероагресія, яка спрямована на оточуючих осіб у формі фізичних і вербальних дій. Експлозивно-брутальний модус поведінки у осіб з дисоціальним розладом особистості повязаний з високим рівнем особистісної тривожності в поєднанні з блокуванням відкритого прояву тривоги і низьким рівнем фрустраційної толерантності.
5.Ситуаційно-зумовлена агресивна поведінка хворих з емоційно-нестійким розладом особистості, яка проявляється в руйнівних діях, що супроводжуються вербальним компонентом агресії, повязана з середнім рівнем особистісної тривожності в поєднанні з низьким рівнем усвідомлення тривоги та екстрапунітивною спрямованістю самозахисних реакцій.
6. Хворим з шизоїдним розладом особистості найбільш властива автоагресивна поведінка, яка обумовлена високим рівнем особистісної тривожності в поєднанні з блокадою швидкого афективного відреагування та тенденцією до «застрявання» на труднощах фрустраційної ситуації.
7. Відмітною особливістю хворих з істеричним розладом особистості є превалювання демонстраційно-шантажних форм поведінки з яскраво виразним компонентом агресії, виникнення яких обумовлюється високим рівнем особистісної тривожності і реактивної тривожності в поєднанні з низькою фрустраційною толерантністю.
8. Середній рівень особистісної тривожності в поєднанні з низьким рівнем усвідомлення тривоги та екстрапунітивною спрямованністю самозахисних реакцій обумовлює бурхливе вегетативне супроводження агресивних дій, які зберігаються після їх закінчення в структурі астено-депресивного стану, у осіб із змішаними розладами особистості.
9.Характерною особливістю хворих з розладами особистості, ускладненими зловживанням наркотичними речовинами, є дисфорічний характер гетеро- або автоагресивних форм поведінки, який зумовлюється поєднанням високого рівня особистісної тривожності з низьким рівнем фрустраційної толерантності.
Практичні рекомендації
1. Рання діагностика і профілактика порушень поведінки у хворих з розладами особистості повинна містити, крім клініко-психопатологічного дослідження, низку тестів, яка складається з тесту СБДО, тесту інтерперсональної діагностики Лірі, тесту фрустрації Розенцвейга, шкали самооцінки Спілбергера-Ханіна.
2. При психологічних дослідженнях найбільш важливим аспектом є рівень виявлення та ступінь усвідомлення особистісної та реактивної тривожності.
3. Контингентом підвищеного ризику виникнення агресивних форм поведінки є особи з високим рівнем неусвідомленої особистісної тривожності.
4. Програма реабілітації хворих з агресивними формами поведінки в структурі розладів особистості повинна включати три основних компонента: 1) психологічну діагностику, 2) використання анксіолітичних препаратів і 3) психотерапевтичну корекцію девіацій особистості.
5. Психотерапевтичну корекцію агресивної поведінки при розладах особистості доцільно проводити в два этапи: 1) этап групового тренінгу і 2) індивидуальна психодинамічна психотерапія.
Список литературы
1. Агрессивное поведение при расстройствах личности: диагностика, клиника, коррекция. (Монография) - Днепропетровск, 1998.- 80 с. (в соавт. В.И. Полтавец, С.В. Жабокрицкий).
2. Сравнительная характеристика агрессивного поведения у больных с диссоциальным и истерическим расстройством личности //Журнал психиатрии и медицинской психологии.- 1998.- №1(4).- С.26-30.
3. Психологические особенности больных с агрессивными формами поведения в структуре расстройств личности //Вісник проблем біології і медицини.- 1998 р.- Вип.25.- С.122-124.
4. Клинико-психологическое исследование личностных особенностей больных наркоманиями //Клинические и социальные аспекты реабилитации хронических психических больных.- Мат.областной научно-практич.конф.- Днепропетровск, 1995.- С.17-18.
5. О роли коммуникативного стиля в генезе агрессивного поведения лиц с расстройствами личности //Вопросы клинической и социальной психиатрии и наркологии.- Тезисы докладов научно-практич.конф.- Днепропетровск, 1996.- С.101-102. (в соавт. Л.Н.Юрьева).
6. К вопросу изучения агрессивных форм поведения у больных с расстройствами личности //Актуальные вопросы медицины и биологии.- Сб.статей.- Выпуск 7.Ч.1.- Днепропетровск, 1996.- С.91.
7. Изучение агрессивных форм поведения при различных вариантах параноидной шизофрении //Актуальные вопросы медицины и биологии.- Сб.статей.- Выпуск 7.Ч.1.- Днепропетровск, 1996.- С.93. (в соавт. П.Р. Гармиш, А.И. Мамчур, С.Г. Носов).
8. Роль семьи в генезе нарушений поведения у больных с расстройствами личности //Актуальные вопросы неврологии, психиатрии и наркологии на современном этапе.- Тезисы научно-практич.конф.- Днепропетровск, 1997.- С.186-187. (в соавт. Н.А. Ерчкова).
9. Взаимосвязь показателей тревоги и нарушений поведения у больных с расстройствами личности //Тревога и обсессии:/Сб.науч.трудов под ред. А.Б. Смулевича.- Москва, 1998.- С.348-349.
10. Сімейний фактор у генезі агресивної поведінки //Україна: людина, суспільство, природа. - Тези доповідей IV щорічної наукової конференції.- Київ, 1998.- С.171.