Структура клініко-психопатологічних і вегетативних порушень у хворих на соматоформну вегетативну дисфункцію серця та серцево-судинної системи у осіб молодого віку. Патогенетична модель розвитку соматоформної вегетативної дисфункції серця у хворих.
Аннотация к работе
Особливе місце серед вищевказаної патології посідає соматоформна вегетативна дисфункція серця та серцево-судинної системи (СВДСТССС), актуальність вивчення якої визначається як високою поширеністю даного розладу, підтвердженої численними епідеміологічними дослідженнями, так і широким спектром клінічних проявів, серед яких на перший план виходять саме соматичні феномени, які маскують у більшості випадків психопатологічні прояви даного розладу [Гіндикін В.Я., 2000; Іванов С.В., 2002; Чабан О.С., 2002; Бабюк І.О., 2003; Михайлов Б.В., 2004; Гавенко В.Л., Сінайко В.М., 2004; Кришталь В.В., 2006]. Вивчити структуру клініко-психопатологічних і вегетативних порушень у хворих на соматоформну вегетативну дисфункцію серця та серцево-судинної системи у осіб молодого віку. Вперше на підставі зіставлення клініко-психопатологічних, вегетативних та психофізіологічних особливостей хворих на соматоформну вегетативну дисфункцію серця та серцево-судинної системи, осіб, які мають поодинокі вегетативні порушення, та здорових обстежених показано закономірності розвитку розладу у осіб молодого віку та розроблено патогенетичну модель формування соматоформної вегетативної дисфункції серця та серцево-судинної системи у даного контингенту. На підставі отриманих даних та патогенетичної моделі розроблено комплексну патогенетично обґрунтовану програму корекції соматоформної вегетативної дисфункції серця та серцево-судинної системи у осіб молодого віку, що враховує виявлені чинники розвитку розладу, основні ланки патогенезу та відповідні точки прикладення психотерапевтичного та психофармакологічного впливу. Автором особисто проведене комплексне клініко-анамнестичне, клініко-психопатологічне, психодіагностичне, психофізіологічне та вегетативне обстеження 121 хворого на СВДСТССС, 100 осіб, які мали поодинокі вегетативні порушення та 72 обстежених контрольної групи; катамнестичне дослідження 95 хворих на СВДСТССС та 72 осіб, які мали поодинокі вегетативні порушення; аналіз і зіставлення отриманих даних, їхнє узагальнення та наукову інтерпретацію, а також впровадження результатів дослідження в практичну діяльність.У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове рішення наукової задачи діагностики та корекції СВДСТССС у осіб молодого віку, розроблено патогенетичну модель розвитку даного розладу та патогенетично обґрунтовані підходи до його корекції та профілактики. У структурі вегетативних порушень найбільш значимими є порушення кровообігу (мозкового - 86,8±6,0%; центрального - 83,5±6,6%; периферичного - 71,9±8,0%), сполучені з ними порушення з боку дихальної системи (63,6±8,6%), психовегетативні порушення (83,5±6,6%) та підвищена метеочутливість (58,7±8,8%), що підтверджується наявністю статистично значимих кореляційних звязків між зазначеними групами вегетативних порушень (p<0,05). Провідними психосоціальними та біологічними факторами розвитку СВДСТССС у осіб молодого віку є зміна місця проживання (47,1±8,9%) та повязані з нею погіршення житлових умов (13,2±6,0%), труднощі адаптації до умов навчання (66,9±8,4%), наявність хронічних конфліктних ситуацій з однокурсниками (10,7±5,5%), із сусідами по квартирі або гуртожитку (19,8±7,1%) та по інших напрямках (13,2±6,0%) (p<0,05), порушення режиму сну-неспання (49,6±8,9%), паління (41,3±8,8%), гіподинамія (27,3±7,9%), часті респіраторно-вірусні інфекції (40,5±8,7%), наявність серцево-судинних захворювань у членів родини (44,6±8,9%) (p<0,05). Хворі на СВДСТССС мають меншу інтелектуальну та фізичну працездатність порівняно зі здоровими обстеженими, що проявляється в гірших показниках зорової памяті (на 31,79%), швидкому стомленні при виконанні коректурної проби та нижчих показниках продуктивності уваги (на 15,11%), більшому періоді сенсомоторної реакції (на 91,04%) та гірших показниках координації (на 63,96%), гіршими результатами велоергометричної проби (55,96%) та значним погіршенням описаних показників під впливом фізичного навантаження.
Вывод
1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове рішення наукової задачи діагностики та корекції СВДСТССС у осіб молодого віку, розроблено патогенетичну модель розвитку даного розладу та патогенетично обґрунтовані підходи до його корекції та профілактики.
2. Провідними психопатологічними синдромами при СВДСТССС є астенічний синдром (9,1±5,1%), астено-депресивний синдром (14,0±6,2%); неврастенічний синдром (53,7±8,9%), тривожно-депресивний синдром (23,1±7,5%).
3. У структурі вегетативних порушень найбільш значимими є порушення кровообігу (мозкового - 86,8±6,0%; центрального - 83,5±6,6%; периферичного - 71,9±8,0%), сполучені з ними порушення з боку дихальної системи (63,6±8,6%), психовегетативні порушення (83,5±6,6%) та підвищена метеочутливість (58,7±8,8%), що підтверджується наявністю статистично значимих кореляційних звязків між зазначеними групами вегетативних порушень (p<0,05).
4. Провідними психосоціальними та біологічними факторами розвитку СВДСТССС у осіб молодого віку є зміна місця проживання (47,1±8,9%) та повязані з нею погіршення житлових умов (13,2±6,0%), труднощі адаптації до умов навчання (66,9±8,4%), наявність хронічних конфліктних ситуацій з однокурсниками (10,7±5,5%), із сусідами по квартирі або гуртожитку (19,8±7,1%) та по інших напрямках (13,2±6,0%) (p<0,05), порушення режиму сну-неспання (49,6±8,9%), паління (41,3±8,8%), гіподинамія (27,3±7,9%), часті респіраторно-вірусні інфекції (40,5±8,7%), наявність серцево-судинних захворювань у членів родини (44,6±8,9%) (p<0,05).
5. Хворі на СВДСТССС мають меншу інтелектуальну та фізичну працездатність порівняно зі здоровими обстеженими, що проявляється в гірших показниках зорової памяті (на 31,79%), швидкому стомленні при виконанні коректурної проби та нижчих показниках продуктивності уваги (на 15,11%), більшому періоді сенсомоторної реакції (на 91,04%) та гірших показниках координації (на 63,96%), гіршими результатами велоергометричної проби (55,96%) та значним погіршенням описаних показників під впливом фізичного навантаження. Фізичне навантаження є чинником, який збільшує ступінь погодженості роботи різних функціональних систем та оптимізує як вищу нервову діяльність, так і вегетативну регуляцію у здорових обстежених.
6. Хворі на СВДСТССС мають більш високі рівні особистісної та ситуативної тривожності (на 18,14% та 13,23% відповідно), гіпотімії (на 13,00%), астенії (на 28,95%) та нервово-психічної напруги (26,53%) порівняно зі здоровими обстежуваними.
7. Патогенетична модель розвитку СВДСТССС у осіб молодого віку заснована на психосоматичному “хибному” колі, де пусковим фактором розвитку розладу є несприятливі соціально-психологічні та біологічні фактори, що діють комплексно та нашаровуються на конституціональні та особистісні особливості, зухвалу хронічну емоційну напругу та виснаження адаптаційних механізмів. Під впливом хронічної емоційної напруги відбувається зниження ефективності механізмів саморегуляції, порушення погодженості роботи вегетативних центрів та неадекватне вегетативне забезпечення вищої нервової діяльності, що у свою чергу приводить до порушень когнітивних функцій та знижує ступінь адекватності емоційного реагування, замикаючи тим самим “хибне” коло СВДСТССС.
8. Розроблена програма корекції СВДСТССС включає етіологічне (психотерапевтична корекція, мінімізація несприятливих зовнішніх впливів), патогенетичне (психотерапевтична корекція стрижневих психологічних проблем, психофармакологічний вплив - транквілізатори, вегетостабілізатори, ноотропи, адаптогени; дозовані фізичні навантаження) та симптоматичне лікування. Апробація розробленої програми показала її ефективність у 71,6±0,42% хворих на СВДСТССС та у 91,7±0,21% осіб з поодинокими вегетативними порушеннями.
9. Програма профілактики СВДСТССС у осіб молодого віку включає максимально ранню діагностику, облік спадкових чинників та високої поширеності розладу серед студентської молоді при проведенні профоглядів, заняття спортом, відмову від шкідливих звичок, створення навчальної атмосфери, яка сприяє розкриттю можливостей студента без шкоди його здоровю.
Список литературы
1. Самохвалов А.В., Моргулис М.В, Ревін В.В. Социально-психологические факторы учебной адаптации студентов-медиков // Актуальные вопросы современной психиатрии. Збірник студентських наукових праць, присвячений 100-річчю Н.П.Татаренко й 120-річчю В.П.Протопопова. Вип.3. Харків 2000. С. 59-63. (Особистий внесок Самохвалова А.В. набір матеріалу, аналіз та опис отриманих даних).
2. Самохвалов А.В. Динамика психологической и физиологической адаптации студентов к учебным нагрузкам // Актуальные вопросы современной психиатрии. Збірник студентських наукових праць, присвячений памяті Альберта Швейцера й 10-річчю незалежності України. Вип.4. Харків, 2001. С. 10-11.
3. Samokhvalov A.V. Las manifestaciones fisiologicas y psicologicas de la adaptacion al estres de instruccion // Abstracts book of WPA International Congress “New Commitments for Psychiatrists”, Madrid, Spain, 2001. P. 144-145.
4. Samokhvalov A.V. Psychosomatical correlates of educational and social stress // Abstracts book of XII World Congress of Psychiatry, Yokohama, Japan, 2002. P. 71-72.
5. Самохвалов А.В. Психічні порушення у хворих із функціональними розладами вегетативної нервової системи // Досягнення молодих вчених - майбутнє медицини. Матеріали науково-практичної конференції молодих учених, присвяченої 350-річчю м.Харкова. Харків, 2004. С. 75-76.
6. Самохвалов А.В. Структура вегетативных нарушений у больных с соматоформной вегетативной дисфункцией // Український вісник психоневрології. Харків, 2005. т.3, Вип. 4 (45). С. 60-64.
7. Самохвалов А.В. Взаимосвязь степени выраженности вегетативных нарушений и уровня тревожности у больных соматоформной вегетативной дисфункцией // Медицина сегодня и завтра. Харків, 2005. №4. С. 84-89.
8. Самохвалов А.В. Особенности личности больных с соматоформной вегетативной дисфункцией сердца и сердечно-сосудистой системы // Експериментальна і клінічна медицина. Харків, 2006. №1. С. 140-143.
9. Самохвалов А.В. Патогенетическая модель развития соматоформной вегетативной дисфункции сердца и сердечно-сосудистой системы (F45.30) у лиц молодого возраста // Архів психіатрії. Київ, 2006. Т.12. №1-4(44-47). С. 88-92.