Особливості клініко-психопатологічних особливостей і профілів особистості підлітків-правопорушників і порівняння з їхніми законослухняними однолітками. Аналіз результатів кореляційного дослідження та показників агресивності неповнолітніх злочинців.
Аннотация к работе
Але при розгляді літератури останніх років явно переважають закордонні джерела (Wann D., Brancombe N., 1990; Eron L.D., 1994; Farrington D.P., 1994; Waltz J., 1994; Bohman M., 1996; Rutter M., 1996; Farber E.W., Burge-Callaway K., 1998), у вітчизняній психіатрії на цей час питання підліткової злочинності й агресивності розглядаються переважно в таких аспектах: при дослідженні генези суспільно небезпечних дій психічно хворих (Юрєва Л.Н., 1993; Бачериков Н.Е., Гавенко В.Л., Самардакова Г.А., 1993; Спіріна І.Д., 1998; Мельник В.И., 1999; Пирков С.М., 1999); із позицій системного підходу до рішення проблеми обмеженої осудності (Первомайський В.Б., Ілейко В.Р, 1994; Сиропятов О.Г., Дзеружинська Н.А., 1996; Первомайський В.Б., 1998); при вивченні передхворобливих психічних змін і розладів у підлітків (Гавенко В.Л., 1996; Слюсар В.В., 1997; Кожина А.М., 1997); з соціально-психологічних позицій при вивченні агрессивної поведінки в структурі розладів особистості у дорослих (Полтавець В.І., Первий В.С., Жабокрицький С.В., 1998). Вищесказане визначає актуальність дослідження стану психічного здоровя підлітків в умовах ВТК з урахуванням виду злочинного посягання і вивченням клініко-психопатологічних та соціально-психологічних корелятів агресивності підлітків. Нами вперше проведено комплексне дослідження психічних розладів у їхньому взаємозвязку з соціально-психологічними особливостями, профілем особистості, рівнями агресивності та конфліктності в підлітків, що скоїли злочинні посягання агресивного, корисливого та змішаного виду. Виділені відмінні риси психічних розладів, особливостей особистості, конфліктності й агресивності у підлітків-правопорушників при дослідженні у 1995 та в 1999 роках, що відбивають основні тенденції в їх змінах за цей період. У результаті роботи показано, що діагностика психічних змін і розладів у їхньому взаємозвязку з соціально-психологічними особливостями, профілем особистості, рівнями агресивності і конфліктності в підлітків-правопорушників дозволяє конкретизувати психотерапевтичні та соціально-реабілітаційні заходи з урахуванням агресивного, корисливого або змішаного характеру вчиненого злочину.Для підлітків, що скоїли правопорушення, повязані з агресивними діями, більш характерне зловживання алкоголем, вживання тютюну та наркотичних речовин при високій самооцінці рівня здоровя та найбільш низькій частоті перенесених соматичних і нервових захворювань. Підлітки, що учинили агресивні злочини без корисливих мотивів мають мінімальну серед обстежених груп виразність соматичних і вегетативних порушень, середній рівень інтенсивності психічних скарг і розладів, і максимальну інтенсивність скарг на незадоволеність у сексуальній сфері, що очевидно пояснюється особистісними особливостями - переваженням гипертимних рис характеру (підняття профілю СБОО на шкалі гіпоманії та зниження на шкалі депресії). Підлітки, які скоїли правопорушення з агресивною спрямованістю, відрізняються більш низьким, у порівнянні з іншими групами, рівнем конфліктності стосовно життєвих цілей, “матері”, “керівників”, “співробітників”. Для підлітків, що учинили злочини з агресивним видом посягання, характерне підвищення рівня шкал “непрямої агресії”, “дратівливості”, “негативізму”, “образи”, “вербальної агресії”, а також індексу “ворожості” тесту Басса-Дарки. Визначені взаємозвязки агресивності з особливостями особистості підлітків, що найбільше виражені в підлітків, які учинили агресивні злочини.
Вывод
У групах підлітків-правопорушників, розділених за ознакою насильницького, корисливого або змішаного характеру злочину, виявлені відмінні психологічні, психосоціальні й анамнестичні особливості. Для підлітків, що скоїли правопорушення, повязані з агресивними діями, більш характерне зловживання алкоголем, вживання тютюну та наркотичних речовин при високій самооцінці рівня здоровя та найбільш низькій частоті перенесених соматичних і нервових захворювань.
Підлітки, що учинили агресивні злочини без корисливих мотивів мають мінімальну серед обстежених груп виразність соматичних і вегетативних порушень, середній рівень інтенсивності психічних скарг і розладів, і максимальну інтенсивність скарг на незадоволеність у сексуальній сфері, що очевидно пояснюється особистісними особливостями - переваженням гипертимних рис характеру (підняття профілю СБОО на шкалі гіпоманії та зниження на шкалі депресії).
Для підлітків усіх груп характерний підйом профілю СБОО на шкалах психопатії та шизоїдності. Усереднений профіль особистості за тестом СБОО у підлітків групи К характеризується відносним зниженням рівня шкал паранояльності та шизоідності. Середні значення показників шкал СБОО у підлітків групи З характеризуються відносним підйомом на шкалах паранояльності та психастенії, зниженням на шкалі психопатії. У підлітків групи А пік профілю СБОО на шкалі гіпоманії та зниження на шкалі депресії є основними відмінностями.
Найбільш високий рівень конфліктності в обстежених без достовірних розходжень між групами виявлений стосовно страхів і до себе самого. Підлітки, які скоїли правопорушення з агресивною спрямованістю, відрізняються більш низьким, у порівнянні з іншими групами, рівнем конфліктності стосовно життєвих цілей, “матері”, “керівників”, “співробітників”.
У групі підлітків-правопорушників, що учинили корисливі злочини, виявлені найнижчі серед обстежених підлітків показники агресивності за тестом Басса-Дарки. Для підлітків, що учинили злочини з агресивним видом посягання, характерне підвищення рівня шкал “непрямої агресії”, “дратівливості”, “негативізму”, “образи”, “вербальної агресії”, а також індексу “ворожості” тесту Басса-Дарки.
Виявлено характерний для підлітків-правопорушників всіх обстежених груп взаємозвязок паранойяльних і гіпоманіакальних особливостей особистості з підвищеним рівнем агресивності.
Визначені взаємозвязки агресивності з особливостями особистості підлітків, що найбільше виражені в підлітків, які учинили агресивні злочини. При цьому характерні сполучення підвищення індексу загальної агресії з підйомом шкали гіпоманії, а індексу ворожості - із підйомом шкали паранойяльності.
Виявлені основні тенденції в зміні соціально-психологічних, особистісних і психічних особливостей, а також їх взаємозвязків у підлітків-правопорушників за період із 1995 по 1999 рік: ріст кореляційних взаємозвязків між показниками, що характеризують інтенсивність порушень в окремих психічних сферах; збільшення кількості позитивних кореляційних звязків між симптомами психічних порушень в окремих сферах і рівнем клінічних шкал СМОЛ. Отримані результати свідчать про більш тісний взаємозвязок особливостей особистості з інтенсивністю психічних порушень, більш чітку синдромальна оформленість психічних порушень у підлітків, обстежених у 1999 році.
Практичні рекомендації.
1. Отримані результати необхідно використовувати в роботі лікарів-психіатрів ВТК при створенні індивідуальних лікувальних програм для вихованців.
2. Дослідження психічного стану в комплексі з оцінкою особистості, рівнів конфліктності, рівнів агресивності і ворожості (за тестом Басса-Дарки) дозволяє встановити клініко-психопатологічні та соціально-психологічні особливості агресивності підлітків.
3. Виявлені в підлітків, які скоїли злочини агресивної спрямованості, психосоціальні особливості (більш часте вживання алкоголю, тютюну і наркотичних речовин), особливості особистості, що взаємозалежні з агресивністю (гіпертимні та параноїдні риси), високі показники профілю агресивності (підвищення рівня шкал “непрямої агресії”, “дратівливості”, “негативізму”, “образи”, “вербальної агресії”, а також індексу “ворожості” тесту Басса-Дарки) потребують включення в лікувально-реабілітаційну програму спеціальних заходів.
4. Лікувально-реабілітаційні заходи, які проводяться відносно підлітків, що скоїли правопорушення агресивної спрямованості, повинні включати наркологічну допомогу (лікування залежностей), індивідуально-орієнтовану психотерапію (корекція рис особистості) і поведінкову психотерапію (метод виходу агресії).
5. Для успішного здійснення профілактики правопорушень, повязаних з агресивними діями підлітків, необхідна взаємодія лікаря-психіатра з психологом і вихователями ВТК, спадкоємність у роботі перерахованих спеціалістів на всіх етапах перебування підлітка під вартою. психопатологічний агресивність неповнолітній кореляційний
Прокопович Е.М. Взаимосвязи профиля агрессивности и особенностей личности несовершеннолетних правонарушителей// Експериментальна і клінічна медицина. - Харків. - 2000. -№3 С. 44-49.
Прокопович Е.М. Взаимосвязи особенностей психического состояния и профиля агрессивности делинквентных подростков с характером совершенного преступления // Український вісник психоневрології. - Харків. - 1999. - Том № 7. - Вип. 2 (20). С.78-80.
Прокопович Є.М., Кожина Г.М. Соціально-психологічні фактори формування прикордонних, психічних та судинних розладів у підлітків// Український вісник психоневрології. - Харків. - 1996. - Том №4. - Вип. 4 (11). С. 312-313.
Прокопович Е.М. Гайчук Л.М., Михайлина А.М., Гавенко Н.В. Клинико-психологические особенности формирования социальной дезадаптации мальчиков-подростков с делинквентным поведением, ее прогноз и профилактика// Медицина сегодня и завтра. - Харьков. - 1997. - Вып. 2. С. 70-71.
Прокопович Е.М. Сравнительный анализ скрининга психического здоровья подростков правонарушителей // Медицина сегодня и завтра. Периодический сборник научных работ молодых ученых и специалистов: МЗ Украины, ХГМУ. - Харьков. - 1999. - Вып. 1. С.51-53.