Психопатологічна структура психічного інфантилізму в юнацькому віці і його характерні клінічні прояви у військовослужбовців строкової служби. Клініко-психопатологічні та психофізіологічні критерії диференціальної діагностики психічного інфантилізму.
Аннотация к работе
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Булахова Лідія Олександрівна, Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, відділ медико-соціальних проблем терапії психічних розладів, відділення медико-соціальної реабілітації дітей та підлітків з психічними та поведінковими розладами, головний науковий співробітник доктор медичних наук, професор Абрамов Володимир Андрійович, Донецький державний медичний університет ім. Захист відбудеться 26 вересня 2003 року 2003 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.620.01 в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. Тому психічне здоровя військовослужбовців, як один з провідних аспектів у даному питанні, вимагає підвищення якості психіатричної експертизи як на етапі призову до Збройних Сил України, так і безпосередньо в умовах військової служби (Н.Н. Аналіз вітчизняної і закордонної літератури, результати спостережень за поведінковими девіаціями психоінфантильних субєктів в умовах військової служби виявили необхідність цілеспрямованого глибокого аналізу особливостей внутрішньої структури таких осіб для розробки диференціально-діагностичних критеріїв ПІ з метою своєчасного виявлення його у військовослужбовців строкової служби (ВСС) та попередження надзвичайних подій у Збройних Силах України.Порівняльну групу склали 100 хворих на астенічну форму психопатії (рубрика F60.7 - залежний розлад особистості) і контрольну - 80 здорових осіб - військовослужбовців строкової служби віком від 18 до 20 років, які за соціально-побутовими умовами, терміном служби, фізичними даними, характером діяльності, ступенем навантаження не відрізнялися від основної групи. Всього проведено 482 дослідження у 250 чоловік (100 хворих на гіперстенічну форму ПІ, 100 хворих на гіпостенічну форму ПІ і 50 здорових осіб). З них у 250 чоловік (200 хворих на ПІ і 50 здорових осіб) для визначення вісцеральних дисфункцій при ПІ за допомогою вітчизняного спірографа “Метатест-1” досліджено функцію зовнішнього дихання в умовах фізичного (60 присідань за 2 хв.) і розумового (закреслювання кілець Ландольта в коректурній таблиці упродовж 15 хв.) навантаження, що склало 686 досліджень, включно визначення ступеня насичення артеріальної крові киснем (з використанням оксигемографа - О36М) і реєстрацію типу дихальних рухів грудної клітки. Скарги на біль у ділянці серця в обох групах висловлювали частіше лише при навідних запитаннях лікаря: у хворих з ПІ біль мав тупий чи ниючий характер, що становило 40,5±3,5 %, у хворих на психопатію - 11,0±3,1% (p <0,001). На почуття задишки, що характеризувалося хворими як незадоволення диханням і необхідністю глибокого вдиху, скаржилися 29,0±3,2% хворих на ПІ, це майже в пять разів перевищувало такі скарги при психопатії (p <0,001).У дисертаційній роботі наведено нове вирішення важливої науково-практичної задачі діагностики психічного інфантилізму в юнацькому віці, розробки його диференціально-діагностичних критеріїв та обєктивізації клінічних проявів у військовослужбовців строкової служби за допомогою комплексу експериментально-психологічних і психофізіологічних методик дослідження, спрямованих на попередження надзвичайних подій у Збройних Силах України. На підставі клініко-психопатологічного та експериментально-психологічного досліджень 200 військовослужбовців строкової служби із діагнозом “психічний інфантилізм” з урахуванням вікових клінічних трансформацій встановлено характерні риси психопатологічної структури даного захворювання. Порівняльний аналіз психопатологічної структури психічного інфантилізму та психопатії астенічної форми показав вірогідність розходжень даних захворювань (р<0,001) за частотою та особливостями клінічних проявів, соматовегетативних дисфункцій, диспластичних стигм і своєрідності психомоторики. Клінічна картина психічного інфантилізму в юнацькому віці супроводжується характерними змінами функції зовнішнього дихання, що виявляється у зменшенні глибини і збільшенні частоти дихання в стані спокою, вираженій артеріальній гіпоксемії та збільшенні хвилинного обєму дихання при дозованих розумовому і фізичному навантаженнях, повільною нормалізацією функції зовнішнього дихання у відновлювальному періоді.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вывод
1. У дисертаційній роботі наведено нове вирішення важливої науково-практичної задачі діагностики психічного інфантилізму в юнацькому віці, розробки його диференціально-діагностичних критеріїв та обєктивізації клінічних проявів у військовослужбовців строкової служби за допомогою комплексу експериментально-психологічних і психофізіологічних методик дослідження, спрямованих на попередження надзвичайних подій у Збройних Силах України.
2. На підставі клініко-психопатологічного та експериментально-психологічного досліджень 200 військовослужбовців строкової служби із діагнозом “психічний інфантилізм” з урахуванням вікових клінічних трансформацій встановлено характерні риси психопатологічної структури даного захворювання. Найбільш типовими з них є емоційно-вольова нестійкість (65,5±3,4%), інтелектуальна незрілість (68,0±3,3%), психоорганічні риси (54,0±3,5%), що виявляються в різному ступені вираженості на тлі фізіогенної астенії (91,5±2,0) в її гіперстенічній або гіпостенічній формі.
3. Порівняльний аналіз психопатологічної структури психічного інфантилізму та психопатії астенічної форми показав вірогідність розходжень даних захворювань (р<0,001) за частотою та особливостями клінічних проявів, соматовегетативних дисфункцій, диспластичних стигм і своєрідності психомоторики.
4. Клінічна картина психічного інфантилізму в юнацькому віці супроводжується характерними змінами функції зовнішнього дихання, що виявляється у зменшенні глибини і збільшенні частоти дихання в стані спокою, вираженій артеріальній гіпоксемії та збільшенні хвилинного обєму дихання при дозованих розумовому і фізичному навантаженнях, повільною нормалізацією функції зовнішнього дихання у відновлювальному періоді.
4.1. У військовослужбовців строкової служби з гіперстенічною формою психічного інфантилізму при фізичному і розумовому навантаженнях виявляється значуща напруженість функції зовнішнього дихання та оксигенації артеріальної крові (р<0,001). Зменшення величин даних показників наприкінці навантаження свідчить про швидку виснажливість збуджувального процесу.
4.2. Для гіпостенічної форми психічного інфантилізму типовим є млявість функції зовнішнього дихання, низький рівень насичення артеріальної крові киснем, малий хвилинний обєм дихання як у стані спокою, так і при функціональних навантаженнях (р< 0,001). Порушення функції зовнішнього дихання на початку розумового навантаження у даних хворих свідчить про пониження коркового тонусу, недостатню рухливість нервових процесів.
5. Величини основного обміну адекватно відображають клінічні форми психічного інфантилізму: у більшості військовослужбовців строкової служби з гіперстенічною формою психічного інфантилізму спостерігається тенденція до підвищення величин основного обміну до 114,0 ± 1,2% (р< 0,001), а в хворих з гіпостенічною формою захворювання відмічається схильність до пониження даного показника до 88,1 ± 1,6% (р< 0,001).
6. Виявленні порушення вищої нервової діяльності при психічному інфантилізмі за результатами асоціативного експерименту, дослідження індивідуальної рухливості нервових процесів вказують на пониження коркового тонусу, інертність гальмівного процесу, підвищення психічної виснажливості (р<0,001) і клінічно мають психоорганічний характер.
7. Розроблені клініко-діагностичні критерії психічного інфантилізму в сукупності з запропонованими обєктивними методами дослідження (функції зовнішнього дихання, основного обміну, асоціативного експерименту, психічної втомлюваності) дозволяють більш глибоко вивчати даний контингент хворих з метою удосконалення своєчасної діагностики і військово-лікарської експертизи.
Список литературы
1. Иванов Д.А. Значение своевременной диагностики психического инфантилизма в условиях военной службы // Междунар. мед. журн. - 2002.- №1-2. - С.63-66.
2. Иванов Д.А. Объективизация астенического синдрома при юношеском этапе психического инфантилизма // Таврич. журн. психиатрии.- 2002. - №1. - С. 37-42.
3. Иванов Д.А.О взаимосвязи клинических проявлений и особенностей основного обмена при психическом инфантилизме в условиях военной службы // Арх. психіатрії.- 2002.- №1. - С.156-160.
4. Иванов Д.А. Скрытая дыхательная недостаточность при психическом инфантилизме // Журн. психиатр. и мед. психологии. - 2000.- №1 (7).- С. 69-74.
5. Иванов Д.А. Некоторые соматовегетативные особенности юношеского этапа психического инфантилизма // Арх. психіатрії. - 2002. - №2. - С.105-109.
6. Иванов Д.А. Исследование высшей нервной деятельности у лиц с синдромом психического инфантилизма // Журн. психиатр. и мед. психологии. - 2002.- №1 (9).- С. 82-86.
7. Иванов Д.А. Дифференциальная диагностика психического инфантилизма и психопатии у военнослужащих срочной службы // Арх. психіатрії. - 2002. - №3. - С.117-122.
8. Иванов Д.А. К клинике синдрома психического инфантилизма у юношей // Збірн. наук. праць ГВКГ: Сучасні аспекти військової медицини.- К., 2001.- С. 250-251.
9. Иванов Д.А. Суицидальные действия юношей при психическом инфантилизме и другой пограничной психопатологии // Социон., ментология и психология личности.- 2000.-№3.- С.41-43.
10. Иванов Д.А. Некоторые особенности мышления у близнецов, страдающих психическим инфантилизмом // Социон., ментология и психология личности.- 1997.- №6.- С.18-20.
11. Иванов Д.А. Особенности основного обмена при синдроме психического инфантилизма в условиях военной службы // Матер. ІІІ-ої Всеукраїнської наук. конф.: Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність. - К.-Черкаси, 2001.- С.48.