Виявлення збільшення астено-іпохондричних, субдепресивних та соматизованих клінічних проявів. Дослідження залежності встановлених патопсихологічних рис, особливостей електрогенезу, нейровізуалізаційної картини невротичних розладів від патології.
Аннотация к работе
Протягом останнього десятиріччя в структурі психіатричної захворюваності спостерігається неухильне зростання непсихотичних форм психічної патології і, насамперед, невротичних розладів, що обумовлено змінами соціально-економічної ситуації в Україні (Волошин П.В., 1993, 1994; Михайлов Б.В., 1995; Напреєнко О.К., 1996; Юрєва Л.Н., 1998; Влох І.Й., 1999; Табачніков С.І., Михайлов Б.В., 1999; Марута Н.О., 2000; Абрамов В.А., 2000). В звязку з цим, діагностичні критерії невротичних розладів, які поєднані з органічною патологією, потребують удосконалення. Разом з цим, невротичні розлади, які виникають на тлі органічної патології, і повязане з ними зниження психологічного і соціального функціонування хворих є однією з актуальних проблем сучасної психіатрії (Синячкін М.С., Вознесенська Т.Г., 1997; Марута Н.О., 1999; Чуприков А.П., 1999; Katon W. et al., 1995; Skodol Існуючі у літературі відомості свідчать, що клінічний аспект патоморфозу “чистих” невротичних розладів розроблений більш глибоко та всебічно порівняно із дослідженнями клініко-динамічних особливостей невротичних розладів, які поєднані з органічною патологією (Кокоріна Н.П., 1994; Макеєв В.І., 1998). Разом з цим, збільшення захворюваності на невротичні розлади, які виникають на тлі органічної патології, супроводжується змінами клініко-психопатологічної симптоматики і патопсихологічних ознак і обумовлює необхідність подальшого вивчення цієї патології (Осетров А.С, 1995).Для реалізації мети і завдань роботи обстежено 150 хворих з невротичними розладами, які виникли на тлі органічної патології (основна група). Основна група включала 60 хворих на неврастенію (F48.0), 52 - на дисоціативний розлад (F44.0), 38 хворих - на тривожно-фобічні порушення (F40-F41). Контрольна група включала 83 хворих з невротичними розладами, у яких органічна патологія не була виявлена, і не відрізнялася від основної групи за статтю і віком. Найбільш частими чинниками розвитку неврастенії, яка виникає на тлі органічної патології, були хронічні психічні травми (80,0±5,1%), обумовлені соціально-економічними (36,7±6,2%), екологічними факторами (18,3±4,9%), сімейними психотравмуючими ситуаціями (13,3±4,3%); при дисоціативних розладах - психотравми сімейного характеру (51,9±6,9%; p<0,05) такі, як подружня зрада, розлучення; при тривожно-фобічних розладах, сполучених з органічною патологією - затяжні психотравми соціально-економічного характеру (36,9±7,8%)(страх втратити роботу, значна інтенсифікація праці). Порівняльний аналіз основних показників ЕЕГ виявив, що в основній групі значно частіше порівняно з контрольною групою, зустрічались наступні феномени: стирання міжкульової асиметрії (неврастенія - 80,0±5,2%, p<0,05; дисоціативні розлади - 86,5±4,7%; p<0,05; тривожно-фобічні розлади - 92,1±4,3%, p<0,05); більша інтенсивність високоамплітудної (більш за 25 МКВ) низкочастотної активності бета-1 діапазону (неврастенія - 71,7±5,8%, p<0,01; дисоціативні розлади - 78,8±5,7%; p<0,01; тривожно-фобічні розлади-26,3±7,1%); загальне зниження функціональної активності мозку (неврастенія - 80,0±5,2%, p<0,05; дисоціативні розлади - 73,0±6,1%; p<0,05; тривожно-фобічні розлади - 89,5±4,9%, p<0,01); слабкість реакції активації (неврастенія - 86,7±4,3%, p<0,01; дисоціативні розлади - 73,1±6,1%; p<0,05; тривожно-фобічні розлади - 89,5±4,9%, p<0,01).В генезі неврастенії і тривожно-фобічних розладів переважають психогенії в соціально-економічній сфері (втрата роботи, безробіття, службові конфлікти)(36,7% і 36,9% відповідно), тоді як в генезі дисоціативних розладів переважають психотравми в міжособистісній сфері (51,9%)(подружня зрада, розлучення). Порівняння клінічних проявів невротичних розладів на фоні органічної патології з контрольною групою виявило збільшення частоти таких спільних ознак як астенічна симптоматика, субдепресивні емоційні порушення, іпохондрія, вегетативно-судинна дистонія. Часткове відновлення органічної патології при тривожно-фобічних розладах виявлялося збільшенням частоти панічних атак з переважанням симптомів вегетативно-судинної дистонії (86,8%), тривоги (94,7%) і фобій (92,1%). Виявлені патопсихологічні механізми невротичних розладів поєднаних з органічною патологією характеризувалися стійкою фіксацією хворих на соматичних відчуттях та скаргах, нераціональним підхідом до вирішення життєвих проблем, значним зниженням самооцінки, зниженням концентрації і переключення уваги, швидким процесом виснажування уваги, зниженням розумової працездатності.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
В дисертації представлені результати аналізу, теоретичне узагальнення та нове рішення наукової задачі перебігу невротичних розладів у хворих з органічною патологією головного мозку, розроблені критерії діагностики та принципи терапії даної патології.
До розвитку невротичних розладів, які виникають на тлі органічної патології, призводять хронічні психотравмуючі фактори. В генезі неврастенії і тривожно-фобічних розладів переважають психогенії в соціально-економічній сфері (втрата роботи, безробіття, службові конфлікти)(36,7% і 36,9% відповідно), тоді як в генезі дисоціативних розладів переважають психотравми в міжособистісній сфері (51,9%)(подружня зрада, розлучення).
Порівняння клінічних проявів невротичних розладів на фоні органічної патології з контрольною групою виявило збільшення частоти таких спільних ознак як астенічна симптоматика, субдепресивні емоційні порушення, іпохондрія, вегетативно-судинна дистонія. При розгляді окремих форм невротичної хвороби виявлено, що при неврастенії часткове відновлення органічної симптоматики відбувалося за рахунок збільшення адинамічного компоненту астенії (80%) і цефалгій (85%). При дисоціативних розладах - переважали іпохондрична симптоматика (61,5%), сенестопатії (80,8%) та порушення чутливості (гіпералгезії, гіперестезії, парестезії, соматалгії)(46,2%). Часткове відновлення органічної патології при тривожно-фобічних розладах виявлялося збільшенням частоти панічних атак з переважанням симптомів вегетативно-судинної дистонії (86,8%), тривоги (94,7%) і фобій (92,1%).
Виявлені патопсихологічні механізми невротичних розладів поєднаних з органічною патологією характеризувалися стійкою фіксацією хворих на соматичних відчуттях та скаргах, нераціональним підхідом до вирішення життєвих проблем, значним зниженням самооцінки, зниженням концентрації і переключення уваги, швидким процесом виснажування уваги, зниженням розумової працездатності.
Визначені зміни електрогенезу невротичних розладів, які виникли на тлі органічної патології, у вигляді посилення інтенсивності повільнохвильового спектру активності, загального зниження рівня функціональної активності мозку, стирання міжкульової асиметрії свідчать про наявність спільних механізмів патогенезу окремих клінічних проявів, залежних від органічного фону. Збільшення на ЕЕГ реєстрації гострохвильових елементів та вогнищевих змін відображує вплив органічної патології на електрогенез невротичної хвороби.
Встановлено, що у хворих на невротичні розлади поєднані з органічною патологією визначаються певні зміни структур головного мозку такі, як симетричне розширення шлуночкової системи головного мозку, переважно бокових шлуночків, і ознаки помірної зовнішньої гідроцефалії у вигляді розширення передніх відділів міжкульової щілини.
У діагностиці невротичних розладів на фоні органічної патології важливого значення набувають такі клінічні критерії, які створюють "мікстну" симптоматику і складаються з комбінації емоційних (переважно депресивних), соматосенсорних, ідеаторних, вегетативних симптомів; психопатологічні критерії (зниження самооцінки, адаптивних можливостей особистості, "органічне забарвлення" функцій уваги); нейрофізіологічні критерії (особливості електрогенезу, що вказують на органічний фон); нейровізуалізаційні критерії (симетричне розширення шлуночкової системи головного мозку).
Вивчені механізми формування невротичних розладів, перебігаючих на фоні органічної патології, обумовлюють принципи терапії даної патології, які рекомендуються для впровадження в практику.
Список литературы
1. Огоренко В.В. Клинико-психопатологические особенности неврастении, протекающей на фоне органической патологии//Укр. вісн. психоневрології. - 1999. - Т. 7, Вип. 3 (21). - С. 94-96.
2. Огоренко В.В. Компьютерно-томографические особенности невротических расстройств, протекающих на фоне органической патологии//Укр. вісн. психоневрології. - 2000. - Т. 8, Вип. (23). - С.35-37.
3. Огоренко В.В. Клинико-психопатологические особенности диссоциативных и тревожных расстройств, протекающих на фоне органической патологии//Укр. медичний альманах. - 2000. - Т.3, № 2. - С. 115-117.
4. Огоренко В.В. Нейрофізіологічні механізми невротичних розладів, які виникають на тлі органічної патології головного мозку// Медичні перспективи. -2000. - Т.5, №3. - С. 55-57.
5. Огоренко В.В. Патопсихологические механизмы формирования невротических расстройств, которые развиваются на фоне органической патологии головного мозга// Таврический журн. психиатрии.- 2000.- Т.4, №4 (15). - С.11-13.
6. Огоренко В.В. Особливості самооцінки хворих на невротичні розлади, які виникають на тлі органічної патології головного мозку// Медичні перспективи. -2001. - Т.6, №2. - С. 36-39.