Дослідження характеру особистісного реагування на хворобу пацієнтів з наявністю депресивних розладів. Вивчення динаміки показників психологічного стану у хворих на ішемічну хворобу серця. Оцінка показників варіабельності серцевого ритму у хворих на ІХС.
Аннотация к работе
Дисертація виконана відповідно до теми науково-дослідної роботи «Науково обґрунтувати диференціально-діагностичні критерії депресивних розладів у хворих, що знаходяться на лікуванні в загальносоматичних стаціонарах та розробити принципи їх терапії» за Міжгалузевою комплексною програмою «Здоровя нації» (шифр НДР ПР ЗН.1.03, № Держреєстрації 0103U001309) та науково-дослідної роботи медичного факультету Харківського національного університету ім. Дослідити характер особистісного реагування на хворобу (внутрішня картина хвороби) та якість життя у пацієнтів з наявністю та відсутністю депресивних розладів. Дослідити динаміку показників варіабельності серцевого ритму у хворих на ІХС за наявності і відсутності депресивних розладів на етапах базової терапії. Оцінити показники якості життя та варіабельності серцевого ритму у хворих на ІХС з депресивними розладами при приєднанні до базової терапії когнітивної психотерапії і антидепресантів. Вперше встановлено, що застосування лише базової терапії у пацієнтів з ІХС і депресивними розладами не дає можливості досягнути рівнів показників якості життя і ВСР, що були відмічені у групі пацієнтів без депресивних розладів.I ФК ХСН за класифікацією NYHA був виявлений у 27 (19±3%), II ФК ХСН - у 76 (53±3%) і III ФК ХСН - у 32 пацієнтів (21±3%); I стадія ХСН за класифікацією Українського наукового товариства кардіологів була виявлена у 85 пацієнтів (60±3%), II А стадія - у 29 (20±5%). Powers, 1985), тип ставлення до хвороби, рівні депресії і тривоги за шкалами HDRS і HADS, сприйняття больових відчуттів за шкалою MCGILL Pain Questionnaire (MPQ), показники особистісної і реактивної тривожності за шкалою Спілбергера - Ханіна, оцінка загального самопочуття за шкалою візуальних аналогів (VAS); клінічний аналіз крові і сечі, електролітний склад крові (К , Na ), рівні глюкози, сечовини, креатиніну в крові, артеріальний тиск на обох руках, проводилися ЕКГ, ультразвукове дослідження серця, у частини пацієнтів для обєктивізації діагнозу ІХС проводили тест навантаження - велоергометрію (Д. М. Виділили таки групи пацієнтів з ІХС: перша (основна) - з депресивними розладами (64 пацієнти) і друга (порівняння) - без депресивних розладів (78 пацієнтів). Здобуті результати свідчать про те, що спочатку у групі пацієнтів з депресивними розладами у порівнянні з групою пацієнтів без депресивних розладів були вірогідно вищі рівні депресії за шкалами HDRS (12,1±1,8 б. проти 5,6±2,0) і HADS (12±1,6 б. проти 4,4±1,9), рівні тривоги за шкалою HADS (8,0±1,3 б. проти 4,2±2,3), реактивної (59,3±5,2 б. проти 35,6±4,2) і особистісної (66,2±4,5 б. проти 42,7±5,4) тривожності за шкалою Спілбергера - Ханіна, невірогідно нижчі показники оцінки загального самопочуття (6,9±0,87 б. проти 7,1±0,68). Здобуті нами результати свідчать про те, що спочатку у групі пацієнтів з депресивними розладами у порівнянні з групою пацієнтів без депресивних розладів відзначалися вірогідно вищі рівні депресії за шкалами HDRS і HADS, рівні тривоги за шкалою HADS, рівні реактивної і особистісної тривожності за шкалою Спілбергера - Ханіна, бали сприйняття больових відчуттів за шкалою MPQ; невірогідно вищі середні значення ФК СК; вірогідно нижчі показники рівня ЗІЯЖ, оцінки здоровя, психологічного і сімейного статусу; невірогідно нижчі показники соціально-економічного статусу, оцінки загального самопочуття.Поміж хворих на ІХС з депресивними розладами у порівнянні з групою без депресивних розладів відзначаються вищі ФК СК (р>0,05), ФК ХСН (р>0,05) і ступені АГ, вищі значення депресії і тривоги (р0,05), загального самопочуття за шкалою візуальних аналогів (р>0,05), нижчі показники потужності ВСР (TP, VLF, LF і HF) (р>0,05). У групі пацієнтів з депресивними розладами переважали такі типи ставлення до хвороби: тривожний (31±6%), неврастенічний (28±6%), сенситивний (15±6%) і обсесивно-фобічний (15±6%), тоді як у групі пацієнтів без депресії відзначалися гармонійний (30±5%), ергопатичний (22±5%), неврастенічний (15±4%) і тривожний (12±4%) типи.
План
2. Основний зміст роботи
Вывод
1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і рішення наукової задачі, яка полягає у створенні системи медико-психологічного супроводу пацієнтів з ішемічною хворобою серця на підставі вивчення динаміки клініко-психологічних показників.
2. Поміж хворих на ІХС з депресивними розладами у порівнянні з групою без депресивних розладів відзначаються вищі ФК СК (р>0,05), ФК ХСН (р>0,05) і ступені АГ, вищі значення депресії і тривоги (р0,05), загального самопочуття за шкалою візуальних аналогів (р>0,05), нижчі показники потужності ВСР (TP, VLF, LF і HF) (р>0,05).
3. У групі пацієнтів з депресивними розладами переважали такі типи ставлення до хвороби: тривожний (31±6%), неврастенічний (28±6%), сенситивний (15±6%) і обсесивно-фобічний (15±6%), тоді як у групі пацієнтів без депресії відзначалися гармонійний (30±5%), ергопатичний (22±5%), неврастенічний (15±4%) і тривожний (12±4%) типи. Також у групі пацієнтів з депресивними розладами у порівнянні з пацієнтами без депресії відзначалися нижчі рівні ЗІЯЖ, оцінки здоровя, психологічного, сімейного (р0,05).
4. За позитивних змін на тлі базової терапії у пацієнтів з ІХС та депресивними розладами у порівнянні з пацієнтами без депресії вищими залишалися рівні депресії, тривоги за шкалами HRDS і HADS (р0,05) тривожності за шкалою Спілбергера - Ханіна, сприйняття больових відчуттів за шкалою MPQ (р>0,05), ФК СК (р>0,05); нижчими - рівні ЗІЯЖ, оцінки здоровя, психологічного (рр>0,05), сімейного статусу (р>0,05) і загального самопочуття (р>0,05).
5. У хворих на ІХС як за наявності, так і за відсутності депресивних розладів базова терапія дає можливість досягти підвищення всіх показників спектру ВСР і зниження співвідношення LF/HF (р>0,05), проте при цьому у хворих з депресивними розладами залишаються нижчими (р>0,05) спектральні показники і вище співвідношення LF/HF (р>0,05) у порівнянні з пацієнтами без депресивних розладів, що свідчить про напругу адаптаційних резервів і дисбаланс вегетативної регуляції у хворих з депресивними розладами.
6. Застосування когнітивної психотерапії і приєднання тіанептину до базової терапії у всіх хворих на ІХС з депресивними розладами дозволяє досягти підвищення показників ЯЖ до рівня таких у хворих без депресивних розладів, оптимізувати спектральні показники ВСР і понизити значення співвідношення LF/HF практично до рівня, що спостерігається за відсутності депресивних розладів. хвороба депресивний психологічний серце
Список литературы
1. Кулик О.Л. М-індекси нелінійності вариабельности серцевого ритму у пацієнтів з больовою формою хронічної ішемічної хвороби серця за наявності і відсутності депресії / О. Л. Кулик // Одеський медичний журнал. - 2006. - №6 (98). - С. 41-43.
2. Кулик А.Л. Сравнительная оценка эффективности психометрических шкал у пациентов с ишемической болезнью сердца и артериальной гипертензией /А. Л. Кулик, О. И. Серикова, Н. И. Яблучанский // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. - 2004. - № 9. - С. 56-60. (Особистий внесок дисертанта - збирання первинного матеріалу, аналіз результатів дослідження, підготовка до друку).
3. Кулик А.Л. Динамика отдельных психометрических показателей в группах пациентов с болевой формой хронической ишемической болезни сердца с наличием или отсутствием депрессии на этапах стандартной терапии / А. Л. Кулик, О. И. Серикова, Е. А. Панова // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. - 2005. - № 705. - С. 76-80. (Особистий внесок дисертанта - обробка первинного матеріалу, аналіз результатів дослідження, підготовка до друку).
4. Кулик А. Л. Применение тианептина для терапии депрессивных расстройств у больных хронической ишемической болезнью сердца / А. Л. Кулик, О. И. Серикова, Н. И. Яблучанский // Український терапевтичний журнал. - 2006. - № 4. - C. 23-26. (Особистий внесок дисертанта - аналіз наукової літературі, збирання первинного матеріалу, обробка результатів дослідження, підготовка до друку).
5. Кулик А. Л. Комплексное сравнение клинических, инструментальных и лабораторных показателей в группах пациентов с болевой формой хронической ишемической болезни сердца с наличием или отсутствием депрессии /А. Л. Кулик, О. И. Серикова, Н. И. Яблучанский // Досягнення біології та медицини. - 2007. - №1. - С. 21-24. (Особистий внесок дисертанта - збирання первинного матеріалу, статистична обробка та аналіз результатів дослідження, підготовка до друку).
6. Диференційна діагностика депресивних розладів у хворих, що лікуються у загально соматичних стаціонарах / В. С. Підкоритов, О. І. Сєрікова, О. В.Скринник [та ін.] // Наукові засади Міжгалузевої комплексної програми «Здоровя нації». Випуск 1. За редакцією А. М. Сердюка. - К., 2007. - С. 212-229. (Особистий внесок дисертанта - збирання та обробка первинного матеріалу, аналіз результатів).
7. Кулик А. Л. Депрессивные расстройства и ишемическая болезнь сердца / А. Л. Кулик // матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів “Від фундаментальних досліджень до медичної практики”. - Харків, 2005. - С. 89-90.
8. Kulik V. L. Role of depression in the clinic of ischemic heart disease / V. L. Kulik, A. N. Yabluchanskiy, A. L. Kulik // International Students" Conference of Medical Sciences. - Krakov. - Przeglad Lekarski. - 2005. - № 62. suppl. 1. - P. 51. (Особистий внесок дисертанта - аналіз та узагальнення результатів дослідження, підготовка до друку).
9. Кулик А.Л. Лечение тианептином депрессивных расстройств у больных хронической ишемической болезнью сердца / А. Л. Кулик // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики”. - Харків. - 2006. - С. 61.