Клініко-прогностичне значення несприятливих факторів пре- і перинатального періодів в оцінці стану нервової системи у абітурієнтів навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ України - Автореферат

У звязку з цим важливим є визначення несприятливих факторів у пре-і перинатальному періодах, які впливають на можливий розвиток неврологічних проявів і їх співвідношення з нейропсихологічними, нейрофізіологічними та нейровізуальними характеристиками у абітурієнтів навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ. Отже, важливість дослідження прогностичного значення несприятливих факторів в пре-і перинатальному періодах, які впливають на можливий розвиток неврологічного дефіциту, нейропсихологічні, нейрофізіологічні та нейровізуальні характеристики, для удосконалення проведення медичного відбору абітурієнтів навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ і обумовлюють актуальність роботи. Дослідити стан нервової системи y абітурієнтів навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ, які мали несприятливі фактори у пре-та перинатальному періодах. Визначити та проаналізувати несприятливі чинники пре-і перинатального періодів, які найбільшою мірою впливають в підлітковому віці на розвиток неврологічних змін y абітурієнтів навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ. Дослідити нейрофізіологічні (за даними ЕЕГ) та нейровізуальні (за даними МРТ головного мозку) показники у абітурієнтів навчальних закладів системи МВС, в яких встановлена дія несприятливих факторів в пре-та перинатальному періодах.Абітурієнти були розділені на три групи: групу А склали особи з анамнестичними даними щодо несприятливих факторів у пре-та перинатальному періодах та виявленою під час обстеження (при вступі) неврологічною симптоматикою (95 підлітків або 54,6% обстежених), групу В склали особи з анамнестичними даними щодо несприятливих факторів у пре-та перинатальному періодах, в яких у неврологічному статусі на час обстеження патологічних змін не було виявлено (59 підлітків або 34% обстежених). При проведенні обстеження був використаний комплекс методів, який включав клініко-анамнестичне дослідження з використанням розроблених стандартизованих карт, метод анкетування абітурієнтів, клініко-неврологічне обстеження, нейропсихологічне (критична частота світлових миготінь (КЧСМ), проста зорово-моторна реакція (ПЗМР), тест Грюнбаума), нейрофізіологічне (ЕЕГ) та нейровізуальне обстеження (МРТ головного мозку), статистичну обробку даних, методи математичного моделювання (кореляційний аналіз, метод генетичного алгоритму, побудови «операційних кривих» та побудови лінійних дискримінантних моделей). Статистично значущім (p=0,02) виявилась кількість абітурієнтів групи А, матері яких приймали медичні препарати у I триместрі вагітності в порівнянні з аналогічним показником в групі В (відповідно, 15 абітурієнтів (15,7±3,7%) і 2 абітурієнта (3,4±2,4%)). Кількість абітурієнтів групи А, матері яких палили під час вагітності статистично значущі перевищувала (p<0,001) аналогічний показник у групі В (відповідно 44 абітурієнта (46,3±5,1%) і 3 абітурієнта (5,1±2,9%)). Серед негативних факторів, які найчастіше зустрічались під час вагітності матерів обстежених абітурієнтів, були виявлені: анемія (у 81 (85,3±3,6%) матері підлітків групи А і у 28 (47,5±6,5%) матерів підлітків групі В), токсикоз І-ої половини вагітності (31 (32,6±4,8%) та 17 (28,8±5,9) відповідно), токсикоз ІІ-ої половини вагітності (10 (10,5±3,1%) та 7 (11,9±4,2) відповідно), інфекційні захворювання матері (31 (32,6±4,8%) та 8 (13,6±4,5%) відповідно), загроза переривання вагітності (4 (4,2±2,1%) та 11 (18,6±5,1%) відповідно).Серед обстежених абітурієнтів, у яких виявили неврологічну симптоматику, в порівнянні з абітурієнтами без змін в неврологічному статусі, було достовірно більше осіб, які при народженні мали оцінку 4-5 балів за шкалою Апгар (p<0,05), матері яких палили під час вагітності (p<0,001), приймали медичні препарати у першому триместрі вагітності (p=0,02), хворіли на анемію або перенесли інфекційне захворювання (p<0,05), та мали під час вагітності вплив декількох несприятливих факторів (p=0,04). Зміни в нейропсихологічному статусі (показники швидкості переробки інформації та перемикання уваги, функціональної мобільності нервових процесів) достовірно частіше реєструвалися у абітурієнтів, які мали в пре-і перинатальному періодах розвитку несприятливі фактори, причому зазначені показники були достовірно гіршими у осіб з неврологічною симптоматикою (p<0,05). Нейрофізіологічні зміни, які були зареєстровані при ЕЕГ-дослідженні у обстежених абітурієнтів з несприятливими факторами в пре і перинатальному періодах, за частотою виявлення достовірно (p=0,004) переважали у осіб, які мали зміни в неврологічному статусі в порівнянні з тими, які не мали неврологічної симптоматики. У обстежених абітурієнтів з анамнестичними даними щодо несприятливих факторів в пре-і перинатальному періодах та відсутністю на час обстеження (при вступі) неврологічної симптоматики не було виявлено патологічних змін при МРТ-обстеженні головного мозку, проте у 50% з них були зареєстровані зміни нейропсихологічних показників (зниження швидкості та підвищення виснажено

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ