Клініко-патогенетичне значення порушень реологічних властивостей крові та ендотеліальної дисфункції судин при ювенільному ревматоїдному артриті - Автореферат

При ювенільному ревматоїдному артриті зміни з боку серцево-судинної системи в дітей стали також розглядатися з позиції можливих порушень реологічних властивостей крові (M. J. За аналогією з ревматоїдним артритом дорослих гіпотетично можливою є участь змін ендотеліальної функції судин, яка визначає реологічні властивості крові, у патогенезі ювенільного ревматоїдного артриту, вивчення аспектів яких стало завданням цього дисертаційного дослідження. Таким чином, можна припустити, що подальше зясування клініко-патогенетичного значення змін реологічних властивостей крові та ендотеліальної функції судин при ювенільному ревматоїдному артриті сприятиме визначенню патогенезу захворювання, поліпшенню якості ранньої діагностики патологічного процесу, розробленню критеріїв, які дозволять прогнозувати перебіг хвороби та ефективність лікувальних заходів та поліпшенню якості життя дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит Вивчити стан еритроцитарно-тромбоцитарної ланки реологічних властивостей крові (індекс агрегації еритроцитів, індекс деформованості еритроцитів, індекс агрегації тромбоцитів) при ювенільному ревматоїдному артриті, співставляючи показники з наявністю суглобових i позасуглобових проявів захворювання. Визначити, як змінюються складові плазмової ланки реологічних властивостей крові (вязкість плазми, вязкоеластичність, поверхневий натяг, час релаксації) у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит, їх роль у патогенезі захворювання, провести співставлення зазначених показників з параметрами еритроцитарно-тромбоцитарної ланки реологічних властивостей крові.Обстежено 79 дітей віком від 3 до 18 років, з них 59 хворих на ювенільний ревматоїдний артрит та 20 здорових дітей (8 хлопчиків і 12 дівчаток), які склали контрольну групу. Серед хворих з переважно суглобовою формою було 42 пацієнти та суглобово-вісцеральною - 17 пацієнтів. Серед обстежених дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит, було 38 (64,4 %) дівчаток і 21 (35,6 %) хлопчик, які не розрізнялися між собою за віком (відповідно 10,2±0,57 років і 11,3±0,79 років; S=1,17, p=0,248). Середня тривалість захворювання складала 4,6±0,33 років: у дівчаток - 4,7±0,39 років, у хлопчиків - 4,4±0,60 років (S=0,50, p=0,610). (1998), для оцінки ступеня активності ювенільного ревматоїдного артриту застосовано критерії Я.Є.Бойка та інш.Згідно з даними наших досліджень, при ювенільному ревматоїдному артриті показники індексу агрегації еритроцитів складають 1,5±0,04 в.о., індексу деформованості еритроцитів - 2,1±0,04 в.о., індексу агрегації тромбоцитів - 26,3±0,87 %, що вище, ніж у контрольній групі здорових дітей на 25, 50 і 21 %, відповідно збільшення зазначених параметрів реологічних властивостей крові встановлено в 64, 88 і 61 % випадків. На інтегральний стан еритроцитарно-тромбоцитарної ланки реологічних властивостей крові при ювенільному ревматоїдному артриті суттєво впливає ступінь активності патологічного процесу (p=0,015). Зміни показників еритроцитарно-тромбоцитарної ланки реологічних властивостей крові були достовірно виражені у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит з наявністю гарячкового синдрому (p=0,030) й увеїту (p=0,043). Однофакторний дисперсійний і регресійний аналіз встановили прямий звязок активності ювенільного ревматоїдного артриту з показниками вязкості плазми та часу релаксації (відповідно p<0,001 і p=0,045), також тяжкість ювенільного ревматоїдного артриту впливала на міжфазну активність сироватки крові (p=0,021), а при розповсюдженому суглобовому синдромі виявлявилися прямі кореляційні звязки з показниками вязкості плазми (p=0,037) (табл. Нами було зафіксовано, що за наявності ревматоїдних вузликів та патології серця мали місце зміни часу релаксації сироватки крові (відповідно p=0,038 и p=0,003), а параметри вязкоеластичності, за даними регресійного аналізу, були прямо повязані з наявністю у пацієнтів гепатомегалії (p=0,021), також було встановлено, що при ювенільному ревматоїдному артриті існує достовірний прямий звязок між показниками вязкості плазми та індексу агрегації еритроцитів (p<0,001) і зворотна кореляційна взаємозалежність між показниками вязкоеластичності та індексу деформованості еритроцитів (p=0,002).У дисертації представлено теоретичне узагальнення результатів дослідження та доведено патогенетичну роль порушень еритроцитарної, тромбоцитарної та плазмової ланок реологічних властивостей крові й ендотеліальної дисфункції судин при ювенільному ревматоїдному артриті, продемонстровано звязок їх змін з окремими клініко-лабораторними ознаками захворювання, розроблено критерії, які дозволяють прогнозувати перебіг патологічного процесу та контролювати хід лікувальних заходів. При ювенільному ревматоїдному артриті наявні порушення реологічних властивостей крові у вигляді зростання параметрів індексу агрегації еритроцитів на 25 %, індексу деформованості еритроцитів на 50 % та індексу агрегації тромбоцитів на 21 %, що відповідно реєструється в 64, 88 і 61 % хворих, причому стан реологічних властивостей крові залежить від тривал

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Згідно з даними наших досліджень, при ювенільному ревматоїдному артриті показники індексу агрегації еритроцитів складають 1,5±0,04 в.о., індексу деформованості еритроцитів - 2,1±0,04 в.о., індексу агрегації тромбоцитів - 26,3±0,87 %, що вище, ніж у контрольній групі здорових дітей на 25, 50 і 21 %, відповідно збільшення зазначених параметрів реологічних властивостей крові встановлено в 64, 88 і 61 % випадків.

На інтегральний стан еритроцитарно-тромбоцитарної ланки реологічних властивостей крові при ювенільному ревматоїдному артриті суттєво впливає ступінь активності патологічного процесу (p=0,015). Регресійні співставлення свідчать про пряму залежність параметрів індексу деформованості еритроцитів від тривалості захворювання (p=0,002), ступеня активності (p=0,038) й рентгенологічної стадії ювенільного ревматоїдного артриту (p=0,039). До того ж, за нашими спостередженнями, з подовженням тривалості хвороби зростає індекс агрегації тромбоцитів (p=0,041) (табл. 1).

Таблиця 1 - Залежність показників еритроцитарно-тромбоцитарної ланки реологічних властивостей крові від окремих факторів перебігу ЮРА

Фактори Показники ЕТЛ РВК

ІАЕ ІДЕ ІАТ

R p R p R p

Вік пацієнтів Тривалість ЮРА Ступінь активності ЮРА Стадія ЮРА Серопозитивність ЮРА Позасуглобові прояви ЮРА -0,61 -1,69 1,61 -0,63 0,23 0,73 0,548 0,096 0,112 0,530 0,823 0,468 1,02 3,34 2,12 2,11 -0,74 1,02 0,312 0,002 0,038 0,039 0,463 0,313 0,19 2,10 -0,76 0,96 -0,03 -0,01 0,846 0,041 0,448 0,339 0,976 0,999

Як виявилося, параметри індекса агрегації еритроцитів у хлопчиків достовірно вищі на 7% (S=2,35, p=0,023), тоді як рівні індексу деформованості еритроцитів та індексу агрегації тромбоцитів від статі не залежать. Підкреслимо, що в дівчаток встановлено вищий ступінь активності захворювання з частішим розвитком поліартриту, але меншими рентгенологічними змінами з боку артикулярного апарату. Ймовірно, порушення агрегаційних властивостей еритроцитів певною мірою сприяє тяжкості кістково-деструктивних змін суглобів при ЮРА, які у хлопчиків були більш вираженими. За даними однофакторного дисперсійного аналізу, було відзначено вплив параметрів індексу деформованості еритроцитів на тяжкість артриту, оцінену за індексом Річі (ІР - индекс, при якому кожна із множинних груп суглобів розглядалися для даної кінцівки як єдиний суглоб). За отриманими результатами, в обстежених хворих на ювенільний ревматоїдний артрит ураження пястковофалангових зчленувань суправоджувалося змінами інтегрального стану еритроцитарно-тромбоцитарної ланки реологічних властивостей крові (p=0,009). При втягненні в патологічний процес цих суглобів змінювалися параметри індексу агрегації еритроцитів та індексу агрегації тромбоцитів (відповідно p=0,009 и p=0,048). У свою чергу, однофакторний дисперсійний і регресійний аналізи свідчать про чіткий звязок змін індексу агрегації тромбоцитів з розвитком процесів анкілозування в суглобах (відповідно p=0,037 і p=0,021). Зміни показників еритроцитарно-тромбоцитарної ланки реологічних властивостей крові були достовірно виражені у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит з наявністю гарячкового синдрому (p=0,030) й увеїту (p=0,043). Агрегаційні властивості еритроцитів змінюються за наявності у хворих вісцеритів (лімфаденопатії (p=0,043), ураження серця (p=0,049) та легенів (p=0,006)).

Таблиця 2 - Кореляційні звязки показників еритроцитарно-тромбоцитарної ланки РВК з параметрами активості процесу та імунної системи при ЮРА

Параметри імунної системи Показники ЕТЛ РВК

ІАЕ ІДЕ ІАТ r p r p r p

РФ СРБ, мг/л ФГ, г/л IGG, г/л IGM, г/л IGA, г/л ЦІК, у.о 0,008 0,079 -0,024 0,051 0,086 0,167 0,132 0,954 0,550 0,858 0,702 0,520 0,207 0,319 -0,095 0,092 -0,038 0,182 0,311 0,250 0,431 0,473 0,490 0,773 0,167 0,016 0,056 0,001 0,009 -0,197 0,005 0,007 0,111 0,183 0,110 0,945 0,136 0,971 0,959 0,401 0,166 0,403

У обстежених пацієнтів показники С-реактивного білка (СРБ) крові складали 6,5±0,40 мг/л, фібриногену (ФГ) - 5,9±0,14 г/л, імуноглобуліна A (IGA) - 2,4±0,07 г/л, IGG - 15,3±0,42 г/л, IGM - 1,4±0,04 г/л, циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) - 69,3±4,43 у.о.

Інтегральний стан імунітету хворих був тісно повязаний з тривалістю захворювання (p=0,008), ступенем активності патологічного процесу (p<0,001), його рентгенологічною стадією (p=0,022) та наявністю екстраартикулярних проявів (p=0,039). Від ступеня активності ювенільного ревматоїдного артриту залежали вміст С-реактивного білка (p=0,002) та IGA (p=0,021) у крові, а від тривалості захворювання й рентгенологічної стадії - рівні IGA та циркулюючих імунних комплексів (відповідно p=0,001 і p=0,020, p=0,033 і p=0,009). Нами були встановлені тісні прямі кореляційні звязки параметрів індексу деформованості еритроцитів з концентраціями IGM (p=0,016) і циркулюючих імунних комплексів (p=0,001) у крові (табл. 2).

Зміни мікрореологічних властивостей мембран еритроцитів (агрегаційна активність, деформованість) найбільш істотні під час проходження крові системою мікроциркуляції, де є функціональні (низька швидкість зсуву) й анатомічні (венозні озера, синуси та синусоїди) передумови до стазу. Саме в зоні мікроциркуляції при ЮРА може проявлятися тісний звязок процесів згортання крові з її реологічними властивостями з синхронними змінами. Прикладом є пряма залежність швидкості патологічної агрегації еритроцитів від вмісту в крові дериватів фібриногену, які посилюють міцність утворених агрегатів.

Параметри вязкості плазми зворотно співвідносилися з рівнями вязкоеластичності (p<0,001) і часу релаксації (p=0,008), а, у свою чергу, параметри вязкоеластичності прямо корелювали з показниками часу релаксації (p=0,004).

За нашими даними, на інтегральний стан плазмової ланки реологічних властивостей крові впливали ступінь активності патологічного процесу (p=0,002) та наявність екстраартикулярних ознак хвороби (p=0,047). Однофакторний дисперсійний і регресійний аналіз встановили прямий звязок активності ювенільного ревматоїдного артриту з показниками вязкості плазми та часу релаксації (відповідно p<0,001 і p=0,045), також тяжкість ювенільного ревматоїдного артриту впливала на міжфазну активність сироватки крові (p=0,021), а при розповсюдженому суглобовому синдромі виявлявилися прямі кореляційні звязки з показниками вязкості плазми (p=0,037) (табл. 3).

Таблиця 3 - Взаємозвязок показників плазмової ланки РВК із розповсюдженістю та тяжкістю суглобового синдрому при ЮРА

Показники Вплив розповсюдженості та тяжкості артриту на ПЛ РВК Залежність ПЛ РВК від розповсюдженості та тяжкості артриту

СР ІР СР ІР

D p D D p D R p R R p R

ВП ВЕ ПН ЧР 2,02 1,13 1,25 1,22 0,122 0,357 0,269 0,309 0,73 0,90 2,14 1,05 0,540 0,575 0,021 0,456 2,14 1,45 -0,12 0,08 0,037 0,153 0,907 0,938 1,00 1,04 0,43 0,24 0,320 0,303 0,673 0,810

При обстеженні хворих на ювенільний ревматоїдний артрит було виявлено, що анкілозування суглобів супроводжувалося змінами вязкопружних і релаксаційних властивостей сироватки крові, зокрема дисперсійний аналіз вказував на звязок артроанкілозу з вязкоеластичністю (p<0,001), а регресійний - з часом релаксації (p=0,021). Нами було зафіксовано, що за наявності ревматоїдних вузликів та патології серця мали місце зміни часу релаксації сироватки крові (відповідно p=0,038 и p=0,003), а параметри вязкоеластичності, за даними регресійного аналізу, були прямо повязані з наявністю у пацієнтів гепатомегалії (p=0,021), також було встановлено, що при ювенільному ревматоїдному артриті існує достовірний прямий звязок між показниками вязкості плазми та індексу агрегації еритроцитів (p<0,001) і зворотна кореляційна взаємозалежність між показниками вязкоеластичності та індексу деформованості еритроцитів (p=0,002). Одержані дані, що дозволяють віднести ювенільний ревматоїдний артрит до змішаного (II-III) типу гіпервязкого синдрому, співпадають з даними інших авторів (В. М Казаков та співавт, 2003; О. В. Синяченко та співавт., 2007), які підкреслюють роль реологічних порушень у патогенезі ревматологічних захворювань.

При обстеженні дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит були зафіксовані наступні показники плазмової ланки реологічних властивостей крові: вязкість плазми - 2,1±0,08 МПА.с, вязкоеластичність - 26,5±0,64 МН/м, поверхневий натяг - 45,7±0,93 МН/м, час релаксації - 104,1±3,39 с. Порівняно з параметрами здорових дітей було зафіксовано підвищення показників вязкості плазми на 31 % на фоні зменшення вязкоеластичності на 20 % і часу релаксації - на 18 %, що відповідно виявлялося у 66, 58 і 59 % хворих.

У обстежених пацієнтів показники ендотеліну - 1 в крові складали 5,6±0,22 пг/мл, нітритів - 4,8±0,11 мкмоль/л і циклічного гуанозинмонофосфату - 13,4±0,35 пмоль/мл. Параметри ендотеліну - 1 виявилися більшими порівняно з показниками здорових дітей в 1,4 раза, а циклічного гуанозинмонофосфату - на 14 %. Відповідно підвищення ендотеліну - 1 встановлено у 54 % пацієнтів, а циклічного гуанозинмонофосфату - у 48 % (табл. 4).

Таблиця 4 - Показники ЕФС у хворих на ЮРА та здорових дітей (M±m)

Показники Групи обстежених Статист. відмінності

Хворі (n=59) Здорові (n=20) S p

ЕТ1, пг/мл NO2, мкмоль/л GMP, пмоль/мл 5,6±0,22 4,8±0,11 13,4±0,35 4,1±0,24 4,9±0,23 11,8±0,32 3,60 0,37 2,42 0,001 0,714 0,018

Не дивлячись на те, що рівень нітритемії при ювенільному ревматоїдному артриті не змінювався, саме на ці показники, за даними регресійного співставлення (p=0,041) та однофакторного дисперсійного аналізу (p5,1 мкмоль/л вказують на високий ступінь активності ювенільного ревматоїдного артриту. Тяжкість ураження суглобів та вираженість артриту в обстежених хворих, були прямо пропорційно повязані з підвищенням рівня циклічного гуанозинмонофосфату в крові (p=0,017). Важливо, що стан ендотеліальної функції судин суттєво впливає на формування позасуглобових проявів ювенільного ревматоїдного артриту. На основі багатофакторного дисперсійного аналізу ми встановили звязок змін рівня ендотеліну - 1 з наявністю у пацієнтів системних ознак хвороби (p<0,001). Розвиток лімфаденопатії, за даними регресійного аналізу, зворотно співвідносився з показниками нітритемії (p=0,006) і циклічного гуанозинмонофосфату (p=0,008), а виникнення увеїту супроводжувалося збільшенням вмісту циклічного гуанозинмонофосфату в крові (p=0,033) (табл. 5).

Таблиця 5 - Ступінь залежності поза суглобових ознак ЮРА від показників ЕФС

Показники ендотеліальної функції судин

ЕТ1 NO2 GMP

R p R p R p

-0,52 0,45 0,26 0,53 -0,82 0,68 -0,70 -0,72 0,71 0,609 0,654 0,793 0,601 0,416 0,497 0,490 0,477 0,488 0,31 -1,52 -3,35 0,51 -0,30 1,50 1,17 0,98 -0,21 0,755 0,136 0,006 0,613 0,765 0,141 0,250 0,332 0,833 -0,83 -1,49 -2,79 0,54 0,51 2,20 0,54 1,57 -0,42 0,412 0,143 0,008 0,593 0,616 0,033 0,595 0,122 0,674

Проведені нами дослідження показали, що у здорових дітей існують достовірні кореляційні звязки показників еритроцитарно-тромбоцитарної ланки та плазмової ланки реологічних властивостей крові, які не співвідносяться з параметрами ендотеліальної функції судин.

При ювенільному ревматоїдному артриті кореляційні звязки показників еритроцитарно-тромбоцитарної ланки реологічних властивостей крові, плазмової ланки реологічних властивостей крові й ендотеліальної функції судин змінювалися. Так, вязкість плазми мала зворотну взаємозалежність з вязкоеластичністю (r=-0,489, p<0,001) і часом релаксації (r=-0,340, p=0,008), вязкоеластичність прямо співвідносилася з часом релаксації (r= 0,368, p=0,004), показники нітритемії різноспрямовано корелювали з параметрами ендотеліну - 1 (r=-0,645, p<0,001) і циклічного гуанозинмонофосфату (r= 0,446, p<0,001) (табл. 6).

Таблиця 6 - Кореляційні звязки між показниками РВК та ЕФС при ЮРА

A IAE ІДЕ ІАТ ВП ВЕ ПН ЧР ЕТ1 NO2 GMP

ІАЕ ІДЕ ІАТ ВП ВЕ ПН ЧР ЕТ1 NO2 GMP A 0,26 A 0,14 0,08 A 0,060 0,123 0,116 A 0,027 0,069 0,060 ?0,489 A 0,049 0,024 0,140 0,097 0,063 A 0,127 0,098 0,001 ?0,340 0,368 0,071 A 0,149 0,131 0,003 0,016 0,029 0,056 0,007 A 0,088 0,091 0,139 0,031 0,075 0,111 0,087 ?0,645 A 0,139 0,033 0,147 0,254 0,186 0,063 0,129 0,145 0,446 A

Примітка: - достовірний прямий звязок, ? - достовірний зворотний звязок.

Ефективність лікування оцінювали через 3-17 тижнів (у середньому за 5,3±0,42 тижнів). Під “значним поліпшенням” розуміли зниження активності ювенільного ревматоїдного артриту на два ступені, зменшення позасуглобових ознак хвороби й зміни серопозитивності патологічного процесу. Умовою поліпшення було зменшення активності захворювання, зникнення шкірного синдрому, увеїту, лімфаденопатії та спленомегалії. У 12 % хворих було констатовано значне поліпшення, у 73 % - поліпшення, у 14 % - незначне поліпшення, у однієї дитини ефект був відсутній. Однофакторний дисперсійний аналіз продемонстрував зворотний звязок ефективності лікування з тривалістю захворювання (D=3,53, p=0,021). Відомо, що зі стійкими кінцевими продуктами метаболізму оксиду азоту повязані білкові, ліпідні, небілкові азотисті й неорганічні поверхнево-активні (сурфактанти) й поверхнево-неактивні (інсурфактанти) речовини, від яких залежить статичний (рівноважний) поверхневий натяг біологічних рідин. Таким чином, виявлені нами зміни реологічних властивостей крові при ювенільному ревматоїдному артриті свідчать про глибокі метаболічні порушення внаслідок аутоімуного запалення в організмі, які впливають на фізико-хімічні властивості біологічних рідин та обтяжують перебіг суглобового синдрому i сприяють розвитку висцеритів, що й, було підтверджено результатами проведених математичних розрахунків, так за результатими регресійного аналізу, віскозні властивості плазми прямо визначалися вмістом ЕТ1 (R= 2,11, p=0,040) і циклічного гуанозинмонофосфату (R= 3,11, p=0,003) у крові, а міжфазна активність сироватки зворотно співввідносилася з показниками нітритемії (R=-3,42, p=0,001). За даними нашого дослідження, на загальний стан реологічних властивостей крові та ендотеліальної функції судин при ювенільному ревматоїдному артриті впливали стать пацієнтів (WR=2,68, p=0,011), ступінь активності патологічного процесу (WR=3,20, p<0,001) та наявність у хворих вісцеральних ознак ювенільного ревматоїдного артриту (WR=3,14, p=0,008) (рис. 1).

Ефективність лікування ювенільного ревматоїдного артриту була повязана з характером медикаментозної терапії (R=5,31, p<0,001), більш виражений ефект спостерігався при комплексному застосуванні протизапальних і базисних препаратів.

Дещо неочікуваними виявилися дані про відсутність впливу початкових показників системи імунітету на подальшу ефективність лікування (R=1,22, p=0,230). Виходячи з проведеного дисперсійного та регресійного аналізу, від параметрів ревматоїдного фактора, С-реактивного білка, фібриногену, IGG, IGM, IGA і циркулюючих імунних комплексів результати терапії ювенільного ревматоїдного артриту практично не залежать.

У свою чергу, за нашими спостереженнями, інтегральний стан еритроцитарно-тромбоцитарної ланки (WR=3,87, p<0,001) і плазмової ланки реологічних властивостей крові (WR=2,21, p=0,014) визначали подальший ефект лікувальних заходів, що може мати практичне значення для прогнозування перебігу захворювання. На ефективність лікування, за даними однофакторного дисперсійного аналізу, впливали початкові показники індексу агрегації тромбоцитів (D=3,44, p=0,023), вязкоеластичності плазми (D=3,76, p=0,016) та ендотеліну - 1 (D=2,80, p=0,048) (Табл.7).

Таблиця 7 - Звязок ефективності терапії ЮРА з початковими показниками РВК і ЕФС

Показники Ступінь впливу на ефективність лікування Ступінь залежності ефективності лікування

D p D R p R

ІАЕ ІДЕ ІАТ ВП ВЕ ПН ЧР ЕТ1 NO2 GMP 0,68 0,53 3,44 2,01 3,76 0,53 1,85 2,80 1,21 1,85 0,569 0,655 0,023 0,123 0,016 0,666 0,148 0,048 0,314 0,148 -1,44 -0,21 -3,08 -0,53 -0,47 -0,02 0,84 -1,56 -0,59 -0,25 0,154 0,836 0,003 0,601 0,638 0,982 0,405 0,125 0,554 0,803

Регресійний аналіз підтвердів зворотний звязок результатів терапії з початковими параметрами індексу агрегації тромбоцитів (R=-3,08, p=0,003), у звязку з цим вважаємо, що ІАТ<24% (<M-3m хворих) є прогнозпозитивним критерієм щодо ефективності терапії ЮРА.

Встановлено достовірність динаміки показників індексу агрегації еритроцитів (R=-2,27, p=0,028) та індексу агрегації тромбоцитів (R=-3,26, p=0,002) залежно від ефективності лікування ювенільного ревматоїдного артриту. У цілому, результати терапії ювенільного ревматоїдного артриту визначалися загальним станом реологічних властивостей крові та ендотеліальної функції судин (R=9,35, p<0,001). Стан еритроцитарно - тромбоцитарної ланки реологічних властивостей крові впливав на поліпшення клінічних проявів гоніту (WR=1,86, p=0,045) i гепатомегалії (WR=1,85, p=0,035), а стан плазмової ланки реологічних властивостей крові - на всі групи суглобів та екстраартикулярні прояви ЮРА (WR=1,79-1,92, p=0,041-0,026).

На наш погляд, при ювенільному ревматоїдному артриті у разі значної лихоманки, ураження колінних суглобів і гепатомегалії показане застосування антиагрегантів.