Допологова підготовка шийки матки у вагітних жінок. Порівняльний аналіз ефективності найбільш вживаних методів преіндукційної підготовки в різних групах вагітних. Ефективність використання в якості преіндукційної підготовки осмотичних ділататорів.
Аннотация к работе
У звязку з цим багато досліджень присвячено питанню підготовки шийки матки до пологів (Бокинг Элан Д и соавт., 1999; Бичевская Р.Г., Мисуна Г.Д., 2000; Федорова М.В. и соавт., 2001). У межах України з метою підготовки шийки матки до спонтанних та індукованих пологів використовують: 1) традиційну підготовку шийки матки глюкозо-вітаміно-естрогено-кальцієвим фоном (ГВЕК фон) з наступним родопідсиленням окситоцином (Бакшеев М.С., Орлов Р.С., 1976); 2) підготовку шийки матки гелями, які містять простагландин Е2: препіділ-гель та простін Е2, вагінальний гель (компанія "Pharmacia Upjohn”), цервіділ (фірма "Forest"), пропес (фірма "Ferring"). Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри акушерства і гінекології з курсом дитячої та підліткової гінекології Буковинського державного медичного університету “Розробка та впровадження методів діагностики, лікування та профілактики порушень у перинатальному періоді та при патологічних станах репродуктивної функції у дівчат та жінок”, № державної реєстрації 01.01 U 005253, у виконанні якої автором проведені дослідження рівня простагландинів Е2, та F2a, рівня естрадіолу й тестостерону в крові обстежених жінок, ступеня “зрілості” шийки матки, базального тонусу матки, стану вегетативної нервової системи та росто-вагового коефіцієнта, аналіз гістологічного дослідження плаценти при різних методах підготовки вагітних жінок до пологів, що викладено в матеріалах дисертації. Провести порівняння ефективності різних методів підготовки шийки матки у вагітних жінок на основі клініко-статистичного аналізу перебігу пологів після підготовки шийки матки з використанням глюкозо-вітаміно-естрогено-кальцієвого фону, осмотичних ділататорів, комплексної поетапної підготовки (перший етап - естрогенний фон, другий етап - осмотичні ділататори) та простагландинів. Розробити та патогенетично обгрунтувати різні методики допологової підготовки шийки матки у вагітних жінок в залежності від “зрілості” шийки матки, базального тонусу матки, стану вегетативної нервової системи, росто-вагового коефіцієнта та впровадити їх в практичне акушерство.Для вирішення поставлених завдань комплексно (відповідно наказу № 620 від 29.12.03 р.) обстежено 267 вагітних, які були розділені на дві групи: контрольну групу - 100 жінок та основну групу - 167 жінок. Основна група була розділена на 4 групи (ІІ - V групи). Але в звязку з тим, що у 35 вагітних ламінарії застосовували як другий етап після першого етапу - створення естрогенного фону, 57 пацієнток були розподілені на дві групи: ІІІ - 22 жінки з підготовкою шийки матки ламінаріями, IV - 35 жінок з комплексною поетапною підготовкою. Час, який минув від початку підготовки до виникнення пологової діяльності, у ІІ групі дорівнював 6,7±0,3 доби, між ІІІ, IV (II етап) та V групами різниці не було (від 31,0±3,9 години у IV групі до 42,3±6,4 години у V групі). Аномалії пологової діяльності, що призвели до оперативного розродження, у І групі склали 1 (1,0±0,99 %) випадок, у ІІ групі - 4 (6,7±3,2 %), у ІІІ групі - 2 (9,1±6,1 %), у IV групі - 3 (8,6±4,7 %), у V групі - 7 (14,0±4,9 %).У дисертації наведено теоретичне узагальнення і пропонується нове вирішення проблеми преіндукційної підготовки шийки матки у вагітних жінок з урахуванням рівня в крові простагландинів Е2 та F2a, їх співвідношення, рівня естрадіолу та тестостерону і їх співвідношення, ступеня “зрілості” шийки матки, базального тонусу матки, стану вегетативної нервової системи та росто-вагового коефіцієнта, шляхом диференційованого застосування різних методів підготовки , що дозволить підвищити ефективність підготовки шийки матки, збільшити відсоток фізіологічних пологів та зменшити частоту випадків оперативного розродження. Ефективність підготовки шийки матки за індексом Бішопа в групах підготовки осмотичними ділататорами (86,4±7,3 %) та естрогенним фоном й осмотичними ділататорами на другому етапі (77,1±7,1 %) статистично не відрізнялась від цього показника в контрольній групі (86,0±3,5 %), на відміну від ефективності підготовки шийки матки в групах, у яких для підготовки використовували тільки естрогенний фон (68,3±6,0 %) та простагландини (60,0±6,9 %). Різниця в динаміці між вихідним базальним тонусом матки та контрольним (після підготовки шийки матки) була статистично вірогідна між групами, в яких застосовували естрогенний фон (4,1±0,1 мм рт.ст.) і простагландини (7,6±0,2 мм рт.ст.) та групами з використанням осмотичних ділататорів (0,7±0,04 мм рт.ст.) і двохетапної підготовки (0,4±0,02 мм рт.ст.) (р<0,05). Це сприяло зменшенню побічного ефекту (виникнення скорочувальної активності матки до закінчення підготовки) у групах з використанням осмотичних ділататорів в 1,2 раза та дозволило їх рекомендувати при підготовці шийки матки у вагітних з патологічним прелімінарним періодом. У групі підготовки естрогенним фоном та осмотичними ділататорами на другому етапі мало місце збільшення відношення тестостерону до естрадіолу після створення естрогенного фону в 1,7 раза