Проблема профілактики і лікування хронічних гастродуоденітів у дітей. Формування первинної інвалідності та соціальна значима патологія у дорослих. Імунні, мікроциркуляторні, ендокринні розлади, механізмів порушення системи шлункової цитопротекції.
Аннотация к работе
Фундаментальні наукові розробки останніх років дозволили з нових позицій переглянути традиційні уявлення про патогенез ХГД у дітей, а саме - серед керованих чинників, що обумовлюють рецидивуючий перебіг захворювання, суттєва роль належить Helicobacter pylori (Н.р.)-інфекції (К.Е. З урахуванням вище наведеного ми вважаємо доцільним клініко-експериментальне вивчення патогенетичної ролі хелікобактерно-кандидо-герпетичних асоціацій в рецидивуванні і прогресуванні хронічних гастродуоденітів у дітей з метою розробки диференційованих підходів до його лікування та реабілітації. Задачі дослідження: 1.Зясувати особливості клінічного перебігу Н.р.-асоційованого хронічного гастродуоденіту у дітей з хронічним кандидозом, рецидивуючим герпесом і кандидо-герпетичною інфекцією. 3.Створити математичні моделі прогнозування виникнення Н.р.-асоційованого хронічного гастродуоденіту та хронічного кандидозу, рецидивуючого герпесу і кандидо-герпетичної інфекції у дітей шляхом зясування статистично значимих комбінації факторів ризику його формування. 5.Розробити експериментальні моделі асоційованих хіміко-інфекційних (ацетатно-хелікобактерно-кандидозного і ацетатно-хелікобактерно-герпетичного) хронічних гастродуоденітів у нестатевозрілих лінійних білих щурів обох статей.Оцінка результатів ендоскопічного обстеження пацієнтів І-V груп з використанням AІПГДЗ і AІПЕЗ та кореляційного аналізу з даними гістоморфологічних, мікробіологічних, мікологічних та вірусологічних досліджень біоптатів СОШ стали підставою для створення прогностичних моделей наявності ХГД і асоційованого інфікування у дітей та контролю ефективності терапії. Для цього щурів з АХК й АХГ ХГД розподілили за єдиним принципом на лікувальні групи: IV і V (АХК і АХГ ХГД) групи (n=92 і n=85 відповідно): ІVП і Vп-плацебо-групи (n=12 і n=13)-отримували через рот фізіологічний розчин двічі на добу по 1 мл; ІVЛ-1 і Vл-1 (n=20 і n=18)-застосовували тільки загальноприйняте антихелікобактерне лікування (де-нол (“Яманучі”, Нідерланди)-4мг/кг, амоксицилін (“Лечева”, Чехія)-25мг/кг та фуразолідон (“Галичфарм”, Україна)-10мг/кг), які вводили мікрозондом двічі на добу 7 днів; ІVЛ-2 і Vл-2 (n=20 і n=18), в яких використовували тільки дифлюкан (флуконазол, ВАТ “Здоров”я”, Україна)-3мг/кг 7 днів чи тільки ацикловір (“Лек”, Словенія)-20мг/кг 4 рази на день 7 днів відповідно; ІVЛ-3 і Vл-3 (n=20 і n=18)-призначали вищевказану антихелікобактерну терапію і дифлюкан чи ацикловір протягом 7 днів; ІVЛ-4 (n=20)-протихелікобактерну терапію й ентерол (“Біокодекс”, Франція) з імуномодулюючою (Seguela J.P., Llanes J.P., 1982) й антифунгальною дією (Dilusio N.R.,1983; MCFARLAND L.V., Bernascjni P., 1993)-7 днів. асоційованим ХГД на фоні ХК, РГ і КГІ відповідно) (n=89, n=77 і n=80) були розподілені за єдиним принципом на 3 лікувальні групи: л-1-(n=20), діти, які на І етапі лікування, окрім базисної, отримували антихелікобактерну терапію (де-нол, амоксиклав та фуразолідон 7 днів), л-2 групи (n=28, n=28 і n=31 відповідно)-вищевказані антихелікобактерні засоби і дифлюкан (3мг/кг 1 раз на добу), чи ацикловір (0,2г 5 разів на добу), чи їх поєднання відповідно групового розподілу протягом тижня і л-3 групи (n=29, n=30 і n=29)-хворі, у яких на І етапі використовували препарат подвійної (антифунгальної чи противірусної та імуномодулюючої) дії-ентерол (по 1-2 пакетики двічі на добу), чи гропринозин (50мг/кг/добу в 4 прийоми), чи їх поєднання 7 днів та вищевказаний антихелікобактерний комплекс. При АХК і АХГ ХГД аналіз імунологічної ефективності антихелікобактерної (л-1 група), протикандидозної або противірусної терапії (л-2 група) виявив ряд імунологічних змін - збереження лімфоцитопенії, клітинного імунодефіциту, а також депресію киснезалежних механізмів бактеріцидності лейкоцитів та СЦ на фоні поновлення В-л і АЗЦС при АХК ХГД та недостатність СЦ й АЗКЦ на тлі нормального НСТ-тесту при АХГ ХГД. (ІІ група), надзвичайно важливою особливістю при ХГД та асоційованому інфікуванні (ІІІ-V групи) було те, що у всіх дітей цих груп виявлені хронічні рецидивуючі кандидозні, герпетичні та кандидо-герпетичні ураження щелепно-лицьової ділянки (ЩЛД) й СОПР.1.Клінічний перебіг хронічного гастродуоденіту у дітей з хелікобактерно-кандидо-герпетичним інфікуванням характеризується наявністю у всіх хворих хронічних кандидозних, рецидивуючих герпетичних та кандидо-герпетичних уражень ротової порожнини і щелепно-лицьової ділянки; вдвічі більшою тривалістю захворювання і питомої ваги його деструктивних форм зі значною частотою ендокринних розладів (46,2%) при хронічному кандидозі, низькою масою тіла при рецидивуючому герпесі та поєднанням вказаних рис при кандидо-герпетичній інфекції, що негативно впливає на якість життя дітей. 4.Порушення функціонування імунної та ендокринної системи у дітей з Н.р.-асоційованим хронічними гастродуоденітами на фоні хронічного кандидозу, рецидивуючого герпесу і кандидо-герпетичної інфекції супроводжується генералізованими мікроекологічними порушеннями травного шляху зі зниженням рівню індигенної флори і