Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування місцевих та загальних методик детоксикації в лікуванні розлитого перитоніту - Автореферат

Подальший прогрес у лікуванні хворих на ГРП насьогодні повязують з розробкою нових методів активного впливу на запальний процес у черевній порожнині й профілактики системних ускладнень (Ашуров Б.М. и соавт., 1998; Савельев В.С. и соавт., 2006; Braga M. et al., 2001; Jhobta R.S. et al., 2006; Malangoni M.A., 2003). Упровадження в лікувальний процес програмних санацій черевної порожнини підвищило ефективність комплексного лікування хворих на ГРП (Мустафин Р.Д. и соавт., 2004, Шуркалин Б.К. и соавт., 2000). При використанні варіантів тимчасового закриття операційної рани в деяких хворих часто безпідставно недооцінюється ефект декомпресії черевної порожнини. Ключова роль при цьому приділяється захисту органів черевної порожнини й підтримці їх фізіологічного абдомінального положення, способу дозованої декомпресії черевної порожнини, способу тимчасового закриття лапаротомної рани (Полянський І.Ю. та соавт., 2005). Виявити патогенетичну доцільність, визначити технічні можливості, показання до застосування й ефективність внутрішньочеревного лаважу, програмованих релапаротомій, відеолапароскопічних санацій черевної порожнини для розробки оптимального варіанту комплексного лікування ГРП.У другій (основній) групі (148 хворих) лікування пацієнтів проводили із застосуванням розроблених нами методів відеолапароскопічних утручань, у тому числі із застосуванням перитонеального лаважу під лапароскопічним контролем та динамічних лапароскопій, програмованих релапаротомій із санаціями черевної порожнини, ентеральної детоксикації та методу оцінки тяжкості ендотоксикозу. При цьому хворих із 0-9 балами ми відносили до пацієнтів (37,2%) з легким ступенем тяжкості (перша підгрупа), прогнозована летальність складає до 20%, з 10-19 балами в другу підгрупу (38,6%) із середньою тяжкістю (прогнозована летальність 20-50%) і 24,2% пацієнтів із сумою балів 20 і більш - у третю підгрупу тяжкості хворих, прогнозована летальність від 51% до 100%. Предметом вивчення слугували шматочки тканини очеревини в процесі санації черевної порожнини в терміни від 7-ми й більше діб (залежно від тяжкості перебігу запального процесу в очеревині) у 40 хворих. Він включає передопераційну підготовку, усунення джерела внутрішньочеревної інфекції, інтраопераційну санацію та дренування черевної порожнини, дренування кишечнику, що перебуває в стані парезу, створення умов для пролонгованої санації черевної порожнини в післяопераційному періоді. На підставі аналізу клінічного матеріалу встановили показання до ВЛ апендектомії: присутній пухкий інфільтрат, що легко розділяється; помірний парез кишечнику; не виражений злуковий процес у черевній порожнині (петлі тонкого кишечнику пухко спаяні між собою, легко розділяються інструментом) протипоказанням до виконання лапароскопічної апендектомії були перенесені в минулому множинні великі за обсягом операції на органах черевної порожнини, які призводять, як правило, до вираженого рубцево-злукового процесу; присутність грубих лапаротомних рубців; виражена легенево-серцева недостатність; виражений парез кишечнику; наявність щільного інфільтрату, червоподібний відросток недоступний огляду; присутність конгломерату петель кишечнику із щільними фібринозними нашаруваннями, наявністю множинних абсцесів.У дисертації приведено теоретичне узагальнення результатів клінічного дослідження закономірностей формування методології проведення загальної й місцевої детоксикації, а також нове вирішення важливої науково-практичної проблеми - покращення результатів лікування ГРП, яке включає обґрунтування застосування хірургічної детоксикації, розробку, упровадження, оцінку ефективності нових методів діагностики, способів оперативних утручань і диференційовану тактику комплексного лікування хворих на ГРП. Програмні санації черевної порожнини дають можливість регулярно видаляти гнійний ексудат, плівки фібрину, що підтримують запалення в черевній порожнині, візуально контролювати перебіг патологічного процесу й своєчасно ліквідувати нові вогнища деструкції тканин. Розроблений за результатами дослідження метод лапароскопічної санації черевної порожнини може успішно використовуватися в комплексному лікуванні ГРП як сучасний і високоефективний спосіб місцевого впливу на інфекційний процес, котрий мінімально травмує тканини, не поглиблюючи післяопераційних стресових порушень. Цей метод санації черевної порожнини в порівнянні з програмними релапаротоміями характеризується значним зниженням частоти гнійно-запальних ускладнень післяопераційних ран (в 7,2 разів), формувань кишечних нориць (в 1,2 рази) і бронхолегеневих ускладнень (в 3,4 рази). Визначення хірургічної тактики з урахуванням характеру запального процесу в черевній порожнині себе виправдовує, розроблені критерії оцінки тяжкості й прогнозу ГРП обєктивізували діагностику процесу в різних нозологічних групах інтраабдомінальних захворювань, дозволили здійснювати диференційований вибір лікувальної тактики в проведенні заходів реабілітації в перед-і післяопераційному періоді.

Основний зміст роботи

У дисертації приведено теоретичне узагальнення результатів клінічного дослідження закономірностей формування методології проведення загальної й місцевої детоксикації, а також нове вирішення важливої науково-практичної проблеми - покращення результатів лікування ГРП, яке включає обґрунтування застосування хірургічної детоксикації, розробку, упровадження, оцінку ефективності нових методів діагностики, способів оперативних утручань і диференційовану тактику комплексного лікування хворих на ГРП.

1. Оперативні втручання (відкриті, лапароскопічні, комбіновані) повинні виконуватись із урахуванням показань і протипоказань до кожного з них. Кожне з цих утручань має свої переваги й нівелює недоліки всіх трьох методів. Розроблені методики лапароскопічних операцій щодо усунення джерела ГРП є альтернативою традиційним відкритим операціям і мають суттєві переваги: малотравматичні, супроводжуються меншим числом інтра- і післяопераційних ускладнень, характеризуються меншими термінами медичної реабілітації й добрим косметичним результатом.

2. Застосування методів місцевої детоксикації черевної порожнини в післяопераційному періоді патогенетично обґрунтовано. Програмні санації черевної порожнини дають можливість регулярно видаляти гнійний ексудат, плівки фібрину, що підтримують запалення в черевній порожнині, візуально контролювати перебіг патологічного процесу й своєчасно ліквідувати нові вогнища деструкції тканин. Ці заходи сприяють розриву патогенетичного замкнутого кола, пусковим механізмом якого є мікробні токсини, що всмоктуються із черевної порожнини.

3. Розроблений за результатами дослідження метод лапароскопічної санації черевної порожнини може успішно використовуватися в комплексному лікуванні ГРП як сучасний і високоефективний спосіб місцевого впливу на інфекційний процес, котрий мінімально травмує тканини, не поглиблюючи післяопераційних стресових порушень. Цей метод санації черевної порожнини в порівнянні з програмними релапаротоміями характеризується значним зниженням частоти гнійно-запальних ускладнень післяопераційних ран (в 7,2 разів), формувань кишечних нориць (в 1,2 рази) і бронхолегеневих ускладнень (в 3,4 рази).

4. Згідно клінічним спостереженням, при застосуванні методу санації черевної порожнини перитонеальним лаважом спостерігається значна кількість місцевих (13,7%) і загальних ускладнень (64,7%), що характерно й для методу програмованих релапаротомій із санаціями черевної порожнини традиційними методами, при яких відповідні показники склали 61,1%, 68,5%. Використовування розробленого методу програмованої релапаротомії із санаціями черевної порожнини 0,8% ЕХА розчином хлориду калію дало можливість знизити кількість місцевих ускладнень у 2,4 рази й загальних ускладнень в 1,7 рази.

5. Для ГРП характерним є поліморфізм і багатокомпонентність змін морфологічної картини парієтальної очеревини, які підтверджені морфометричними параметрами клітинної інфільтрації й морфофункціональним станом МГЦР. Останні мають високу чутливість та інформативність при ГРП, являються обєктивними показниками ступеня тяжкості запальних змін очеревини при різних формах перитоніту й можуть використовуватись як морфологічний критерій оцінки індивідуальних особливостей відповідної реакції організму. Відсутність позитивної динаміки до нормалізації у відносному обсязі МГЦР, НПЯЛ, прогресуюче зменшення макрофагів і лімфоцитів, наявність вогнищ некрозу екстенсивного поширення некрозу, відсутність ознак формування грануляційної тканини є прогностично несприятливим фактором.

6. Визначення хірургічної тактики з урахуванням характеру запального процесу в черевній порожнині себе виправдовує, розроблені критерії оцінки тяжкості й прогнозу ГРП обєктивізували діагностику процесу в різних нозологічних групах інтраабдомінальних захворювань, дозволили здійснювати диференційований вибір лікувальної тактики в проведенні заходів реабілітації в перед- і післяопераційному періоді.

7. Синдром кишкової недостатності при ГРП є важливим ланцюгом патогенезу ПОН. Порушення барєрної функції ШКТ при синдромі кишкової недостатності створює умови для безконтрольної транслокації умовно-патогенних мікроорганізмів і підтримки септичного процесу навіть при достатньо ефективній санації інших вогнищ інфекції. Комплекс методів активної ентеральної детоксикації повинен включати декомпресійну назоінтестинальну інтубацію і внутрішньокишковий лаваж, селективну деконтамінацію, медикаментозну корекцію порушень евакуаційної активності шлунка й кишечнику, ентеральне введення лікарських препаратів і сумішей живлення.

8. Розроблений метод ентерального лаважу 0,8% ЕХА розчином хлориду калію в комплексному лікуванні хворих на ГРП сприяє покращенню показників ефективності лікування за рахунок етиопатогенетичного впливу на фактори, що сприяють прогресуванню синдрому ентеральної недостатності й ендогенної інтоксикації вцілому. За допомогою фракційного кишкового лаважа більше ніж у 51,2% хворих можливо отримати виражений детоксикаційний ефект. Застосування в програму 0,8% ЕХА розчину дозволяє довести ефективність кишкового лаважа до 75,8%.

9. В комплексному лікуванні хворих на ГРП антибіотикотерапія посідає одне з ключових місць. Реалізація цього напрямку базується на чіткому уявленні про полімікробну етіологію, обєктивній оцінці тяжкості стану хворого, даних мікробіологічних, фармацевтичних і токсичних характеристиках препаратів, що призначаються. Застосування антибіотиків ультраширокого спектру дії є компонентом деєскалаційної терапії, яка дозволяє почати лікування в тяжких хворих, не чекаючи виділення, ідентифікації мікроорганізму-збудника й визначення його чутливості. Збереження на фоні антибіотикотерапії системної запальної реакції може свідчити як про неефективне хірургічне втручання, так і про неадекватну антибактеріальну терапію.

10. Запропонована комплексна терапія лікування ГРП, яка включає розроблені й удосконалені методи хірургічного лікування, а також методи загальної й місцевої детоксикації при ГРП, мають високу ефективність і дозволяють знизити частоту післяопераційних ускладнень на 44,1%, летальність - на 14,1%.

Практичні рекомендації

1. Для покращення ефективності лікування хворих на ГРП в клінічній практиці доцільно застосовувати етіологічно й патогенетично обґрунтовану програму, яка базується на вивченні ступеня тяжкості запального процесу в черевній порожнині, оцінки тяжкості фізичного стану хворих, використовуючи шкалу SAPS.

2. З метою прогнозування характеру перебігу запального процесу в черевній порожнині необхідно застосовувати морфометричні параметри клітинної інфільтрації й морфофункціонального стану МГЦР парієтальної очеревини.

3. З метою зменшення інвазивності операцій, а в наслідок і кількості ускладнень у хворих на ГРП необхідно застосовувати відеолапароскопічні технології за суворо розробленим показанням. Для підвищення ефективності оперативних утручань необхідно користуватись розробленими методами операцій.

4. Згідно запропонованої комплексної програми лікування хворих на ГРП слід програмувати проведення повторних післяопераційних санацій черевної порожнини (програмовані релапаротомії, відеолапароскопічні санації) з урахуванням розроблених показань. Як сануючий розчин застосовувати 0,8% ЕХА розчин хлориду калію. Для підвищення ефективності післяопераційних санацій необхідно користуватись розробленими методами санацій черевної порожнини.

5. З метою корекції ентеральної недостатності хворих на ГРП доцільно застосовувати комплекс лікувальних заходів, що включає виявлення ступеня порушення функції кишечнику, його інтубацію зондом, розробленої конструкції, лаваж 0,8% ЕХА розчином хлориду калію в комбінації з раннім зондовим харчуванням. У тяжких хворих на ГРП необхідно здійснювати селективну деконтамінацію кишечнику розробленим способом.

6. Система антибактеріальної терапії ГРП повинна проводитись з урахуванням розробленої програми, антибіотиками широкого спектру бактерицидної дії з обовязковим застосуванням антианаеробних препаратів, в моно, подвоєно та потроєному режимах, з урахуванням тяжкості стану пацієнта, локалізації інфекції, передбачуваного збудника, потенційних побічних і токсичних реакцій препарату. Антибіотикопрофілактику ГРП необхідно проводити за двома напрямками, згідно розробленої схеми, з урахуванням категорії складності й ступеня контамінації оперативних утручань.

1. Бондарев В.И., Аблицов Н.П., Пепенин А.В., Бондарев Р.В., Василенко Е.Н. Дифференцированый подход к повторному осуществлению санации брюшной полости у больных с острым разлитым перитонитом // Клінічна хірургія. - 1995. - №4. - С. 16-17.

2. Ольшанецкий А.А., Бондарев В.И., Аблицов Н.П., Базяк А.П., Пепенин А.В., Бондарев Р.В., Коротков В.Н. Этапная релапаротомия, ее влияние на микробный пейзаж брюшной полости у больных с острым разлитым перитонитом // Клінічна хірургія. - 1996. - №2-3. - с 42-43.

3. Бондарев Р.В. Клинико-патогенетическая характеристика больных разлитым гнойным перитонитом // Проблема екологічної та медичної генетики i клінічної імунології (збірник наукових праць) - Київ-Луганськ, 1998. - вип 5 (19). - С. 49-66.

4. Бондарев Р.В. Особенности клинического течения и морфологических изменений у больных с острым панкреатитом // Український медичний альманах. - 2000. - №5. - С. 25-28.

5. Бондарев Р.В., Трофимов В.Е., Наден А.Л. Особенности эндогенной интоксикации при остром разлитом перитоните // Актуальні проблеми акушерства i гінекології, клінічної імунології та медичної генетики (збірник наукових праць), Київ-Луганськ. - 2000 - вип. 4. - С. 380-385.

6. Гайдаш I.C., Флегонтова В.В., Сидорчук P.I., Суглобов Е.В., Бондарєв Р.В., Рубан О.В. 1муносупресивні властивості пептидогліканів грампозитивних збудників абдомінальних гнійно-запальних інфекцій хірургічного профілю // Інфекційні хвороби. - 2001. - №3. - С. 55-58.

7. Бондарев Р.В. Особенности лечения острого деструктивного панкреатита // Актуальні проблеми акушерства i гінекології, клінічної імунології та медичної генетики (збірник наукових праць), Київ-Луганськ. - 2001. - вип. 5. - С. 296-299.

8. Гайдаш I.С, Флегонтова В.В., Бондарєв Р.В., Казимірко Н.К., Потьомкін Є.І., Салманова О.В. Мікробіологічна структура збудників післяопераційних абдомінальних гнійно-запальних ускладнень // Аста medica Zeo poliensia (Львівський медичний часопис). - 2001. - T.VII. - №3. - C. 26-28.

9. Бондарев Р.В., Наден А.Л. К вопросу о программных санациях брюшной полости у больных с разлитым перитонитом // Актуальні проблеми акушерства i гінекології, клінічної імунології та медичної генетики (збірник наукових праць), Київ-Луганськ. -2001. - вип. 6. - С. 239-243.

10. Гайдаш I.C., Флегонтова В.В., Шевченко М.Ю., Потьомкін Є.І., Рубан О.В., Мангов Д.В., Герасименко О.В., Бондарєв Р.В. Чутливість до антибіотиків збудників гнійно-запальних захворювань хірургічного профілю // Український хіміотерапевтичний журнал. - 2001. - №2. - С. 29-32.

11. Гайдаш I.С, Флегонтова В.В, Казимірко Н.К., Суглобов Е.В. Бондарєв Р.В. Імуносупресивні властивості тейхоевих кислот та білка A Staphylococcus aureus-збудників абдомінальних післяопераційних інфекцій // Шпитальна хірургія. - 2001. - №4. - C. 97-99.

12. Бондарев Р.В., Трофимов В.Е. Применение электрохимических активированных растворов в лечении гнойно-воспалительных процессов мягких тканей // Актуальні проблеми акушерства i гінекології, клінічної імунології та медичної генетики (збірник наукових праць), Київ-Луганськ. - 2001. - вип. 5 - 306-310.

13. Бондарев Р.В., Наден А.Л., Алексеев А.В. Опыт хирургического лечения больных с ишемическими поражениями кишечника // Український медичний альманах. - 2001. - №3. - С. 26-30.

14. Бондарев Р.В. Особенности хирургического лечения больных с острым панкреатитом // Український медичний альманах. - 2001. - №4. - С. 19-23.

15. Бондарєв B.I., Бондарєв Р.В., Абліцов М.П., Пепенін О.В. Характер оперативних утручань у період гнійних ускладнень гострого деструктивного панкреатиту // Науковий Вісник Ужгородського університету, серія «Медицина». - вип. 14. - 2001. - С. 174-175.

16. Бондарев В.И., Бондарев Р.В., Аблицов Н.П., Пепенин А.В., Алексеев А.В., Наден А.Л. Основные принципы комплексного лечения острого деструктивного панкреатита // Клінічна хірургія. - 2001. - №9. - С. 28-31.

17. Бондарев В.И., Пепенин А.В., Бондарев Р.А., Аблицов Н.П. Оценка различных методов оперативных вмешательств при остром панкреатите // Вестник морської медицини. - 2001. - №2 (14). - С. 45-48.

18. Бондарев Р.В., Наден А.Л., Ханин Е.Ю. Клинико-морфологическая характеристика синдрома кишечной недостаточности у больных с острым распространенным перитонитом // Актуальні проблеми акушерства i гінекології, клінічної імунології та медичної генетики (збірник наукових праць), Київ-Луганськ. - 2002. - вип. 8. - С. 213-217.

19. Гайдаш I.С, Флегонтова В.В., Бондарєв Р.В. Чутливість збудників післяопераційних гнійно-запальних ускладнень до антибіотиків // Ліки. - 2002. - №1-2. - С. 24-27.

20. Бондарев Р.В., Наден А.Л. Применение программных санаций брюшной полости в комплексном лечении больных с острым разлитым перитонитом // Український медичний альманах. - 2002. - Т.5. - №3 - С. 15-19.

21. Бондарєв Р.В., Трофимов В.Е. Імунологічне обґрунтування вибору електрохімічно активованих розчинів для лікування хворих з гнійними ранами // 1Х Конгрес світової федерації Українських лікарських товариств (Тези доповідей), Луганськ-Київ-Чикаго. - 2002. - С. 419-420.

22. Бондарєв Р.В., Надьон О.Л., Трофімов В.Е. Інтраопераційна й післяопераційна санація черевної порожнини електрохімічно активованими розчинами у хворих на гострий розлитий перитоніт // Галицький лікарський вісник. - 2002. - T.9. - №3. - C.31-32.

23. Бондарев Р.В. Видеолапароскопическая санация брюшной полости у больных с распространенным перитонитом // Актуальні проблеми сучасної медицини (Тези 57 науково-практичної конференції студентів та молодих учених національного медичного університету ім. O.O. Богомольця з міжнародною участю). Київ «Україна». - 2002. - С. 143.

24. Бондарев Р.В., Бондарев В.И. К вопросу о видеолапароскопической санации брюшной полости у больных с острым разлитым перитонитом // Український медичний альманах. - 2003. - Т.6. - №6. - с. 20-22.

25. Бондарев Р.В., Трофимов В.Е. Роль и место электрохимически активированных растворов при лечении гнойных послеоперационных осложнений и местной гнойной инфекции. // Український медичний альманах. - 2002. - Т.5. - №4. - С. 11-14.

26. Бондарев Р.В. Особенности лечения острого деструктивного панкреатита // Актуальні проблеми акушерства i гінекології, клінічної імунології та медичної генетики (збірник наукових праць), Київ-Луганськ. - 2001. - вип. 5. - С. 296-299.

27. Бондарев В.И., Бондарев Р.В., Пепенин А.В. Особенности хирургического лечения больных с острым панкреатитом // Актуальні проблеми акушерства i гінекології, клінічної імунології та медичної генетики (збірник наукових праць), Київ-Луганськ. - 2001. - вип. 6. - С. 231-234.

28. Пепенин А.В., Бондарев Р.В., Базяк А.П., Наден А.Л. Антибактериальная терапия острого панкреатита // Матеріали XX зїзду xipypriв України. - Тернопіль. - 2002. - С. 389-390.

29. Бондарєв Р.В., Алексеєв О.В. Застосування відеолапароскопії у комплексному лікуванні хворих с гострою спайковою кишковою непрохідністю // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина». Вип.20. - 2003. - С. 103-104.

30. Бондарєв Р.В. Застосування відеолароскопічної санації черевної порожнини в хворих на гострий розлитий перитоніт // Шпитальна хірургія. - 2003. - №2. - С. 65-68.

31. Бондарев Р.В., Бондарев В.И., Аблицов Н.П., Трофимов В.Е. Ретроспективный анализ результатов хирургического лечения больных острым панкреатитом // Клінічна хірургія. - 2003. - №1. - С. 8-9.

32. Бондарев Р.В. Причины возникновения, диагностика и оперативное лечение послеоперационного перитонита // Клінічна хірургія. - 2003. - №4-5. - С. 8-9.

33. Бондарев Р.В. Видеолапароскопическая санация брюшной полости в комплексном лечении больных острым разлитым перитонитом // Вісник морської медицини. - 2003. - №2 (21). - С. 50-53.

34. Бондарев В.И., Пепенин А.В., Бондарев Р.В., Алексеев А.В. Роль деконтаминации желудочно-кишечного тракта в профилактике гнойно-септических осложнений острого панкреатита // Актуальні питання медичної науки та практики (Збірник наукових праць), Книга 1, Запоріжжя. - 2003. - Вип.64. - С. 15-17.

35. Бондарев В.И., Пепенин А.В., Аблицов Н.П., Базяк А.П., Бондарев Р.В., Алексеев А.В. Характер оперативных вмешательств при деструктивном панкреатите // Вісник морської медицини. - 2003. - №2 (21). - С. 53-55.

36. Бондарев Р.В. Морфометрические критерии оценки тяжести течения острого разлитого перитонита // Український медичний альманах. - 2003. - Т.6. - №3. - С. 19-23.

37. Бондарєв Р.В. Особливості xipypriчнoro лікування хворих з гострим розлитим перитонітом // Шпитальна хірургія. - 2004. - №2. - С. 141-144.

38. Бондарев В.И., Бондарев Р.В. Особенности классификации острого разлитого перитонита // Український медичний альманах. - 2004. - №5. - С. 24-27.

39. Бондарев В.И., Бондарев Р.В. Особенности лапароскопической холецистэктомии у больных с острым холециститом, осложненным острым разлитым перитонитом // Хірургія України. - 2004. - №3 (11). - С. 59-61.

40. Бондарев Р.В., Сацута С.В. Особенности послеоперационной санации брюшной полости у больных с острым разлитым перитонитом // Біль, знеболювання, інтенсивна терапія. - 2004. - №2-Д. - С. 390-392.

41. Бондарєв Р.В., Бондарєв B.I., Надьон О.Л., Спіцин О.М., Сацута С.В. Особливості хірургічної тактики та інтенсивної респіраторної терапії у хворих з торакоабдомінальними пораненнями // Одеський медичний журнал. - 2004. - №4 (84). - С. 21-23.

42. Бондарев В.И., Бондарев Р.В. Повышение эффективности хирургического лечения больных с ущемленными грыжами // Харківська хірургічна школа. - 2004. - №1-2. - С. 112-115.

43. Бондарев В.И., Клокол Д.Е., Бондарев Р.В. Непосредственные и отдаленные результаты применения пилоросохраняющих и пилоровосстанавливающих операций в комплексе хирургического лечения перфоративной пилородуоденальной язвы // Клінічна хірургія. - 2004. - №2. - С. 39-42.

44. Бондарев Р.В., Бондарев В.И. Особенности местной детоксикации брюшной полости у больных с острым разлитым перитонитом // Украінський медичний альманах. - 2004. - Т.7. - №3 - С. 17-20.

45. Бондарев Р.В. Пути профилактики и лечение острой кишечной непроходимости у больных с острым разлитым перитонитом // Актуальні проблеми акушерства i гінекології, клінічної імунології та медичної генетики (збірник наукових праць), Київ-Луганськ. - 2004. - вип. 11. - С. 296-301.

46. Бондарев В.И., Бондарев Р.В., Аблицов Н.П., Наден А.Л. Хирургическая тактика при остром панкреатите // Експериментальна i клінічна медицина. - 2004. - №3. - С. 24-27.

47. Бондарев Р.В, Алексеев А.В. Спаечная болезнь органов брюшной полости. Причина и профилактика // Український медичний альманах. - 2004. - Т.7. - №2 (додаток). - С. 141-145.

48. Бондарев Р.В., Бондарев В.И., Наден А.Л. Клинико-морфологические особенности заживления операционных гнойных ран у больных с острым разлитым перитонитом // Клінічна хірургія. - 2004. - №l1-12. - С. 12.

49. Бондарев Р.В., Бондарев В.И. Видеолапароскопия в диагностике и лечении острого живота и послеоперационных осложнений // Таврический медикобиологический вестник. - 2005. - Т.8 - №1. - С. 14-16.

50. Бондарев В.И., Бабенков Г.Д., Ольшанецкий А.А., Бондарев Р.В., Кириченко Б.Б. Особенности хирургической тактики при панкреатогенном перитоните // Харківська хірургічна школа. - 2005. - №1.1 (15). - С. 16-18.

51. Бондарєв B.I, Бондарєв Р.В., Клокол Д.Е. Гастродуоденоскопія у хворих, яких було оперировано з приводу перфоративних пілородуоденальних виразок // Таврический медикобиологический вестник. - 2005. - №1. - Т.8. - С. 17-19.

52. Бондарев Р.В. Технические особенности лапароскопической аппэндектомии при остром деструктивном аппендиците // Харківська хірургічна школа. - 2005. - №1.1 (15). - С. 101-102.

53. Бондарев В.И, Бондарев Р.В. Особенности транслокации бактерий тонкой кишки при остром разлитом перитоните // Український медичний альманах. - 2005. - №4. - Т.8. - С. 37-40.

54. Бондарев В.И., Бондарев Р.В. Выбор хирургической тактики при остром разлитом перитоните // Хірургія України. - 2005. - №1 (13). - С. 96-99.

55. Бондарев В.И., Бондарев Р.В., Бабенков Г.Д., Наден А.Л. Особенности хирургической тактики при деструктивном панкреатите // Хірургія України. - 2005. - №3 (15). - С. 20-22.

56. Бондарев Р.В. Особенности дренирования брюшной полости при лапароскопической холецистэктомии по поводу острого деструктивного холецистита, осложненного перивезикальным абсцессом // Клінічна хірургія. - 2006. - 39 (додаток). - С. 99-100.

57. Бондарев Р.В., Бондарев В.И. Декомпрессия кишечника и кишечный лаваж в комплексном лечении больных острым разлитым перитонітом // Актуальні проблеми акушерства i гінекології, клінічної імунології та медичної генетики (збірник наукових праць), Київ-Луганськ. - 2005. - вип. 12. - С. 307-312.

58. Бондарев Р.В. Применение лапароскопических методик операции при перфоративных пилородуоденальных язвах, осложненных перитонитом // Матеріали XXI зїзду хірургів України. - Запоріжжя. - 2005. - Т.2. - С. 286-288.

59. Бондарев В.И., Бондарев Р.В., Орехов А.А. Технические аспекты лапароскопического ушивания перфоративных гастродуоденальных язв // Сб.тезисов 9-го Московского международного конгресса по эндоскопической хирургии. - 2005. - С. 44-46.

60. Бондарев Р.В., Сацута С.В. Особенности анестезиологического обеспечения послеоперационной санации брюшной полости у больных с острым разлитым перитонитом // Сб.тезисов 9-го Московского международного конгресса по эндоскопической хирургии (сборник тезисов г. Москва). - 2005 - С. 46-47.

61. Бондарев Р.В. Особенности иммунокорригующей терапии у больных с острым разлитым перитонитом // Український медичний альманах. - 2006. - Т.9. - №3 - С. 199 -200.

62. Бондарєв B.I., Бондарєв Р.В., Орехов О.А. Лікування синдрому бактеріальної транслокації у хворих із защемленими грижами передньої черевної стінки // Харківська хірургічна школа. - 2006. - №1 (20). - С. 147-148.

63. Бондарев В.И., Аблицов Н.П., Базяк А.П., Пепенин А.В., Бондарев Р.В., Алексеев А.В. Роль миниинвазивных вмешательств в лечении панкреатита ассоцированных инфекций // Український медичний альманах. - 2006. - Т.9. - №3 - С. 199.

64. Бондарев В.И., Бондарев Р.В. Антибактериальная терапия в комплексном лечении больных с острым разлитым перитонитом // Харківська хірургічна школа. - 2006. - №1 (20). - С. 195-197.

65. Бондарев В.И., Бондарев Р.В., Орехов А.А. Особенности лапароскопической холецистэктомии при остром деструктивном холецистите // 10-й Юбилейный Московский международный конгресс по эндоскопической хирургии (Сборник тезисов под редакцией профессора Ю.И. Галлингера). Москва. - 2006. - С. 31 -32.

66. Бондарев Р.В. Иммунологические нарушения и их коррекция при остром разлитом перитоните // Актуальні проблеми акушерства i гінекології, клінічної імунології та медичної генетики (збірник наукових праць), Київ-Луганськ. - 2006. - вип. 13. - С. 134-141.

67. Бондарев Р.В. Експериментальная модель острого розлитого перитонита // Актуальні проблеми акушерства i гінекології, клінічної імунології та медичної генетики (збірник наукових праць), Київ-Луганськ. - 2006. - вип. 14. - С. 308-314.

68. Бондарєв В.І., Бондарєв Р.В. Особливості лапароскопічного зашивання перфораційних пілородуоденальних виразок, ускладнених розповсюдженим перитонітом // Львівський медичний часопис (Acta Medica Leopoliensia). - Т. ХІІ, №1. - 2006. - С. 38-40.

69. Бондарев Р.В. Особенности хирургической тактики при лапароскопической холецистэктомии в условиях перивезикального абсцесса, распространенного перитонита // Клінічна хірургія. - 2007. - №2-3. - С. 65-66.

70. Патент UA №71376А, МПК 7А61В17/00 Спосіб накладання шва на лапаротомну рану. Пат UA №71376 А МПК 7А61В17/00; Бондарєв Р.В. - №20031212442; Заявл. 25.12.2003; Опубл. 15.11.2004, Бюл. №11. - 6 с.

71. Патент UA №71378А, МПК 7А61В17/00 Спосіб лапароскопічної санації черевної порожнини. Пат UA №71378 А МПК 7А61В17/00; Бондарєв Р.В. - №20031212444; Заявл. 25.12.2003; Опубл. 15.11.2004, Бюл. №11. - 4 с.

72. Патент UA №71377А, МПК 7А61В10/00 Спосіб прогнозування летального кінця при розлитому перитоніту. Пат UA №71377 А МПК 7А61В10/00; Бондарєв Р.В. - №20031212443; Заявл. 25.12.2003; Опубл. 15.11.2004, Бюл. №11. - 6 с.

73. Патент UA №6388, МПК 7А61К33/14 Спосіб санації черевної порожнини при перитонітах. Пат UA №6388 МПК 7А61К33/14; Бондарєв Р.В., Орєхов О.А. - №20040705782; Заявл. 14.07.2004; Опубл. 16.05.2005, Бюл. №5. - 4 с.

74. Патент UA №6405, МПК 7А61В17/00, А61К33/14 Спосіб лікування бактеріальної транслокації при гострій кишковій непрохідності. Пат UA №6405 МПК 7А61В17/00, а61К33/14; Бондарєв Р.В., Орєхов О.А. - №20040706196; Заявл. 26.07.2004; Опубл. 16.05.2005, Бюл. №5. - 2 с.

75. Патент UA №11800, МПК (2006) В66Д3/00, А61В17/94 Спосіб лапароскопічної холецистектомії при гострому деструктивному холециститі, ускладненому поширеним перитонітом. Пат UA №11800, МПК (2006) В66Д3/00, А61В17/94; Бондарєв Р.В. - №200505870; Заявл. 14.06.2005; Опубл. 16.01.2006, Бюл. №1. - 6 с.

76. Патент UA №11803, МПК (2006) Z01N33/50, А61В17/94 Модифікований багатоканальний зонд для інтубації кишечнику. Пат UA №11803, МПК (2006) Z01N33/50, А61В17/94; Бондарєв Р.В. - №200505874; Заявл. 14.06.2005; Опубл. 16.01.2006, Бюл. №1. - 4 с.

77. Патент UA №20821, МПК (2007) А61В17/00 Спосіб дренування черевної порожнини при лапароскопічній холецистектомії гострого деструктивного холециститу, ускладненого перивезикальним абсцесом/ Пат UA №20821, МПК (2007) А61В17/00; Бондарєв Р.В. Бондарєв В.І., Алексєєв О.В. - №200608888; Заявл. 09.08.2006; Опубл. 15.02.2007, Бюл. №2. - 6 с.

78. Патент UA №11801, МПК (2006) Е21В37/00, А61В17/94 Спосіб лапароскопічного ушивання перфоративних пілородуоденальних виразок, ускладнених поширеним перитонітом. Пат UA №11801, МПК (2006) Е21В37/00, А61В17/94; Бондарєв Р.В. - №200505872; Заявл. 14.06.2005; Опубл. 16.01.2006, Бюл. №1. - 6 с.

79. Патент UA №11799, МПК (2006) В07В1/46, А61В17/94 Спосіб лапароскопічній апендектомії при гострому деструктивному апендициті, ускладненому перитонітом. Пат UA №11799, МПК (2006) В07В1/46, А61В17/94; Бондарєв Р.В. - №200505869; Заявл. 14.06.2005; Опубл. 16.01.2006, Бюл. №1. - 4 с.

Размещено на .ru