Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування комплексу мікроелементних та фітопрепаратів у терапії хронічного обструктивного захворювання легень - Автореферат
Клініко-функціональні та патогенетичні маркери необхідності проведення корекції мікроелементного дисбалансу при хронічному обструктивному захворюванні легень. Вплив загальноприйнятої терапії з використанням уролесану та есміну на показники хворих.
Аннотация к работе
Незважаючи на поступ сучасної медичної науки, проблема захворюваності, інвалідизації та смертності населення світу внаслідок патології органів дихання залишається пріоритетною при розробці новітніх медичних технологій лікування та профілактики (Ю.І. Одним із найбільш обтяжливих у соціальному, функціональному та економічному планах вважають хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), яке виявляють у 4-6% чоловіків та 1-3% жінок старших 40 років, а поширеність його у світі складає відповідно 9,3 і 7,3 на 1000 населення (А.Г. Так, за даними статистики, ріст смертності за 2004-2005 роки склав 0,8% і становить 38,4 на 100 тисяч дорослого населення, а в той же час, захворюваність і смертність по Івано-Франківській області випереджує середню по Україні за 2005 рік відповідно в 1,3 та 1,6 рази. Проте, дисбаланс у системі мікроелементного гомеостазу видозмінює перебіг біохімічних реакцій в організмі людини, що призводить до порушень процесів обміну речовин, стабілізації клітинних мембран, тканинного дихання, імунних реакцій, окисно-відновного потенціалу тканин, трофіки і мікроциркуляції, а отже впливає на клініку, перебіг і наслідок захворювання (С.В. Встановити вплив загальноприйнятої терапії на показники металоферментів, мікроелементів, сурфактантної системи легень, функціональної активності моноцитів/макрофагів при лікуванні хронічного обструктивного захворювання легень.З метою дослідження клініко-патогенетичних особливостей перебігу ХОЗЛ обстежені були розподілені за групами: І-а група складалася з 40 хворих із ХОЗЛ І стадії; ІІ-а група - 40 пацієнтів із ХОЗЛ ІІ стадії; ІІІ-а група - 40 пацієнтів із ХОЗЛ ІІІ стадії; IV-а група - 31 пацієнта із ХОЗЛ IV стадії. Для вивчення ефективності запропонованих нами програм лікування ХОЗЛ всі обстежені були розподілені на підгрупи: 1-а підгрупа порівняння складалася з 37 хворих, котрі лікувалися за базовими методиками; 2-а підгрупа - 37 хворих, котрим на фоні базової терапії призначали препарат уролесан: всередину краплями, нанесеними на цукор по 10-12 крапель 3 рази на добу після прийому їжі, курсом 20 днів; 3-я підгрупа - 37 хворих, котрі на фоні базового лікування отримували препарат есмін по 1 капсулі 2 рази на добу всередину, курсом 20 днів; 4-а підгрупа - 37 хворих, котрі окрім базової терапії отримували уролесан і есмін у вище означених дозах та курсах. Нами також ідентифіковано вірогідне зростання Cu у сироватці крові при ХОЗЛ ІІ, ІІІ та IV стадій, що перевищувало відповідний показник у групи ПЗО в 2,04 (р0,05) рівня Cu в 1,07 рази порівняно із ПЗО) при І стадії ХОЗЛ ми пояснюємо використанням Cu для синтезу церулоплазміну, збільшення вмісту якого у наших пацієнтів корелювало (r=-0,74; р<0,05) із зменшенням сироваткової Cu. Окрім цього, для ХОЗЛ зі сторони вмісту Zn у форменних елементах характерною є картина, що вірогідно характеризується, порівняно із групою контролю, зменшенням його в 1,41 рази (р<0,001) при І стадії, в 1,44 рази (р<0,001) при ІІ стадії, в 1,83 рази (р<0,001) при ІІІ стадії та максимально - в 2,38 рази (р<0,001) при IV стадій. Причому паралельно нам вдалося відмітити й профіцит Со у форменних елементах крові, де при І стадії ХОЗЛ він зріс, порівняно із даними ПЗО, в 1,45 рази (р<0,001), при ІІ стадії в 1,36 рази (р<0,001), при ІІІ стадії в 1,14 рази (р<0,001) та при IV стадії в 1,41 рази (р<0,001).У дисертаційній роботі на підставі клініко-лабораторних, функціональних, імунологічних, біохімічних досліджень, вивчення сурфактанта легень дано теоретичне узагальнення та нове рішення такого актуального завдання сучасної пульмонології, як встановлення ряду причин прогресування, удосконалення діагностики й лікування ХОЗЛ шляхом включення в комплекс лікування хворих вітчизняних препаратів уролесан та есмін. Визначено окремі характерні системні прояви ХОЗЛ, які супроводжують наростання тяжкості перебігу: порушення мікроелементного складу сироватки крові (зменшення Fe, Zn на фоні зростання Cu, Co); форменних елементів (збільшення Co при паралельному зменшенні Fe, Zn та Cu, причому лише при ІІ стадії патології вміст останньої був в 1,95 рази (р<0,001) вищим від значень норми); бронхоальвеолярного вмісту (зменшення Cu, на фоні зростання показників Fe, Zn). Комплексна терапія з включенням вітчизняного препарату есмін частково компенсує порушення показників функції зовнішнього дихання (р<0,05), покращує клінічний перебіг захворювання, відновлює мікроелементний спектр сироватки й форменних елементів крові та бронхоальвеолярного вмісту (р<0,001), забезпечує достовірне збільшення в сироватці периферійної крові у 1,29 раза (р<0,001) карбоангідрази, в 1,12 раза (р<0,001) трансферину та зменшення в 1,22 раза (р<0,001) церулоплазміну на тлі помірного імуномодулюючого ефекту. Включення до комплексної терапії ХОЗЛ препарату уролесан супроводжується деяким відновленням поверхнево-активної фракції системи сурфактанта легень до (9,3±0,4) мкмоль/л, (р<0,05); зменшує в 1,21 раза (р<0,001) вміст СМП254 та в 1,27 раза к