Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування галенових препаратів дев’ясилу високого у хворих на хронічний гастродуоденіт, поєднаний із хронічним некаменевим холециститом - Автореферат

Дослідити вплив курсового комплексного лікування з застосуванням препаратів девясилу високого на рівень малонового альдегіду, окислювальної модифікації білків та деякі показники антиоксидантної системи крові, морфологічний стан слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки у хворих на ХГД у поєднанні з ХНХ. Методи дослідження: клінічні - для вивчення особливостей перебігу ХГД з ХНХ і ефективності їх лікування; біохімічні, імунологічні - для дослідження змін про-і антиоксидантної, імунної систем організму в динаміці лікування; ультрасонографічні - для оцінки стану та моторики жовчного міхура; ендоскопічні, інтрагастральна мікрозондова РН-метрія - для встановлення функціонально-морфологічних порушень слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки, моніторингу шлункового кислотоутворення; морфологічні - для вивчення структури слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки та ступеня інвазії Helicobacter pylori при застосуванні настоянки девясилу високого в комплексному лікуванні ХГД поєднаного з ХНХ; експериментальні - в моделі ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки дослідити особливості впливу настоянки девясилу високого, як монотерапевтичного засобу на біохімічні показники крові, морфологічні зміни слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки; Встановлено, що сила і тривалість останнього залежать від морфологічного стану слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, які достовірно зменшуються при значних запальних змінах слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки та прогресують з розвитком у них атрофічних явищ. Стимулюючий ефект препаратів девясилу високого значно зменшувався при атрофічних процесах у слизовій оболонці шлунка та дванадцятипалої кишки, вираженій гіпоацидності і початковій гіпотонічній дискінезії жовчного міхура, виражених запальних і склеротичних змінах у його стінці. Проведені дослідження дозволили розробити, обрунтувати та апробувати методику використання галенових препаратів девясилу високого (настоянки та відвару) у хворих на ХГД у поєднанні з ХНХ, що сприяло підвищенню ефективності їх лікування, зменшенню частоти рецидивів хвороби, подовженню тривалості ремісії та поліпшенню якості життя пацієнтів.У дисертаційній роботі наведене нове вирішення актуальної проблеми внутрішньої медицини - вдосконалення лікування хворих на хронічні гастродуоденіти, поєднані з хронічними некаменевими холециститами, в т. ч. у віковому аспекті, включаючи нашарування найбільш поширених вікових захворювань (ІХС, хронічний бронхіт) на підставі клініко-патогенетичних досліджень з обгрунтування застосування галенових препаратів девясилу (оману) високого. Настоянка девясилу високого володіє помірною кислотостимулюючою та мякою холецистокінетично-холеретичною діями залежно від базального рівня інтрагастрального РН, ступеня морфологічних змін слизової оболонки шлунка і слизової оболонки ДПК, що обгрунтовує необхідність диференційованого підходу до часу призначення цього препарату хворим на ХГД з різними типами секреторних і морфологічних порушень шлунка та давності хвороби. У хворих на ХГД в поєднанні з ХНХ із збільшенням тривалості анамнезу хвороби та віку пацієнтів зростають тенденції до зниження секреторної функції шлунка, появи і поширення атрофічних змін слизової оболонки шлунка і слизової оболонки ДПК, вторинних порушень функції кишечника та спостерігаються нашарування вікових екстрадигестивних уражень серцево-судинної (11,89%) та бронхолегеневої (13,99%) систем з виникненням феномену взаємного обтяження перебігу патології органів травлення та зниження ефективності від традиційних методів її лікування. Глибина і стійкість цих розладів залежать та прогресують із зростанням давності хвороб, віку пацієнтів та наявності екстрадигестивних уражень органів і систем: у хворих з давністю хвороби більше 5 років рівень МА в крові вірогідно зростає відповідно в 1,8, ОМБ - у 1,6 рази, рівень церулоплазміну відповідно у 1,7 рази . У щурів з експериментальною моделлю ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки шлунка і слизової оболонки ДПК курсове призначення настоянки девясилу високого в якості монотерапії проявляє локальну репаративну, протизапальну та загальнометаболічну, антиоксидантну дії у крові і тканині печінки, слизовій оболонці шлунка і дванадцятипалої кишки вірогідно більш виражені, ніж при застосуванні фламіну (біохімічні) чи алмагелю (локальні).

У дисертаційній роботі наведене нове вирішення актуальної проблеми внутрішньої медицини - вдосконалення лікування хворих на хронічні гастродуоденіти, поєднані з хронічними некаменевими холециститами, в т. ч. у віковому аспекті, включаючи нашарування найбільш поширених вікових захворювань (ІХС, хронічний бронхіт) на підставі клініко-патогенетичних досліджень з обгрунтування застосування галенових препаратів девясилу (оману) високого.

Настоянка девясилу високого володіє помірною кислотостимулюючою та мякою холецистокінетично-холеретичною діями залежно від базального рівня інтрагастрального РН, ступеня морфологічних змін слизової оболонки шлунка і слизової оболонки ДПК, що обгрунтовує необхідність диференційованого підходу до часу призначення цього препарату хворим на ХГД з різними типами секреторних і морфологічних порушень шлунка та давності хвороби.

У хворих на ХГД в поєднанні з ХНХ із збільшенням тривалості анамнезу хвороби та віку пацієнтів зростають тенденції до зниження секреторної функції шлунка, появи і поширення атрофічних змін слизової оболонки шлунка і слизової оболонки ДПК, вторинних порушень функції кишечника та спостерігаються нашарування вікових екстрадигестивних уражень серцево-судинної (11,89%) та бронхолегеневої (13,99%) систем з виникненням феномену взаємного обтяження перебігу патології органів травлення та зниження ефективності від традиційних методів її лікування. Прогресування ХГД у поєднанні з ХНХ супроводжується активацією ПОЛ, окислювальної модифікації білків, зниженням функціонування антиоксидантних систем крові.

Глибина і стійкість цих розладів залежать та прогресують із зростанням давності хвороб, віку пацієнтів та наявності екстрадигестивних уражень органів і систем: у хворих з давністю хвороби більше 5 років рівень МА в крові вірогідно зростає відповідно в 1,8, ОМБ - у 1,6 рази, рівень церулоплазміну відповідно у 1,7 рази .

У хворих на ХГД у поєднанні з ХНХ період загострення супроводжується змінами показників імунного статусу від I до III рівнів імунних порушень за рахунок зменшення абсолютної кількості лейкоцитів, зниження відносної кількості моноцитів і Т-лімфоцитів, особливо імунорегуляторних субпопуляцій.

Водночас збільшується абсолютна кількість В-лімфоцитів із зростанням їх секреторної здатності, рівня IGA і G, що сприяє зростанню концентрації циркулюючих імунних комплексів. Ці явища поглиблюються нашаруванням екстрадигестивних захворювань.

У щурів з експериментальною моделлю ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки шлунка і слизової оболонки ДПК курсове призначення настоянки девясилу високого в якості монотерапії проявляє локальну репаративну, протизапальну та загальнометаболічну, антиоксидантну дії у крові і тканині печінки, слизовій оболонці шлунка і дванадцятипалої кишки вірогідно більш виражені, ніж при застосуванні фламіну (біохімічні) чи алмагелю (локальні). Репаративні властивості настоянки девясилу високого і алмагелю на слизову оболонку шлунка і слизову оболонку ДПК майже однакові.

Курсове застосування галенових препаратів девясилу високого в комплексній терапії хворих на ХГД у поєднанні з ХНХ протягом 3-4 тижнів сприяє прискоренню регресу клінічних проявів хвороб системи травлення та екстрадигестивних уражень, відзначається вірогідне зниження рівнів МА, ОМБ та активація антиоксидантної системи (зниження рівня ЦП, підвищення активності глутатіонпероксидази, каталази), помірне вирівнювання імунологічних порушень у крові.

Спостерігається суттєве покращення ендоскопічної картини слизової оболонки шлунка і ДПК, ультрасонографічної картини ураженого жовчного міхура. Курсове повторне застосування препаратів девясилу високого в якості монотерапії за принципом “за потребою” у хворих сприяє зниженню частоти рецидивів у 1,6 рази, подовження тривалості ремісій у 1,8 рази, зниження потреби в госпіталізації у 2,05 рази. Препарати девясилу високого у зазначеного контингенту хворих є ефективним засобом адювантної терапії, що володіє місцевою та системною діями.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для визначення ступеня порушення в про- і антиоксидантній, імунній системах крові як одного з критеріїв активності процесу та обгрунтування тривалості лікування і вибору лікарських засобів хворим на ХГД з супутнім ХНХ доцільно досліджувати в крові найбільш інформативні показники ПОЛ - МА і ОМБ, активності антиоксидантних систем -рівень ЦП, активність каталази та ГП; а при ураженні екстрадигестивних систем - імунологічні дослідження другого рівня (Т і В-системи лімфоцитів, ЦІК).

2. З метою покращення загальних результатів лікування хворих на ХГД із супутнім ХНХ у період загострення, в т. ч. з наявністю ураження екстрадигестивних органів і систем поряд із традиційною базисною терапією рекомендується застосовувати настоянку девясилу високого у разовій дозі 30-40 крапель чи відвар девясилу високого по 100 мл тричі на день протягом 3-6 тижнів на стаціонарному (14-16 днів) та амбулаторно-поліклінічному етапах у відповідності до вираженості клінічних проявів, давності хвороби та віку хворих.

3. У залежності від стану шлункового кислотоутворення галенові препарати девясилу високого рекомендується призначати: при високому і нормальному кислотоутворенні - за 10-20 хвилин до їжі, при помірному чи різко зниженому кислотоутворенні - за 30-40 хвилин до їжі.

4. Пропонуються повторні курси застосування галенових препаратів девясилу високого в якості монотерапії на амбулаторно-поліклінічному етапі за принципом “за потребою” (при перших симптомах загострення) хворим молодого і зрілого віку із зазначеною патологією з тривалістю хвороби до 5-ти років - двічі на рік по 2-2,5 тижні, пацієнтам з тривалістю недуги більше 10 років, старших вікових груп, особливо з супутніми ураженнями екстрадигестивних систем - 3-4 курси по 3-4 тижні за раніше обгрунтованим часовим регламентом.

Застосування препаратів девясилу високого добре переноситься і є безпечним.

Волошин О.І., Васюк В.Л. Застосування препаратів девясилу високого в лікуванні гастродуоденітів поєднаних з хронічними некаменевими холециститами та супутнім ураженнями кардіореспіраторної системи // Буковинський медичний вісник.- 2000.- Т.4, №4.- С.51-58. Здобувач провела клініко-лабораторні обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних, сформулювала актуальність роботи, обговорення даних і висновки, підготувала її до друку.

Васюк В.Л., Мещишен І.Ф. Біохімічні і морфологічні аспекти обгрунтування застосування настоянки девясилу високого при експериментальному ерозивно-виразковому ураженні гастродуоденальної зони // Медична хімія. - 2001. -Т.3, №2. -С. 44-48. Здобувач провела всі експериментально-морфологічні і біохімічні дослідження, статистичну обробку даних та їх обговорення і висновки, підготувала статтю до друку з узгодженням біохімічної частини з співавтором.

Клініко-імунологічні і системні ефекти застосування настоянки оману високого в лікуванні хворих на хронічний гастродуоденіт, поєднаний з хронічним некаменевим холециститом // Буковинський медичний вісник.- 2001.-Т.5, №3-4.- С.217-219.

Васюк В.Л., Волошин О.І. Особливості впливу настоянки оману високого на про- і антиоксидантні системи у хворих на ХГД поєднані з ХНХ при курсовому комплексному застосуванні // Галицький медичний вісник.- 2001.- Т.8, №3.- С.20-22. Здобувач провела клініко-лабораторне обстеження пацієнтів, статистичну обробку даних, їх обговорення і висновки, підготувала статтю до друку.

Васюк В.Л., Глубоченко О.В., Лукашевич І.В., Піц В.А. Клініко-РЕНТГЕНО-функціональні паралелі дослідження терапевтичної дії препаратів перстачу прямостоячого, девясилу високого і чистотілу великого у хворих на хронічні гастродуоденіти, поєднанні з некаменевим холециститом // Буковинський медичний вісник - 2001.-Т.5, №1.- С. 14-19. Здобувач здійснила всі наукові дослідження щодо дії девясилу високого, прийняла участь у обговоренні порівняльних характеристик з наведеними у статті фітопрепаратами, оформила роботу.

Пат. №42352 А Україна, МПК А61 К35/78. Спосіб лікування хронічного гастродуоденіту із супутніми захворюваннями внутрішніх органів // Васюк В.Л., Волошин О.І., Глубоченко О.В.; - Заява № 20010105164 заявлено 23.01.2001; Опубл. 15.10.2001р. / Патентна власність.- 2001.- бюл. №9.- С.19. Здобувач здійснила всі дослідження по девясилу, оформила матеріали на патент.

Волошин О.І., Васюк В.Л. Препарати девясилу високого в лікуванні поєднаних захворювань системи травлення // Конференція з міжнародною участю “Оздоровчі ресурси Карпат і прилеглих регіонів”.- Чернівці, 1999.- С. 142-143. Здобувач провела клініко-лабораторні дослідження, статистичну обробку даних, здійснила їх інтерпретацію та висновки, оформила роботу до друку.

Косуба Р.Б., Миколів В.М., Васюк В.Л. Зміни функціональної діяльності нирок у щурів при застосуванні відвару оману високого // Конференція з міжнародною участю “Оздоровчі ресурси Карпат і прилеглих регіонів”.- Чернівці, 1999.- С. 179-180. Здобувач прийняла участь у проведенні експерименту, вивченні дії відвару оману високого на функцію нирок, оформила роботу до друку.

Васюк В.Л., Волошин О.І. Препарати девясилу високого в комплексному лікуванні хворих на хронічні гастродуоденіти із супутньою патологією бронхолегеневого апарату // ІІ-а республіканська науково-практична конференція “Досягнення, проблеми і перспективи розвитку кардіології та пульмонології на рубежі століть”. - Вінниця, 2000. - С. 89-90. Здобувач здійснила клініко-лабораторні дослідження, їх статистичний і науковий аналіз та оформила роботу до друку.

Волошин О.І., Васюк В.Л. Застосування препаратів девясилу високого в лікуванні поєднаних захворювань системи травлення // VIII конгрес СФУЛТУ.- Львів, Трускавець, 2000.- С.209-210. Здобувач провела клініко-інстументальні дослідження, здійснила статистичну обробку матеріалу, його науковий аналіз та оформила роботу до друку.

Васюк В.Л. Настоянка девясилу високого як засіб лікування хворих з поєднаними ураженнями гастродуоденальної і дихальної систем // Наукова конференція присвячена 10-річчю обласного медичного діагностичного центру. - Чернівці, 2001.- С.147-148.

Васюк В.Л. Екстрадигестивні ефекти препаратів дивосилу високого у хворих на хронічні гастродуоденіти // Матеріали ІІ-го Національного зїзду фармакологів України. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 36-37.