Визначення взаємозв"язків між імунологічними, дисбіотичними, морфологічними порушеннями та характером клінічного перебігу хронічного коліту. Диференційовані комплекси лікування з використанням комбінацій пробіотика, гальванічного струму, пелоідотерапії.
Аннотация к работе
Хронічні запальні захворювання кишечнику (ХЗЗК), у тому числі і хронічний коліт (ХК), за даними різних авторів, складають від 30% до 70% в структурі патології гастроентерологічного профілю і розглядаються сьогодні в аспекті ризику виникнення колоректального раку (Харченко Н.В., 2000, Івашкін В.Т., 2002, Логинов А.С., 2003, Парфенов А.І., 2003, Фролькіс А.В., 2003). До теперішнього часу одержано численні дані про механізми формування ХК, проте на сучасному етапі значна увага надається змінам в імунній системі і мікрофлорі товстої кишки (Звягінцева Т.Д., 2001, Плутенко І.М., 2001, Ногаллер А.М., 2002, Weimian H., 2003), які є чинниками, що визначають тяжкість перебігу захворювання, сприяють підтримці запальної реакції та знижують інтенсивність репаративних процесів в кишечнику (Дегтярьова І.І., 2000, Пасиашвілі Л.М., 2002, Waidmann M., 2003). Участь імунних механізмів і розвиток дисбіозу в патогенезі ХК вимагає застосування засобів, що коригують ці порушення, тому результати лікування хворих з вказаною патологією значною мірою визначаються можливостями імунокорекції й відновленням порушеної мікрофлори кишечнику (Бондаренко А.В., Бондаренко Вл.М., Бондаренко В.М., 1998, Пасиашвілі Л.М., Супрун Е.В., 2001). Визначити значення основних складових патогенезу хронічного коліту (стан кислотоутворюючої функції шлунка, морфологічний стан слизової оболонки та вміст мікрофлори товстої кишки, стан імунологічної реактивності організму) для розробки диференційованих методів курортної терапії хворих на хронічний коліт. Визначити динаміку клінічного перебігу захворювання, біохімічних показників сироватки крові, функціонального стану шлунка, ендоскопічних і морфологічних змін слизової оболонки товстої кишки, показників копрологічного дослідження, вмісту мікрофлори товстої кишки, показників імунологічної реактивності під впливом розроблених методів курортної терапії хворих на хронічний коліт, які включають внутрішнє застосування маломінералізованих мінеральних вод різного хімічного складу, гальванізацію, грязелікування та внутрішньоорганний електрофорез колібактерину.Диспепсичний синдром виявлявся метеоризмом - у 98 (65,77±3,89 %) досліджених, почуттям неповного спорожнення кишечнику після акту дефекації - у 65 (43,62±4,06 % ) хворих, на відрижку повітрям скаржилися 57 (38,25±3,98%) осіб, нудоту, більше в ранкові часи, відмічали 50 (33,56±3,87 %) пацієнтів. Проведені дослідження мікробіоценозу товстої кишки показали, що у 67,78±3,83 % випадків був виявлений дисбактеріоз ІІ ступеня, а у 32,22±3,83 % хворих - дисбактеріоз ІІІ ступеня у вигляді зниження в 1,2-1,5 разу концентрації біфідобактерій і лактобацил (93,29±2,05 %) на фоні зменшення сумарної кількості E.coli (85,90±2,85 %) та збільшення серед них кількості бактерій із слабовираженими ферментативними (63,76±3,94 %) і гемолізуючими властивостями (71,81±3,69 %); збільшення концентрації St. aureus (27,0±4,52 %), Klebsiella (18,79±3,20 %), Proteus (14,09±2,85 %), грибків роду Candida (65,10±3,90 %). Виявлено прямий звязок між клінічним перебігом захворювання та дисбіотичними порушеннями у товстій кишці, тобто тісна кореляція між ступенем виразності больового синдрому у хворих на ХК та присутністю в калі E.coli з гемолізуючими властивостями (r=1,0), а також між ступенем виразності диспепсичного синдрому та ступенем зниження в калі облігатної мікрофлори (r=0,806). Встановлена пряма кореляція між морфологічними та дисбіотичними порушеннями в товстій кишці (r=0,924), що виражалося в переважному розвитку дисбактеріозу ІІ ступеня у хворих з переважанням запальних змін в товстій кишці, а дисбактеріозу ІІІ ступеня - у осіб з явищами атрофії. IV комплекс (30 чоловік) - на тлі базисного комплексу, однотипного до здійснюваного у контрольній групі, хворим призначали перорально натщесерце за 30-40 хвилин до сніданку 5 доз колібактерину (Колібактерин сухий (Colibacterinum siccum), дозволений до застосування МОЗ України згідно з “Інструкцією для медичного використовування препарату” і затверджений Головним державним санітарним лікарем України 07.02.2001 р.), а через 2-2,5 години проводили гальванізацію ділянки товстої кишки.Використання грязьових аплікацій в комплексі курортної терапії хворих на хронічний коліт, на відміну від базового, приводить до вірогідної активації фагоцитозу на фоні зниження ЦІК і антитіл до тканин дванадцятипалої кишки, шлунка, печінки і підшлункової залози, проте не впливає на стан мікрофлори товстої кишки. Включення у комплекс відновлювального лікування хворих на хронічний коліт поперечної гальванізації кишечнику сприяє зниженню концентрації окремих представників патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, що супроводжується небажаним пригніченням облігатної мікрофлори за відсутності імунокорегуючого ефекту. Застосування на етапі санаторного лікування внутрішньоорганного електрофорезу колібактерину обумовлює зменшення запальних змін слизової оболонки товстої кишки на фоні відновлення кількісного і якісного складу її мікрофлори, проте є недостатнім для корекції імуно