Клініко-патогенетичне обґрунтування корекції зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози у дітей із хронічною гастродуоденальною і гепатобіліарною патологією - Автореферат

Численні наукові дослідження поглибили сучасні уявлення щодо розуміння провідних механізмів формування цих захворювань у дитячому віці (Квашніна Л. В., 2007), можливих шляхів їх трансформації в патологію дорослих, що вирізняє медико-соціальні аспекти даної проблеми. Беручи до уваги те, що анатомічна близькість та функціональна взаємозалежність роботи органів гастродуоденальної, біліарної зони та підшлункової залози, вирізняють особливості процесів травлення в цілому, не можливо упустити важливість становлення зовнішньосекреторної функції підшлункової залози в дитячому віці. Результати діагностики стану зовнішньосекреторної здатності підшлункової залози у дітей із патологією гастродуоденальної та гепатобіліарної зони зумовлять корекцію терапії основного захворювання та підвищать ефективність лікувально-реабілітаційних заходів. Мета дослідження: підвищити ефективність діагностики і лікування порушень зовнішньосекреторної функції підшлункової залози у дітей із хронічною патологією гастродуоденальної та гепатобіліарної зони на підставі виділення інформативних лабораторно-інструментальних критеріїв ураження підшлункової залози та вдосконалення патогенетичної терапії. Вперше досліджений взаємозвязок між станом екзокринної функції підшлункової залози та активністю маркерів запалення (кріоглобуліни, інтерлейкін-6), що дав підстави стверджувати про вагоме переважання функціонального типу недостатності зовнішньосекреторної функції підшлункової залози.Пацієнти, у котрих виявили болючість в точка Кача, Мейо-Робсона, Дежердена, зоні Шоффара, підвищений рівень амілази крові та сечі, зміни при ультразвуковій діагностиці із сторони ПЗ віднесли до І групи (n=77), а пацієнти без супутнього ураження ПЗ склали ІІ (n=30) групу. При поступленні провідними синдромами були: больовий (для І групи - 89,61 %, ІІ групи - 93,33 % випадків), диспептичний (в І групі - 85,71 %, ІІ групі - 63,33 % пацієнтів), інтоксикаційний (І група - 68,83 %, ІІ група - 40,00 % дітей). Біль, що локалізувався в правому підреберї турбував обстежених І групи із частотою 71,42 % випадків, у хворих ІІ групи - 80,00 % спостережень, який мав в кожного третього, переважно, ниючий характер і виникали при фізичному навантаженні, лише у 2,59 % випадків в І групі біль носив нападоподібний характер. Частіше у дітей І групи (57,14 %) виявлялася болючість в епігастрії, у дітей ІІ групи дана ознака виявлялася у 43,33 % випадків. Діагностовані поодинокі перегини стінок жовчного міхура, які виявлялися із більшою частотою у дітей ІІ групи (86,66 %), у дітей І групи спостерігалося у 68,83 % обстежених, тоді як множинні перегини переважали у дітей І групи (20,78 %), в порівнянні з пацієнтами ІІ групи (10,00 %).У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання педіатрії - підвищення ефективності діагностики та лікування порушень зовнішньосекреторної функції підшлункової залози, шляхом виділення найбільш інформативних лабораторно-інструментальних критеріїв ураження та вдосконалення патогенетичної терапії виявлених порушень. Впродовж 2001-2007 років в Україні реєструється зростання показників поширеності (відповідно: 125,23 ‰, 148,41 ‰) при стабільних показниках захворюваності (відповідно: 50,41 ‰, 51,97 ‰) патологією травної системи, зокрема: а) в структурі переважають хронічні гастродуоденіти (по Україні) (відповідно: 22,9 ‰, 30,09 ‰); серед дітей м. У дітей на тлі хронічної патології гастродуоденальної та гепатобіліарної зон із високою частотою виявляють маркери ураження підшлункової залози: а)клінічні: позитивні симптоми Кача, Мейо-Робсона, Дежердена, Губенгріца, Шоффара у 71,96 % обстежених, що супроводжуються у 58,33 % хворих гіперамілазурією, та збільшенням розмірів (здебільшого хвоста - 23,38 % випадків) на фоні незміненої ехогенності підшлункової залози за даними ультразвукового дослідження; Діагностовані порушення зовнішньосекреторної функції підшлункової залози у обстежених дітей супроводжувалися істотно високою кріоглобулінемією (р1<0,001), дисімуноглобулінемією, за рахунок високого рівня імуноглобулінів А та М (р<0,05) у поєднанні із достовірним зростанням вмісту інтерлейкіну-6 (45,41±8,30 нг/л, р<0,001) у сироватці крові, свідчать про високу активність системної запальної відповіді, що вирізняє діагностовані порушення зовнішньосекреторної здатності підшлункової залози на донозологічному етапі. У пацієнтів на тлі гастродуоденальної та гепабіліарної патології встановлений в переважній більшості вторинний характер змін зовнішньосекреторної функції підшлункової залози (“фізіологічний” або “висхідний” тип амілазної кривої у поєднанні із нормальним рівнем сироваткової еластази-1), що відповідає недостатності функціонального типу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання педіатрії - підвищення ефективності діагностики та лікування порушень зовнішньосекреторної функції підшлункової залози, шляхом виділення найбільш інформативних лабораторно-інструментальних критеріїв ураження та вдосконалення патогенетичної терапії виявлених порушень.

1. Впродовж 2001-2007 років в Україні реєструється зростання показників поширеності (відповідно: 125,23 ‰, 148,41 ‰) при стабільних показниках захворюваності (відповідно: 50,41 ‰, 51,97 ‰) патологією травної системи, зокрема: а) в структурі переважають хронічні гастродуоденіти (по Україні) (відповідно: 22,9 ‰, 30,09 ‰); серед дітей м. Тернополя (відповідно: 2. 16,01 ‰, 26,89 ‰) та Тернопільської області (відповідно: 14,06 ‰, 23,77 ‰); в) водночас патологія підшлункової залози діагностуються із низькою частотою: 2,29-2,90 ‰ (Україна) та 1,21-1,98 ‰ (м. Тернопіль), що потребує поглибленого вивчення проблеми.

3. У дітей на тлі хронічної патології гастродуоденальної та гепатобіліарної зон із високою частотою виявляють маркери ураження підшлункової залози: а)клінічні: позитивні симптоми Кача, Мейо-Робсона, Дежердена, Губенгріца, Шоффара у 71,96 % обстежених, що супроводжуються у 58,33 % хворих гіперамілазурією, та збільшенням розмірів (здебільшого хвоста - 23,38 % випадків) на фоні незміненої ехогенності підшлункової залози за даними ультразвукового дослідження;

б)спеціальні лабораторні: у 77,14 % обстежених виявлені патологічні типи амілазної кривої (частіше “виснажений” та “нисхідний”), які свідчать про порушення зовнішньосекреторної функції.

4. Діагностовані порушення зовнішньосекреторної функції підшлункової залози у обстежених дітей супроводжувалися істотно високою кріоглобулінемією (р1<0,001), дисімуноглобулінемією, за рахунок високого рівня імуноглобулінів А та М (р<0,05) у поєднанні із достовірним зростанням вмісту інтерлейкіну-6 (45,41±8,30 нг/л, р<0,001) у сироватці крові, свідчать про високу активність системної запальної відповіді, що вирізняє діагностовані порушення зовнішньосекреторної здатності підшлункової залози на донозологічному етапі.

5. У пацієнтів на тлі гастродуоденальної та гепабіліарної патології встановлений в переважній більшості вторинний характер змін зовнішньосекреторної функції підшлункової залози (“фізіологічний” або “висхідний” тип амілазної кривої у поєднанні із нормальним рівнем сироваткової еластази-1), що відповідає недостатності функціонального типу. У 48,05 % випадків обстежених хворих діагностована відносна недостатність зовнішньосекреторнї функції підшлункової залози (патологічна амілазна крива, істотно високі показники еластази-1, інтерлейкіну-6, кріоглобулінів). Корекція базисної терапії основного захворювання потребує призначення короткого курсу ферментних препаратів та симетикону у хворих із функціональним типом недостатності, а у випадку відносної недостатності зовнішньосекреторної функції підшлункової залози препаратів панкреатину (з врахуванням активності по ліпазі).

6. Проведення диференційованого лікування з врахуванням характеру недостатності (функціональної або відносної) зовнішньосекреторної функції підшлункової залози забезпечило нормалізацію вмісту амілолітичних ферментів в крові та сечі, супроводжувалося істотним зниженням сироваткової еластази-1 (p<0,001), зменшенням рівня кріоглобулінів (p<0,05) та зниженням рівня інтерлейкіну-6 в крові (p<0,05), який водночас не сягнув значень контролю, що обумовлює необхідність реабілітаційних заходів на амбулаторному етапі.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

1. Дітям із хронічною патологією травної системи при наявних позитивних клінічних симптомах ураження підшлункової залози рекомендується проводити наступний діагностичний алгоритм:

2. У випадку діагностованих функціональних порушень зовнішньосекреторної функції підшлункової залози у дітей з хронічною патологією гастродуоденальної та гепатобіліарної зони, протокольну терапію основного захворювання слід доповнити призначенням замісної ферментотерапії у вікових дозах, протягом 5 днів у поєднанні із призначенням симетикону протягом 14 днів. При наявності відносної недостатності зовнішньосекреторної функції підшлункової залози - терапію основної патології рекомендується доповнювати призначенням ферментів (на основі панкреатину) у дозі 500 Од/кг (по ліпазі) 7 днів.

1. Банадига Н. В. Діагностика та корекція порушень зовнішньосекреторної функції підшлункової залози у дітей / Н. В. Банадига, О. М. Дутчак // Современная педиатрия. -2006. - № 1. - С. 82-84. (Здобувач провела клінічне обстеження та анкетування хворих, оцінила показники прозериного тесту, виконала статистичну обробку отриманих даних та проаналізувала результати дослідження).

2. Банадига Н. В. Особливості діагностики стану підшлункової залози в дітей із патологією гепатобіліарної зони / Н. В. Банадига, О. М. Дутчак // Клінічна та експериментальна патологія. - 2006. - Т. V, № 3. - С. 9-11. (Здобувач брала активну участь в інтерпретації отриманих результатів обстеження, провела статистичну обробку матеріалів дослідження, підготувала статтю до друку).

3. Банадига Н. В. Метаболічна активність підшлункової залози на тлі патології травної системи / Н. В. Банадига, О. М. Дутчак // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. Л. П. Шупика. - 2007. - Вип. 16, кн. 3. - С. 110-114. (Здобувачем зібрано та систематизовано матеріал, проведено аналіз результатів лікування, статистичну обробку отриманих результатів, підготовку до друку).

4. Банадига Н. В. Діагностика вторинних порушень екзокринної функції підшлункової залози у дітей / Н. В. Банадига, О. М. Дутчак // Современная педиатрия. - 2008. - № 4 (21). - С. 92-94. (Здобувачем зібрано та систематизовано матеріал, проведено аналіз результатів лікування, статистичну обробку отриманих результатів, підготовку до друку).

5. Банадига Н. В. Місце панкреатопатії у дітей на тлі хронічної патології органів травлення / Н. В. Банадига, О. М. Дутчак // Сучасні досягнення в гастроентерології. - К. : Прапор, 2006. - С. 30-32. (Здобувач провела забір клінічного матеріалу, аналіз результатів діагностики та лікування, статистичну обробку отриманих результатів, підготувала статтю до друку).

6. Банадига Н. В. Метаболічна активність підшлункової залози на тлі патології травної системи / Н. В. Банадига, О. М. Дутчак // Проблемні питання метаболічних розладів у дітей та підлітків: науково-практична конференція з міжнародною участю, 20-21 вересня 2007 р. : матеріали конференції. - Київ, 2007. - С. 3-4. (Здобувачем зібрано та систематизовано матеріал, проведено аналіз результатів лікування, статистичну обробку отриманих результатів, підготовку до друку).

7. Банадига Н. В. Вторинна екзокринна недостатність підшлункової залози у дітей / Н. В. Банадига, О. М. Дутчак // ІІІ конгрес педіатрів України, 17-19 жовтня 2006 р. : матеріали конгресу. - Київ, 2006. - С. 156-157. (Здобувачем зібрано та систематизовано матеріал, проведено аналіз результатів лікування, статистичну обробку отриманих результатів, підготовку до друку).

8. Банадига Н. В. Дисімуноглобулінемія - супутник уражень травної системи у дітей / Н. В. Банадига, О. М. Дутчак // Питання імунології в педіатрії - сучасні підходи до імунопрофілактики та імунотерапії у дітей: УІ Всеукраїнська науково-практична конференція, 25-26 вересня 2006 р. : матеріали конференції. - Київ, 2006. - С. 10. (Здобувачем зібрано та систематизовано матеріал, проведено аналіз результатів лікування, статистичну обробку отриманих результатів, підготовку до друку).

9. Банадига Н. В. Диференційована оцінка уражень підшлункової залози у дітей / Н. В. Банадига, О. М. Дутчак // Актуальні питання педіатрії: УІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція, присвячена памяті членкор. АМН, НАН України, РАМН, професора В. М. Сідельникова, 16-18 лист. 2006 р. : тези доповідей. - Київ, 2006. - С. 6. (Здобувачем зібрано та систематизовано матеріал, проведено аналіз результатів лікування, статистичну обробку отриманих результатів, підготовку до друку).

10. Банадига Н. В. Проблема уражень підшлункової залози у дітей /

11. Н. В. Банадига, О. М. Дутчак // ПАГ. - 2007. - № 4. - С. 96. (Здобувачем провела обстеження хворих, аналіз та узагальнення анамнестичних, клінічних та лабораторних даних, статистичну обробку отриманих результатів, самостійно написала тези).

12. Банадига Н. В. Діагностика вторинних порушень зовнішньосекреторної функції підшлункової залози у дітей із хронічною патологією травної системи /

13. Н. В. Банадига, О. М. Дутчак, Г. В. Драчинська // Проблемні питання патології у дітей та підлітків: Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю 3-4 квітня 2008 р. : матеріали конференції. - Тернопіль: Украмедкнига, 2008. - С. 80-82. (Здобувачем зібрано та систематизовано матеріал, проведено аналіз результатів лікування, статистичну обробку отриманих результатів, підготовку до друку).

14. Банадига Н. В. Значення лабораторних методів діагностики вторинних порушень екзокринної функції підшлункової залози у дітей / Н. В. Банадаига, 15. О. М Дутчак // Здобутки клінічної і експериментальної медицини: Підсумкова науково-практична конференція, 13 червня 2007 р. - Тернопіль : Укрмедкнига, 2007. - С. 85. (Здобувачем зібрано та систематизовано матеріал, проведено аналіз результатів лікування, статистичну обробку отриманих результатів, підготовку до друку).

16. Дутчак О. М. Діагностика порушень функції підшлункової залози у дітей хронічною патологією травної системи / О. М. Дутчак, А. І. Банадига // 10-й Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених, 11-13 травня 2006 р. : матеріали конгресу. - Тернопіль : Укрмедкнига, 2006. - С. 20. (Здобувачем зібрано та систематизовано матеріал, проведено аналіз результатів лікування, статистичну обробку отриманих результатів, підготовку до друку).

17. Частота порушень екскреторної функції підшлункової залози на тлі патології органів травлення / Н. В. Банадига, О. М. Дутчак, Т. М. Рудик, Л. В. Глинчак, О. О. Галузінська // Здобутки клінічної і експериментальної медицини : підсумкова науково-практична конференція, 8 червня 2007 р. : матеріали конференції. - Тернопіль. : Укрмедкнига, 2007. - С. 102. (Здобувачем зібрано та систематизовано матеріал, проведено аналіз результатів лікування, статистичну обробку отриманих результатів, підготовку до друку).