Стан нейроавтоімунних реакцій на специфічні мозкові антигени у хворих на ішемічний інсульт в гострий період, морфофункціональні прояви постішемічного запалення. Його корекція на основі порівняльної характеристики неспецифічних протизапальних препаратів.
Аннотация к работе
Незважаючи на наявність універсальних закономірностей ішемічного пошкодження мозку, процес церебральної ішемії індивідуалізований, особливості його перебігу та наслідки визначаються не тільки розміром необоротного пошкодження мозку, а й станом церебрального метаболізму, реактивністю імунно-ендокринної системи, півкульними, віковими та гендерними особливостями тощо [Гусев Е.И., 2001; Медведева С.Л., 2003; Кузнецова С.М., 2006;]. Розробка стратегії протизапальної терапії триває, шляхи терапевтичного впливу на місцеве запалення потребують додаткових досліджень; не розроблено диференційованого комплексного підходу до обмеження місцевого післяішемічного запалення у хворих з інсультом, яке б ґрунтувалося на результатах попередніх експериментальних досліджень. Підвищити ефективність лікування хворих на ішемічний інсульт шляхом клініко-нейроімунобіохімічного та експериментального обґрунтування доцільності корекції запально-нейроімунних порушень, визначення показань до її проведення та удосконалення існуючих методів лікування. Вивчити стан нейроавтоімунних реакцій на специфічні мозкові антигени у хворих на ішемічний інсульт в гострий період та встановити клініко-патогенетичні кореляції. Розробити спосіб терапевтичної корекції локальних запальних порушень у гострому періоді ішемічного інсульту на основі порівняльної характеристики неспецифічних протизапальних препаратів та визначити показання для її призначення.Тварин було розділено на 5 груп - групу контролю (псевдооперовані щури) і 4 дослідні групи з моделлю церебральної ішемії по 9 щурів у кожній: група «нелікованих тварин»; щури, що отримували пентоксифілін в дозі 50 мг/кг на добу - «традиційно ліковані» (І група); щури, що отримували пентоксифілін у дозі 50 мг/кг і мелоксикам в дозі Враховуючи важливе значення в доформуванні інфаркту, що може тривати кілька діб, не тільки величини початкової концентрації прозапальних медіаторів, яка, можливо, генетично зумовлена активністю імунної системи, а й подальших її змін протягом 7-и діб, коли запальні реакції досягають максимального розвитку, ми провели клініко-імунобіохімічне порівняння динаміки рівня цитокінів з 1-ї по 7-у добу та зміни бала неврологічного дефіциту протягом 7-и та 21-ї доби у хворих з нефатальним інсультом. Аналіз динаміки неврологічних порушень на 21-у добу дав змогу виділити такі групи хворих: з повним відновленням неврологічних функцій, поліпшенням неврологічного статусу - в цю групу ввійшли хворі, клінічний бал яких зменшувався на 4 та більше, пацієнти без істотного (менше ніж на 4) зменшення неврологічного бала, хворі з погіршенням неврологічного статусу (збільшення бала неврологічного дефіциту хоча б на 1). Виявлено тісну кореляцію між наслідками гострого періоду інсульту та концентрацією іншого прозапального цитокіну - ФНП-б на 7-у добу (r=0,65 порівняно з r=0,35 у 1-у добу), ще тісніша обернена кореляція спостерігалась зі спадом маркера на 7-у добу (r=0,67). Дослідження С-РП на 7-у добу після інсульту у хворих засвідчило, що концентрації С-РП залишалися достовірно вищими порівняно з донорськими рівнями ((9,6±0,6) мг/л, р<0,05) та істотно не відрізнялися від вмісту маркера у 1-у добу.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і наукове вирішення актуальної проблеми - підвищення ефективності лікування ішемічного інсульту, що базується на дослідженні запально-нейроімунних порушень, встановленні звязку між їхніми найважливішими показниками та тяжкістю, перебігом і наслідками гострого періоду захворювання, розробці математичної моделі прогнозу тяжкості неврологічних розладів з урахуванням запально-нейроімунного статусу, а також застосуванні патогенетично обґрунтованої, експериментально апробованої схеми неспецифічної протизапальної комбінованої терапії. За результатами клініко-неврологічного, магнітно-резонансно-томографічного та імунобіохімічного дослідження встановлено, що у першу добу після розвитку ішемічного інсульту в 31% випадків відбувалося раннє неврологічне погіршення, яке асоціювалось з вираженими явищами запалення в інфарктній ділянці та збільшенням вмісту прозапальних медіаторів в крові і позначалось на динаміці неврологічних функцій у кінці гострого періоду: кількість хворих з погіршенням або летальними наслідками на 21-у добу була достовірно більшою в групі хворих, що мали погіршення в перші дві доби порівняно з хворими без прогресуючого перебігу інсульту. Вміст ІЛ-6, ФНП-б та С-РП корелювали з розміром вогнища інфаркту та ступенем тяжкості неврологічних порушень за шкалою NIHSS, концентрації ІЛ-6 та С-РП тісно корелювали з тяжкістю стану при госпіталізації у 1-у добу захворювання, рівень ІЛ-4 - обернено корелював з неврологічним статусом у 1-у добу, ФНП-б - корелював з тяжкістю неврологічного дефіциту на 7-у добу, ІЛ-1в - не корелював з тяжкістю неврологічних розладів протягом усього періоду спостереження. Встановлено взаємозвязок між неврологічними проявами інсульту на 21-у добу та певною спрямованістю змін концентрації цитокінів у хворого: більше зниження концентрац