Клініко-патогенетичні предиктори формування полінутрієнтної недостатності при хронічному панкреатиті, шляхи оптимізації профілактики та лікування - Автореферат
Вплив етіопатогенетичних чинників і перенесених в анамнезі оперативних втручань на формування остеодефіциту, імунної недостатності та анемічного синдрому в хворих на хронічний панкреатит. Обґрунтування програми диференційованого лікування хвороби.
Аннотация к работе
Актуальність проблеми ХП визначається високим рівнем економічних витрат на лікування та профілактику загострень, проведення безперервної замісної та корегуючої терапії, реабілітаційних заходів у ході диспансерного спостереження за пацієнтами, а також постійним зростанням захворюваності і смертності від наслідків цієї тяжкої недуги (І.В. Якість життя хворих на ХП і високий рівень економічних витрат на забезпечення відновлювального лікування залежить не тільки від проявів основних синдромів ХП (больового, диспептичного, недостатності екскреторної та інкреторної функцій підшлункової залози (ПЗ) та ін.), але й від комплексу взаємоповязаних полінутрієнтних порушень, які формуються протягом довготривалого хронічного процесу в ПЗ та суміжних задіяних органах (C.E. Полінутрієнтна недостатність (ПН) поступово прогресує від виснаження запасів нутрієнтів у тканинах до біохімічних і функціональних змін, які призводять до складних клінічних проявів, найбільш показовими з яких є мінеральна недостатність і гіповітамінози, анемічний синдром і остеодефіцит (ОД), білкова недостатність і вторинний ІД (Е.Р. Це й слугувало мотивацією до комплексного підходу щодо формування ПН при ХП, до обґрунтування спільних патогенетичних механізмів і закономірностей їхнього виникнення і прогресування, розробки предикторних чинників для прогнозування цих порушень, вироблення на основі цього програм їх корекції та профілактики. Встановити етіопатогенетичні механізми і предиктори формування полінутрієнтної недостатності при хронічному панкреатиті, розробити диференційовані програми профілактики та лікування її на основі комплексного клініко-лабораторного дослідження хворих на хронічний панкреатит різної етіології, вивчення тканин підшлункової залози і кістки померлих з ознаками хронічного панкреатиту.Для вирішення поставлених завдань було обстежено 218 хворих на ХП, які перебували на диспансерному обліку в поліклінічному відділенні Тернопільської міської клінічної лікарні №2. Серед хворих на ХП було 140 жінок (64,2 %) і 78 чоловіків (35,8 %). Наступний блок груп хворих на ХП за лікувальними комплексами з використанням антигомотоксичних препаратів (АГП) і гомеосиніатрії (ГС) був таким: І група (18 хворих) отримувала ЗЛ. Показник ШЖСТ в групі хворих з надлишком маси тіла був значно вищим (23,41±0,12), ніж в групі здорових (16,77±0,13) і цілому контингенті (15,95±0,10). У групах за етіологією копрограма була оцінена наступним чином: при алкогольному ХП - 4,96±0,08; при РШ - 4,77±0,07; при гастрогенному ХП - 4,62±0,13; при біліарному і в групі після ГП - 4,59±0,10; при ХП з ЦД - 4,50±0,16; в решті груп - оцінки були нижчими 3,00 балів.Встановлено, що тривалий перебіг і прогресування хронічного панкреатиту призводить до виникнення і поглиблення порушень обміну нутрієнтів, що призводить до вторинного остеодефіциту, анемічного синдрому, мінерально-вітамінної недостатності, вторинного імунодефіциту. Встановлено наступний рейтинг впливу етіопатогенетичних чинників на клінічні симптоми як прояви полінутрієнтних порушень при ХП: резекція шлунка в анамнезі (87,44±5,16 %), алкогольний (73,78±5,52 %), гастрогенний (73,44±7,71 %), перенесені органозберігаючі операції на шлунку (54,00±8,51 %), лапаротомічна холецистектомія (51,11±9,67 %), біліарний (49,89±8,91 %), цукровий діабет (48,78±8,81 %), гострий панкреатит в анамнезі (46,11±6,35 %), малоінвазивна холецистектомія (33,00±7,41 %). За наявності панкреатогенного цукрового діабету показник б-еластази відповідав рівню екскреторної недостатності тяжкого ступеня, що дало підставу вважати цей показник обєктивним параметром функціональної спроможності ПЗ. Співставлення морфологічних змін кістки, ПЗ померлих і прижиттєвих показників мінерального метаболізму в крові встановило залежність глибини і типу кістково-мінеральних змін від етіопатогенетичного і морфологічого типу ХП і довело предикторну роль етіопатогенетичного чинника на формування ОД при ХП. Встановлено достовірні порушення мінерального і вітамінного обмінів як складових ПН при ХП: зниження вмісту кальцію, фосфору, магнію, калію, міді, цинку, заліза, ретинолу, токоферолу, вітаміну D3 в сироватці крові хворих до нижньої межі норми, збільшення токсичних мінералів - кадмію та свинця (р<0,05 стосовно показників групи контролю).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми оцінки етіопатогенетичних механізмів і предикторів формування полінутрієнтної недостатності при хронічному панкреатиті, оптимізації лікування та профілактики її проявів. Встановлено, що тривалий перебіг і прогресування хронічного панкреатиту призводить до виникнення і поглиблення порушень обміну нутрієнтів, що призводить до вторинного остеодефіциту, анемічного синдрому, мінерально-вітамінної недостатності, вторинного імунодефіциту. Особливості формування цих станів повязані з основними клінічними характеристиками хронічного панкреатиту, а також з такими патогенетичними чинниками, як глибина дисбіотичних змін кишечника, вираженість запального процесу за станом цитокінового профілю, глибина оксидативного стресу, ендогенної інтоксикації та недостатності антиоксидантного захисту.
1. Встановлено наступний рейтинг впливу етіопатогенетичних чинників на клінічні симптоми як прояви полінутрієнтних порушень при ХП: резекція шлунка в анамнезі (87,44±5,16 %), алкогольний (73,78±5,52 %), гастрогенний (73,44±7,71 %), перенесені органозберігаючі операції на шлунку (54,00±8,51 %), лапаротомічна холецистектомія (51,11±9,67 %), біліарний (49,89±8,91 %), цукровий діабет (48,78±8,81 %), гострий панкреатит в анамнезі (46,11±6,35 %), малоінвазивна холецистектомія (33,00±7,41 %).
2. За глибиною екскреторної недостатності ПЗ (за рівнем фекальної б-еластази) виділено наступні групи хворих на ХП у фазі стійкої або нестійкої ремісії: із збереженою функцією (3,33 %), із порушенням легкого - (10,00 %), середнього - (40,00 %) та тяжкого ступенів (46,67 %). За наявності панкреатогенного цукрового діабету показник б-еластази відповідав рівню екскреторної недостатності тяжкого ступеня, що дало підставу вважати цей показник обєктивним параметром функціональної спроможності ПЗ.
3. На основі вивчення тканини ПЗ померлих виділено наступні морфологічні типи ХП: за домінуванням етіопатогенетичного фактора - калькульозний, біліарний, ішемічний і гастродуоденогенний; за перебігом - рецидивуючий; за наслідком - цироз ПЗ і панкреатогенний ЦД. Констатовано, що в 92,0 % померлих з ХП мали місце остеопатії з високим рівнем ремоделювання (фіброзний остеїт, остеопороз або остеосклероз), остеопоромаляція з низьким рівнем ремоделювання (адинамічна хвороба кістки) та остеопоромаляція змішаного типу. Співставлення морфологічних змін кістки, ПЗ померлих і прижиттєвих показників мінерального метаболізму в крові встановило залежність глибини і типу кістково-мінеральних змін від етіопатогенетичного і морфологічого типу ХП і довело предикторну роль етіопатогенетичного чинника на формування ОД при ХП.
4. Встановлено достовірні порушення мінерального і вітамінного обмінів як складових ПН при ХП: зниження вмісту кальцію, фосфору, магнію, калію, міді, цинку, заліза, ретинолу, токоферолу, вітаміну D3 в сироватці крові хворих до нижньої межі норми, збільшення токсичних мінералів - кадмію та свинця (р<0,05 стосовно показників групи контролю). В групі пацієнтів, старших 60 років, констатовано достовірний гіповітаміноз ретинолу, токоферолу і вітаміну D3.
5. За даними двофотонної рентгенівської денситометрії, при ХП виявлені різноспрямовані зміни МЩКТ: в 71,0 % хворих - ОД (остеопенічний синдром І ст. - в 14,0 %, ІІ ст. - в 22,0 %, ІІІ ст. - в 11,0 %, остеопороз - в 24,0 %), в 24,0 % - нормальний стан КТ, в 5,0 % - остеосклероз. Встановлено, що прогресування ОД відбувалося при поглибленні D-вітамінної недостатності (R=0,73), зниженні рівнів кальцію (R=0,63) та фосфору (R=0,37) сироватки крові і збільшенні - лужної фосфатази (R=-0,65) та оксипроліну (R=-0,30), засвідчивши, що ОД при ХП носить характер остеопоромаляції з переважанням остеорезорбтивних процесів над остеоформуванням. Доведено, що поглиблення ОД було достовірно взаємоповязаним із зниженням показників магнію (R=0,54), цинку (R=0,70) та міді (R=0,77) сироватки крові і збільшенням показників токсичних мінералів - кадмію (R=-0,30) та свинця (R=-0,34), констатуючи полінутрієнтний характер кістково-мінеральних змін при ХП.
6. Встановлено вторинний ІД за Т-супресорним типом, незначну неспецифічну активацію гуморального імунітету, зниження активності комплементу в хворих на ХП. На основі достовірних кореляційних звязків між МЩКТ і популяціями Т- (R=0,78) і В-лімфоцитів (R=0,60), субпопуляціями Т-лімфоцитів, ІРІ (R=0,34), NK-клітинами (R=0,69) доведено наявність виснаження вісцерального пулу білка при поглибленні ОД, прогресування Т-супресії при вторинному ІД. Констатування достовірних обернених кореляційних звязків між МЩКТ і показниками гуморального імунітету IGG (R=-0,47), IGA (R=-0,36), IGM (R=-0,40), а також ЦІК (R=-0,57) довело патогенетичну роль торпідного запального процесу для прогресування остеодеструкції в хворих на ХП у фазі стійкої та нестійкої ремісії.
7. Анемічний синдром при ХП був наявний в 82,57 % хворих: латентний залізодефіцит - в 21,56 %, анемія легкого ступеня - в 49,54 %, анемія середнього ступеня - в 11,47 % випадків. На основі помірних прямих кореляційних звязків між МЩКТ і параметрами анемії та білкового статусу доведено взаємозалежність анемічного синдрому та інших ланок ПН - ОД і білкової недостатності.
8. На основі регресійно-кореляційного аналізу доведено, що вік хворих, тривалість ХП, рівень фекальної б-еластази, структурний стан ПЗ за критеріями УЗД є достовірними предикторами формування і прогресування мінерально-вітамінної недостатності, ОД, ІД та анемічного синдрому при ХП. Встановлено також достовірну прогностичну роль рівня холестерину сироватки крові (R=-0,380) на виникнення та поглиблення ОД при ХП. Доведено, що статева ознака (63,33 % жінок) і наявність ентеропанкреатичного синдрому (69,72 % пацієнтів) є предикторними по формуванню залізодефіцитної анемії у хворих на ХП.
9. За значимістю прогностичного впливу на формування і глибину ОД (за показником Т %), ІД (за показником Т-лімфоцитів), анемії (за показником гемоглобіну) етіопатогенетичні чинники розподілились наступним чином: алкогольний, панкреатогенний ЦД, гастрогенний, ідіопатичний, біліарний. Встановлено предикторність перенесених в анамнезі оперативних втручань на формування ОД, ІД та анемії при ХП в наступному порядку по мірі зменшення впливовості: резекція шлунка, органозберігаючі операції, холецистектомія, малоінвазивна холецистектомія.
10. На основі результатів кореляційно-регресійного аналізу обґрунтовано достовірність (R>0,3; p<0,05) прогностичного впливу посилення оксидативного стресу (за показником МДА), ендотоксикозу (за показниками СМ і РЕІ) і ослаблення АОСЗ (за показниками SH-груп, каталази, СОД, ретинолу і токоферолу) на формування і поглиблення проявів порушення трофологічного статусу (ОД, ІД, анемічного синдрому, білкової недостатності).
11. На основі достовірних (R>0,3; p<0,05) взаємозалежностей між показниками цитокінового профілю і основними характеристиками ХП (вік, тривалість ХП, рівень фекальної б-еластази, структурний стан ПЗ за критеріями УЗД) доведено предикторну деструктивну роль прозапальних ЦК IL-1 і TNF-б, маркера фіброзно-проліферативних змін TGF-в і захисну - протизапального ЦК IL-10 на перебіг захворювання. Констатовано достовірний прогностичний вплив цитокінового профілю на стан кістково-мінерального обміну: агресивно-руйнівний - з боку IL-1 і TNF-б і остеопротекторний - з боку IL-10. Встановлено прогностичну роль зростання вмісту IL-1 (R=-0,37), TNF-б (R=-0,36) і ростового фактора TGF-в (R=-0,33) на формування Т-лімфоцитопенії як прояву ІД і недостатності вісцерального пулу білка. Доведено, що збільшення вмісту IL-1 (R=-0,65), TNF-б (R=-0,64), TGF-в (R=-0,73) є предикторним по формуванню і вираженості анемії залізодефіцитного характеру та білкової недостатності, а збільшення вмісту IL-10 є достовірно превентивним стосовно втрати заліза сироватки крові (R=0,52).
12. Дисбіоз кишечника було встановлено в 72,22 % пацієнтів з ХП, причому в 47,22 % - ДБК І ст., в 19,44 % - ДБК ІІ ст., в 5,56 % - ДБК ІІІ ст. Виявлено вірогідне зниження росту цукролітичної флори - біфідо- й лактобактерій, достовірне підвищення росту E.coli за рахунок збільшення форм зі зміненими ферментативними властивостями та інших УПМ (ентеро- й цитробактеру та ін.), патогенної флори (золотистого стафілококу, дріжджових грибків, гемолітичних мікроорганізмів) (p0,3; p0,3; p<0,05).
13. Констатовано достовірну ефективність програм диференційованого лікування хворих на ХП із включенням до загальноприйнятого комплексу терапії вітамінно-мінеральних препаратів теравіт, кальцемін, кальцемін адванс, фітотаблеток стевії "Стевіясан", курсового домязового і акупунктурного введення АГП Momordica compositum і Coenzyme compositum для корекції загального стану і клінічних проявів ПН (ІД, ОД, білкового статусу та анемії), показників ліпероксидації, ендотоксикозу, оптимізації АОСЗ і цитокінового профілю.
Практичні рекомендації: 1. Для оцінки полінутрієнтних порушень у хворих на ХП рекомендовано визначати трофологічний статус за такими параметрами: антропометричні показники ІМТ і ОМП, параметри білкового статусу (загальний білок), імунологічні показники (CD3 і CD72), маркери анемії (кількість еритроцитів крові, гемоглобін, вміст заліза в сироватці крові), денситометричні показники КТ (Т % і Т).
2. Для скринінгової оцінки кісткової тканини хворих на ХП рекомендовано використовувати математичну модель прогнозування ОД, яка побудована на предикторності наступних параметрів - віку хворих, тривалості ХП, рівнів холестерину сироватки крові і фекальної б-еластази, а також структурного стану ПЗ за УЗ-критеріями. Формулу можна використовувати для формування груп ризику за виникненням ОП при ХП і для своєчасного проведення лікувально-профілактичних заходів.
3. Для корекції полінутрієнтних порушень у комплексному лікуванні ХП доцільно застосовувати полімінерально-полівітамінний препарат теравіт за наступною схемою: по 1 таблетці на добу під час або після їжі протягом двох місяців курсами двічі протягом року.
4. Для пацієнтів із ХП і супутнім панкреатогенним ЦД рекомендовано посилення лікувальної програми із включенням теравіту сумісним використанням фітотаблеток стевії "Стевіясан" по 2 таблетки тричі на добу до або під час їжі протягом двох місяців курсами двічі на рік для покращення трофологічного статусу і як харчового замінника цукру.
5. Рекомендовано призначення в комплексній терапії ХП із супутнім остеопорозом вітамінно-мінеральних препаратів кальцемін і кальцемін адванс за наступною схемою - по 1 таблетці кальцеміну адванс 1 раз на добу під час або після їжі протягом 2 місяців, пізніше кальцеміну по 1 таблетці 2 рази на добу протягом 2 місяців курсами двічі протягом року під контролем рівня кальцію в сироватці крові.
6. Для покращення параметрів трофологічного статусу (ІД, ОД, білкового статусу та анемії), перекисного окислення ліпідів, ендотоксикозу, оптимізації АОСЗ і цитокінового профілю доцільно в комплексне лікування ХП включати курс гомеосиніатрії з 20 сеансів: вводити вміст 1 ампули на сеанс - 2,2 мл (по 0,2 мл в кожну точку за допомогою інсулінового шприця), чергуючи препарати Momordica compositum і Coenzyme compositum за днями; на курс лікування - по 10 введень кожного препарату з кратністю введення кожного засобу по 3 рази на тиждень протягом перших 2-х тижнів, пізніше - 1 раз на тиждень. Доцільним, однак менш ефективним є застосування аналогічного курсу домязового введення даних препаратів в комплексному лікуванні хворих на ХП.
Список литературы
1. Бабінець Л.С. Аналіз впливу різних етіологічних чинників на виникнення хронічного панкреатиту // Вісник Вінницького держ. мед. університету. - № 7 (2/1). - 2003. - С. 444-445.
2. Гощинський В.Б., Корніцька-Боровик І.О., Бабінець Л.С. Синдром вторинного остеодефіциту у хворих, оперованих з приводу виразкової хвороби, в поєднанні з хронічним панкреатитом // Проблеми остеології. - 2003. - Т. 6, №1-2. - С. 48-50. Здобувачем проведено аналіз літератури, клінічну частину дослідження групи пацієнтів із хронічним панкреатитом, аналіз одержаних результатів.
3. Ковальчук Л.Я., Сміян С.І., Бабінець Л.С. Анемії як прояв полінутрієнтної недостатності при хронічному панкреатиті // Архів клінічної медицини. - 2003. - №2(3). - С. 58-59. Здобувачем проведено аналіз літератури, клінічну частину дослідження, статистичну обробку даних.
4. Ковальчук Л.Я., Сміян С.І., Бабінець Л.С. Застосування теравіту для корекції мінерального та вітамінного обміну при хронічному панкреатиті // Український медичний альманах. - 2003. - Т. 6, №5. - С. 203-205. Здобувачем проведено огляд літератури, клінічну частину дослідження, статистичний аналіз одержаних результатів.
5. Бабінець Л.С. Класична акупунктура в комплексному лікуванні хворих на хронічний панкреатит // Вісник Сумського державного університету. - 2003. - №9 (55). - С. 112-115. Здобувачем проведено лікування хворих, клінічні дослідження, статистичну обробку отриманих даних.
6. Бабінець Л.С. Денситометричний аналіз стану кісткової тканини у хворих на хронічний панкреатит // Архів клінічної медицини. - 2004. - №2 (6). - С. 33-35.
7. Бабінець Л.С., Криськів О.І., Складанюк Л.І. Вплив комплексного лікування хронічного панкреатиту з включенням гомеосиніатрії на параметри імунного статусу та синдрому ліпероксидації // Вісник наукових досліджень. - 2004. - №3 (36). - С. 95-97. Здобувачем проведено лікування хворих, клінічні дослідження, статистичну обробку отриманих даних.
8. Ковальчук Л.Я., Сміян С.І., Бабінець Л.С. Вплив супутнього остеодефіциту на показники імунітету, ендотоксикозу, ліпероксидації та антиоксидантного захисту у хворих на хронічний панкреатит // Проблеми остеології. - 2004. - Т. 7, №3-4 - С. 42-45. Здобувачем проведено комплекс клінічних і лабораторних досліджень, статистичну обробку отриманих даних.
9. Бабінець Л.С., Проць О.С. Імунний статус і параметри ендотоксикозу хворих на хронічний панкреатит за наявності інкреторної недостатності підшлункової залози (цукрового діабету) // Вісник Сумського державного університету. - 2004. - №11 (70). - С. 203-207. Здобувачем проведено комплекс клінічних і лабораторних досліджень, статистичну обробку отриманих даних та їх аналіз.
10. Бабінець Л.С. Параметри імунного статусу у хворих на хронічний панкреатит в залежності від стану кісткової тканини // Вісник Вінницького націон. медуніверситету. - № 9 (1). - 2005. - С. 5-8.
11. Бабінець Л.С. Удосконалення схеми диспансерного нагляду за хворими на хронічний панкреатит щодо супутнього остеодефіциту // Ліки України (додаток), Збірка наук. праць І Націон. конгресу лікарів внутр. мед-ни. - Київ, 2005. - С. 23-24.
12. Ковальчук Л.Я., Сміян С.І., Бабінець Л.С. Вплив перенесених оперативних втручань на органах шлунково-кишкового тракту на формування трофологічної недостатності у хворих на хронічний панкреатит // Шпитальна хірургія. - 2005. - №2 - С. 16-19. Здобувачем проведено підбір хворих, клінічні та лабораторні дослідження, статистичну обробку отриманих даних.
13. Сміян С.І., Бабінець Л.С. Застосування кальцеміну і кальцеміну адванс для корекції остеодефіцитного синдрому в хворих на хронічний панкреатит // Український медичний альманах. - 2005. - Т. 8, №2. - С. 125-128. Здобувачем проведено підбір та лікування хворих, клінічні та лабораторні дослідження, статистичну обробку отриманих даних.
14. Бабінець Л.С. Використання теравіту з метою корекції супутнього остеопенічного синдрому у хворих на хронічний панкреатит // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2005. - Вип. 36. - С. 582-585.
15. Бабінець Л.С. Досвід застосування теравіту для корекції трофологічного статусу при хронічному панкреатиті // Збірник наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2005. - Вип. 14, книга 1. - С. 297-301.
16. Бабінець Л.С., Гаврилюк Д.В. Дисбактеріоз кишечника як предиктор ускладнення клінічного перебігу хронічного панкреатиту // Український мед. альманах. - Т. 8, №5. - 2005. - С. 11-13. Здобувачем проведено комплекс клінічних досліджень, статистичну обробку отриманих даних та їх аналіз.
17. Бабінець Л.С. Переваги поєднаного використання рефлексотерапії та гомеопатії в комплексному лікуванні хворих на хронічний панкреатит // Архів клінічної медицини. - №2 (8). - 2005. - С. 42-44.
18. Сміян С. І., Бабінець Л.С. Порушення балансу вітамінів і мінералів у хворих на хронічний панкреатит із супутнім остеодефіцитом // Проблеми остеології. - 2005-2006. - Т. 8-9, №4 (1). - С. 84-86. Здобувачем проведено комплекс клінічних досліджень, статистичну обробку отриманих даних.
19. Бабінець Л.С. Роль мікробіоценозу кишечника в формуванні полінутрієнтної та трофологічної недостатності у хворих на хронічний панкреатит // Вісник наук. досл. - №1 (42). - 2006. - С. 12-14.
20. Бабінець Л.С. Порушення екскреторної функції підшлункової залози як фактор формування мінеральної недостатності при хронічному панкреатиті // Український морф. альманах. - Т. 4, №2. - 2006. - С. 7-9.
21. Бабінець Л.С. Кальцитріол як показник глибини остеодефіциту при хронічному панкреатиті // Вісник наукових досліджень. - 2006. - №3 (44). - С. 17-18.
22. Бабінець Л.С. Застосування фітотаблеток стевії "Стевіясан" в комплексному лікуванні хронічного панкреатиту // Вісник наукових досліджень. - 2006. - №4 (45). - С. 68-70.
23. Сміян С.І., Бабінець Л.С., Криськів О.І. Морфологічний аналіз кісткової тканини на основі вивчення аутоптатів померлих з хронічним панкреатитом // Український морф. альманах. - 2007. - Т. 5, №2. - С. 86-89. Здобувачем проведено аналіз літератури, оцінку гістологічних препаратів тканин померлих, аналіз отриманих даних.
24. Бабінець Л.С. Цитокіновий профіль у хворих на хронічний панкреатит біліарної та алкогольної етіології // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2007. - Вип. 39. - С. 22-28.
25. Патент 11897 Україна, МПК А 61К 31/00. Спосіб лікування хворих на хронічний панкреатит / Л.С. Бабінець - №200506591; Заявл. 04.07.2005; Опубл. 16.01.2006. Бюл. №1.
26. Патент 15526 Україна, МПК А 61К 35/00, А 61К 36/00. Спосіб лікування хворих на хронічний панкреатит / Л.С. Бабінець, Криськів О.І. - №200511270; Заявл. 28.11.2005; Опубл. 17.07.2006. Бюл. №7. Здобувачем проведено патентний пошук, клінічну частину дослідження, аналіз одержаних результатів.
27. Бабінець Л.С. Хронічний панкреатит: діагностика і лікування, алгоритми динамічного спостереження лікарем загальної практики-сімейної медицини на засадах доказової медицини (методичні рекомендації). - Київ, 2006. - 28 с.
28. Бабінець Л.С. Класична акупунктура в комплексному лікуванні хворих на хронічний панкреатит // Матеріали наук.-практ. конференції з міжнародною участю "Теоретичні та клінічні аспекти рефлексотерапії і нетрадиційної медицини. - Київ, 2003. - С. 8-10.
29. Гощинський В.Б., Бабінець Л.С., Криськів О.І. Застосування теравіту для корекції синдрому пероксидації та активації антиоксидантного захисту при хронічному панкреатиті // Матеріали підсумкової наук. конф. ТДМА ім. І.Я. Горбачевського "Здобутки клінічної і експериментальної медицини". - Тернопіль, 2004. - Вип. 2(2). - С. 21-22. Здобувачем проведено огляд літератури, клінічну частину дослідження, аналіз одержаних результатів.
30. Бабінець Л.С., Криськів О.І. Досвід використання акупунктурного введення антигомотоксичних препаратів Momordica compositum і Coenzyme compositum в комплексному лікуванні хворих на хронічний панкреатит // Матеріали наук.-практ. конференції з міжнародною участю "Рефлексотерапія і нетрадиційна медицина на сучасному етапі". - Київ, 2004. - С. 5-8. Здобувачем проведено лікування хворих, клінічну частину дослідження, аналіз одержаних результатів.
31. Бабінець Л.С. Стан імунної системи у хворих на хронічний панкреатит при наявності інкреторної недостатності підшлункової залози (цукрового діабету) // Матеріали всеукраїнської наук.-практ. конф. "Здобутки і перспективи клінічної терапії та ендокринології. - Тернопіль, 2004. - С. 16-17.
32. Бабінець Л.С., Криськів О.І. Порівняльна характеристика ефективності традиційного та акупунктурного введення антигомотоксичних препаратів в комплексному лікуванні хворих на хронічний панкреатит // Матеріали ІІ наук.-практ. конференції з міжнародною участю "Теоретичні та клінічні аспекти рефлексотерапії і нетрадиційної медицини". - Київ, 2005. - С. 24-26. Здобувачем проведено лікування хворих, клінічну частину дослідження, аналіз одержаних результатів.
33. Бабінець Л.С., Криськів О.І., Творко В.М. Використання акупунктурного введення препаратів Momordica compositum і Coenzyme compositum в комплексному лікуванні хронічного панкреатиту // Матеріали підсумкової наук. конф. ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського "Здобутки клінічної і експериментальної медицини". - Тернопіль, 2005. - Вип. 3(2). - С. 7-9. Здобувачем проведено лікування хворих, клінічну частину дослідження, аналіз одержаних результатів.
34. Бабінець Л.С. Зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози як чинник порушення мінерального статусу при хронічному панкреатиті // Матеріали XLIX підсумкової наук.-практ. конф. ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського "Здобутки клінічної і експериментальної медицини". - Тернопіль, 2006. - С. 7-9.
35. Бабінець Л.С., Криськів О.І., Семіоніді Л.Д. Досвід використання гомеосиніатрії для корекції екзокринної недостатності підшлункової залози в комплексному лікуванні хворих на хронічний панкреатит // Матеріали наук.-практ. конференції з міжнародною участю "Сучасні досягнення та подальші шляхи розвитку рефлексотерапії і нетрадиційної медицини в Україні". - Київ, 2006. - С. 13-15. Здобувачем проведено лікування хворих, клінічну частину дослідження, аналіз одержаних результатів.
36. Сміян С.І., Бабінець Л.С. Сумісне використання фітотаблеток стевії "Стевіясан" і теравіту в комплексному лікуванні хронічного панкреатиту // Матеріали всеукр. наук.-практ. конф. "Здобутки та перспективи внутрішньої медицини". - Тернопіль, 2006. - С. 62-63. Здобувачем проведено лікування хворих, клінічну частину дослідження, аналіз одержаних результатів.
37. Бабінець Л.С., Криськів О.І. Вітамінно-мінеральний обмін у хворих на хронічний панкреатит із супутнім остеодефіцитом. // Матеріали всеукр. наук.-практ. конф. "Шляхи оптимізації діагностики і лікування патології органів травлення, поєднаної з захворюваннями інших внутрішніх органів у практиці сімейного лікаря". - Тернопіль, 2006. - С. 103-104. Здобувачем проведено клінічну частину дослідження, статистичну обробку даних і аналіз одержаних результатів.
38. Бабінець Л.С., Криськів О.І. Взаємозвязок цитокінового профілю з основними характеристиками хворих на хронічний панкреатит // Матеріали підсумкової наук.-практ. конф. ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського "Здобутки клінічної і експериментальної медицини". - Тернопіль, 2007. - С. 11-12. Здобувачем проведено клінічну частину дослідження, аналіз одержаних результатів.