Діагностика і ефективності лікування хворих на хронічний панкреатит в поєднанні з хронічним необструктивним бронхітом. Стан цитокінової ланки імунітету людини. Характер патологічного процесу в підшлунковій залозі. Показники перекисного окислення ліпідів.
Аннотация к работе
За даними Центру медичної статистики МОЗ України, хворобам ПЗ за останні 6 років був притаманний найбільший темп приросту. Вивчити характер та частоту клініко-лабораторних ознак у хворих на хронічний панкреатит в поєднанні з хронічним необструктивним бронхітом. Дослідити стан цитокінової ланки імунітету у хворих на хронічний панкреатит в сукупності з хронічним необструктивним бронхітом та визначити особливості його змін в залежності від характеру патологічного процесу в підшлунковій залозі. Проаналізувати стан кальцієвого обміну у хворих на хронічний панкреатит в поєднанні з хронічним необструктивним бронхітом та дослідити залежності його змін від характеру перебігу та тривалості анамнезу захворювання. Визначити зміни в показниках перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та системи антиоксидантного захисту (АОЗ) у хворих на хронічний панкреатит в поєднанні з хронічним необструктивним бронхітом в залежності від характеру змін в підшлунковій залозі.Основна група включала 95 хворих на ХП в поєднанні з ХНБ в стадії клінічної ремісії. Діагноз ХНБ було виставлено на попередніх етапах на підставі клініко-анамнестичних даних та результатів інструментальних методів дослідження (бронхоскопія, спірографія, рентгенографія органів грудної клітки). Для оцінки впливу кожного з захворювань на показники біохімічних та імунологічних досліджень, до роботи була включена група зіставлення до складу якої було залучено 27 хворих на ХП, які не мали супутньої патології та 20 хворих на ізольований ХНБ в стадії ремісії. Контрольні результати були отримані при обстеженні 20 практично здорових осіб, що були репрезентативні основній групі. Однак, треба відмітити, що у хворих на ізольований ХП, ці показники були менш ніж в групі з сукупною патологією, що може бути наслідком впливу багатьох факторів, зокрема наявності гіпоксичного компоненту в патогенезі обох хвороб.В дисертації подано теоретичне узагальнення результатів і досягнуте рішення наукової задачі - підвищення ефективності діагностики та лікування хронічного панкреатиту в поєднанні з хронічним необструктивним бронхітом. Клінічні прояви хронічного панкреатиту в поєднанні з хронічним необструктивним бронхітом залежать від характеру патологічних змін в підшлунковій залозі. Загострення хронічного панкреатиту у хворих з хронічним необструктивним бронхітом супроводжується змінами в показниках цитокінової ланки, напрямок яких має залежність від характеру змін в підшлунковій залозі. Так, рівень ІЛ-1? та ФНП-? при домінуванні запалення в залозі підвищується в 2,2 та 1,5 разів більше ніж при фібротичних змінах, тоді як концентрація Г-КСФ у хворих з переважанням фіброзу підшлункової залози підвищується в 1,4 рази більше ніж при домінуванні запалення. У хворих на хронічний панкреатит в сукупності з хронічним необструктивним бронхітом визначаються негативні зміни в показниках загального та іонізованого кальцію крові та загального кальцію сечі, що відбиває перерозподіл кальцію в біологічних рідинах.
План
Основний зміст роботи
Вывод
В дисертації подано теоретичне узагальнення результатів і досягнуте рішення наукової задачі - підвищення ефективності діагностики та лікування хронічного панкреатиту в поєднанні з хронічним необструктивним бронхітом.
1. Клінічні прояви хронічного панкреатиту в поєднанні з хронічним необструктивним бронхітом залежать від характеру патологічних змін в підшлунковій залозі. При домінуванні запального процесу в залозі характерним є переважання больового синдрому (97,4%) на тлі помірно вираженого диспепсичного. При наявності фібротичних змін в підшлунковій залозі більш суттєвими проявами хвороби є диспепсичний синдром (78,6%) та синдроми ендокринної (51,8%) та екзокринної (58,9%) недостатності.
2. Загострення хронічного панкреатиту у хворих з хронічним необструктивним бронхітом супроводжується змінами в показниках цитокінової ланки, напрямок яких має залежність від характеру змін в підшлунковій залозі. Так, рівень ІЛ-1? та ФНП-? при домінуванні запалення в залозі підвищується в 2,2 та 1,5 разів більше ніж при фібротичних змінах, тоді як концентрація Г-КСФ у хворих з переважанням фіброзу підшлункової залози підвищується в 1,4 рази більше ніж при домінуванні запалення.
3. У хворих на хронічний панкреатит в сукупності з хронічним необструктивним бронхітом визначаються негативні зміни в показниках загального та іонізованого кальцію крові та загального кальцію сечі, що відбиває перерозподіл кальцію в біологічних рідинах. Ці зміни залежать від характеру та напрямку патологічного процесу в залозі. При домінуванні процесів фіброзу спостерігається зниження загального та іонізованого кальцію сироватки крові, тоді як при переважанні запалення - підвищення цих показників.
4. Для загострення хронічного панкреатиту, що поєднаний з хронічним необструктивним бронхітом, характерно підвищення кінцевих метаболітів ПОЛ на тлі пригнічення активності ферментів системи АОЗ. Такий дисбаланс в ліпоперекисному гомеостазі є наслідком виснаження компенсаторних механізмів та свідчить про патогенетичний взаємозвязок захворювань. Глибина змін має залежність від характеру патологічного процесу в залозі. Так, при переважанні запалення МДА та ДК збільшується в 1,6 та 1,5 рази більше ніж при домінуванні фібротичних змін. В той же час КТ та СОД у хворих з переважанням фіброзних змін в підшлунковій залозі зменшуються в 1,5 та 1,3 рази більше ніж при домінуванні запального процесу.
5. Запальний процес в залозі характеризується підвищенням ІЛ-1?, ФНП-?, Г-КСФ в 9,2, 7,6 та 1,8 разів відповідно, показників ПОЛ (МДА - в 3,6 та ДК - в 4,1 рази) на тлі пригнічення системи АОЗ (КТ зменшується в 1,2, СОД - в 1,1 рази) та підвищення рівню загального та іонізованого кальцію сироватки крові. При переважанні фіброзуючих змін в залозі спостерігається підвищення ІЛ-1? та ФНП-? в 4,2 та 5,1 разів, Г-КСФ - в 2,6 рази; менш виражена інтенсифікація ПОЛ, на тлі більш помітного пригнічення показників системи АОЗ, зниження загального та іонізованого кальцію сироватки крові, що є наслідком виснаження механізмів адаптації й поглиблення порушень функції підшлункової залози за рахунок пригнічення механізмів її стимуляції.
6. Лікування хворих на хронічний панкреатит в поєднанні з хронічним необструктивним бронхітом необхідно проводити з урахуванням патологічних змін в підшлунковій залозі. Включення до терапії міакальцику й даларгіну при переважанні запального процесу в залозі та кальцеміну й пентоксифіліну - при переважанні фіброзу є патогенетично обґрунтованим, оскільки прискорює досягнення клініко-лабораторної ремісії та подовжує її тривалість.
Практичні рекомендації
1. З метою оптимізації лікування хворих на хронічний панкреатит, сполучений з хронічним необструктивним бронхітом, з переважанням запального процесу в підшлунковій залозі доцільно включати в комплексну терапію кальцитонін (міакальцик) по 5 МО/кг ваги тіла два рази на добу внутрішньомязово впродовж 3-4 діб з подальшим в/м призначенням 2 мг даларгіну однократно на протязі 10 діб.
2. У хворих на на хронічний панкреатит, сполучений з хронічним необструктивним бронхітом, з переважанням фібротичних змін в підшлунковій залозі потрібно додавати до базисної терапії кальцемін по 1 табл. 2 рази на день і пентоксифілін по 0,1г 3 рази на добу протягом місяця.
3. Критеріями ефективності лікування хворих на хронічний панкреатит, сполучений з хронічним необструктивним бронхітом, можуть служити зниження концентрації показників перекисного окислення ліпідів сироватки крові, нормалізація цитокінового профілю та показників кальцієвого обміну.
Список литературы
1. Пасиешвили Л.М., Моргулис М.В. Состояние кальциевого метаболизма при хроническом рецидивирующем панкреатите // Крымский терапевтический журнал. - 2005. - № 2. - С.76-80. (Особисто дисертант здійснив підбір та обстеження хворих, статистичну обробку та аналіз отриманих результатів).
2. Моргулис М.В. Перспективы анализа показателей цитокинового и неспецифического звеньев иммунитета у больных хроническим рецидивирующим панкреатитом // Медицина сегодня и завтра. - 2005. - № 2.- С. 60-64.
3. Моргулис М.В. Особенности окислительно-антиоксидантного статуса при различных этиологических вариантах хронического панкреатита // Сучасна гастроентерологія. - 2005. - №3.- С.31-34.
4. Пасиешвили Л.М., Моргулис М.В. Иммунная дисфункция и окислительный стресс в патогенезе хронического алкогольного панкреатита // Врачебная практика. - 2005. - № 3. - С.38-42. (Ддисертант здійснив обстеження хворих, провів аналіз результатів).
5. Пасиешвили Л.М., Моргулис М.В. Прогностическое значение оценки состояния цитокинового звена иммунитета при хроническом панкреатите // Укр.терапевтичний журнал. - 2005. - № 4. - С.94-98. (Особисто дисертант здійснив підбір та обстеження хворих, провів аналіз отриманих результатів).
6. Моргуліс М.В. Диференційні підходи до терапії хронічного рецидивуючого панкреатиту // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2005. - №1 (5). - С. 131-133.
7. Пасиешвили Л.М., Моргулис М.В. Цитокинопосредованные механизмы прогрессирования клинико-лабораторных синдромов при хроническом панкреатите алкогольной этиологии // Гастроентерологія. - Міжвідомчій збірник. - Дніпропетровськ. - 2005. - Вип. (36). - С.104-109. (Особисто дисертант здійснив підбір та обстеження хворих, провів статистичну обробку, аналі та узагальненняз отриманих результатів).
8. Пасієшвілі Л.М., Моргуліс М.В. Клініко-патогенетичні особливості перебігу хронічного панкреатиту, сполученого з хронічним бронхітом // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - Київ - Луганськ - Харків, 2005. - Вип.4 (67). - С.187-193. (Особисто дисертант здійснив підбір та обстеження хворих, провів аналіз отриманих результатів).
9. Моргулис М.В. Клинико-анамнестические и лабораторно- инструментальние особенности различных вариантов хронического панкреатита // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - Київ - Луганськ - Харків, 2004. - Вип. 10 (63). - С.225-231.
10. Моргулис М.В. Некоторые аспекты лечебной тактики при хроническом рецидивирующем панкреатите // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - Київ - Луганськ - Харків, 2005. - Вип. 3 (66). - С.174 - 183.
11. Пасиешвили Л.М., Моргулис М.В. Коррекция сфинктерних нарушений у больних хроническим рецидивирующим панкреатитом // Рос. журнал гастроэнтерол., гепатол., колонопроктол. Мат. Х Рос. Гастроэнтерол. Недели. - Москва. - 2004. - № 23. - С.70. (Особисто дисертант здійснив підбір та обстеження хворих, провів аналіз отриманих результатів).
12. Моргулис М.В., Пасиешвили Л.М., Лазуткина Е.А. Дюспаталин в комплексной терапии хронического рецидивирующего панкреатита //Гастроэнтерология С.-Петербурга: Мат. 6-го Международного Славяно-Балтийского научного форума “Санкт-Петербург-Гастро-2004”. - №2-3. - 2004. - С.26. (Особисто дисертант здійснив підбір та обстеження хворих, провів аналіз та узагальнення результатів дослідження).
13. Пасиешвили Л.М., Моргулис М.В., Власенко Е.В. Особенности течения различных вариантов хронического панкреатита // Гастроэнтерология Санкт-Петербурга: Мат. 7-го Международного Славяно-Балтийского научного форума “Санкт-Петербург-Гастро-2005”. - № 1-2. - 2005. - С.26. (Особисто дисертант здійснив підбір та обстеження хворих, провів статистичну обробку та аналіз отриманих результатів).
14. Пасиешвили Л.М., Моргулис М.В. Механизмы формирования функциональной несостоятельности поджелудочной железы у больних с хроническим панкреатитом алкогольного генеза // Рос. журнал гастроэнтерол., гепатол., колонопроктол. Мат. ХІ Рос. Гастроэнтерол. Недели. - Москва. - 2005. - № 5. - С.63. (Особисто дисертант здійснив підбір та обстеження хворих, аналіз та узагальнення результатів дослідження).