Методика підвищення ефективності лікування хворих на ішемічну хворобу серця на основі встановлення клініко-патогенетичних особливостей перебігу захворювання у осіб з різною масою тіла. Клініко-діагностичний та лікувальний алгоритм ведення таких хворих.
Аннотация к работе
Надлишкова маса тіла вносить в розвиток ІХС цілу низку своєрідних патогенетичних чинників, серед яких зміни серцевої та периферійної гемодинаміки, артеріальна гіпертензія, каскад нейроендокринних порушень, зміни ліпідного обміну, порушення згортання крові та мікроциркуляції (Н. В. Іншим не менш важливим фактором, який має місце у хворих на ІХС, є залежність фармакодинамічних ефектів стандартної терапії від маси тіла хворого, що потребує не лише диференційованого підбору лікарського засобу, але й його оптимального дозування (Г. В. З цих посилань дослідження особливостей перебігу ІХС та її лікування в залежності від маси тіла хворих є актуальним, створює необхідність розробки і впровадження диференційованих діагностичних та лікувальних алгоритмів ведення хворих як на стабільну стенокардію напруги, так і у випадках дестабілізації ІХС, зокрема, при прогресуючій стенокардії. Вивчити характеристику ліпідного спектру, рівень лептину, інсуліну, а також реологічні властивості крові у хворих на стабільну стенокардію напруги та прогресуючу стенокардію в залежності від маси тіла. За результатами дослідження видано інформаційний лист: "Використання препарату вазиліп у лікуванні хворих на прогресуючу стенокардію з надлишковою масою тіла" (Укрмедпатентінформ МОЗ України, №107-2004), оформлено дві раціоналізаторські пропозиції: "Спосіб лікування хворих з гострим коронарним синдромом із надлишковою масою тіла" (посвідчення №7/2513 від 11.11.2004) і "Спосіб визначення дози метопрололу у хворих на стабільну стенокардію напруги" (посвідчення №12/2518 від 11.11.2004), методичні рекомендації „Вимірювання та оцінка артеріального тиску” (затверджені Укрмедпатентінформ МОЗ України 23.01.2004 р., №6).Хворі з супутньою патологією, яка мала суттєвий вплив на ліпідний обмін (цукровий діабет, гіпотиреоз, холестаз, хронічна ниркова недостатність, нефротичний синдром), а також хворих із ознаками застійної серцевої недостатності (ІІБ-ІІІ за NYHA), важкою артеріальною гіпертензією, складною супутньою патологією, в дослідження не включали. В залежності від застосованого лікування хворих як з ССН, так і ПС розподіляли так: хворих з дефіцитом МТ (відповідно, 15 хворих на ССН і 18 хворих на ПС) лікували з використанням метопрололу в добовій дозі 75 мг; у хворих з нормальною МТ застосовували лікування з включенням метопрололу - 75 мг/добу (відповідно по 18 осіб із ССН та ПС), метопрололу - 75 мг/добу та симвастатину-20 мг/добу (відповідно 22 і 20 хворих на ССН і ПС). Хворих з надлишковою МТ лікували з використанням: метопрололу - 75 мг/добу (відповідно 17 і 18 хворих на ССН і ПС), метопрололу - 75 мг/добу і симвастатину - 20 мг/добу (відповідно 20 і 22 хворих на ССН і ПС), метопрололу - 150 мг/добу і симвастатину - 20 мг/добу (відповідно 23 хворих на ССН і 22 хворих на ПС). Вказані клінічні ознаки у 24 (40,0%) хворих з надлишковою МТ відповідали ФК ІІ, у 30 (50,0%) пацієнтів ФК ІІІ і у 6 (10,0%) хворих ФК IV. Однак, якщо у хворих з дефіцитом МТ в анамнезі були в основному 6 (40,0%) не-Q ІМ, то серед осіб з надлишковою МТ переважали хворі 25 (41,5%), що перенесли Q-QS інфаркт міокарда.В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що дозволяє підвищити ефективність лікувальних заходів у хворих на ішемічну хворобу серця з різною масою тіла, шляхом застосування в комплексі стандартної терапії підібраних дозових режимів метопрололу і симвастатину та використання клініко-діагностичного та лікувального алгоритмів ведення таких хворих. Клінічні особливості стабільної стенокардії напруги і прогресуючої стенокардії визначаються наявністю різної маси тіла. У хворих з надлишковою масою тіла перебіг ІХС характеризується найбільш вираженою клінічною симптоматикою, ризиком виникнення ускладнень, суттєвими змінами гемодинаміки та вегетативної регуляції, дисліпідемією, стійким гіпереагрегаційним синдромом. У хворих на стабільну стенокардію напруги та прогресуючу стенокардію з надлишковою масою тіла мають місце максимально виражені порушення коронарного кровообігу, скоротливої здатності та дилатації лівого шлуночка, варіабельності серцевого ритму та вегетативного забезпечення в порівнянні з хворими з нормальною масою тіла та її дефіцитом. У осіб з надлишковою масою тіла, що хворі на стабільну стенокардію напруги та прогресуючу стенокардію, застосування метопрололу в дозі 150 мг/добу є оптимальним і забезпечує у більшості випадків достатній антиангінальний ефект, підвищення скоротливості лівого шлуночка, нормалізацію показників вегетативної регуляції, корекцію нейрогуморальних змін.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що дозволяє підвищити ефективність лікувальних заходів у хворих на ішемічну хворобу серця з різною масою тіла, шляхом застосування в комплексі стандартної терапії підібраних дозових режимів метопрололу і симвастатину та використання клініко-діагностичного та лікувального алгоритмів ведення таких хворих.
2. Клінічні особливості стабільної стенокардії напруги і прогресуючої стенокардії визначаються наявністю різної маси тіла. У хворих з надлишковою масою тіла перебіг ІХС характеризується найбільш вираженою клінічною симптоматикою, ризиком виникнення ускладнень, суттєвими змінами гемодинаміки та вегетативної регуляції, дисліпідемією, стійким гіпереагрегаційним синдромом.
3. У хворих на стабільну стенокардію напруги та прогресуючу стенокардію з надлишковою масою тіла мають місце максимально виражені порушення коронарного кровообігу, скоротливої здатності та дилатації лівого шлуночка, варіабельності серцевого ритму та вегетативного забезпечення в порівнянні з хворими з нормальною масою тіла та її дефіцитом.
4. Наявність надлишкової маси тіла у хворих на стабільну стенокардію наруги та при дестабілізації тісно повязана з виникненням порушень ліпідного обміну, розвитком синдрому гіперагрегації. У виникненні цих порушень істотне місце належить лептину та тромбомодуліну.
5. Клінічно дестабілізація ІХС маніфестується поглибленням існуючого клініко-патогенетичного каскаду змін, що створює необхідність корекції дозових режимів засобів стандартної терапії з врахуванням маси тіла хворих.
6. У осіб з надлишковою масою тіла, що хворі на стабільну стенокардію напруги та прогресуючу стенокардію, застосування метопрололу в дозі 150 мг/добу є оптимальним і забезпечує у більшості випадків достатній антиангінальний ефект, підвищення скоротливості лівого шлуночка, нормалізацію показників вегетативної регуляції, корекцію нейрогуморальних змін.
7. Поєднання метопрололу та симвастатину дозволяє досягти зменшення дисліпідемії, проявів гіперагрегаційного синдрому, рівня в крові тромбомодуліну і лептину, що супроводжується сприятливим клінічним перебігом стабільної стенокардії напруги, а у випадках прогресуючої стенокардії - швидкою стабілізацією ІХС.
8. Тривале застосування метопрололу та симвастатину у хворих на ІХС дозволяє попередити виникнення гострих коронарних подій, порушення ритму і провідності, стримати прогресування серцевої недостатності.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. У веденні хворих на стабільну стенокардію наруги і прогресуючу стенокардію, рекомендується використовувати клініко-діагностичний алгоритм, який враховує особливості перебігу захворювання у осіб з різною масою тіла. При цьому необхідно врахувати наявність важчого клінічного перебігу недуги, високий ризик виникнення ускладнень та необхідність корекції дозових режимів засобів стандартної терапії у хворих з надлишковою масою тіла.
2. Дозовий режим засобів стандартної терапії ІХС доцільно підбирати із врахуванням маси тіла хворого.
При призначенні ?-блокатора метопрололу у хворих на стабільну стенокардію напруги і прогресуючу стенокардію необхідно дотримуватись наступних дозових режимів: - з дефіцитом маси тіла - 75 мг/добу;
- у хворих з нормальною масою тіла - 75 мг/добу (при необхідності можливе збільшення добової дози до 150 мг);
- у хворих з надлишковою масою тіла - 150 мг/добу метопрололу.
3. За наявності надлишкової маси тіла у хворих на ІХС рекомендується тривале застосування (упродовж 3-6 місяців) 150 мг/добу метопрололу у поєднанні із симвастатином у добовій дозі 20 мг.
Список литературы
лікування ішемічний хвороба серце
Якимчук Р. В. Клініко-патогенетичні особливості перебігу стабільної стенокардії у хворих з надлишковою масою тіла // Збірник наукових праць „Актуальні питання медичної науки та практики”. - Випуск 67, книга 1. - 2004. - С. 334-339.
Глушко Л. В., Якимчук Р. В. Особливості гіперагрегаційного синдрому у хворих на ішемічну хворобу серця з різною масою тіла // Таврический медикобиологический вестник. - 2004. - Т.7, №2. - С. 44-47. (Здобувачем проводено збір матеріалу, його аналіз, оформлення статті до друку. Співавтором професором Глушком Л. В. відредаговані висновки).
Якимчук Р. В. Обгрунтування диференційного підходу до лікування хворих на стабільну стенокардію напруги з різною масою тіла // Галицький лікарський вісник. - 2004. - №4. - С. 82-84.
Якимчук Р. В. Корекція гіперагрегаційного синдрому у хворих на ішемічну хворобу серця з надлишковою масою тіла метопрололом і симвастатином // Буковинський медичний вісник. - 2004. - Т.8, №3. - С. 134-139.
Глушко Л. В., Якимчук Р. В. Роль тромбомодуліну в дестабілізації ішемічної хвороби серця у хворих з різною масою тіла та ефективність симвастатину // „Кровообіг та гемостаз”. - 2004, додаток. - С. 44-45. (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз, оформлення статті до друку. Співавтором професором Л. В. Глушком відредаговані висновки).
Якимчук Р. В. Характеристики гемодинамічної функції серця у хворих на ішемічну хворобу серця з підвищеною масою тіла // Матеріали 70 студентської наукової конференції. - Івано-Франківськ. - 2001.- С. 89.
Глушко Л. В., Якимчук Р. В. Клініко-гемодинамічні передумови прогресування серцевої недостатності у хворих на ішемічну хворобу серця з надлишковою масою тіла // Матеріали обєднаного пленуму правлінь українських наукових товариств кардіологів, ревматологів та кардіохірургів з міжнародною участю “Серцева недостатність - сучасний стан проблеми”.- Київ.- 2002.- С.45. (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз, оформлення тез до друку. Співавтором професором Глушком Л. В. відредаговані висновки).
Глушко Л. В., Вакалюк І. П., Якимчук Р. В. Особливості перебігу прогресуючої стенокардії у осіб з різною масою тіла // Матеріали науково-практичної конференції “Атеросклероз та атеротромбоз: патогенез, клініка, лікування”.- Харків. - 2003.- С.43. (Здобувачем проведено підбір та комплексне обстеження хворих, підготовку тез до друку. Проф. Вакалюком І. П. здійснено консультації з підбору хворих. Співавтором професором Глушком Л. В. редаговано текст).
Глушко Л. В., Якимчук Р. В., Кернякевич Г. В. Особливості перебігу прогресуючої стенокардії у хворих з надлишковою масою тіла // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю “Сучасні аспекти діагностики та лікування захворювань внутрішніх органів”. - Вінниця. - 2003.- С. 132-133. (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз, оформлення тез до друку. Кернякевич Г. В. допомагала в зборі матеріалу. Співавтором професором Глушком Л. В. відредаговані висновки).
Глушко Л. В., Якимчук Р. В., Казюк М. М. Зміни показників добового моніторингу артеріального тиску у хворих на прогресуючу стенокардію з різною масою тіла при проведенні гострих фармакодинамічних тестів метопрололом // Матеріали пленуму правління українського наукового товариства кардіологів “Атеросклероз і ішемічна хвороба серця: сучасний стан проблеми. Артеріальна гіпертензія як фактор ризику ІХС; профілактика ускладнень”. - Київ.- 2003.- С. 52-54. (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз, оформлення тез до друку. Казюк М. М. допомагала в зборі матеріалу. Співавтором професором Глушком Л. В. відредаговано текст).
Якимчук Р. В. Передумови виникнення дестабілізації ішемічної хвороби серця у хворих з надлишковою масою тіла // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених із міжнародною участю “Кардіальний, церебральний та периферичний атеросклероз. Актуальні питання діагностики та лікування”. - Івано-Франківськ. - 2003.- С.46-48.
Якимчук Р. В., Глушко Л. В. Закономірності добових профілів артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію з надлишковою масою тіла в процесі лікування метопрололом // Матеріали регіональної науково-практичної конференції “Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування”. - Івано-Франківськ.- 2004.- С. 117-118. (Здобувачем проведено підбір та комплексне обстеження хворих, статистичний аналіз, оформлення тез до друку. Співавтором професором Глушком Л. В. відредаговані висновки).
Якимчук Р. В., Глушко Л. В. Надлишкова масою тіла - важливий чинник у диференційній оцінці перебігу та підбору антиангінальної терапії ішемічної хвороби серця // Матеріали науково-практичної конференції „Метаболічний синдром - вектор сумісних зусиль у профілактиці та лікуванні серцево-судинних захворювань”. - Одеса. - 2004. - С. 20-22. (Здобувачем проведено аналіз матеріалу, оформлення тез до друку. Співавтором професором Глушком Л. В. відредаговано висновки).