Клініко-патогенетичні особливості перебігу гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду у підлітків чоловічої статі - Автореферат

Вважають, що дисфункція гіпоталамо-гіпофізарної системи на тлі вікової нейроендокринної перебудови організму, що розвивається, є основою формування гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду (ГСПП) - однієї з найбільш поширених ендокринопатій підліткового віку (Терещенко І.В., 1991; Панфілова А.В. із співавт., 2001; Бельгов А.Ю. У літературі часто зустрічається назва “пубертатно-юнацький диспітуітаризм”, “юнацький базофілізм”, “юнацький гіперкортицизм”, в останні роки використовується термін “ожиріння з рожевими стріями”, “транзиторний ювенільний діенцефальний синдром” (Baracchini Є свідчення, що у формуванні ГСПП мають значення часті ангіни, хронічний тонзиліт (особливо декомпенсований), аденоїдити, черепномозкові травми, хронічні соматичні захворювання, гострі вірусні інфекції (Калкун В.Р., 1986; Бутрова С.А., 1996), а також патологічний перебіг пренатального періоду розвитку дитини та патологія вагітності матерів, зокрема хронічна фетоплацентарна недостатність (Бельгов А.Ю., 2001). Дисертаційну роботу виконано в Інституті охорони здоров‘я дітей та підлітків АМН України (ІОЗДП АМНУ) відповідно до планів комплексних науково-дослідних робіт: “Визначити фактори ризику формування та механізми прогресування гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду в хлопців” (номер державної реєстрації 0101U000155, шифр АМН02/01, 2001-2003 рр.), “Реабілітація підлітків із первинною артеріальною гіпертензією, профілактика її ускладнень” (номер державної реєстрації 0100U001127, шифр ВН.0025.49.2000, 2000 - 2003 рр.), “Розробити нові методи лікування гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду у хлопців з урахуванням механізмів прогресування захворювання” (номер державної реєстрації 0104U004251, шифр ДНТП 7199.4, 2004 - 2006 рр.). Вперше визначено родинне накопичення гіпертонічної хвороби, ожиріння, ЦД 2 типу у хлопців, хворих на ГСПП, та встановлено, що до факторів ризику формування гіпоталамічного синдрому в осіб чоловічої статі в пубертатному періоді належать гестози першої і другої половини вагітності, патологія пологів, закриті черепномозкові травми, хронічні тонзиліти, обтяжена спадковість щодо ожиріння, артеріальної гіпертензії і ЦД 2 типу.У катамнезі протягом 2,5-3 років були проведені спостереження за 80 хворими. Підсумок даних проведеного дослідження дозволив визначити, що при обстеженні 220 хлопчиків 10-17 років найбільш частими скаргами при зверненні до лікаря були скарги на головний біль (93,24 %), половина хлопчиків відмічали підвищення артеріального тиску (50,24 %), підвищений апетит (50,72 %) та надлишкову масу тіла або ожиріння (39,61 %). У 25,56 % хворих (в групі порівняння - 6,38 %, p <0,01) в анамнезі був хронічний тонзиліт, 25,56 % хворих перенесли тяжкі бронхіти (в групі порівняння - 8,51 %, p <0,01) і у 30,0 % хлопців із ГСПП були закриті черепномозкові травми (проти 10,6 % у групі порівняння, p <0,05). Вивчення вмісту статевих гормонів у сироватці крові хлопців-підлітків із ГСПП дозволило встановити, що на тлі маніфестації ГСПП у віці 11-15 років середній рівень Т у хворих був вірогідно вище показників у контрольній групі (pu <0,05) (табл.1). Встановлено, що у старшій віковій групі (15 - 17 років) рівень Т залежав від перебігу пубертату: у підлітків, у яких раніше мало місце прискорене СТД, вміст гормону був достовірно нижчим (pu <0,05) у порівнянні з підлітками, що мають нормальний статевий розвиток - (11,37 ± 1,12), (15,26 ± 1,24) нмоль/л відповідно.Гіпоталамічний синдром пубертатного періоду у осіб чоловічої статі може перебігати за чотирма клінічними варіантами: перший варіант (типова форма) характеризується максимальними проявами усіх провідних клінічних ознак; другий варіант ГСПП - з провідним симптомом ожиріння; третій - з провідним симптомом артеріальної гіпертензії; четвертий - стерта форма. Досліджено наявність у хлопців, хворих на гіпоталамічний синдром, родинного накопичення щодо гіпертонічної хвороби, ожиріння, цукрового діабету 2 типу. Проте виявлено гіперактивацію андрогенної функції надниркових залоз вже на початкових стадіях захворювання: рівень екскреції 17-КС та їх фракцій у хлопців випереджає паспортний вік і відповідає рівню статевого дозрівання хворих. У хлопців, хворих на гіпоталамічний синдром, вірогідно частіше (51,4 %), ніж у здорових однолітків реєструється дифузний нетоксичний зоб I та ІІ ступеня, переважно при стертій формі ГСПП (83,7 %). Виявлені особливості тиреоїдного статусу в хворих на гіпоталамічний синдром свідчать про напружене функціонування гіпофізарно-тиреоїдної системи, що може служити одним із показників тяжкості нейрогормональних розладів при даному захворюванні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. У дисертаційній роботі представлено нове рішення проблеми щодо попередження формування та прогресування гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду у осіб чоловічої статі на підставі визначення факторів ризику виникнення захворювання, клінічних особливостей його перебігу та механізмів розвитку. Науково обґрунтовано алгоритм обстеження хлопців, хворих на гіпоталамічний синдром, із визначенням клінічного варіанта і прогнозу перебігу захворювання. Доведено необхідність застосування вже в дитячому віці препаратів, спрямованих на нормалізацію вуглеводного і ліпідного обмінів.

2. Гіпоталамічний синдром пубертатного періоду у осіб чоловічої статі може перебігати за чотирма клінічними варіантами: перший варіант (типова форма) характеризується максимальними проявами усіх провідних клінічних ознак; другий варіант ГСПП - з провідним симптомом ожиріння; третій - з провідним симптомом артеріальної гіпертензії; четвертий - стерта форма.

3. До факторів ризику виникнення гіпоталамічного синдрому відносяться такі негативні чинники: патологічний перебіг вагітності (сумісні гестози I і II половини вагітності, нефропатія), ускладнений перебіг пологів, закриті черепномозкові травми, хронічні тонзиліти і бронхіти. Досліджено наявність у хлопців, хворих на гіпоталамічний синдром, родинного накопичення щодо гіпертонічної хвороби, ожиріння, цукрового діабету 2 типу.

4. Для осіб чоловічої статі, хворих на гіпоталамічний синдром, характерні певні особливості статевого дозрівання. Лише у 50,58 % хлопців термін появи та формування ознак статевого розвитку відповідає віковим нормативам, у 41,85 % реєструються прискорені темпи статевого розвитку, у 7,57 % - уповільнені темпи пубертату, у тому числі лише у 4,26 % було діагностовано затримку статевого дозрівання.

На всіх етапах статевого дозрівання у хворих на ГСПП реєструються відхилення від нормативних показників вмісту гонадотропних і статевих гормонів. У хворих молодшого віку у 71,4 % визначається підвищений рівень ФСГ та у 57,5% - ЛГ при високих показниках тестостерону. У підлітковому віці підвищені рівні гонадотропінів реєструються лише у 21,1 % хлопців, проте знижені показники визначаються більш ніж у половини хворих (59,2%), перш за все ФСГ.

5. Підвищений рівень кортизолу визначається лише у 37,1 % хворих на ГСПП незалежно від віку та клінічного варіанта захворювання. Проте виявлено гіперактивацію андрогенної функції надниркових залоз вже на початкових стадіях захворювання: рівень екскреції 17-КС та їх фракцій у хлопців випереджає паспортний вік і відповідає рівню статевого дозрівання хворих. У підлітковому віці поряд з високим рівнем продукції андрогенів тестикулярної природи вміст надниркових андрогенів залишається також високим, що свідчить про тривалу стійку гіперактивацію андрогенної функції надниркових залоз.

У хлопців підліткового віку виявлено гіперактивацію мінералокортикоїдної функції надниркових залоз - рівень альдостерону в середньому по групі у 10 разів перевищує нормативний.

6. У хлопців, хворих на гіпоталамічний синдром, вірогідно частіше (51,4 %), ніж у здорових однолітків реєструється дифузний нетоксичний зоб I та ІІ ступеня, переважно при стертій формі ГСПП (83,7 %). Виявлені особливості тиреоїдного статусу в хворих на гіпоталамічний синдром свідчать про напружене функціонування гіпофізарно-тиреоїдної системи, що може служити одним із показників тяжкості нейрогормональних розладів при даному захворюванні.

7. Формування гормональних порушень з боку статевих, надниркових та щитоподібної залоз пов‘язано зі змінами активності симпатико-адреналової системи, їх вираженість і спрямованість залежить від віку хворих на гіпоталамічний синдром, тривалості захворювання та його клінічного варіанта. Для хворих молодшого віку характерна активація всіх ланок симпатико-адреналової системи, яка зменшується у підлітків, а екскреція катехоламінів досягає вікових нормативів. Найбільш глибокі порушення були визначені у підлітків із третім варіантом захворювання, при якому характерно зменшення резервних можливостей симпатико - адреналової системи.

Незалежно від віку та клінічного варіанта ГСПП у хворих визначається підвищений рівень серотоніну при нормальних показниках 5-ОІОК.

8. Важливою ланкою в патогенезі ГСПП є зміни гормону епіфіза мелатоніну. Його різке зниження в період маніфестації захворювання на тлі активації симпатико-адреналової системи зумовлює прискорене статеве дозрівання. Збереження низького рівня гормону епіфіза в підлітковому віці стає одним із можливих механізмів формування порушень обміну ліпідів у хворих на ГСПП.

9. У хлопців, хворих на ГСПП, незалежно від хронологічного віку значно підвищений вміст лептину в крові. Встановлено його залежність із типом ожиріння. При ГСПП виявлено порушення значення лептину як регулятора харчової поведінки.

10. ГСПП у осіб чоловічої статі супроводжується метаболічними порушеннями, частота і вираженість яких залежить від віку, клінічного варіанта і характеру перебігу захворювання. У хворих на ГСПП вже в дитячому і підлітковому віці формуються дисліпопротеїдемії - IV, II-А типу та гіпоальфахолестеринемія, яка є самостійним чинником ризику розвитку атеросклерозу, а також їх сполучення.

Встановлено певні порушення вуглеводного обміну: в 8,64 % випадків зареєстровано ізольоване підвищення рівня глікемії натще, у 10,91 % - порушення толерантності до глюкози, у 34,55 % хворих при проведенні СТТГ виявлено “плоску” глікемічну криву. У хворих із типовим варіантом ГСПП і в групі з провідним симптомом артеріальної гіпертензії вірогідно частіше виявлено підвищення в крові базального рівня ІРІ та індексу інсулінорезистентності НОМА.

У хворих на ГСПП відзначається активація ферментів катаболізму колагену та еластину в крові. Посилення активності еластази та антиеластази у хворих має місце ще до появи рожевих стрій, що може бути використано як додатковий диференційно-діагностичний критерій несприятливого перебігу ГСПП.

11. Визначено інформативність анамнестичних, клінічних, біохімічних і гормональних показників щодо прогнозу перебігу ГСПП у хлопців. До прогностично несприятливих відносяться наступні показники: типова форма ГСПП, обтяжена спадковість щодо гіпертонічної хвороби, цукрового діабету 2 типу, у тому числі сполучення обтяженої спадковості водночас щодо гіпертонічної хвороби, цукрового діабету 2 типу та ожиріння, велика маса тіла при народженні хворого, маніфестація ожиріння у ранньому віці, високий інфекційний індекс, стійка артеріальна гіпертензія, ожиріння ІІІ - IV ступеня, прискорені темпи статевого дозрівання, наявність рожевих стрій, ангіопатії сітківки, знижений рівень мелатоніну та підвищений рівень серотоніну, кортизолу, тригліцеридів та індексу НОМА.

12. Порушення вуглеводного і ліпідного обмінів у хворих на ГСПП стали підставою для включення в лікувальний комплекс препаратів із групи бігуанідів і а-ліпоєвої кислоти, які спрямовані на зниження інсулінорезистентності та сприяють нормалізації показників вуглеводного і ліпідного обмінів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для виявлення осіб підвищеного ризику щодо формування несприятливого перебігу захворювання необхідно на першому етапі обстеження провести аналіз родоводу для виявлення спадкової обтяженості щодо ожиріння, гіпертонічної хвороби, цукрового діабету 2 типу і порушень репродуктивної системи ендокринного генезу серед родичів першого, другого, третього ступеня спорідненості, встановити негативні чинникі, які впливали на пробандів. Осіб з обтяженою спадковістю щодо цих захворювань необхідно включати в групу підвищеного ризику стосовно можливого несприятливого перебігу захворювання.

2. На першому етапі обстеження хлопців, хворих на ГСПП, необхідно визначити клінічний варіант перебігу захворювання за допомогою запропонованого алгоритму.

На другому етапі обстеження хлопців необхідно передбачити консультації невропатолога, офтальмолога, педіатра-кардіолога з проведенням додаткового інструментального обстеження (дослідження очного дна, рентгенологічне обстеження, ЕКГ, ЕЕГ, ультразвукове обстеження щитоподібної залози, по змозі - проводити моніторинг структурно-функціонального стану кісткової тканини).

Третій етап обстеження передбачає поглиблене вивчення нейрогормонального статусу та метаболічних порушень, а саме визначення вмісту гонадотропних гормонів та тестостерону при наявності порушень статевого дозрівання; оцінку стану надниркових залоз, щитоподібної залози; визначення базального рівня глюкози в плазмі крові з наступним проведенням стандартного глюкозотолерантного тесту, визначення в крові рівня імунореактивного інсуліну, розрахунок індексу інсулінорезистентності НОМА, визначення в крові рівня загального холестерину та його фракцій, тригліцеридів, розрахунок індексу атерогенності.

3. Заключним етапом обстеження є розрахунок індивідуального прогнозу перебігу ГСПП з використанням запропонованих прогностичних таблиць.

Розрахунок індивідуального прогнозу для хворого із ГСПП, який вперше звернувся до лікаря, засновано на простому роздільному підсумку позитивних і негативних прогностичних коефіцієнтів. При прийнятті 5 % рівня помилок (p < 0,05) поріг рішення для позитивного прогнозу стає ( 13), а для умовно негативного прогнозу - (- 13). При досягненні прогностичного порогу ( 13 і більше) або (- 13 і менше) слід вирішувати питання щодо прогнозу. Пороговий коефіцієнт зі знаком „плюс” свідчить про позитивний прогноз, а із негативним знаком („мінус”) - про умовно негативний прогноз. Якщо в процесі підсумку прогностичних коефіцієнтів не було досягнено жодного із двох порогів, то робиться висновок - "невизначена відповідь”. При цьому необхідно продовжити обстеження підлітка із ГСПП для отримання додаткової інформації або рекомендувати спостереження за хворим протягом двох-трьох місяців, яке дозволить визначити певну прогностичну відповідь.

Розроблений алгоритм прогнозування гіпоталамічного синдрому у хлопців різних вікових груп із достовірністю 71 % поліпшить прогноз перебігу ГСПП на ранніх етапах формування цієї патології, що дозволить провести своєчасні профілактичні і реабілітаційні заходи у хворих, а це, в свою чергу, сприятиме поліпшенню стану здоров‘я і соціальній адаптації осіб з групи високого ризику. Хлопчики, у яких виявляються прогностично несприятливі ознаки, потребують більш ретельного диспансерного спостереження ендокринолога.

4. Хлопцям, хворим на ГСПП, при наявності у них кластера клініко - метаболічних порушень, характерних для метаболічного синдрому Х (абдомінальне ожиріння, артеріальна гіпертензія, гіперінсулінемія, інсулінорезистентність, дисліпопротеїдемії атерогенної спрямованості), рекомендовано в терапію включати препарат метформін у дозі 1000 мг на добу протягом двох місяців з наступним проведенням контрольного клініко-лабораторного обстеження для визначення ефективності призначеного лікування. Позитивними результатами лікування слід вважати відсутність скарг у хворого, зниження апетиту, маси тіла, нормалізацію або тенденцію до нормалізації артеріального тиску, зниження ознак інсулінорезистентності, за даними гормонального обстеження, та розрахунку індексу НОМА.

Хворим на ГСПП при наявності в них дисліпопротеїдемії атерогенної спрямованості, яка діагностується вже при первинному обстеженні, рекомендовано призначення препаратів a - ліпоєвої кислоти (600 мг на добу протягом двох місяців) з метою корекції порушень ліпідного обміну. Для оцінки ефективності проведеної терапії слід провести контрольне обстеження хворих після закінчення прийому препарату. Критеріями позитивної динаміки слід вважати нормалізацію показників ліпідного спектра крові (підвищення рівня ХСЛПВЩ, зниження рівня ХСЛПНЩ та ТГ).

1. Структурно-функціональний стан кісткової тканини в дітей та підлітків з ендокринною патологією / В.В.Поворознюк, О.І.Плєхова, О.О.Хижняк, О.А.Будрейко, С. І. Турчина // Проблеми остеології. - 2001.- Т.4, № 1-2.- С. 21- 26. (Дисертантом здійснено набір матеріалу, аналіз, статистичну обробку результатів).

2. Хижняк О.О. Применение Сиофора (Метформина) у подростков с метаболическим вариантом течения гипоталамического синдрома пубертатного периода // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика.- К., 2001. - С. 1186-1190.

3. Структурно-функциональное состояние костной ткани у юношей с гипоталамическим синдромом пубертатного пери ода / Е.И. Плехова, В.В.Поворознюк, О.О. Хижняк, С.И. Турчина // Проблеми остеології.- 2002.- Т.5, №1. - С. 73-75. (Дисертантом здійснено набір матеріалу, аналіз, статистичну обробку результатів).

4. Сезонные колебания содержания мелатонина и гонадотропинов у здоровых мальчиков-подростков / Е.И.Плехова, С.И.Турчина, О.О.Хижняк, Т.П. Костенко, Е.В. Фомина // Буковинський медичний вісник. - 2002 - № 3-4 - С.87-89. (Дисертантом проведено аналіз літератури, набір матеріалу, статистичну обробку результатів).

5. Хижняк О.О. Клинико-гормональные варианты течения полового созревания мальчиков-подростков с гипоталамическим синдромом пубертатного периода // Медицина сьогодні і завтра. - 2002. - № 4. - С. 75 - 77.

6. Хижняк О.О. Применение Эспа-липона (альфа-липоевой кислоты) у мальчиков-подростков с метаболическим вариантом течения гипоталамического синдрома пубертатного периода //Медицина сьогодні і завтра.-2003.-№ 2.-С. 54-57.

7. Коренев Н.М., Хижняк О.О., Введенская Т.С. Особенности функционального состояния сердечно-сосудистой системы у мальчиков-подростков с гипоталамическим синдромом пубертатного периода // Проблеми медичної науки та освіти. - 2003.- № 3.- С. 19-20. (Дисертантом проведено аналіз літератури набір матеріалу, підготовку матеріалів до друку).

8. Хижняк О.О., Кашкалда Д.А., Плехова Е.И. Состояние протеиназно-ингибиторной системы крови у мальчиков с различными клиническими вариантами гипоталамического синдрома пубертатного периода // Проблеми ендокринної патології - 2003. - № 2. - С.30 - 34. (Дисертантом проведено аналіз літератури, набір матеріалу, підготовку матеріалів до друку).

9. Хижняк О.О, Сулима Т.Н. Особенности липидного обмена у мальчиков - подростков с гипоталамическим синдромом пубертатного периода // Ендокринологія. - 2003.- № 1. - С.73 - 78. (Дисертантом проведено аналіз літератури, набір матеріалу, підготовку матеріалів до друку).

10. Хижняк О.О., Плехова Е.И., Сулима Т.Н., Багацкая Н.В. Роль наследственных и средовых факторов в формировании гипоталамического синдрома пубертатного периода у мальчиков // Ендокринологія. - 2003. - № 2.- С.221 - 227. (Дисертантом проведено аналіз літератури, статистичну обробку результатів, підготовку матеріалів до друку).

11. Хижняк О.О. Особенности метаболических нарушений при гипоталамическом синдроме пубертатного периода в детском и подростковом возрасте//Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна.-2003.-№597.-С. 97-100.

12. Соматическое здоровье у мальчиков с гипоталамическим синдромом / О.О. Хижняк, С.И. Турчина, А.В. Косовцова, Л.П. Левчук, Б.В.Банников // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2003. - № 2 / 2 - С. 839 - 840. (Дисертантом проведено набір матеріалу, статистичну обробку результатів).

13. Плехова Е.И., Хижняк О.О., Турчина С.И. Роль гормона эпифиза мелатонина в патогенезе метаболических нарушений при гипоталамическом синдроме у мальчиков-подростков // Проблеми ендокринної патології. - 2003. - №3. - С.61- 66. (Дисертантом проведено набір матеріалу, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).

14. Плехова Е.И., Хижняк О.О., Турчина С.И. Содержание лептина в крови мальчиков с гипоталамическим синдромом пубертатного периода // Проблеми ендокринної патології. - 2003. - № 4. - С. 29 - 31. (Дисертантом проведено аналіз літератури, набір матеріалу, підготовку матеріалів до друку).

15. Хижняк О.О. Состояние гипофизарно - тиреоидной системы у мальчиков при гипоталамическом синдроме пубертатного периода // Проблеми ендокринної патології. - 2004. - № 1. - С. 30 - 35.

16. Хижняк О.О. Функціональний стан надниркових залоз у хлопців з гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду // Проблеми ендокринної патології, 2004. - № 2. - С. 33 - 41.

17. Хижняк О.О., Череватова С.Х., Турчина С.І. Радіоімунні методи в діагностиці стану гіпофізарно - гонадної системи у хлопців, хворих на гіпоталамічний синдром пубертатного періоду // Укр. радіологічний журнал. - 2004. - № 3.- С.118 - 125. (Дисертантом проведено набір матеріалу, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).

18. Хижняк О.О., Багацька Н.В. Клініко - генеалогічна характеристика сімей хлопців із гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2004.- № 3. - С. 37 - 42. (Дисертантом проведено набір матеріалу, підготовку матеріалів до друку).

19. Плехова О.І., Хижняк О.О. Стан симпатико - адреналової системи та обмін серотоніну у хлопців, хворих на гіпоталамічний синдром пубертатного періоду // Проблеми ендокринної патології. - 2004. - № 3. - С. 51-59. (Дисертантом проведено набір матеріалу, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).

20. Хижняк О.О. Особливості вуглеводного обміну у хлопців, хворих на гіпоталамічний синдром пубертатного періоду // Ендокринологія. - 2004.- Т 9, №2. - С. 118 - 125.

21. Хижняк О.О., Кашкалда Д.А. Особенности протеолиза у мальчиков - подростков с артериальной гипертензией при гипоталамическом синдроме пубертатного периода // Вісник Харківського нац.університету ім. В.Н. Каразіна.- 2004.- № 639.- С. 78 - 82. (Дисертантом проведено аналіз літератури, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).

22. Плехова О.І., Хижняк О.О., Косовцова Г.В. Прогноз перебігу гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду у хлопців // Проблеми ендокринної патології, 2005. - № 1. - С. 3 - 8. (Дисертантом проведено аналіз літератури, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).

23. Пат. 3282 Україна, МКВ7 А61К31/155. Спосіб лікування метаболічних розладів у хлопців з гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду / М.М.Коренєв, О.О. Хижняк; Інститут охорони здоров‘я дітей та підлітків АМН України. - № 2003.1211335; Заяв. 10.12.2003; Опубл. 15.11.2004, Бюл. № 11.

24. Плехова Е. И., Турчина С. И., Хижняк О.О. Экскреция мелатонина у здоровых мальчиков-подростков в процессе полового созревания // Вестник проблем биологии и медицины. - 1998. - Вып. 23. -С. 89-93. (Дисертантом здійснено набір матеріалу, аналіз, статистичну обробку результатів).

25. Коренев Н.М., Хижняк О.О., Михановская Н. Г. К вопросу о диагностике и лечении артериальной гипертензии у мальчиков-подростков с гипоталамическим пубертатным синдромом // Ендокринологія.- 1999.- Т.4, № 2.- С. 242. (Дисертантом здійснено набір матеріалу, аналіз, статистичну обробку результатів).

26. Коренев Н.М., Хижняк О.О., Сулима Т.Н. Системный подход к анализу клинических проявлений гипоталамического синдрома пубертатного периода у мальчиков // Вісник Харківського нац.ун-ту ім. В.Н.Каразіна. - 2002. - № 546. - С. 94 - 98. (Дисертантом проведено аналіз літератури набір матеріалу, підготовку матеріалів до друку).

27. Хижняк О.О., Сулима Т.Н. Экспертная система для дифференциальной диагностики различных клинических форм гипоталамического синдрома пубертатного периода у мальчиков // Проблеми ендокринної патології. - 2003 - №1. - С.48 - 53. (Дисертантом проведено аналіз літератури набір матеріалу, підготовку матеріалів до друку).

28. Плехова Е.И. Кашкалда Д.А., Хижняк О.О. Активность ферментов катаболизма коллагена и эластина у мальчиков-подростков с гипоталамическим синдромом пубертатного периода // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2003. - № 1 / 2- С. 377 - 378. (Дисертантом проведено аналіз літератури, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).

29. Плехова О.І., Кашкалда Д.А., Хижняк О.О. Спосіб ранньої діагностики стертих форм гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду у хлопців // Інформаційний бюлетень. Додаток до Журналу Академії медичних наук України. - К., 2004. - Вип.18. - С. 41. (Дисертантом проведено набір матеріалу, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).

30. Хижняк О.О. Використання а-ліпоєвої кислоти (лікарський препарат Еспа-ліпон) для лікування метаболічних розладів у хлопців з гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду // Інформаційний бюлетень. Додаток до Журналу Академії медичних наук України. - К., 2004. - Вип.18. - С. 41.

За матеріалами дисертації опубліковано також 17 тез в збірниках матеріалів вітчизняних та міжнародних з‘їздів і конференцій.

Размещено на .ru