Дослідження клініко-патогенетичних, психопатологічних та електрофізіологічних аспектів ефективності лікування алкогольної залежності. Розроблено метод умовно-рефлекторної терапії алкогольної залежності дитиліном на фоні застосування топілепсина.
Аннотация к работе
Досліджено закономірності змін функціонування головного мозку при алкогольній залежності шляхом визначення змін біоелектричної активності та психопатологічних симптомів до та після проведеної терапії. 132 хворих основної групи пройшли курс умовно-рефлекторної терапії, з них 41 тільки дитиліном та 91 хворий в подальшому, після підбиття попередніх підсумків, отримали запропонований комплексний патогенетично обґрунтований метод умовно-рефлекторної терапії дитиліном на фоні призначення топілепсина. Розроблено патогенетично обґрунтований комплексний метод умовно-рефлекторної терапії алкогольної залежності дитиліном на фоні застосування топілепсина. Из 132 обследованных больных основной группы 41 прошли курс лечения дитилином, а остальные 91 больной прошли курс лечения дитилином на фоне приема топилепсина, так как в ходе промежуточного подведения результатов было выявлено, что терапия дитилином эффективнее чем тетурамом (88 больных контрольной группы), но не способствует достоверному улучшению психопатологических расстройств, а также не улучшает показателей биоэлектрической активности головного мозга и, следовательно, не купирует имеющиеся пароксизмальные состояния. №13)) відносно традиційного методу аверсивної терапії та оцінки результатів дослідження використано насамперед експериментально-психологічний - рівень тривоги (за шкалою Гамильтона - тривога), наявність та ступінь виразності депресивної симптоматики (за шкалою Гамільтона - депресія), CIWA-Ar для визначення ступеня вираження синдрому відміни, квантифікований глосарій Чередниченко-Альтшулера для кількісної оцінки патологічного потягу до алкоголю (ППА), інструментальний (компютерна електроенцефалографія (КЕЕГ) з визначенням амплітуд альфата бета-ритмів, альфата бета-індексів, коефіцієнту активації [співвідношення бета-та альфа-індексів], представленості повільних ритмів та наявності епілептіформної активності) та катамнестичний - тривалість та якість ремісій у пацієнтів з алкогольною залежністю - методи.Проте під час дослідження основна група розподілилась на підгрупу А (41 хворий, які пройшли курс протиалкогольного лікування дитиліном) та підгрупу В (91 хворий, які пройшли лікування запропонованим методом). Більшість хворих кожної з груп (73,17±7,1% в підгрупі А, 71,43±4,7% в підгрупі В та 77,27±4,5% в контрольній групі) мали спадкову обтяженість на алкогольну залежність. Формування патологічної залежності від алкоголю відбувалося швидко: середній вік формування психічної залежності склав 19,7 ± 0,5 років в підгрупі А, 19,7 ± 0,6 в підгрупі В і 19,6 ± 0,4 в контрольній групі, в той час як фізична залежність у обстежених хворих формувалася в середньому до 28,2 ± 0,7, 27,5 ± 0,8 і до 27,9 ± 1,0 років відповідно (р> 0,05). Прості і складні парціальні напади, також як і дисфорії з тужливо-злобним афектом (24,4±6,7% хворих підгрупи А, 27,5±4,7% підгрупи В і 23,9±4,5% пацієнтів контрольної групи) і депресивні стани (12,2±5,1% хворих підгрупи А, 11,0±3,3% підгрупи В і 9,1±3,1% контрольної групи), які мали риси пароксизмальності, найбільш широко були представлені в період після синдрому відміни. За шкалою Гамільтона по депресії у обстежених хворих найбільш розповсюдженою була депресія середнього ступеня тяжкості (36,6±7,5% в підгрупі А, 38,5±5,1% в підгрупі В і 41±5,2% у контрольній групі), дещо рідше зустрічалася важка депресія (29,25±7,1% в підгрупі А, 36,2±5,0% в підгрупі В і 29,5±4,7% у контрольній групі).У дисертаційній роботі наведено наукове обґрунтування й нове вирішення актуальної наукової задачі підвищення ефективності лікування алкогольної залежності на основі нового комплексного методу умовно-рефлекторної терапії. Встановлено, що в клінічній картині обстежених хворих переважали депресія та тривога, які знаходили відображення як в клінічній картині, так і в поведінці хворих. Тривога високого рівня була виявлена у 56,1±7,8% хворих в підгрупі А, 57,1±5,2% в підгрупі В та 54,5±5,3% в контрольній групі, що суттєво відрізняється від нормативного показника поширеності високого рівня тривоги у здорового населення за де Муавром (16±4,7%). Депресивні розлади були широко представлені в клінічній картині обстежених хворих (87,8±5,1% в підгрупі А, 87,95±3,4% в підгрупі В та 88,65±3,4% в контрольній групі) та складалися із загальмованості, апато-депресивного синдрому, ажитації, тривожно-депресивного синдрому, іпохондричного та інших різновидів депресій. Слід відзначити, що у 24,4±6,7% хворих підгрупи А, 27,5±4,7% підгрупи В та 23,9±4,5% контрольної групи була виявлені прості парціальні напади з пароксизмальною тривогою, а прості парціальні напади з депресією були виявлені у 12,2±5,1% хворих підгрупи А, 11,0±3,3% підгрупи В та 9,1±3,0% контрольної групи.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вывод
1. У дисертаційній роботі наведено наукове обґрунтування й нове вирішення актуальної наукової задачі підвищення ефективності лікування алкогольної залежності на основі нового комплексного методу умовно-рефлекторної терапії.
2. Встановлено, що в клінічній картині обстежених хворих переважали депресія та тривога, які знаходили відображення як в клінічній картині, так і в поведінці хворих. Тривога високого рівня була виявлена у 56,1±7,8% хворих в підгрупі А, 57,1±5,2% в підгрупі В та 54,5±5,3% в контрольній групі, що суттєво відрізняється від нормативного показника поширеності високого рівня тривоги у здорового населення за де Муавром (16±4,7%). Депресивні розлади були широко представлені в клінічній картині обстежених хворих (87,8±5,1% в підгрупі А, 87,95±3,4% в підгрупі В та 88,65±3,4% в контрольній групі) та складалися із загальмованості, апато-депресивного синдрому, ажитації, тривожно-депресивного синдрому, іпохондричного та інших різновидів депресій. Депресії частіше за все поєднувались із тривогою (48,8±7,8%, 47,2±5,2% та 48,9±5,3% відповідно).
3. Встановлена питома вага пароксизмальних розладів в клінічній картині алкогольної залежності. У 21,9±6,5% хворих підгрупи А, 22±4,3% підгрупи В та 20,5±4,3% контрольної групи були виявлені судомні напади, серед яких частіше зустрічалися генералізовані тоніко-клонічні напади (78,1±6,5%, 75±4,5% та 72,2±4,8% відповідно). Слід відзначити, що у 24,4±6,7% хворих підгрупи А, 27,5±4,7% підгрупи В та 23,9±4,5% контрольної групи була виявлені прості парціальні напади з пароксизмальною тривогою, а прості парціальні напади з депресією були виявлені у 12,2±5,1% хворих підгрупи А, 11,0±3,3% підгрупи В та 9,1±3,0% контрольної групи.
4. При проведенні компютерної електроенцефалографії хворим на алкогольну залежність виявлені зміни функціонування головного мозку, що знаходили відображення в змінах біоелектричної активності головного мозку, які виникли внаслідок захворювання та проявлялися зменшенням амплітуди альфа- (з 55,3±0,2 МКВ до 24,1±0,2 МКВ) та бета-ритмів (з 43,3±0,2 МКВ до 28,7±0,2 МКВ), альфа-індексу (з 33,7±0,2% до 27,7±0,2%), збільшенню бета-індексу (з 27,3±0,2% до 32,6±0,2%) та відповідного зростання коефіцієнту активації (з 0,81±0,02 до 1,18±0,02).
5. Виявлено, що високий рівень активності відповідає високим балам за шкалою тривоги Гамільтона та може бути розцінений як надмірний, що виходить за рівень оптимального функціонування. Доведений прямий кореляційний звязок (r = 0,84; p < 0,05) між коефіцієнтом активації та рівнем тривоги, що дозволяє використовувати коефіцієнт активації як показник рівня тривоги.
6. За допомогою теоретичного, системного аналізу прототипів аверсивного лікування, а також на підставі механізмів формування негативної умовно-рефлекторної реакції на прийом алкоголю (за типом «стимул - відповідь»), шляхом використання вираженої анксіогенної дії дитиліну з подальшим досягненням значного аверсивного ефекту, що блокує ейфоричні прояви алкоголю, з додаванням антиконвульсанту топілепсина та використанням його різноманітних властивостей, зокрема седативноактивуючого психотропного, церебропротекторного, вегетостабілізуючого, анальгезуючого, нормотимічного та аналептичного ефектів, розроблений новий метод умовно-рефлекторної терапії алкогольної залежності.
7. Застосування комплексного методу умовно-рефлекторної терапії призводить до статистично значущого поліпшення психопатологічної симптоматики, зокрема тривоги (57,3±3,3% хворих з високим рівнем тривоги до лікування та 37,2±3,3% після лікування), депресії (58,3±3,3% хворих з депресією до лікування та 41,8±3,3% після лікування) та патологічного потягу до алкоголю за глосарієм Чередниченко-Альтшулера (11,78 0,68 балів до лікування та 2,46 0,44 балів після лікування).
8. Комплексна умовно-рефлекторна терапія призводить до позитивних змін біоелектричної активності головного мозку, а також достовірно зміщує показники до нормативних (коефіцієнт активації 1,2±0,02 до лікування та 0,85±0,02 після лікування) на відміну від показників контрольної групи (1,15±0,02 та 1,10±0,02 відповідно).
9. Розроблений патогенетично обґрунтований комплексний метод умовно-рефлекторної терапії має високу ефективність та може бути застосований при сформованому синдромі залежності, а також дозволяє подовжити термін терапевтичної ремісії. Загальна ефективність склала 35,2±5,0% хворих підгрупи В, яки досягли трирічної ремісії (в контрольній групі вона склала тільки 23,9±4,6%).
Список литературы
1. Аверсивная терапия в наркологии (обзор) / В.С. Битенский, Т.М. Чернова, Е.В. Опря, К.В. Аймедов // Таврический журнал психиатрии. - 2004. - V.8, 1(26). - С.28-32. (Здобувачем особисто виконано інформаційний пошук матеріалу з алкогольної залежності, проведено аналіз літературних джерел, робота підготовлена до друку).
2. Опря Є.В. Тенденції та напрямки розвитку психофармакотерапії алкогольної залежності (огляд) / Є.В. Опря // "Вісник психіатрії та психофармакотерапії"- 2007. - №1(11). - С.131-136.
3. Опря Є.В. Клініко-психопатологічні аспекти та лікування алкогольної залежності (огляд вітчизняної літератури) / Є.В. Опря // "Вісник психіатрії та психофармакотерапії" - 2007. - №2(12). - С.178-181.
4. Опря Є.В. Пароксизмальні механізми алкогольної залежності та синдрому відміни, ЕЕГ діагностика / Є.В. Опря // "Вісник психіатрії та психофармакотерапії"- №1 (13). - 2008. - С.110-112.
5. Опря Є.В. Клініко-психопатологічні порушення при алкогольній залежності (діагностика та принципи лікування) / Є.В. Опря // "Вісник психіатрії та психофармакотерапії" - 2008. - №2(14). - С.86-89.
6. Опря Є.В. Клінічні прояви пароксизмальних станів у хворих з алкогольною залежністю / Є.В. Опря // "Вісник психіатрії та психофармакотерапії" - 2009. - №1(15). - С.93-96.
7. Опря Є.В. Клініко-патогенетичні аспекти та умовно-рефлекторна терапія алкогольної залежності / Є.В. Опря // Таврический журнал психиатрии. - 2009. - V.13, 3(48). - С. 110-116.
8. Опря Є.В. Комплексний метод умовно-рефлекторної терапії алкогольної залежності / Є.В. Опря // "Вісник психіатрії та психофармакотерапії" - 2009. - №2(16). - С. 99-106.
9. Умовно-рефлекторна терапія в наркології / К.В. Аймедов, В.А. Пахмурний, Т.М. Чернова, Є.В. Опря // Вчені майбутнього міжнародна науково-практична конференція молодих вчених: тези доповідей. - Одеса, 2004. - С.148-149. (Здобувачем особисто виконано інформаційний пошук, аналіз літературних джерел, підготовлений матеріал з алкогольної залежності, робота підготовлена до друку).
10. Опря Є.В. Порівняльна оцінка існуючих засобів лікування алкоголізму / Є.В. Опря // Вчені майбутнього, міжнародна науково-практична конференція молодих вчених з міжнародною участю: тези доповідей. - Одеса, 2007. - С.109-110.
11. Опря Є.В. Клініко-психопатологічні прояви алкогольного синдрому відміни / Є.В. Опря // Матеріали VI науково-практичної конференції з міжнародною участю студентів та молодих вчених "Науковий потенціал молоді - прогрес медицини майбутнього". - Ужгород, 2008. - С.110.
12. Опря Є.В. Клініко-електрофізіологічна характеристика хворих алкогольною залежністю / Є.В. Опря // Матеріали 81-ой конференції СПБДМА ім. Мечникова, присвяченій 80-річчю заснування СНГ в академії - СПБ., 2008. - С.205-206.
13. Опря Є.В. Комплексний патогенетичний підхід до лікування алкогольної залежності / Є.В. Опря // Вчені майбутнього, міжнародна науково-практична конференція студентів та молодих вчених: тези доповідей. - Одеса, 2008. - С.227-228.
14. Опря Є.В. Афективні порушення в структурі патологічного потягу до алкоголю / Є.В. Опря // Молодь - медицині майбутнього, науково-практична конференція студентів та молодих вчених: тези доповідей. - Одеса, 2009. - С.130-131.
15. Опря Є.В. Комплексний підхід та етапність в лікуванні алкогольної залежності / Є.В. Опря // Матеріали 13 Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих учених. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2009. - С.138.
16. Опря Є.В. Клініко-психопатологічні прояви алкогольного синдрому відміни / Є.В. Опря // Матеріали VII науково-практичної конференції з міжнародною участю студентів та молодих вчених "Науковий потенціал молоді - прогрес медицини майбутнього". - Ужгород, 2009. - С.80.
17. Деклараційний патент України на корисну модель 42637. МПК (2009) А61К 31/70 Спосіб корекції патологічного потягу в структурі аддиктивної поведінки / Бітенський В.С., Опря Є.В., Аймедов К.В.; заявник та патентовласник Одеський державний медичний університет. - № u200902239; заявл. від 2009.03.16, надр. 2009.07.10, Бюлетень №13. - 4с. (Здобувачем особисто виконано інформаційний пошук, аналіз літературних джерел та розроблена схема лікування алкогольної залежності, досліджена ефективність запропонованої методики, робота підготовлена до друку).