Встановлення змін рівня цитокінів IL-1бета, IL-2, IL-6, IL-10 у хворих на псоріаз на фоні застосування базової терапії та поєднання базової терапії із запропонованою терапією. Розробка та впровадження ефективних методів лікування хворих на псоріаз.
Аннотация к работе
Псоріаз - один із найбільш розповсюджених, хронічно рецидивуючих дерматозів [Мілус І.Г., 2000; Коляденко К.В., 2001; Беляєв Г.М., 2002; Андрашко Ю.В., 2002], що морфологічно характеризується порушенням проліферації та диференціювання кератиноцитів, а також змінами в численних метаболічних ланках [Roenigk H.H., Maibach H.I., 1991; Шевченко Т.І., Шлопов В.Г., 2001; Шилов В.Н., 2001]. Значна розповсюдженість захворювання, хронічний, часто важкий перебіг патологічного процесу, недосконалість існуючих методів лікування, неповна зясованість етіологічних та патогенетичних аспектів змушують визнати псоріаз однією із найбільш важливих проблем дерматології. За приблизними підрахунками експертів ВООЗ у світі нараховується до 200 мільйонів хворих на псоріаз і кількість їх постійно збільшується. На основі вивчення закономірностей імунологічних змін в клітинному та гуморальному імунітеті та змін рівня ліпопротеїдів периферійної крові розробити медичні технології лікування псоріазу, скорочення терміну загострення та профілактики розвитку рецидивів. псоріаз цитокін терапія лікування На основі порівняльного аналізу результатів лікування хворих на псоріаз, які отримували запропоноване лікування, у співставленні з базовою терапією розроблено комплексний, патогенетично обґрунтований спосіб лікування хворих на псоріаз із використанням вітчизняних препаратів епадол, урсохол та флуренізид.В групу обстежених було включено як пацієнтів з тривалим анамнезом захворювання, так і пацієнтів із вперше виникшими клінічними проявами захворювання. Під час виконання даної роботи проведено обстеження 160 пацієнтів, в яких було виставлено діагноз псоріазу та 25 практично здорових осіб, які складали контрольну групу осбстеження. Обстеження пацієнтів проводилось на базі Івано-Франківського обласного клінічного дерматовенерологічного диспансеру до лікування (1-2 день перебування пацієнта у стаціонарному відділенні) та після курсу проведеної медикаментозної терапії (за 1-2 дні до виписки пацієнта із стаціонарного відділення). Найчастіше вона була представлена хворобами шунково-кишкового ракту (гепатит, холецистит, панкреатит та ін.) - у 31 (19%) пацієнта, серцево-судинної системи (ішемічна хвороба серця) - у 22 (14%) пацієнтів, нервової (вегето-судинна дистонія, астено-невротичний синдром) - у 9 (6%) пацієнтів, дихальної (хронічний обструктивний бронхіт та ін.) - у 15 (9%) пацієнтів і сечостатевої (цистит, пієлонефрит) - у 8 (5%) пацієнтів. Пацієнти першої підгрупи отримували базову терапію псоріазу, а пацієнти другої групи в доповнення до базової терапії отримували епадол, урсохол та флуренізид.У дисертації наведено теоретичне обгрунтування і новий підхід до вирішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності лікування пацієнтів, що хворіють на псоріаз на підставі вивчення клініко-патогенетичних особливостей перебігу цього захворювання та використання в комплексній терапії вітчизняних препаратів епадол, урсохол та флуренізид. Виявлено динаміку зростання рівня хворобливості на псоріаз серед мешканців м. Цитокіновий статус хворих на псоріаз характеризується підвищенням рівня прозапальних цитокінів - IL-1? і IL-6 та зниженням рівня протизапального IL-10. Доведено, що патогенетично обґрунтоване лікування псоріазу із застосуванням вітчизняних препаратів епадол, урсохол та флуренізид здійснює виражений лікувальний ефект на перебіг псоріазу, що дозволяє підвищити ефективність лікування хворих та проявляється у зменшенні перебування хворого у стаціонарних умовах (в середньому на 6 діб), збільшенні кількость пацієнтів, що виписуються у стані клінічної ремісії, зменшенні кількість хворих, що поступили на повторний курс лікування з приводу загострення протягом року (8 осіб - БТ ЗТ проти 30 осіб - БТ). З метою корекції стану гуморальної ланки імунітету на фоні традиційного лікування було застосовано засіб вітчизняного виробництва - флуренізид, а рівня ліпопротеїдів - вітчизняні препарати епадол та урсохол при псоріазі, для покращення ефективності лікування, скорочення числа та зменшення ступеня важкості рецидивів флуренізид рекомендується застосовувати (інформаційний лист “Спосіб застосування флуренізиду в комплексній терапії псоріазу”, Київ, 2003 та деклараційний патент України на винахід - “Спосіб лікування псоріазу” № 62220 А від 15.12.03.) в комплексній терапії псоріазу за такою схемою - таблетки по 0,15 г тричі на добу (добова доза 0,45-0,6 г).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертації наведено теоретичне обгрунтування і новий підхід до вирішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності лікування пацієнтів, що хворіють на псоріаз на підставі вивчення клініко-патогенетичних особливостей перебігу цього захворювання та використання в комплексній терапії вітчизняних препаратів епадол, урсохол та флуренізид.
1. Виявлено динаміку зростання рівня хворобливості на псоріаз серед мешканців м. Івано-Франківськ та області (207,3 % на 100 тис. населення у 2007 році та 228,3% на 100 тис. населення у 2008 році). Відслідковується також збільшення кількості ускладнених клінічних різновидностей псоріазу (артропатія, еритродермія і пустульозний псоріаз), які завершуються інвалідизацією.
2. У всіх обстежуваних пацієнтів, хворих на псоріаз, виявляєвлено дисбаланс популяцій та субпопуляцій лімфоцитів - зниження кількості CD3 , CD4 та CD20 лімфоцитів та підвищення кількості CD95 , CD150 та CD8 лімфоцитів.
3. Цитокіновий статус хворих на псоріаз характеризується підвищенням рівня прозапальних цитокінів - IL-1? і IL-6 та зниженням рівня протизапального IL-10.
4. Для ліпідограми хворих на псоріаз характерне підвищення рівнів загального холестерину, ліпопротеїдів низької щільності, тригліцеридів та зниження рівня ліпопротеїдів високої щільності.
5. Традиційна терапія псоріазу призводить до настання клінічної ремісії, однак значуще не впливає на динаміку досліджуваних ланок імунітету та ліпідограми, а демонструє лише тенденцію до нормалізації.
6. Доведено, що патогенетично обґрунтоване лікування псоріазу із застосуванням вітчизняних препаратів епадол, урсохол та флуренізид здійснює виражений лікувальний ефект на перебіг псоріазу, що дозволяє підвищити ефективність лікування хворих та проявляється у зменшенні перебування хворого у стаціонарних умовах (в середньому на 6 діб), збільшенні кількость пацієнтів, що виписуються у стані клінічної ремісії, зменшенні кількість хворих, що поступили на повторний курс лікування з приводу загострення протягом року (8 осіб - БТ ЗТ проти 30 осіб - БТ).
7. Патогенетично обґрунтоване лікування псоріазу із застосуванням вітчизняних препаратів епадол, урсохол та флуренізид дозволяє отримати позитивну динаміку основних показників клітинної ланки імунітету, цитокінового статусу та ліпідограми.
В результаті проведеного дисертаційного дослідження розроблено комплексний, патогенетично обгрунтований метод лікування хворих на псоріаз з подальшим впровадженням в практику роботи Івано-Франківського та Тернопільського обласних клінічних дерматовенерологічних диспансерів та дерматологічних закладів Івано-Франківської та Тернопільської областей.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
З метою корекції стану гуморальної ланки імунітету на фоні традиційного лікування було застосовано засіб вітчизняного виробництва - флуренізид, а рівня ліпопротеїдів - вітчизняні препарати епадол та урсохол при псоріазі, для покращення ефективності лікування, скорочення числа та зменшення ступеня важкості рецидивів флуренізид рекомендується застосовувати (інформаційний лист “Спосіб застосування флуренізиду в комплексній терапії псоріазу”, Київ, 2003 та деклараційний патент України на винахід - “Спосіб лікування псоріазу” № 62220 А від 15.12.03.) в комплексній терапії псоріазу за такою схемою - таблетки по 0,15 г тричі на добу (добова доза 0,45-0,6 г).
Тривалість застосування лікарської форми флуренізиду у хворих на псоріаз - 14 днів.
З метою корекції змін ліпідограми, для покращення ефективності лікування, скорочення числа та зменшення ступеня важкості рецидивів рекомендується застосовувати (патент на корисну модель „Спосіб застосування препаратів епадол та урсохол в лікування псоріазу” № 34501 від 11.08.2008 р.) в комплексній терапії псоріазу за такою схемою: - епадол - протягом 1 місяця по 1 капсулі 2 рази на добу (лікувальна доза), потім по 1 капсулі 1 раз на добу протягом 2-4 місяців (профілактична доза) та урсохол - протягом 1 місяця по 1 капсулі 3 рази на добу.
Список литературы
1. Гринюк С. М. Гістологічна характеристика псоріазу та атопічного дерматиту в різні вікові періоди. / С. М. Гринюк, Л. О. Хімейчук, О. Д. Александрук // Матеріали науково-практичної конференції “Захворювання шкіри та вікові особливості шкіри, їх генетична детермінованість”. 18-19 березня 2003 року, м. Київ. С. 29-30.
2. Гринюк С. М. Зміни Т-лімфоцитарних популяцій у хворих на розповсюджений псоріаз до та після лікування. / С. М. Гринюк, І. В. Потяк // Матеріали доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, молодих вчених та лікарів-інтернів присвяченої 80-річчю заснування кафедри внутрішніх хвороб стоматологічного факультету Української медичної стоматологічної академії “Актуальні питання взаємозвязку патології внутрішніх органів і зубо-щелепної системи та слизової оболонки ротової порожнини”. 20-21 листопада 2003 року. м. Полтава. С. 19-20.
3. Гринюк С. М. Сучасні аспекти патоморфології псоріазу. / С. М. Гринюк, І. В. Потяк // Тези 58 науково-практичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О.О. Богомольця з міжнародною участю “Актуальні проблеми сучасної медицини”. 28-31 жовтня 2003 року. м. Київ. С. 20-21.
4. С. М. Гринюк. Клініко-патогенетичні особливості перебігу розповсюдженого псоріазу у осіб старечого та похилого віку. / С. М. Гринюк // IV Українська конференція молодих вчених, присвячена памяті академіка В.В. Фролькіса, тези доповідей. 24 січня 2003 року. м. Київ. С. 66.
5. Буянова О. В. Флуренізид та флумексид в комплексному лікуванні розповсюдженого псоріазу, атопічного дерматиту та урогенітального хламідіозу. / [О. В. Буянова, С. М. Гринюк, Л. О. Хімейчук та ін.] // Галицький лікарський вісник. 2001. №4. С. 20-23.
6. Буянова О. В. Цитокіни та їх рівень в периферійній крові до та після лікування псоріазу. / О. В. Буянова, С. М. Гринюк // Актуальні проблеми сучасної медицини. 2003. том 3, випуск 1(5). С. 67-68.
7. Буянова О. В. Нові аспекти імунопатології псоріазу та методи їх медикаментозної корекції. / О. В. Буянова, С. М. Гринюк // Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2001. №2-3. С. 39-41.
8. С. М. Гринюк. Клинико-патегенетические аспекты течения распространенного псориаза у лиц пожилого и старческого возраста. / С. М. Гринюк // Проблемы старения и долголетия. 2003. №12. С. 289-293.
9. Буянова О. В. Мікроциркуляторне русло шкіри людини в онтогенезі та при хронічних дерматозах. / [О. В. Буянова, О. Д. Александрук, С. М. Гринюк, Л. О. Хімейчук] // Галицький лікарський вісник. 2003. №2. С. 34-36.
10. Буянова О.В. Нові підходи до лікування псоріазу / О. В. Буянова, С. М. Гринюк, Аль Рамлаві Хішам Джаміль // Ювілейний VIII зїзд ВУЛТ присвячений 15-річчю організації (1990-2005рр.) - 21-22 квітня 2005 року (тези доповідей). м. Івано-Франківськ. С. 226.
11. Буянова О. В. Психосоматичні зміни у хворих на псоріаз / О. В. Буянова, С. М. Гринюк, Аль Рамлаві Хішам Джаміль // Ювілейний VIII зїзд ВУЛТ присвячений 15-річчю організації (1990-2005рр.) - 21-22 квітня 2005 року (тези доповідей). м. Івано-Франківськ. С. 226.
12. Видано інформаційний лист “Спосіб застосування флуренізиду в комплексній терапії псоріазу”, Київ, 2003.
13. Отримано деклараційний патент України на винахід - “Спосіб лікування псоріазу” № 62220 А від 15.12.03.
14. Отримано патент на корисну модель „Спосіб застосування препаратів епадол та урсохол в лікування псоріазу” № 34501 від 11.08.2008.
15. Гринюк С. М. Етіопатогенез псоріазу. / С. М. Гринюк // Дерматовенерология, косметология, сексопатология. 2008. №1-2(11). С. 111-116.
16. Гринюк С. М. Особливості перебігу псоріазу у пацієнтів із супутньою патологією гепато-біліарної системи. / С. М. Гринюк // ХІІ конгрес світової федерації українських лікарських товариств (тези доповідей). 2008. С. 309-310.
17. С. М. Гринюк. Деякі особливості лікування псоріазу на сучасному етапі. / С. М. Гринюк // Ліки України. 2008. №5(121). С. 69-70.