Вивчення динаміки клінічних, імунологічних і функціональних показників у дітей з алергічним ринітом. Розробка показань для застосування топічних назальних глюкокортикостероїдів при лікуванні хворих дітей. Оцінка ефективності запропонованої схеми терапії.
Аннотация к работе
В цілому у 60-80% випадків у дітей з алергічним ринітом розвивається супутня патологія дихального тракту, у тому числі й бронхіальна астма (Seyal Запоріжжя у 2 рази, що робить актуальним дослідження етіопатогенетичних аспектів алергічного риніту у дітей в умовах посиленого екотоксичного тиску великого промислового центру. У той же час методи ранньої діагностики алергічного риніту розроблені ще недостатньо, внаслідок чого зберігається значна невідповідність між рівнем захворюваності й кількістю звернень до алергологів (Ласиця О.І., Еврипіду Е.Г. Все вище зазначене обумовило актуальність проведення дисертаційної роботи, в якій схема діагностики та алгоритм лікування алергічного риніту у дітей обгрунтовуються з урахуванням показників комплексного обстеження. На підставі вивчення ланок патогенезу алергічного риніту розробити метод корекції виявлених порушень у дітей і оцінити ефективність запропонованих нами схем терапії.Для вирішення поставленої мети підвищення якості діагностики і ефективності лікування алергічного риніту за період 2000-2004 рр. було обстежено 135 дітей з алергічним ринітом у віці від 7 до 14 років. З них 47 дітей мали легкий перебіг захворювання, 45 - середньо-тяжкий і 43 - тяжкий перебіг алергічного риніту. У якості контрольних груп спостерігались 20 практично здорових дітей та по 15 дітей з легким і середньо-тяжким, 14 хворих - з тяжким перебігом алергічного риніту, які отримували класичну протизапальну терапію. Досліджено стан вегетативної нервової системи відповідно тяжкості перебігу алергічного риніту у дітей. Показано, що найбільшу кількість дітей з легким перебігом алергічного риніту зареєстровано протягом 1-ого і 2-ого років захворювання (74,44%), 50,0% хворих на алергічний риніт середньої тяжкості - на 2-ому та 3-ому роках, з тяжкою формою - переважно на 5-му році захворювання (42,87%, р<0,01).Алергічний риніт у дітей супроводжується погіршенням моторно-евакуаторної, секреторної функції миготливого епітелію, зниженням показників ринопневмотахометрії відповідно тяжкості перебігу. У дітей, хворих на алергічний риніт імунологічні зміни відбуваються на місцевому і системному рівнях, про що свідчать достовірне зростання еозинофілів крові і назального секрету, малих активованих лімфоцитів, імунорегуляторного індексу, рівня загального IGE периферійної крові в залежності від ступеня тяжкості захворювання. У якості критеріїв тяжкості перебігу алергічного риніту пропонується використовувати основні клініко-параклінічні параметри, які мають найбільшу кореляцію із тяжкістю процесу: прояв клінічних симптомів (r = 0,756), дані ринопневмометрії (r=0,716), кількість еозинофілів крові та назального секрету (r=0,82), рівень загального IGE крові (r=0,66), кількість малих активованих лімфоцитів (r=0,715), вегетативний тонус (r=0,41), наявність супутньої ЛОР-патології (r=0,47). При відхиленні клініко-імунологічних показників не більше, ніж на 25% від норми, діагностують легкий перебіг; при переважному впливі симпатичного відділку вегетативної системи, збільшенні кількості активованих лімфоцитів, еозинофілів крові і назального секрету, рівней загального IGE, інтерлейкіну-4 не більше, ніж у 2,5 рази - середньо-тяжкий; при домінуючому парасимпатичному відділку вегетативної системи, збільшенні активованих лімфоцитів та інтерлейкіну-4, відхиленні еозинофілів, загального IGE, більше, ніж у 2,5 рази, підвищені індексу CD4/CD8 - тяжкий перебіг риніту. Закладам практичної охорони здоровя пропонується спосіб визначення перебігу алергічного риніту у дітей, при якому крім використання клінічних симптомів, додатково визначають дані ринопневмометрії, рівень еозинофілів периферійної крові та назального секрету, загального IGE, активованих малих лімфоцитів крові; стан вегетативної системи, наявність супутньої ЛОР-патології та: при відхиленні даних ринопневмометрії, рівней еозинофілів, загального IGE, активованих лімфоцитів не більше, ніж на 25% від норми, визначають легкий перебіг; при домінуючій симпатикотонії, відхиленнї даних ринопневмометрії, активованих малих лімфоцитів, еозинофілів і IGE не більше, ніж у 2,5 рази, супутній ЛОР-патології без порушення зовнішнього дихання - середньо-тяжкий перебіг; при суттєвому порушенні загального стану та домінуючій ваготонії, супутній ЛОР-патології, яка призвела до порушення функції зовнішнього дихання, відхиленні даних ринопневмометрії більше, ніж на 35%, еозинофілів, активованих лімфоцитів, загального IGE більше, ніж у 2, 5 рази - тяжкий перебіг.
План
Основний зміст
Вывод
У дисертації представлені теоретичне узагальнення і вирішення завдання удосконалення діагностики і лікування алергічного риніту шляхом розробки критеріїв тяжкості перебігу та комплексу його патогенетичного лікування в залежності від тяжкості перебігу захворювання в умовах безперервно зростаючого екотоксичного тиску великого промислового міста.
1. Алергічний риніт у дітей супроводжується погіршенням моторно-евакуаторної, секреторної функції миготливого епітелію, зниженням показників ринопневмотахометрії відповідно тяжкості перебігу. У 69,52% виявлені зміни вегетативного тонусу, у 64,63% - порушення вегетативної реактивності, у 67,20% - зміни вегетативного забезпечення.
2. У дітей, хворих на алергічний риніт імунологічні зміни відбуваються на місцевому і системному рівнях, про що свідчать достовірне зростання еозинофілів крові і назального секрету, малих активованих лімфоцитів, імунорегуляторного індексу, рівня загального IGE периферійної крові в залежності від ступеня тяжкості захворювання.
3. Рівень інтерлейкіну-4 один з найбільш чутливих імунологічних показників тяжкості перебігу алергічного риніту (r=0,63), про що свідчить підвищення його вже при легкому перебігу захворювання - у 5 разів (81,02 ± 22,56 пг/мл), при середньо-тяжкому перебігу - до 110,89 ± 18,46 пг/мл та 145,74 ± 14,48 пг/мл - при тяжкому перебігу захворювання.
4. У якості критеріїв тяжкості перебігу алергічного риніту пропонується використовувати основні клініко-параклінічні параметри, які мають найбільшу кореляцію із тяжкістю процесу: прояв клінічних симптомів (r = 0,756), дані ринопневмометрії (r=0,716), кількість еозинофілів крові та назального секрету (r=0,82), рівень загального IGE крові (r=0,66), кількість малих активованих лімфоцитів (r=0,715), вегетативний тонус (r=0,41), наявність супутньої ЛОР-патології (r=0,47).
5. При відхиленні клініко-імунологічних показників не більше, ніж на 25% від норми, діагностують легкий перебіг; при переважному впливі симпатичного відділку вегетативної системи, збільшенні кількості активованих лімфоцитів, еозинофілів крові і назального секрету, рівней загального IGE, інтерлейкіну-4 не більше, ніж у 2,5 рази - середньо-тяжкий; при домінуючому парасимпатичному відділку вегетативної системи, збільшенні активованих лімфоцитів та інтерлейкіну-4, відхиленні еозинофілів, загального IGE, більше, ніж у 2,5 рази, підвищені індексу CD4/CD8 - тяжкий перебіг риніту.
6. Запропоновані програми лікування з використанням ступеневого підходу дозволили підвищити ефективність терапії алергічного риніту, скоротити клінічні прояви вдвічі, нормалізувати вегетативний тонус у 57,3% дітей, у 47,33% - вегетативного забезпечення і у 61,12% - вегетативну реактивність; до кінця 1-ого місяця нормалізувалися імунорегуляторний індекс, рівень Т-хелперів, IGM, IGA, IGG; на 25,33% зменшився рівень IGE і на 30,11% - IL-4.
7. Стероїдні протизапальні засоби, показані дітям з тяжким перебігом алергічного риніту: при відсутності дихання через ніс, скупченні еозинофілів назального секрету більше 100 у п/з, зростанні загального IGE більше, ніж у 2.5 рази, активованих малих лімфоцитів - на 42%±5; перевазі парасимпатичної вегетативної системи; неефективності безгормональної терапії.
Практичні рекомендації
1. Закладам практичної охорони здоровя пропонується спосіб визначення перебігу алергічного риніту у дітей, при якому крім використання клінічних симптомів, додатково визначають дані ринопневмометрії, рівень еозинофілів периферійної крові та назального секрету, загального IGE, активованих малих лімфоцитів крові; стан вегетативної системи, наявність супутньої ЛОР- патології та: при відхиленні даних ринопневмометрії, рівней еозинофілів, загального IGE, активованих лімфоцитів не більше, ніж на 25% від норми, визначають легкий перебіг; при домінуючій симпатикотонії, відхиленнї даних ринопневмометрії, активованих малих лімфоцитів, еозинофілів і IGE не більше, ніж у 2,5 рази, супутній ЛОР-патології без порушення зовнішнього дихання - середньо-тяжкий перебіг; при суттєвому порушенні загального стану та домінуючій ваготонії, супутній ЛОР-патології, яка призвела до порушення функції зовнішнього дихання, відхиленні даних ринопневмометрії більше, ніж на 35%, еозинофілів, активованих лімфоцитів, загального IGE більше, ніж у 2, 5 рази - тяжкий перебіг. (Авторське свідоцтво на винахід №62784 А від 17.11.03, бюл. №11).
2. Пропонується спосіб комплексної терапії алергічного риніту у дітей, який включає: - при легкому перебігу - елімінацію алергенів, назальний кромон (кромоглікат дінатрію), протягом дії алергену, сорбент (полісорб) до зникнення клінічних симптомів;
- при тяжкому перебігу - назальний глюкокортикостероїд - беклометазону діпропіонат, 1 впорск.(100 мкг.) дітям до 12 років, 2 впорск. (200 мкг.) - після 12 років, 2 р/д, до зникнення симптомів, але не менше 2 тижнів, пероральні антигістамінні у сполученні з деконгестантом, сорбенти, при ваготонії - бікарбон, кофеїн, при комбінованому дисбалансі - беласпон - 1 місяць; фізіотерапія (Авторське свідоцтво на винахід №61702 А від 15.12.2003, бюл. №12).
3. При ускладненні перебігу алергічного риніту у вигляді бактеріальної інфекції - антибіотики, макроліди 2-ого покоління.
Список литературы
1. Цитоморфометрична оцінка лімфоцитів периферійної крові у дітей з алергічним ринітом / проф. Волосовець О.П., проф. Волошин М.А., Врублевська С.В. // Актуальні проблеми сучасної медицини (Вісник Української медичної стоматологічної академії). - Полтава. - 2002. - Т. 2. - Випуск 2 (4). - С. 86-99.(Особисто проведено обстеження та лікування хворих, аналіз і статистична обробка отриманих даних, підготовка до друку).
2. Алгоритм терапії алергічного риніту у дітей в залежності від клініко - лабораторних критеріїв ступені тяжкості перебігу / проф. Волосовець О.П., Врублевська С.В. // Астма та алергія. - 2002. - №2. - С. 54-58. (Особисто проведено обстеження та лікування хворих, запропоновано схему терапії хворих, аналіз отриманих даних, підготовка до друку).
3. Клінічне значення продукції інтерлейкінів клітинами імунної системи для перебігу алергічного риніту у дітей / проф. Волосовець О.П., Врублевська С.В. // ПАГ. - №2 (402). - 2004. - С. 36-39. (Особисто проведено обстеження та лікування хворих, визначено вміст інтерлейкінів 2 і 4 у крові пацієнтів, аналіз і статистична обробка отриманих даних, підготовка до друку).
4. Деконгестанти (трамазоліну гідрохлорид) в терапії алергічних ринітів у дітей / Врублевська С.В. // Імунологія і алергологія. - 2004. - №1. Т. 2. - С. 56-57. (Особисто проведено обстеження та лікування хворих, аналіз отриманих даних, підготовка до друку).
5. Вплив стану вегетативної нервової системи на перебіг алергічного риніту у дітей / проф. Волосовець О.П., Врублевська С.В. // Імунологія і алергологія. - 2004. - №3 - С. 14-18. (Особисто проведено обстеження хворих, аналіз і статистична обробка отриманих даних, підготовка до друку).
6. Алгоритм лікування алергічного риніту у дитячому віці / проф., Волосовець О.П., Врублевська С.В. // Перинаталогія та педіатрія. - 2001. - №3. - с. 106.(Особисто проведено обстеження та лікування хворих, запропоновано схему терапії хворих, аналіз отриманих даних, підготовка до друку).
7. Вплив стану вегетативної нервової системи на перебіг алергічного риніту у дітей / проф. Волосовець О.П., Врублевська С.В. // Імунологія і алергологія. - 2004. - №1. - Т. 1. - С. 67. (Особисто проведено обстеження хворих, аналіз і статистична обробка отриманих даних, підготовка до друку).
8. Трамазоліну гідрохлорид в терапії алергічних ринітів у дітей / Врублевська С.В. // Запорізький медичний журнал. - №2. - 2004. - С. 98-100. (Особисто проведено обстеження та лікування хворих, аналіз отриманих даних, підготовка до друку).
9. Деклараційний патент №61702А Україна. МПК G01N33/53. Спосіб визначення ступеня тяжкості алергічного риніту./проф. Волосовець О.П., Врублевська С.В. (Україна). // - Заявл. 28.05.03; опубл. 15.12.03 / Бюл. №12
10. Деклараційний патент №62784А Україна. МПК А61К35/78. Спосіб лікування алергічного риніту у дітей./проф. Волосовець О.П., Врублевська С.В. (Україна). // Заявл. 31.03.03; опубл. 17.11.03 / Бюл. №11
11. Інформаційний лист №23-2005 Україна. Спосіб діагностики тяжкості і лікування алергічного риніту у дітей ./ проф. Волосовець О.П., Врублевська С.В. // Випуск 2 з проблеми "Педіатрія", опубл. 18.02.2005.