Клініко-імунологічна характеристика виразкової хвороби та особливості її лікування у працівників річкового флоту - ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - Автореферат

Особливо загрозливий характер має ріст захворюваності на такі хвороби у ліквідаторів наслідків аварії (ЛНА) на ЧАЕС та мешканців забруднених територій (А.М. Fujiwara et al., 1992), у більшості хворих на виразкову хворобу, ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, виникають порушення імунного гомеостазу (В.Г. Вдосконалити діагностику, прогнозування перебігу та підвищити ефективність лікування виразкової хвороби у працівників річкового флоту - ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС шляхом вивчення клініко - імунологічних особливостей захворювання та застосування в комплексній терапії препарату ербісол. Завдання дослідження: Вивчити захворюваність з тимчасовою втратою працездатності на виразкову хворобу у працівників річкового флоту - ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Провести порівняльний аналіз клінічного перебігу виразкової хвороби в таких групах обстежених: І - працівники річкового флоту - ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС, ІІ - працівники річкового флоту не ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС, ІІІ - мешканці м.Це лікування отримало 55 хворих на виразкову хворобу (20 ПРФ - ЛНА на ЧАЕС (основна група), 15 ПРФ, які не працювали в зоні аварії на ЧАЕС (контрольна група І) та 20 мешканців м.Києва (контрольна група ІІ). Для порівняння вивчали результати лікування тільки загальновживаною терапією без ербісолу 28 хворих основної групи, 20 хворих І контрольної та 10 хворих ІІ контрольної групи. За віком всі хворі, які отримували комплексну терапію з ербісолом, розподілені наступним чином: середній вік хворих основної групи був 45,85 ± 2,1, контрольної групи І - 44,3 ± 2,7 та контрольної групи ІІ - 42,3 ± 3,8 років. В період 1986 - 1997 рр. серед ПРФ Київського водно - транспортного вузла виразкова хвороба зустрічається у 1,38 разів частіше у випадках і у 1,45 разів у днях непрацездатності, ніж в період 1980 - 1986 рр. Це захворювання у ПРФ - ЛНА на ЧАЕС зустрічається частіше в два рази у випадках і в три рази у днях непрацездатності, перебіг її більш тривалий, порівняно з аналогічними показниками у ПРФ, які не працювали в зоні аварії на ЧАЕС. У ПРФ - ЛНА на ЧАЕС при загостренні виразкової хвороби виявлено вірогідне зниження рівня середньої кількості гемоглобіну, порівняно з хворими І та ІІ контрольних груп та еритроцитів з хворими ІІ контрольної групи (p<0,05), що може бути наслідком частих шлунково-кишкових кровотеч у цих хворих.У ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, які працюють на річковому флоті, захворюваність з тимчасовою втратою працездатності на виразкову хворобу є у два рази вищою у випадках і у три рази у днях непрацездатності, ніж у працівників річкового флоту, котрі не працювали в зоні аварії на ЧАЕС. У хворих на виразкову хворобу працівників річкового флоту - ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС у 71,4 % випадків захворювання вперше виявлено після роботи в зоні аварії на ЧАЕС, а у 22,0 % з них починалось з ускладнень. Виразкова хвороба у працівників річкового флоту - ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС має наступні особливості: більш важкий перебіг з ускладненнями, вірогідно більш високий рівень інфікованості H. pylori (р <0,05), значно частіше зустрічаються супутні захворювання (р <0,05). Розміри виразкового дефекту шлунка та дванадцятипалої кишки мають більшу величину (р <0,05), ерозивні зміни у верхньому відділі шлунково-кишкового тракту виявляються у 2 рази частіше, ніж у працівників річкового флоту, які не брали участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та у 2,5 рази - ніж у мешканців м. При аутоімунному синдромі у пацієнтів цієї категорії вірогідно знижується вміст в крові CD8 субпопуляції лімфоцитів, збільшується співвідношення CD4 /CD8 Т-клітин та вміст CD22 лімфоцитів, зростає рівень аутоантитіл до тканини шлунка, активується синтез ДНК, РНК у Т-та В-лімфоцитах, у мембранах лімфоцитів зменшується вміст поліненасичених жирних кислот, головним чином арахідонової кислоти, активуються вільнорадикальні процеси на фоні зниження рівня антиоксидантної стійкості.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, які працюють на річковому флоті, захворюваність з тимчасовою втратою працездатності на виразкову хворобу є у два рази вищою у випадках і у три рази у днях непрацездатності, ніж у працівників річкового флоту, котрі не працювали в зоні аварії на ЧАЕС.

У хворих на виразкову хворобу працівників річкового флоту - ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС у 71,4 % випадків захворювання вперше виявлено після роботи в зоні аварії на ЧАЕС, а у 22,0 % з них починалось з ускладнень.

Виразкова хвороба у працівників річкового флоту - ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС має наступні особливості: більш важкий перебіг з ускладненнями, вірогідно більш високий рівень інфікованості H. pylori (р < 0,05), значно частіше зустрічаються супутні захворювання (р < 0,05). Серед них найчастіше виявляється хронічний гастрит зі збереженою (55,7 ± 5,9 % випадків) та зниженою (5,7 ± 2,7 %) кислотоутворюючою функцією шлункових залоз та гастрит з атрофією слизової оболонки шлунка (27,6 ± 6,5 %), вегето-судинна дистонія (87,1 ± 3,0 %). Розміри виразкового дефекту шлунка та дванадцятипалої кишки мають більшу величину (р < 0,05), ерозивні зміни у верхньому відділі шлунково-кишкового тракту виявляються у 2 рази частіше, ніж у працівників річкового флоту, які не брали участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та у 2,5 рази - ніж у мешканців м. Києва.

У хворих на виразкову хворобу працівників річкового флоту - ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС спостерігаються значні імунологічні порушення, які мають ознаки імунодефіцитного (59,4 %), та аутоімунного (32,4 %) синдромів.

У хворих на виразкову хворобу з імунодефіцитним синдромом вірогідно знижується вміст CD3 та CD4 субпопуляцій лімфоцитів, співвідношення CD4 /CD8 Т- клітин, синтез ДНК, РНК у Т- та В- лімфоцитах, пригнічується антитілозалежна клітиноопосередкована цитотоксичність. У мембранах лімфоцитів зростає вміст вільного холестерину, лінолевої кислоти та підвищується рівень антиоксидантної стійкості (р < 0,05). При аутоімунному синдромі у пацієнтів цієї категорії вірогідно знижується вміст в крові CD8 субпопуляції лімфоцитів, збільшується співвідношення CD4 /CD8 Т- клітин та вміст CD22 лімфоцитів, зростає рівень аутоантитіл до тканини шлунка, активується синтез ДНК, РНК у Т- та В- лімфоцитах, у мембранах лімфоцитів зменшується вміст поліненасичених жирних кислот, головним чином арахідонової кислоти, активуються вільнорадикальні процеси на фоні зниження рівня антиоксидантної стійкості.

Високий рівень вільного холестерину та зниження антиоксидантної стійкості сироватки крові у працівників річкового флоту - ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС є показанням для застосування ліпонормалізуючих та антиоксидантних препаратів в комплексній терапії таких категорій пацієнтів. Нормалізація цих показників є раннім критерієм сприятливого прогнозу захворювання та настання ремісії.

Застосування в комплексному лікуванні хворих на виразкову хворобу препарату ербісол позитивно впливає на клінічну динаміку захворювання та суттєво підвищує ефективність лікування (збільшується частота та скорочуються терміни загоєння виразкового дефекту слизової оболонки гастродуоденальної зони, нормалізуються показники імунологічної реактивності та антиоксидантного захисту організму).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для забезпечення ефективності реабілітації хворих на виразкову хворобу ЛНА на ЧАЕС необхідним є моніторування їх імунного статусу та ліпідного метаболізму.

У хворих на виразкову хворобу ЛНА на ЧАЕС доцільно проводити наступні імунологічні дослідження та вивчати стан вільнорадикальних процесів в організмі за наступним алгоритмом: визначати імунодефіцитний та аутоімунний синдроми по вмісту CD3, CD4, CD8 позитивних субпопуляцій лімфоцитів, зсуву співвідношення CD4 / CD8 субпопуляцій лімфоцитів, рівню синтезу ДНК, РНК у Т- та В- лімфоцитах, антитілозалежної клітиноопосередкованої цитотоксичності;

визначати ступінь імунологічної недостатності;

визначати рівень поліненасичених жирних кислот та антиоксидантного захисту у сироватці і лімфоцитах крові.

У комплексному лікуванні хворих на виразкову хворобу ПРФ - ЛНА на ЧАЕС доцільно застосовувати вітчизняний препарат ербісол внутрішньомязево по 2 мл 1 раз на добу впродовж 10 - 14 днів.

У звязку із значними змінами в імунологічному статусі у реабілітації хворих на виразкову хворобу ЛНА на ЧАЕС окрім терапевта (гастроентеролога) повинен брати участь клінічний імунолог.

Дземан М.І., Поярков С.О. Стан проблеми захворюваності виразковою хворобою осіб, що зазнали впливу радіоактивного опромінення // Галицький лікарський вісник. - 1998 - Т.5, №3. - С. 37-40.

Поярков С.О. Особливості динаміки захворюваності з тимчасовою втратою працездатності працівників річкового флоту із захворюваннями травного каналу до і після аварії на ЧАЕС // Лік. справа. Врачеб. дело. - 1999.- № 2. - С.36-39.

Русін О.В., Білий О.В., Мостбауер Г.В., Ходаківська С.П., Поярков С.О., Анісімов Є.Н., Пригов С.О. Вивчення вільнорадикальних механізмів патогенезу імунних порушень // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 1997. - № 3. - С. 22-25.

Свінцицький А.С., Богомаз В.М., Поярков С.О. Можливості серологічної діагностики інфікованості Helicobacter pylori у хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки методом імуноферментного аналізу // Медичні перспективи. - 1988. - Т. ІІІ, № 4. - С. 24-26.

Украинец В.П., Омельченко А.А., Баган Л.В., Поярков С.А., Богомаз В.М. Клинико-иммунологическая характеристика обострения язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки у работников речного флота, участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Вісник морської медицини. - 1998. - № 2. - С. 71-73.

Афонина Г.Б., Русин Е.В., Трохимчук А.В., Поярков С.А. Действие антиоксидантов на имунный ответ // Матеріали доп. Другої науково - практ. конф. ‘’Актуальні проблеми експериментальної медицини’’- К., 1998.- С. 34-35.

Богомаз В., Поярков С. Ефективність застосування де-нолу в комплексному лікуванні виразкової хвороби у працівників флоту // Тези доп. Міжнар. Конгресу Молодих Вчених Українців.- Івано - Франківськ, 1995. - С. 70.

Пелещук А., Свінціцький А., Дземан М., Богомаз В., Поярков С. Особливості перебігу виразкової хвороби у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (клініко-імунологічні паралелі) // Українські медичні вісті. - 1998. - Т.2. - Частина 1. - С. 262.

Поярков С.О. До питання про імунологічну реактивність у хворих виразковою хворобою, працівників річкового флоту, ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС // Тез. доп. Міжнар. конф. та школи семінару молодих вчених ‘’Фізіологія та патологія імунітету, гемостазу та перекисного окислення ліпідів’’.- Полтава, 1995. - С. 41-42.

Свинцицький А.С., Афоніна Г.Б., Поярков С.О., Дземан М.І., Хомченкова Н.І., Богомаз В.М. Клініко-морфологічні паралелі при виразковій хворобі у річників, ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС // Материалы симпозиума ‘’Актуальные вопросы внутренней медицины, медицинской этики и образования’’.- К., 1994. - С. 286.

Свинцицкий А.С., Поярков С.А., Дземан М.И., Богомаз В.М. Особенности течения язвенной болезни у лиц, принимавших участие в ликвидации аварии на Чернобыльской АЭС // Тез. докл. юбилейной науч.-практ. конф. ‘’Современные аспекты военной медицины’’.- К.,1995. - С. 204-205.

Свінціцький А.С., Дземан М.І., Ніколаєнко О.М., Поярков С.О., Коваленко С.О., Москаленко В.В. Результати та перспективи застосування вітчизняного препарату ербісол в клініці внутрішніх хвороб // Тези доп. VI Конгресу Світової Федерації Українських Лікарських Товариств. - Одеса., 1996. - С.118.

Свінціцький А.С., Дземан М.І., Поярков С.О. Клініко-імунологічна характеристика виразкової хвороби у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС - працівників річкового флоту // Тези доп. наук. - практ. конф. ‘’Віддалені наслідки опромінення в імунній та гемопоетичній системах’’. - К., 1996. - С. 53-54.

Свінціцький А.С., Дземан М.І., Поярков С.О., Богомаз В.М. До питання про сучасні підходи в діагностиці та лікуванні виразкової хвороби у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС (за даними обстеження працівників річкового флоту) // Тр. Междунар. науч. - практ. конф. ‘’Медикобиологические последствия Чернобыльской катастрофы 10 лет спустя. Актуальные вопросы военной медицины спецслужб Украины’’. - К.: Генеза, 1997. - С. 282-283.

Свінцицький А.С., Дземан М.І., Дземан Н.А., Поярков С.О., Коваленко С.О., Москаленко В.В. Досвід застосування нового вітчизняного препарату ербісол в клініці внутрішніх хвороб // Матеріали науково-практич. конф. ‘’Актуальні питання медицини’’- К., 1997. - С.82-84.

Свінціцький А.С., Ревенок К.М., Козак Н.П., Дземан М.І., Хомченкова Н.І., Шило Г.В., Москаленко В.В., Поярков С.О., Колодій А.А. Деякі аспекти застосування препарату ербісол в гастроентерологічній клініці // Матеріали науково-практич. конф. ‘’Актуальні питання уражень внутрішніх органів та їх звязок із наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. Особливості перебігу захворювань у працівників річкового флоту.’’ - К., 1999. - С.108-110.

Galuzinski W., Swiecicki A., Dzeman N., Pojarkow S., Kowalenko S., Moskalenko W. Doswiadczenie zastosowania erbisolu w praktyce kliniczej // III Swiatowy Kongres Polonii Medycznej Czestochowa. - Krakow (Poland).- 1997. - P.30.