Клініко-імунологічні показники та їх корекція у хворих на гострі герпесвірусні менінгоенцефаліти - Автореферат

Особливу увагу привертає зростання кількості герпесвірусних уражень ЦНС у імунокомпетентних пацієнтів (Ходак Л. А., 2003), що потребує глибокого дослідження імунопатологічних механізмів розвитку захворювання. Попередні результати досліджень імунної відповіді у хворих на герпесвірусні інфекції свідчать про підвищення кількості IL-1, TNF-?, INF-?, зниження кількості CD4 клітин (Руденко А.О., 2003; Жигарев Ю.О., 2005; Панасюк О.Л., 2004; Bert R.J. et al., 2004). Але ці одиничні дослідження не дають змоги зробити комплексну оцінку стану імунної відповіді у хворих на герпесвірусні ураження ЦНС. Застосування комплексного підходу до вивчення як клітинної, так і гуморальної імунної відповіді в крові та лікворі дозволить отримати більш повне уявлення про процеси, які відбуваються в організмі хворих, уточнити патогенетичні аспекти, а відтак удосконалити методи діагностики і лікування цих тяжких захворювань. Методи дослідження: загальноклінічні й біохімічні аналізи крові, сечі, ліквору; бактеріологічні дослідження крові, ліквору; вивчення клітинної та гуморальної ланок імунітету (основні популяції і субпопуляції Т-і В-лімфоцитів імунофлуоресцентним методом за допомогою МКА до CD-структур мембран: CD3 (Т-лімфоцитів), CD4 (Т-хелперів/індукторів), CD8 (Т-супресорів/цитотоксичних), CD16 (природних кілерів), CD19 (В-лімфоцитів), застосовуючи реакцію прямої та непрямої імунофлуоресценції; Ig класів А, G, М методом радіальної імунодифузії з використанням моноспецифічних сироваток проти імуноглобулінів людини; ЦІК методом преципітації в поліетиленгліколі; комплемент методом оцінки його гемолітичної активності, а також фагоцитозу (шляхом обліку абсолютних і відносних показників функціональної активності СЯН крові); рівень IL-1, IL-4, IL-10, TNF-?, INF-? у крові та лікворі імуноферментним методом.У групі хворих з середньотяжким перебігом спостерігалась більша кількість осіб молодого віку - всього 78% хворих, в той час як у групі з тяжким перебігом переважали особи старше 45 років - всього 49,9% хворих (табл. Згідно завдань дослідження хворі були розподілені на 2 групи - хворі на гострий герпесвірусний менінгоенцефаліт середньої тяжкості - 50 (61%) хворих, та тяжкого перебігу - 32 (39%) хворих. При надходженні до стаціонару 68% хворих першої групи скаржилися на підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, до фебрильних цифр температура тіла підвищувалась у 32% хворих; головний біль відмічався у 100% хворих, у 85% - головний біль локалізувався в лобно-скроневих ділянках. В динаміці захворювання у хворих з середньотяжким перебігом головний біль згасав на 8,8±0,3 добу з початку лікування, нудота - на 8,0±0,1, блювота - на 6,0±0,1 добу, менінгеальні симптоми нівелювалися на 9,1±0,2 добу, вогнищева неврологічна симптоматика - на 9,0±0,6 добу. На 1-й - 2-й тиждень захворювання у 43% хворих з тяжким перебігом розвивалися парези кінцівок, у той час як у хворих з середньотяжким перебігом - в 10% випадків.Таким чином, у дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукової задачі - вивчення стану імунної системи у хворих на гострі герпесвірусні менінгоенцефаліти. Отримано нові дані про стан як системної, так і місцевої імунної відповіді при гострих герпесвірусних менінгоенцефалітах в залежності від тяжкості перебігу запального процесу та нові дані щодо впливу імуномодуляторів на рівні імунокомпетентних клітин і INF-? у хворих на гострі герпесвірусні менінгоенцефаліти. Незважаючи на відносно малу кількість хворих старше 45 років - 13,75 %, захворювання у цих хворих має тяжкий перебіг у 49,9 % випадків. Залежно від тяжкості гострих герпесвірусних менінгоенцефалітів, спостерігалися як якісні, так і кількісні зміни в усіх ланках імунної системи. У хворих з тяжким перебігом спостерігається значне пригнічення Т-клітинної ланки імунітету, що підтверджується зниженням вмісту CD4 клітин і зменшенням імунорегуляторного індексу CD4 /CD8 , а також збільшенням ЦІК, зниженням комплементу та показників фагоцитозу (р<0,05).

Основний зміст роботи

Таким чином, у дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукової задачі - вивчення стану імунної системи у хворих на гострі герпесвірусні менінгоенцефаліти. Отримано нові дані про стан як системної, так і місцевої імунної відповіді при гострих герпесвірусних менінгоенцефалітах в залежності від тяжкості перебігу запального процесу та нові дані щодо впливу імуномодуляторів на рівні імунокомпетентних клітин і INF-? у хворих на гострі герпесвірусні менінгоенцефаліти.

1. В етіологічній структурі гострих герпесвірусних енцефалітів переважає ВПГ - 62,5 % хворих. Найвища захворюваність спостерігається у віковій групі 19-29 років - 70,6 %. Незважаючи на відносно малу кількість хворих старше 45 років - 13,75 %, захворювання у цих хворих має тяжкий перебіг у 49,9 % випадків.

2. Залежно від тяжкості гострих герпесвірусних менінгоенцефалітів, спостерігалися як якісні, так і кількісні зміни в усіх ланках імунної системи. У хворих з тяжким перебігом спостерігається значне пригнічення Т-клітинної ланки імунітету, що підтверджується зниженням вмісту CD4 клітин і зменшенням імунорегуляторного індексу CD4 /CD8 , а також збільшенням ЦІК, зниженням комплементу та показників фагоцитозу (р<0,05).

3. В гострому періоді спостерігається достовірне підвищення концентрації IL-1, IL-4, IL-10, INF-? та TNF-? у сироватці крові в залежності від тяжкості захворювання.

4. Рівень IL-4, IL-10, TNF-? та INF-? суттєво підвищується в залежності від тяжкості хвороби (р<0,001). Рівень INF-? та TNF-? у лікворі є обєктивним показником гостроти запального процесу.

5. Рівень INF-? та TNF-? вищий (р<0,001) у лікворі незалежно від тяжкості та періоду хвороби, що підтверджує синтез тканинами ЦНС цих цитокінів. Відсутність підвищення концентрації прозапальних цитокінів (IL-1, INF-? та TNF-?) в гострому періоді є прогностично несприятливою ознакою для одужання. Високий рівень IL-10 в гострому періоді захворювання свідчить про надмірне пригнічення клітинної імунної відповіді, особливо реакцій звязаних з Т-хелперами першого типу, що сприяє недостатності імунної відповіді, є передумовою розвитку набряку головного мозку та несприятливому перебігу захворювання.

6. Низький рівень CD4 Т-клітин, і зниження імунорегуляторного індексу CD4 /CD8 , рівень IL-10, INF-? та TNF-? у лікворі та крові хворих можуть бути використані як обєктивні показники у прогнозуванні перебігу захворювання.

7. Використання препарату Аміксин ІС у комплексній терапії хворих на гострі герпесвірусні менінгоенцефаліти середньої тяжкості дозволяє скоротити тривалість захворювання.

Практичні рекомендації

1. З метою прогнозування перебігу гострих герпесвірусних уражень ЦНС рекомендовано використовувати визначення вмісту CD4 , CD8 клітин, IL-10, TNF-? та INF-? як у лікворі, так і в крові.

2. Проведені нами дослідження показали, що залежно від ступеня тяжкості даної патології спостерігаються як якісні, так і кількісні зміни в усіх ланках імунної системи. Рівень CD4 Т-клітин нижче 520х106/мл та зниження імунорегуляторного індексу CD4 /CD8 нижче 0,63 в гострому періоді можуть бути використані як обєктивний показник у прогнозуванні перебігу захворювання.

3. На підставі аналізу вмісту досліджених цитокінів у лікворі та крові хворих в залежності від варіанта перебігу захворювання можна зробити висновок, що рівень IL-10 у лікворі вище 240 пг/мл чи у крові вище 200 пг/мл є несприятливою прогностичною ознакою для одужання.

4. Хворим на гострі герпесвірусні ураження ЦНС доцільно призначати індуктори ендогенного інтерферону. Призначення вітчизняного індуктора інтерферону аміксин ІС згідно з запропонованою схемою: 1 доба 125 мг 2 рази внутрішньо, 2 - 8 доба - 125 мг 1 раз на добу внутрішньо, 8 - 22 доба - 125 мг через день внутрішньо, сприяє зменшенню тривалості основних клінічних симптомів і скороченню тривалості стаціонарного лікування.

1. В. М. Козько, Т. І. Коляда, А. В., Сохань, М. І. Краснов. Рівень деяких цитокінів у хворих на гострий герпетичний менінгоенцефаліт. // Сучасні інфекції. - 2007. - № 3. - С. 39-43. (автором особисто проаналізовано літературу за темою, здійснено клінічні спостереження за хворими, статистична обробка даних, аналіз та узагальнення результатів дослідження).

2. Сохань А. В. Клініко-лабораторні аспекти герпетичної інфекції. // Медицина сьогодні та завтра. - 2007. № 1. - С. 88-91.

3. Мотлохова О. В., Сохань А. В., Краснов М. І., Козько В. М. Досвід клінічного використання специфічних імуноглобулінів людини при лікуванні хворих на герпетичні менінгоенцефаліти. // Врачебная практика. - 2006. - № 1. - С. 39 - 42. (автором особисто проаналізовано літературу за темою, здійснено клінічні спостереження за хворими, статистична обробка даних, аналіз та узагальнення результатів дослідження).

4. Сохань А. В., Краснов М. І., Юрко К. В., Гойденко А. А. Динаміка показників імунної відповіді у хворих на гострі герпесвірусні менінгоенцефаліти // Експериментальна і клінічна медицина. - 2008. - № 3. - С. 110-114. (автором особисто проаналізовано літературу за темою, здійснено клінічні спостереження за хворими, статистична обробка даних, аналіз та узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків).

5. Пат. 29556 Україна, МПК A 61 K 31/00, A 61 K 47/00. Спосіб лікування хворих на гострі вірусні менінгіти / В. М. Козько, А. В. Сохань, М. І. Краснов.; власник патенту Харк. нац. мед. ун-т. - № u2007712772; Заявл. 19.11.2007 ; Опубл. 10.01.2008, Бюл. № 1.-8. с. (автором особисто проаналізовано літературу за темою, здійснено клінічні спостереження за хворими).

6. Sokhan A., Krasnov M., Kozko V., Motlohova O. Immune indexes in patients with meningoencephalitis caused by herpes viruses. // European Journal of Medical research. - 2006. - vol. 11. - supl. 11. - P. 83-84. (автором особисто проаналізовано літературу за темою, здійснено клінічні спостереження за хворими, статистична обробка даних, аналіз та узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків).

7. В. М. Козько, М. І. Краснов, А. В. Сохань, О. В. Мотлохова. Імунологічні показники у хворих на герпетичні менінгоенцефаліти : матеріали VII зїзду інфекціоністів України [„Інфекційні хвороби - загально медична проблема"], (Миргород, 26 - 29 вересня 2006 р.) : Асоц. інфекціоністів України, 2006. - С. 276-278. (автором особисто проаналізовано літературу за темою, здійснено клінічні спостереження за хворими, статистична обробка даних, аналіз та узагальнення результатів дослідження).

8. А. В. Сохань, М. І. Краснов, О. В. Мотлохова. Імунологічні показники у хворих на герпетичні менінгоенцефаліти : матеріали міжвузівської конференції молодих вчених [„Медицина третього тисячоліття"], (Харків, 16 - 17 січня 2007 р.) / М-во охорони здоровя України, Харк. держ. мед. ун-т., 2007. - С. 115-116. (автором особисто проаналізовано літературу за темою, здійснено клінічні спостереження за хворими, статистична обробка даних, аналіз та узагальнення результатів дослідження).

9. Козько В. М., Сохань А. В., Краснов М. І. Вміст деяких цитокінів у лікворі хворих на гострі герпесвірусні менінгоенцефаліти : матеріали науково-практичної конференції з участю міжнародних спеціалістів [„Сучасні підходи до діагностики та лікування у клінічній інфектології"], (Харків, 14 листопада 2007 р.) / М-во охорони здоровя України, Харківський держ. мед. ун-т., 2007. - С. 75-76. (автором особисто проаналізовано літературу за темою, здійснено клінічні спостереження за хворими, статистична обробка даних, аналіз та узагальнення результатів дослідження).

10. Сохань А. В., Краснов М. І. Динаміка показників імунного статусу хворих на герпетичний менінгоенцефаліт : матеріали науково-практичної конференції молодих вчених [„Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини"], (Суми, 25 - 26 квітня 2007 р.) / М-во охорони здоровя України, Сумський держ. мед. ун-т., 2007. - С. 49-50. (автором особисто проаналізовано літературу за темою, здійснено клінічні спостереження за хворими, статистична обробка даних, аналіз та узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків).

11. Сохань А. В. Клінічні особливості та гематологічні показники при вірусних менінгоенцефалітах : матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та спеціалістів [„Від фундаментальних досліджень до медичної практики"], (Харків, 16 листопада 2005 р.) / М-во охорони здоровя України, Харківський держ. мед. ун-т., 2005. - С. 154.