Клініко-імунологічні й гематологічні особливості підгострого сальпінгоофориту, їхнє значення в патогенезі запальних захворювань придатків матки. Ефективність застосування гемокорду в комплексній терапії жінок з підгострим запаленням придатків матки.
Аннотация к работе
На сучасному етапі в структурі запальних захворювань внутрішніх статевих органів у жінок відбулися істотні зміни - майже в 75% хворих процес локалізується в придатках матки з превалюванням підгострих форм внаслідок погіршення екологічного середовища, особливостей сучасного способу життя, зростання ролі умовно-патогенних мікроорганізмів, зниження загальної й імунологічної реактивності в популяції, і у хворих зокрема (В.Н. У жінок хворих на сальпінгоофорит посиленню явищ імунного дисбалансу, який виникає при запаленні придатків матки, можуть сприяти виражені імуносупресивні властивості сучасних антибактеріальних засобів, які призначаються емпіричним шляхом, часто необґрунтовано й нераціонально, на використанні яких зазвичай базується традиційне лікування сальпінгоофориту (Н.К. З вищенаведеного стає очевидною необхідність застосування імунних засобів у складі комплексної протизапальної терапії, але слід зазначити, що ефективність багатьох імунотропних препаратів, які сьогодні використовуються в лікуванні хворих на запалення придатків матки, є недостатньою. Вищевикладене визначає перспективність використання препарату гемокорд у складі комплексної протизапальної терапії хворих на підгострий сальпінгоофорит, що й обумовило вибір теми даної роботи. Метою даної роботи було уточнення клініко-імунологічних та гематологічних особливостей підгострого сальпінгоофориту (ПСО) на сучасному етапі та визначення ефективності застосування препарату гемокорд у комплексній терапії запальних процесів придатків матки.90 пацієнток з підгострим сальпінгоофоритом були поділені на дві клінічні групи: 45 хворих жінок, які отримали традиційне протизапальне лікування (I група) та 45 пацієнток, яким проводили комплексну протизапальну терапію з використанням трансфузії препарату гемокорд (II група). Аналіз анамнестичних даних, який проводився, показав, що 49 (54,4%) пацієнток почали раннє статеве життя, при цьому майже половина хворих не були в шлюбі, 46 (51,1%) жінок на ПСО піддавалися різним внутрішньоматковим втручанням, 90% хворих на ПСО раніше вже неодноразово проходили курс протизапальної терапії, яка виявилася недостатньо ефективною. У I групі після закінчення лікування неістотно виражені періодичні болі внизу живота турбували 21 (46,7%) хвору, посилені виділення зі статевих шляхів відзначали 14 (31,1%) пацієнток, у той час як серед хворих, що одержали трансфузію гемокорду, було тільки 3 (6,7%) пацієнтки на такі скарги (р<0,05). При гінекологічному дослідженні, відразу після закінчення лікування, деяка болючість при пальпації придатків матки була виявлена в 21 (46,7%) жінки I групи й у 3 (6,7%) - після комплексного лікування з трансфузією гемокорду, а анатомічні зміни, характерні для сальпінгоофориту, - у 19 (42,2%) і 2 (4,4%) пацієнток відповідно (р<0,05). При бактеріологічному дослідженні після закінчення лікування патогенна флора була виділена в 14 (31,1%) хворих після традиційного протизапального лікування й у 3 (6,7%) хворих після комплексного лікування із застосуванням трансфузії гемокорду (р<0,05).Підгострий сальпінгоофорит у сучасних умовах ускладнюється анемічним синдромом (Hb - 110,3±2,2 г/л), перебігає з порушенням імунного статусу, що проявляється істотним пригніченням клітинної ланки імунітету (рівень загальних лімфоцитів знижується у 1,2 рази, Т-лімфоцитів й ІРІ - у 1,3 рази), дисфункцією гуморального імунітету, дисбалансом системи фагоцитуючих нейтрофілів периферійної крові. Традиційна протизапальна терапія, приводячи до клінічного поліпшення в хворих на підгострий сальпінгоофорит, не забезпечує корекції гематологічних розладів, а також імунологічного одужання, що вимагає проведення подальшої реабілітації пацієнток з метою запобігання рецидивів і переходу захворювання в хронічну форму. Комплексна протизапальна терапія, що включає препарат гемокорд, має виражений клінічний ефект, сприяє більш швидкому (у 1,4 рази) й повному одужанню хворих порівняно із загальноприйнятими методами лікування. Трансфузія препарату гемокорд є ефективним імунокоригуючим терапевтичним методом при підгострих запальних захворюваннях придатків матки, який приводить до нормалізації гематологічних та імунологічних показників (порівняно з вихідними даними рівень гемоглобіну підвищується на 22,1%, загальних лімфоцитів - на 28,1%, Т-лімфоцитів - на 29,5%, ІРІ - на 26,8%), функціональної активності фагоцитуючих нейтрофілів периферійної крові. Використання трансфузії препарату гемокорд у складі комплексної протизапальної терапії доступне для широкого застосування, не має побічних ефектів і дозволяє скоротити термін, а також поліпшити результати лікування хворих із запальними захворюваннями придатків матки, приводячи до більш швидкого, повного й стійкого одужання у 93,3% пацієнток.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У структурі гінекологічних захворювань провідне місце займає часто рецидивуючий підгострий сальпінгоофорит, що обумовлено як зниженням імунологічної реактивності організму й гематологічними розладами у хворих, так і недостатньою ефективністю антибактеріальних та імуностимулюючих препаратів, які застосовуються.
Підгострий сальпінгоофорит у сучасних умовах ускладнюється анемічним синдромом (Hb - 110,3±2,2 г/л), перебігає з порушенням імунного статусу, що проявляється істотним пригніченням клітинної ланки імунітету (рівень загальних лімфоцитів знижується у 1,2 рази, Т-лімфоцитів й ІРІ - у 1,3 рази), дисфункцією гуморального імунітету, дисбалансом системи фагоцитуючих нейтрофілів периферійної крові.
Традиційна протизапальна терапія, приводячи до клінічного поліпшення в хворих на підгострий сальпінгоофорит, не забезпечує корекції гематологічних розладів, а також імунологічного одужання, що вимагає проведення подальшої реабілітації пацієнток з метою запобігання рецидивів і переходу захворювання в хронічну форму.
Комплексна протизапальна терапія, що включає препарат гемокорд, має виражений клінічний ефект, сприяє більш швидкому (у 1,4 рази) й повному одужанню хворих порівняно із загальноприйнятими методами лікування.
Трансфузія препарату гемокорд є ефективним імунокоригуючим терапевтичним методом при підгострих запальних захворюваннях придатків матки, який приводить до нормалізації гематологічних та імунологічних показників (порівняно з вихідними даними рівень гемоглобіну підвищується на 22,1%, загальних лімфоцитів - на 28,1%, Т-лімфоцитів - на 29,5%, ІРІ - на 26,8%), функціональної активності фагоцитуючих нейтрофілів периферійної крові.
Включення препарату гемокорд до комплексної протизапальної терапії хворих на підгострий сальпінгоофорит приводить до значного зниження частоти рецидивів й ускладнень захворювання, сприяє відновленню менструальної та репродуктивної функцій організму пацієнток.
Використання трансфузії препарату гемокорд у складі комплексної протизапальної терапії доступне для широкого застосування, не має побічних ефектів і дозволяє скоротити термін, а також поліпшити результати лікування хворих із запальними захворюваннями придатків матки, приводячи до більш швидкого, повного й стійкого одужання у 93,3% пацієнток.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Трансфузія препарату гемокорд може бути рекомендована до застосування в складі комплексної протизапальної терапії хворих на підгострі запальні захворювання придатків матки.
Препарат гемокорд відповідної групи крові та Rh-належності доставляється в клініку в контейнерах по 15-20 мл при температурі - 196?С у рідкому азоті в судині Дьюара. Безпосередньо перед застосуванням контейнер витягають з рідкого азоту й опускають на водяну баню з температурою 40?С на 1-2 хвилини.
Препарат гемокорд з контейнера набирають у стерильний шприц, розводять 50-60 мл 0,9% фізіологічного розчину в стерильних флаконах обємом 100 мл. Вводять гемокорд внутрішньовенно крапельно. Перед введенням препарату проводять пробу на біологічну сумісність. Після закінчення трансфузії через систему додатково вводять 30-50 мл фізіологічного розчину з метою найбільш повного використання препарату.
Список литературы
Грищенко В.И., Лазуренко В.В., Мерцалова О.В., Конько Д.И. Иммунотерапия сопровождения с использованием криоконсервированных гемопоэтических клеток кордовой крови в лечении больных подострым сальпингоофоритом // Проблемы криобиологии.- 2004.- №1.- С.75-82. (Автор провів узагальнення результатів, обґрунтував висновки).
Конько Д.И. Влияние кордовой крови на состояние иммунитета у женщин с воспалительными заболеваниями придатков матки // Медицина сегодня и завтра.- 2004.- №2.- С.160-163.
Конько Д.І. Корекція імунологічних показників препаратом гемокорд у комплексному лікуванні хворих на запальні захворювання придатків матки // Вісник наукових досліджень.- 2004.- Том 35, №2.- С.290.
Патент № 2003065301 UA, 63740A, 7 A61K35/14. Спосіб лікування підгострого сальпінгоофориту / В.І. Грищенко, В.В. Лазуренко, А.О. Цуцаєва, Д.І. Конько.- Заявл. 9.06.2003; Опубл. 15.01.2004.- Бюл. №1.- С.4.55. (Автору належать огляд літератури, пошук прототипів, збір та аналіз матеріалу, підготовка заявки).
Грищенко В.И., Конько Д.И. Результаты применения препарата гемокорд в комплексном лечении подострых сальпингоофоритов // „Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”: Тези доповідей III Міжнар. наук.-практ. конф. Ч. II.- Х.: Вид-во НФАУ, 2003.- С.57. (Автор провів аналіз літературних джерел, аналіз даних, обґрунтував висновки).
Конько Д.И. Использование криоконсервированных гемопоэтических клеток пуповинной крови в лечении больных с подострым сальпингоофоритом // Збірник наукових робіт „Сучасні аспекти репродуктології, перинатальної медицини та кріобіології” до 75-річчя з дня народження академіка НАН України, професора В.І. Грищенко.- Харків, 2003.- С.89-91.
Конько Д.И. Опыт применения криоконсервированных гемопоэтических клеток пуповинной крови в лечении больных с подострым сальпингоофоритом // Збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених „Медицина третього тисячоліття”.- Харків.- 2004.- С.130.
Грищенко В.И., Щербина Н.А., Лазуренко В.В., Мерцалова О.В., Конько Д.И. Современные подходы к лечению подострых сальпингоофоритов // Збірник наукових праць „Сучасні проблеми дерматовенерології, косметології та управління охороною здоровя”.- Вип.3.- Х.: Вид-во „Фоліо”, 2004.- С.116-118. (Автор провів аналіз даних, здійснив статистичну обробку матеріалу, обґрунтував висновки).