Роль показників ендотоксемії та ендотоксикозу для об’єктивної оцінки важкості гепатиту В і прогнозування подальшого його перебігу. Оцінка залежності між деякими показниками ЕІ та імунітету як індикатор розладів в діяльності імунної системи пацієнта.
Аннотация к работе
За частотою ураження населення ці хвороби займають друге місце після грипу та інших ГРВІ, переважаючи їх тривалістю і важкістю процесу, схильністю до затяжного перебігу та несприятливих наслідків. Кожен день ця хвороба забирає життя декількох тисяч людей, які вмирають від таких її віддалених наслідків, як рак і цироз печінки [Bertoletti Синдром ендогенної інтоксикації (ЕІ) є одним із провідних у патогенезі гострих вірусних гепатитів, прояви якого в більшості випадків відбивають важкість перебігу хвороби [Уманский М.А. і співавт., 1979; Николаева Н.А., Лабовская Р.Н., 1989; Chiomi S. et al., 1994]. Процес стає генералізованим, розвивається синдром ЕІ або “метаболічної інтоксикації” [Громашевська Л.Л., 1997], який ускладнює перебіг основного захворювання, спричиняючи різноманітні розлади в діяльності систем та органів, а також може набувати важливого самостійного значення [Пак С.Т., Малов В.А., 1992; Мироник О.В., 1998]. Мета роботи: виявити клініко-патогенетичні особливості ЕІ у хворих на гострий ГВ з різним ступенем важкості перебігу, вплив ендотоксемії та ендотоксикозу на стан імунної системи організму та можливість його зниження за допомогою ентеросорбенту.Встановлено, що однією з провідних ланок патогенезу інфекційних хвороб є синдром ЕІ, прояви якого у більшості випадків визначає важкість і вислід захворювання. Синдром ЕІ при гострих вірусних гепатитах супроводжується посиленням процесів перекисного окислення ліпідів, порушеннями в діяльності антиоксидантної та імунної систем, пошкодженням клітин крові, ураженням нервової системи. Ентеросорбенти запобігають пошкоджуючій дії токсинів, продуктів вільно-радикального перекисного окислення ліпідів, нормалізують імунорезистентність організму, стимулюють моторну функцію кишківника, сприяють зниженню у крові вмісту загального білірубіну, активності сироваткових амінотрансфераз, тим самим зумовлюючи швидше одужання хворих. Проте, при проведенні детоксикаційної терапії майже не застосовуються обєктивні методи дослідження її ефективності, що не дозволяє оцінити ступінь вихідної детоксикаційної спроможності організму та адекватність застосованих засобів щодо наявних в ньому токсинів. Включає підрозділи “Методи дослідження ендогенної інтоксикації організму”, “Методи дослідження імунної системи”, “Методи дослідження антиоксидантної системи”, “Відбір тварин для дослідження”, “Загальноприйняті дослідження гепатобіліарної системи та статистична обробка цифрового матеріалу”, “Коротка клінічна характеристика обстежених хворих”.Першу групу склали 54 хворих, з них 26 (48,1 %) з важким і 28 (51,9 %) із середньоважким перебігом гепатиту, які отримували традиційну терапію. У 2-у групу ввійшло 44 хворих, яким призначали ентеросорбент полі-карайя, з них 21 (47,7 %) з важким і 23 (52,3 %) із середньоважким перебігом ГВ. Встановлено, що використання полі-карайя у хворих на ГВ сприяло покращанню їх субєктивного стану, швидшому, ніж у групі порівняння, зниженню рівня білірубіну та сироваткових амінотрансфераз. При важкому перебігу гепатиту прийом полі-карайя сприяв активнішій елімінації токсинів з організму, що проявилося позитивною динамікою показників ЕІ вже з перших днів лікування. При середньоважкому перебігу хвороби прийом полі-карайя сприяв адекватній регуляції активності каталази, а при важкому ще й вмісту церулоплазміну, що загалом зумовило достатній антиоксидантний захист організму за умови вірусного ураження печінки.У хворих з легким перебігом гострого ГВ синдром ЕІ зумовлений ендотоксемією - збільшенням вмісту токсичних продуктів у кровоносному руслі (підвищуються показники СТ, МСМ254). При середньоважкому перебігу ГВ у патогенезі синдрому ЕІ суттєву роль відіграють як ендотоксемія, так і ендотоксикоз, що підтверджується подальшим зростанням СТ і вмісту обох фракцій МСМ й супроводжується нагромадженням ендотоксинів в інтерстиційному просторі (підвищення СТКІР) та помірним зниженням АРКК. Провідне місце у розвитку синдрому ЕІ при важкому перебігу ГВ займають патологічні зміни, зумовлені ендотоксикозом. Паралельне визначення в динаміці хвороби показників ендотоксемії та ендотоксикозу дозволяє обєктивно оцінити важкість ГВ і прогнозувати подальший його перебіг, зокрема, можливість розвитку гострого гепатонекрозу. Про його загрозу свідчить збільшення концентрації токсинів у міжклітинному середовищі понад 9,5 % (за сперматозоїдним тестом) та зменшення АРЕ нижче 0,5 ум. од. і АРЛ нижче 0,06.
План
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Вывод
У хворих з легким перебігом гострого ГВ синдром ЕІ зумовлений ендотоксемією - збільшенням вмісту токсичних продуктів у кровоносному руслі (підвищуються показники СТ, МСМ254). Ендотоксикоз важливого значення у розвитку патологічного процесу не має.
При середньоважкому перебігу ГВ у патогенезі синдрому ЕІ суттєву роль відіграють як ендотоксемія, так і ендотоксикоз, що підтверджується подальшим зростанням СТ і вмісту обох фракцій МСМ й супроводжується нагромадженням ендотоксинів в інтерстиційному просторі (підвищення СТКІР) та помірним зниженням АРКК.
Провідне місце у розвитку синдрому ЕІ при важкому перебігу ГВ займають патологічні зміни, зумовлені ендотоксикозом. При цьому токсичні продукти переважно концентруються в інтерстиційному просторі організму, де їх рівень значно вищий, ніж у кровоносному руслі.
Паралельне визначення в динаміці хвороби показників ендотоксемії та ендотоксикозу дозволяє обєктивно оцінити важкість ГВ і прогнозувати подальший його перебіг, зокрема, можливість розвитку гострого гепатонекрозу. Про його загрозу свідчить збільшення концентрації токсинів у міжклітинному середовищі понад 9,5 % (за сперматозоїдним тестом) та зменшення АРЕ нижче 0,5 ум. од. і АРЛ нижче 0,06.
Імунна відповідь організму при ГВ значною мірою залежить від рівня ЕІ. При переважній концентрації токсичних продуктів у кровоносному руслі імунна система адекватно реагує на порушення загального гомеостазу. У разі збільшення кількості токсинів також у міжклітинному середовищі суттєво зменшується кількість Т-лімфоцитів і лізоциму, зростає число неповноцінних малодиференційованих клітин, рівень ЦІК.
При важкому перебігу ГВ концентрація токсинів у інтерстиції значно вища, ніж у крові, що супроводжується глибоким вторинним імунодефіцитом з недостатністю усіх ланок імунної відповіді. У прекоматозний період виявлено високу пряму кореляцію (r= 0,74) між вмістом ЦІК у сироватці крові та концентрацією токсинів у інтерстиційному просторі.
Застосування комбінованого ентеросорбенту полі-карайя у комплексному лікуванні хворих на ГВ сприяє клінічному одужанню, нормалізації біохімічних показників функціонального стану печінки, корекції імунного гомеостазу та підвищенню активності антиоксидантного захисту організму.
В експерименті на тваринах доведено опосередкований модулюючий вплив полі-карайя на ферментативну АОС печінки та плазми крові при токсичному тетрахлорметановому гепатиті. Прийом полі-карайя у фазі жирової дистрофії скорочував терміни нормалізації активності каталази, глутатіонпероксидази та глутатіонредуктази у плазмі крові та печінці, сприяв зменшенню вмісту церулоплазміну, що обумовило надійний антиоксидантний захист організму.
РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ДАЛИ ЗМОГУ СФОРМУЛЮВАТИ ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Для уточнення ступеня важкості ГВ і прогнозування подальшого перебігу хвороби доцільно комплексно використовувати показники ендотоксемії та ендотоксикозу організму. Запропоновано наступний діапазон ряду показників, що свідчить про легкий перебіг ГВ: ТК від 0,5 до 2,5 %, вміст МСМ280 від 0,27 до 0,30 ум. од., МСМ254 - від 0,52 до 0,60 ум. од., СТКІР від 1,0 до 4,0 %, АРЕ від 0,80 до 0,70 ум. од., АРЛ від 0,080 до 0,071 (I ступінь ЕІ). Рівень ТК від 2,6 до 5,0 %, МСМ280 від 0,31 до 0,35 ум. од., МСМ254 - від 0,61 до 0,65 ум. од., СТКІР від 4,1 до 7,0 %, АРЕ від 0,69 до 0,60 ум. од., АРЛ від 0,075 до 0,070 вказують на середній ступінь важкості ГВ (II ступінь ЕІ). На важкий перебіг ГВ вказує зростання ТК понад 5,0 %, вмісту МСМ280 вище 0,35 ум. од., МСМ254 - вище 0,65 ум. од., СТКІР - вище 7,0 %, а також зменшення АРЕ від 0,60 ум. од. та АРЛ від 0,07 (III ступінь ЕІ).
Зростання СТКІР більше, ніж 9,5 %, зниження АРЕ нижче 0,5 ум. од. та АРЛ нижче 0,06 у хворих з важким перебігом гепатиту свідчить про розвиток печінкової коми. Оскільки зміни вказаних показників випереджають ряд інших ознак гепатонекрозу, то вони можуть слугувати ранніми обєктивними критеріями цього ускладнення.
При середньоважкому та важкому перебігу ГВ комплекс терапевтичних середників доцільно доповнити ентеросорбентом полі-карайя по 10 г тричі на добу за 2 год до чи після вживання їжі протягом 10 днів.
Список литературы
гепатит імунітет ендотоксикоз
Андрейчин М.А., Ничик Н.А. Вплив ендогенної інтоксикації на імунну систему при гострому вірусному гепатиті В // Інфекційні хвороби. - 1997. - № 1. - С. 43-46.
Ничик Н.А. Використання полі-карайя у комплексній терапії гострого вірусного гепатиту В // Вестник проблем биологии и медицины. - 1997. - № 8. - С. 124-129.
Ничик Н.А. Прогностична важливість показників ендогенної інтоксикації у хворих з важким і злоякісним перебігом гострого гепатиту В // Інфекційні хвороби. - 1998. - № 3. - С. 13-16.
Методи дослідження ендогенної інтоксикації організму: Методичні рекомендації / Андрейчин М.А., Бех М.Д., Демяненко В.В., Ничик А.З., Ничик Н.А. - Київ. - 1998. - 31 с.
Ничик Н.А. Взаємозвязок стану ендогенної інтоксикації та імунної відповіді при гострому вірусному гепатиті В // Актуальні проблеми мікробіології, епідеміології, паразитології та профілактики інфекційних хвороб: Матеріали XII зїзду Українського наукового товариства мікробіологів, епідеміологів, паразитологів ім. Д.К. Заболотного. - Київ-Вінниця, 1996. - С. 164-164.
Ничик Н.А. Синдром ендогенної інтоксикації у хворих на гострий вірусний гепатит В // Актуальні питання морфології: Збірник наукових робіт. - Тернопіль, 1996. - С. 468-469.
Andreychyn M., Ishchuk I., Gospodarsky I., Nychyk N. Immunomodulators in Acute B Hepatitis Treating // 7th International Congress for Infections Disesases/ Hong Kong, June 10-13, 1996. - 110.001.
Андрейчин М.А., Боцюк З.І., Ничик Н.А., Господарський І.Я. Шляхи удосконалення патогенетичного лікування вірусних гепатитів // Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України. - Суми, 1997. - С. 5-6.
Андрейчин М.А., Іщук І.С., Господарський І.Я., Боцюк З.І., Ничик Н.А. Застосування імуномодуляторів у лікуванні хворих на вірусний гепатит В // Матеріали XL підсумкової наукової конференції, присвяченої 40-річному ювілею академії. - Тернопіль, 1997. - С. 23-26.
Ничик Н.А. Лікувальна ефективність ентеросорбенту полі-карайя при вірусному гепатиті В // I Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених. - Тези доповідей. - Тернопіль, 1997. - С. 235-235.
Андрейчин М.А., Господарський І.Я., Іщук І.С., Боцюк З.І., Ничик Н.А. Удосконалення фармакотерапії вірусних гепатитів // Матеріали V зїзду інфекціоністів України. - Тернопіль, 1998. - С. 3-5.
Ничик Н.А. Антитоксична резистентність клітин крові у хворих на гострий гепатит В // Современные аспекты военной медицины: Сборник научных трудов международной научно-практической конференции инфекционистов и эпидемиологов Вооруженных Сил Украины (Актуальные вопросы инфектологии, эпидемиологии и микробилогии). - Київ, 1998 - С. 301-302.
Ничик Н.А., Рудчик А.С. Вплив ентеросорбенту полі-карайя на рівень ендогенної інтоксикації організму хворих на гострий гепатит В // Вікові особливості інфекційних хвороб: Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України. - Мукачево, 1998. - С. 105-106.
Ничик Н., Сніцаренко С. Рівень ендогенної інтоксикації як обєктивний критерій важкості гострого гепатиту В // ІІ Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених. - Тези доповідей. - Тернопіль, 1998. - С. 215-216.
Андрейчин М.А., Іщук І.С., Ничик Н.А., Івахів О.Л., Борак В.П., Господарський І.Я., Копча В.С., Качор В.О., Кійко Л.Г., Пізар Г.В. Ендотоксикоз при гострому гепатиті В //Здобутки клінічної та експериментальної медицини. - Тернопіль, 1999. - С. 9-15.