Вивчення стану системи неспецифічного імунітету у хворих на хронічний пиловий та обструктивний бронхіт. Розробка методики ранньої діагностики і патогенетичної терапії хронічного пилового бронхіту препаратом поліненасичених жирних кислот – "Теком".
Аннотация к работе
Незважаючи на велику кількість робіт, присвячених дослідженню патогенетичних механізмів розвитку хронічного пилового бронхіту, продовжують надходити дані про основні механізми формування і прогресування цієї хвороби. Значна кількість робіт з даної проблеми присвячена вивченню змін клітинного складу і біохімічних показників бронхоальвеолярної лаважної рідини хворих на хронічний пиловий бронхіт (Бейлина В.Б., Шевелев В.И., Андросов В.В., Векшина А.И., 1992; Кужко М.М., Куріло С.М., Ковальченко В.Ф. та співавт., 2000; Макарова О.П., Шишкіна Л.Н., Огиренко А.П. та співавт., 2001). Однак при цьому питання про якість життя хворих на хронічний пиловий бронхіт залишається без уваги. Невирішеними питаннями є характеристика діагностичної значущості визначення концентрації NOX у плазмі крові і конденсаті повітря, що видихається хворими на хронічний пиловий бронхіт, оцінка показників якості життя та доцільність застосування препаратів w-3 ПНЖК у терапії цих хворих. Вивчити стан системи неспецифічного імунітету у хворих на хронічний пиловий бронхіт порівняно з хворими на хронічний обструктивний бронхіт.Тоді, як у хворих другої групи середній вік складав 48,7±14,8 року, а тривалість захворювання становила в середньому 18,7 року. Серед хворих першої групи були виділені дві підгрупи: 1А і 1Б. Відповіді на питання, що містяться у першій частині, дозволяють оцінити ступінь вираження у хворого таких симптомів, як задуха, тип дихання, кашель, частота і тривалість загострень хвороби за останній рік. Отримані результати показали наявність високої концентрації NOX у плазмі крові і конденсаті видихуваного повітря цих хворих, яка становила відповідно 12,4±0,5МКМОЛЬ/л і 5,8±0,2МКМОЛЬ/л, що було у 1,7 та 2,6 раза більшим за значення цих показників у практично здорових осіб. Порівнюючи стан оксидативних і антиоксидантних процесів хворих на ХПБ зі станом їх у хворих на ХОБ показано, що при майже однаковій концентрації NOX у конденсаті видихуваного повітря обох груп хворих, концентрація NOX у плазмі крові хворих на ХОБ суттєво відрізняється від такої хворих на ХПБ.У хворих на хронічний пиловий бронхіт встановлено низьку фагоцитарну активність нейтрофілів і моноцитів, яка становила відповідно 44,8% і 24,8% та була достовірно нижчою порівняно з практично здоровими особами і хворими на хронічний обструктивний бронхіт, поряд з високою фагоцитарною активністю еозинофілів, яка склала 2,5%. Виявлено у хворих на хронічний пиловий бронхіт дисбаланс у кисень-залежній бактерицидності нейтрофілів, який характеризувався високою активністю NADPH-оксидази (1,6 ум.од.) та низьким вмістом мієлопероксидази (1,3 ум.од.); кисень-незалежні бактерицидні механізми у хворих на хронічний пиловий бронхіт характеризувались зниженням вмісту катіонних білків до 1,07ум.од. Показано високу інтенсивність оксидативних процесів з паралельним дефіцитом антиоксидантної активності у плазмі крові хворих на хронічний пиловий бронхіт, при цьому значення перекисіндукованої хемілюмінесценції і антиоксидантної активності сироватки крові становили відповідно 103,3ум.од. і 32,0ум.од. Встановлено, що вміст кінцевих метаболітів оксиду азоту у плазмі крові і конденсаті видихуваного повітря хворих на хронічний пиловий бронхіт становить 12,4 МКМОЛЬ/л і 5,8 МКМОЛЬ/л відповідно та доведено, що показники, які характеризують метаболізм оксиду азоту в конденсаті видихуваного повітря та плазмі крові, можуть застосовуватись для оцінки вираженості місцевого і системного запального процесу при хронічному пиловому бронхіті.
План
Основний зміст роботи
Вывод
Вивчення особливостей клініки, стану імунної системи у хворих на хронічний пиловий бронхіт, активності оксидативних та антиоксидантних процесів, а також шляхів ефективного лікування цих хворих, є актуальною проблемою терапії. В дисертації дана оцінка клінічного перебігу, стану імунної системи, оксидативних процесів і антиоксидантної активності, метаболізму оксиду азоту у хворих на хронічний пиловий бронхіт і визначена ефективність застосування імуномодулюючої терапії препаратом “Теком” у корекції виявлених змін.
У хворих на хронічний пиловий бронхіт встановлено низьку фагоцитарну активність нейтрофілів і моноцитів, яка становила відповідно 44,8% і 24,8% та була достовірно нижчою порівняно з практично здоровими особами і хворими на хронічний обструктивний бронхіт, поряд з високою фагоцитарною активністю еозинофілів, яка склала 2,5%.
Виявлено у хворих на хронічний пиловий бронхіт дисбаланс у кисень-залежній бактерицидності нейтрофілів, який характеризувався високою активністю NADPH-оксидази (1,6 ум.од.) та низьким вмістом мієлопероксидази (1,3 ум.од.); кисень-незалежні бактерицидні механізми у хворих на хронічний пиловий бронхіт характеризувались зниженням вмісту катіонних білків до 1,07ум.од.
Показано високу інтенсивність оксидативних процесів з паралельним дефіцитом антиоксидантної активності у плазмі крові хворих на хронічний пиловий бронхіт, при цьому значення перекисіндукованої хемілюмінесценції і антиоксидантної активності сироватки крові становили відповідно 103,3ум.од. і 32,0ум.од.
Встановлено, що вміст кінцевих метаболітів оксиду азоту у плазмі крові і конденсаті видихуваного повітря хворих на хронічний пиловий бронхіт становить 12,4 МКМОЛЬ/л і 5,8 МКМОЛЬ/л відповідно та доведено, що показники, які характеризують метаболізм оксиду азоту в конденсаті видихуваного повітря та плазмі крові, можуть застосовуватись для оцінки вираженості місцевого і системного запального процесу при хронічному пиловому бронхіті.
При оцінці якості життя у хворих на хронічний пиловий бронхіт виявлено низький рівень показника „сумарної якості життя”, який на 18% був меншим порівняно з хворими на хронічний обструктивний бронхіт та в 12,53 рази був гірше порівняно з практично здоровими особами.
Використання препарату “Теком” у комплексній терапії хворих на хронічний пиловий бронхіт є патогенетично обґрунтованим завдяки його протизапальній дії, що виражається у посиленні показників фагоцитарної активності нейтрофілів і моноцитів та зниженні інтенсивності оксидативних процесів.
Практичні рекомендації
З метою оцінки ступеню напруженості компенсаторних механізмів у хворих на хронічний пиловий бронхіт необхідно визначати рівень перекисіндукованої хемілюмінесценції поряд з антиоксидантною активністю плазми крові.
Для ранньої діагностики запального процесу в респіраторному тракті та оцінці його інтенсивності у хворих на хронічний пиловий бронхіт необхідно проводити визначення концентрації кінцевих метаболітів оксиду азоту у конденсаті видихуваного повітря.
Хворим на хронічний пиловий бронхіт доцільно в комплексній терапії застосовувати препарат “Теком” у дозі 2 капсули 4 рази на день впродовж трьох тижнів з метою зменшення інтенсивності запальних процесів.
Список литературы
1. Тяглая В.Н. Особенности функционального состояния системы неспецифического иммунитета у больных хроническим пылевым бронхитом // Український медичний альманах.-2002.-№4.-Том 5.-С.139-140.
2. Тяглая В.Н. Применение препарата “Теком” для коррекции оксидативных процессов у больных хроническим пылевым бронхитом // Збірник наукових статей “Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики”, випуск Х.-Запоріжжя. 2003.-С.286-289.
3. Тяглая В.Н. Эффективность препарата “Теком” в сочетании с базисной терапией при лечении больных хроническим пылевым бронхитом // Проблеми медичної науки та освіти.-2003.-№1.-С.92-95.
4. Патент 53534 А Україна МПК 7 А61 К35/00. Спосіб зниження інтенсивності запального процесу при бронхолегеневих захворюваннях / В.М.Тягла, О.В.Войтович, О.О.Черепок, С.М.Поливода (Україна).- № 2002075776; Заявл. 12.07.02; Опубл. 15.01.03; Промислова власність.-2003.-№1.-С.4.51.