Особливості гістологічнного та ультразвукового обстеження пацієнток з ендометріозом матки. Морфологічні форми внутрішнього протікання захворювання. Застосування гістероскопічної голкової пункційної біопсії для трансвагінального медичного обстеження.
Аннотация к работе
Більшість хворих (88,6%) потрапляє в стаціонар без діагнозу "ендометріоз" з вказівкою на іншу супутню йому патологію, і ВЕМ діагностується тільки після гістологічного дослідження операційних матеріалів у 93,2% випадків (І.І. Підвищити ефективність діагностики внутрішнього ендометріозу матки шляхом виявлення його вірогідних діагностичних критеріїв на основі вивчення та зіставлення клінічних‚ інструментальних даних обстеження хворих та результатів гістологічного дослідження відповідних операційних матеріалів, а також розробки і впровадження нового способу діагностики захворювання. Вивчити можливості гістеросальпінгографії, ультразвукового дослідження‚ гістероскопії в діагностиці внутрішнього ендометріозу матки і встановити вірогідні діагностичні критерії захворювання на основі зіставлення інструментальних даних доопераційного обстеження хворих та результатів гістологічного дослідження відповідних операційних матеріалів; Вивчити морфо-функціональні особливості еутопічного ендометрія, ендометріоїдних гетеротопій і яєчників при внутрішнього ендометріозу матки в залежності від клініко-морфологічної форми захворювання та періоду життя жінки; Для діагностики ВЕМ розроблено пристрій для голкової пункційної біопсії міометрія;розроблено та впроваджено спосіб діагностики ВЕМ шляхом комплексного використання гістероскопії‚ трансвагінального та трансабдомінального ультразвукового дослідження‚ гістероскопічної голкової пункційної біопсії міометрія і гістологічного дослідження біоптатів‚ що підвищило інформативність ГС з 11,1% та УЗД з 19,6% до 50,0%.Проведено обстеження 195 жінок у віці від 29 до 75 років, з яких основну групу склали 107 прооперованих в обсязі гістеректомії хворих на ВЕМ‚ І контрольну групу - 63 гінекологічно здорові жінки‚ ІІ контрольну групу - 25 прооперованих при гістеректомії хворих на “чисту” міому матки. Для вивчення морфо-функціональних і клінічних особливостей ВЕМ у залежності від клініко-морфологічної форми ВЕМ всіх хворих основної групи ми розділили на 4 підгрупи: підгрупа А - 69 (64,5%) спостережень дифузної форми, при якій ріст ЕГ у товщу міометрія від базального шару ЕЕ відмічався практично на всьому протязі слизової оболонки матки;підгрупа В - 37 (34,6%) спостережень вогнищевої форми, при якій ріст ЕГ у товщу міометрія від базального шару ЕЕ спостерігався в окремих ділянках слизової оболонки матки, підгрупа С - 14 (13,1%) спостережень вузлової форми, при якій ЕГ формували вузол у товщі біометрія, підгрупа Д - 21 (19,6%) спостереження кістозної форми, при якій розміри просвітів кістозно-розширених залоз ЕГ перевищували 1 поле зору мікроскопа при малому збільшенні та могли бути візуалізовані при УЗД пацієнтки. З метою підвищення ефективності діагностики ВЕМ нами було розроблено пристрій для гістероскопічної пункційної голкової біопсії міометрія‚ в основу якого була поставлена задача отримання біоптату міометрія шляхом його цілеспрямованого забору за рахунок змоги візуалізувати стінки порожнини матки. Хворій проводять попереднє трансвагінальне УЗД, потім - ГС з одночасним трансабдомінальним УЗД для вибору оптимального місця біопсії, здійснюють забір тканини міометрія пристроєм для гістероскопічної пункційної голкової біопсії міометрія під контролем глибини занурення пункційної голки в міометрій за допомогою УЗД, гістологічно досліджують біоптат, виставляють діагноз ВЕМ при наявності ендометріоїдних вогнищ у біоптаті. Аналіз сімейного анамнезу у обстежених нами жінок вказує на роль спадковості в розвитку ВЕМ, який частіше розвивається у жінок, матері яких мали порушення менструального циклу за типом болісних, рясних менструацій (37,4%), а також міому матки (44,9%), кісти яєчників.(32,7%).При вивченні звязку між групою крові та схильністю до ВЕМ було виявлено, що частота зустрічаємості групи крові А (ІІ) серед хворих на ВЕМ складає 58,9%, серед хворих на "чистий" ВЕМ - 61,7% та серед хворих на ВЕМ у поєднанні з міомою матки - 56,7%, а серед здорових жінок - 38,1% (р<0,05).ВЕМ - пухлиноподібне захворювання, різновидність поєднаної доброякісної патології матки‚ яка виявляється серед пацієнток з гістеректоміями в "чистій" формі - лише в 15,9% випадків, у поєднанні з гіперпластичними процесами ендометрія - у 65,4%, з міомою матки - у 56,1%, з гіперплазією ендометрія і міомою - у 41,1%. Виявлені: порушення розподілу еутопічного ендометрія на базальний і функціональний шари, гістофізіологічна невідповідність клінічним фазам менструального циклу, гетерогенність, поліморфізм, мозаїчність будови і патологічних змін еу-та ектопічного ендометрія впритул до наявності зональності (9,3%) великих вогнищ ендометріозу свідчать за порушену та різну гормональну чутливість їх структурних компонентів і пояснюють часту неефективність гормональних засобів при лікуванні ВЕМ. Низька інформативність гістеросальпінгографії (5,6%), ультразвукового дослідження (19,6%), гістероскопії (11,1%) в діагностиці ВЕМ повязана з його гістоструктурними особливостями: - переважанням ендометріоїдних вогни