Оптимізація виходжування передчасно народжених дітей з респіраторним дистрес-синдромом шляхом дослідження ембріогенезу легень. Аналіз факторів перинатального онтогенезу та клінічного перебігу РДС, які найістотніше впливають на тяжкість патології.
Аннотация к работе
Проте рівень захворюваності та смертності серед передчасно народжених дітей залишається досить високим і у декілька разів перевищує ці показники у доношених новонароджених (О.Г.Суліма, 1995; В.І.Грищенко та співав., 2001; J.D.Horbar et al., 2002; Р.О.Моїсеєнко, 2004; Є.Є.Шунько, 2004). Найпоширенішою патологією серед даного контингенту дітей є синдром дихальних розладів, який у структурі захворюваності передчасно народжених дітей займає ІІ місце (Д.Р.Шадлун, 2000; Д.О.Добрянський, 2001; Р.О.Моїсеєнко, 2004; Є.Є.Шунько, 2004). Незважаючи на антенатальне введення гормонів та широке застосовування препаратів екзогенного сурфактанту для профілактики та лікування РДС, дана патологія в структурі смертності передчасно народжених дітей займає І місце (Д.О.Добрянський, 2001; О.В.Лебедева, 2001; Є.Є.Шунько, 2004; Р.О.Моїсеєнко, 2004). Крім цього, як показують дані літератури, недостатньо комплексних досліджень, які б доводили звязок між патоморфологічними змінами в легенях немовлят різного гестаційного віку і клінікою дихальних розладів та б узагальнювали причини смертності передчасно народжених дітей при РДС. Мета роботи - оптимізація виходжування передчасно народжених дітей з респіраторним дистрес-синдромом шляхом дослідження ембріогенезу легень, особливостей патоморфогенезу хвороби гіалінових мембран та аналізу факторів перинатального ризику, які впливають на тяжкість перебігу даної патології.У всіх немовлят оцінювали результати стандартних і додаткових методів обстеження, що включали лабораторні (загальні аналізи крові і сечі, біохімічний аналіз крові), стандартні бактеріологічні дослідження, а також дані рентгенографії органів грудної клітини, нейросонографії, ехокардіографії. Для вивчення паренхіматозно-судинних взаємовідносин в ході ембріогістогенезу легень матеріалом послужила легенева тканина, взята у плодів, термін внутрішньоутробного розвитку яких визначався шляхом стандартних методів вимірювань. Третій напрямок полягав у вивченні препаратів легеневої тканини, за допомогою різних гістохімічних методів забарвлення: методики імпрегнації мікросудин сріблом за способом Купріянова, забарвлення фуксиліном за способом Вейгерта, в деяких випадках із попередньою обробкою зрізів надоцтовою кислотою, забарвлення на фібрин за Маллорі, а також комбінованого забарвлення ШИК альціановим синім з дозабарвленням за способом Бергмана. В епідеміологічних дослідженнях використовувались дані офіційної статистичної звітності щодо захворюваності та смертності новонароджених при народженні в пологових будинках області. Отримані дані узгоджуються з результатами ряду досліджень, стосовно факторів ризику розвитку РДС, які також свідчать про вірогідний звязок між малим гестаційним віком дитини, фактом ведення пологів за допомогою кесарського розтину та розвитком РДС (F.F.Rubaltelli et al., 1998; D.A.Fitzgerald et al., 2000; Д.О.Добрянський, 2002).У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення актуальної задачі сучасної неонатології - оптимізації виходжування передчасно народжених дітей з респіраторним дистрес-синдромом шляхом дослідження ембріогенезу легень, особливостей патоморфогенезу хвороби гіалінових мембран та аналізу факторів перинатального ризику, які впливають на тяжкість перебігу даної патології. Популяційна частота респіраторних розладів передчасно народжених дітей в Полтавській області за останні роки характеризується стабільністю, займаючи ІІ місце в структурі захворюваності, що складає від 175,6‰ до 269,1‰, та І місце в структурі смертності, що складає від 10,46‰ до 12,32‰, має тенденцію до збільшення і переважає загальноукраїнські показники. На тяжкість перебігу РДС у передчасно народжених дітей вірогідно впливають: комбінація патології соматичного, репродуктивного та акушерського анамнезу матері, а також малий гестаційний вік, внутрішньоутробна гіпоксія, тяжка асфіксія при народжені та внутрішньоутробне інфікування дитини. При різних патоморфологічних формах ХГМ легенева тканина нагадує ту, чи іншу стадію ембріогенезу легень: при ХГМ з набряково-геморагічним синдромом - залозисту, при переважанні гіалінових мембран - каналікулярну, при ателектазах - альвеолярну, що свідчить про різну ступінь її зрілості при даній патології.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення актуальної задачі сучасної неонатології - оптимізації виходжування передчасно народжених дітей з респіраторним дистрес-синдромом шляхом дослідження ембріогенезу легень, особливостей патоморфогенезу хвороби гіалінових мембран та аналізу факторів перинатального ризику, які впливають на тяжкість перебігу даної патології.
Популяційна частота респіраторних розладів передчасно народжених дітей в Полтавській області за останні роки характеризується стабільністю, займаючи ІІ місце в структурі захворюваності, що складає від 175,6‰ до 269,1‰, та І місце в структурі смертності, що складає від 10,46‰ до 12,32‰, має тенденцію до збільшення і переважає загальноукраїнські показники.
На тяжкість перебігу РДС у передчасно народжених дітей вірогідно впливають: комбінація патології соматичного, репродуктивного та акушерського анамнезу матері, а також малий гестаційний вік, внутрішньоутробна гіпоксія, тяжка асфіксія при народжені та внутрішньоутробне інфікування дитини.
При різних патоморфологічних формах ХГМ легенева тканина нагадує ту, чи іншу стадію ембріогенезу легень: при ХГМ з набряково-геморагічним синдромом - залозисту, при переважанні гіалінових мембран - каналікулярну, при ателектазах - альвеолярну, що свідчить про різну ступінь її зрілості при даній патології.
Поряд із дефіцитом синтезу сурфактанту, показана значна роль судинно-стромального компоненту легень, а саме незрілості еластики, клітин APUD-системи, незрілості системи кровоплину та лімфовідтоку в патогенезі ХГМ.
Встановлено, що синдром аспірації навколоплідними водами та меконієм у передчасно народжених немовлят з ХГМ, викликає масивний геморагічний синдром, що в значній мірі впливає на перебіг даного захворювання.
ХГМ з набряково-геморагічним синдромом достовірно частіше зустрічається при наявності соматичних захворювань у матері, багатоводдя, кровотечі при пологах та кесарського розтину, превалювання гіалінових мембран - при урогенітальних інфекціях матері, хронічній фетоплацентарній недостатності та гестозі, а ателектази - при низькій оцінці стану новонародженого на 1 хвилині життя за шкалою Апгар та високій за шкалою Downes.
Ризик смерті новонароджених з первинними ураженнями легень вірогідно і незалежно підвищували: соматичні захворювання матері (КСШ-3,22), гестоз (КСШ-2,4), фетоплацентарна недостатність (КСШ-2,86), багатоводдя (КСШ-6,9), внутрішньоутробна гіпоксія (КСШ-7,18), кровотеча (КСШ-10,8), оцінка за шкалою Апгар на 1 хв. життя <4 балів (КСШ-3,64), оцінка за шкалою Апгар на 5 хв. життя <5 балів (КСШ-4,46), наявність тяжкої асфіксії (КСШ-4,76).
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
З метою попередження виникнення у передчасно народжених дітей первинних уражень легень з тяжким перебігом, доцільно визначати фактори ризику зі сторони матері (соматичний, репродуктивний та акушерський анамнези), та проводити своєчасну корекцію станів, які достовірно мають вплив на тяжкість даної патології.
Для більш раціонального та адекватного підходу до лікування та виходжування новонароджених з РДС, необхідно враховувати гестаційний вік немовлят та передбачати особливості клінічного перебігу в залежності від переважання тієї, чи іншої патоморфологічної форми ХГМ (ХГМ з набряково-геморагічним синдромом, превалюванням ГМ чи ателектазів).
Необхідно передбачати можливість виникнення синдрому аспірації навколоплідними водами та меконієм у передчасно народжених немовлят, а також його вплив на перебіг РДС.
Враховувати перинатальні фактори та встановлені їх коефіцієнти співвідношення шансів при прогнозуванні тяжкості перебігу даної патології та можливості летального наслідку.
Список литературы
1. Гасюк Н.І. Морфологічні особливості різних форм пневмопатій у недоношених дітей // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2003. - Т.3, випуск 2 (6). - С. 72-74.
2. Ройко Н.В., Гасюк Н.І. Патогістологічна характеристика окремих форм пневмопатій // Буковинський медичний вісник. - 2004. - Т.8, № 3-4. - С. 210-212. (Автор проводила збір матеріалу, приймала участь у проведенні морфологічних досліджень, аналізі й узагальненні отриманих даних, підготовці статті до друку).
3. Гасюк Н.И. Особенности васкуляризации легких в ходе эмбриогенеза // Вісник проблем біології і медицини. - 2005. - № 1. - С. 68-71.
4. Траверсе Г.М., Ковальова О.М., Гасюк Н.І. Прогнозування перебігу та наслідків респіраторного дистрес-синдрому у передчасно народжених дітей // Вісник проблем біології і медицини. - 2005. - № 4. - С. 113-117. (Автор провела клінічні спостереження, статистичну обробку результатів, аналіз і узагальнення отриманих даних, підготувала статтю до друку).
5. Гасюк Н.І. Морфологічні особливості пневмопатій у недоношених дітей // “Актуальні проблеми сучасної медицини”: Матеріали 58 науково-практичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з міжнародною участю. - Київ, 2003. - С. 104-105.
6. Гасюк Н.І. Перинатальні фактори ризику синдрому дихальних розладів у новонароджених // Матеріали ІХ міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. - Тернопіль, 2005. - С. 86.