Причини та клінічні симптоми гнійних менінгітів у дітей, морфологічні особливості запального процесу і нейронального пошкодження. Визначення маркера нейродеструкції та проведення медикаментозної терапії, ефективність дії цитиколіну та ібупрофену.
Аннотация к работе
У 60-70 % дітей формуються стійкі наслідки перенесеної нейроінфекції у вигляді різноманітних синдромів (затримки розумового розвитку, гідроцефального, судомного та ін.), більшість з яких призводить до стійкої інвалідизації хворих, що має важливе соціальне значення [Скрипченко Н.В. и др., 2007]. (2007), у 23 % дітей з менінгітами виникають гострі порушення мозкового кровообігу, а за останніми даними Європейської федерації неврологічних товариств в Європейській популяції у 15-20 % хворих на менінгіт виникає артеріальний і у 5-10 % венозний інсульт, у 25-30 % хворих спостерігаються нейропсихічні ускладнення [Chaudhuri Дослідження НСЕ при менінгітах у дітей не проводились. Крім того обмежене в часі призначення ГКС до 2 діб при ГМ у дітей, згідно «Протоколу діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей» наказ № 354 від 9.07.2004 року, і в подальшому відсутність контролю над запальним процесом в оболонках мозку може призводити до більш тривалішого перебігу захворювання і збільшувати вірогідність формування ускладнень з боку ЦНС. Виявлено патоморфологічні особливості ГМ у дітей в залежності від приналежності етіологічного чинника до Г( ) або Г(-) флори: при морфологічному дослідженні у дітей з гнійними менінгітами, викликаними Г( ) флорою, має місце помірний набряк речовини головного мозку з помірним ураженням підкіркових структур, а також схильність до формування абсцесів; при гострих менінгітах, викликаних Г(-) флорою, характерним є значний розвиток набряку мозку з ураженням підкіркових структур, ураження судин головного мозку, розвиток діапедезних та крупно вогнищевих крововиливів в оболонки і в речовину мозку, розвиток вентрикуліту.Клінічні особливості розвитку симптомів хвороби були досліджені у 146 дітей з бактеріальними (гнійними) ГМ, з них у 49 дітей досліджували особливості перебігу ГМ в залежності від етіологічного чинника. Діти групи порівняння отримували традиційну терапію, згідно «Протоколу діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей» наказ МОЗ України № 354 від 9.07.2004 року. Ібупрофен («Нурофен для дітей» фірми Reckitt Benckiser Healthcare International - № UA/7914/01/01 від 13.03.2008 до 11.07.2012 року) призначали у вигляді суспензії для перорального застосування 20 дітям з ГМ з розрахунку 5-10 мг/кг протягом 3-5 днів після відміни ГКС. Для вивчення ефективності і безпеки ібупрофену ми порівнювали його зі стандартною схемою лікування згідно «Протоколу діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей» наказ МОЗ України № 354 від 9.07.2004 року, яка не включала препаратів із групи НПЗЗ (група порівняння). Починаючи з 2007 року, у звязку з Наказом МОЗ України від 02.04.2007 року № 159 «Про порядок організації дозорного епідеміологічного нагляду за бактеріальними менінгітами та рентгенологічно підтвердженими пневмоніями в період впровадження імунізації проти Hib-інфекції», Хмельницька область увійшла в програму досліджень ліквору у дітей віком від 0 до 5 років хворих на бактеріальний менінгіт, які проводили в 6 областях України.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі, що полягає у вивченні особливостей перебігу гострих менінгітів у дітей, морфологічних порушень в залежності від етіологічного чинника, характеру змін біохімічних показників запального процесу та оксидантного стресу. Виявлено клінічні відмінності перебігу гнійних менінгітів у дітей в залежності від приналежності етіологічного чинника до Г( ) чи Г(-) флори: - при менінгітах, викликаних Г( ) флорою, лихоманка тривала в 1,7 рази довше, ніж при менінгітах, викликаних Г(-) флорою, в 2,2 рази частіше мала місце вогнищева неврологічна симптоматика, достовірно довшою була тривалість порушення свідомості (в 2,4 рази), тривалість вогнищевої неврологічної симптоматики (в 2,1 рази) та в 1,8 рази довше не наступала санація ліквору; при менінгітах, викликаних Г(-) флорою регрес вогнищевої неврологічної симптоматика був достовірно швидшим (в 2,1 рази), в загальному аналізі крові з великою достовірністю більш вираженим був зсув лейкоцитарної формули крові вліво, в 1,7 рази був більшим цитоз ліквору з достовірним переважанням нейтрофілів. У дітей з гнійними менінгітами, викликаними Г(-) флорою, у переважній більшості спостережень (72,7%) виявлено значний розвиток набряку мозку з ураженням підкіркових структур, розвиток різноманітних по розміру крововиливів, як в оболонки так і в речовину головного мозку, ураження епендими шлуночків з розвитком вентрикуліту та гідроцефального синдрому, значні зміни з боку нейроцитів у вигляді некрозу, набухання та дистрофії. Дослідження ефективності комбінованої фармакотерапії гострих менінгітів у дітей показало значну перевагу лікування із застосуванням з перших днів хвороби нейропротектора - цитоколіну та НПЗЗ - ібупрофену, що призвело до достовірного регресу клінічних проявів хвороби, санації ліквору, зниження показників запалення, оксидативного стресу та нейродеструкції: рівень TNF-? в сироватці крові у дітей основної групи знижувався на 7-8