Патології зубо-щелепної системи: однобічні, дистально необмежені та інші. Підвищення якості зубного протезування шляхом використання удосконаленої методики імплантації. Анатомо-топографічні особливості стану альвеолярних відростків щелеп до пересадки.
Аннотация к работе
A.R., 1993; Benjamin L.C., 1994], основними причинами недостатнього застосування субперіостальних імплантатів у клінічній практиці варто вважати: відсутність детальних даних про анатомо-топографічні особливості будівлі щелеп і навколишніх їхніх мяких тканин при різних видах дефектів зубних рядів зумовлюючих застосування субперіостальних імплантатів, результатів порівняльної оцінки обґрунтованості вибору конструкцій імплантатів у залежності від різних клінічних умов сприятливих стабілізації субперіостальних імплантатів. Удосконалити методику субперіостальної імплантації в залежності від типу дефекту зубного ряду і топографії сприймаючого кісткового ложа. На більш високому методичному рівні знайшло подальший розвиток: - проведення субперіостальної імплантації при часткових дефектах зубних рядів, дефектах зубних рядів значної довжини, повній відсутності зубів у сукупності з клініко-математичними даними; Дані про особливості анатомо-топографічної будівлі альвеолярних відростків можуть бути основою для планування і проведення комплексної програми імплантації. Обґрунтована математично і клінічно випробувана комплексна програма субперіостальної імплантації, дозволяє її проводити при різних видах дефектів зубних рядів і ступеня атрофії альвеолярних відростків щелеп.1.Результати вивчення анатомо-топографічної будівлі альвеолярних відростків, в області дефектів зубних рядів, вказують на повну їх невідповідність зоні імплантаційного кісткового ложа. Складена автоматизована програма з алгоритмічною мовою Visual Digital Fortran під операційну систему Windows 96, 98, 2000, дозволяє визначати з високою точністю показники напруги і деформації використовуваного нами робочого матеріалу - сплав КХС МРТУ - 42-5025-62, що придатний і для інших матеріалів, застосовуваних у імплантології. Отримані епюри розподілу згинальних моментів і деформацій кісткової тканини дозволили установити, що основним елементом передачі жувального навантаження по усіх векторах є перекидна стрічка імплантату з несущою опорною голівкою, а інші елементи конструкції субперіостального імплантату перешкоджають несприятливим бічним навантаженням граничної величини. Аналіз даних електроміографічних досліджень після проведення 60 операцій субперіостальної імплантації і безпосереднього протезування 43 пацієнтів дозволяє позначити, що адаптація жувального апарата настає до 3 місяцю після проведеного втручання. При проектуванні конструкції СІ рекомендуємо проведення паралелометрії з метою виявлення екваторной лінії в зоні сприймаючого кісткового ложа, що дозволяє розподілити необхідну кількість опорних голівок у залежності від раціональних геометричних параметрів опорних перекидних стрічок імплантатів, поліпшити фіксацію і визначити найбільш простий шлях введення імплантуючих конструкцій.
Вывод
За рахунок удосконалення методики імплантації субперіостальних конструкцій вирішена актуальна стоматологічна задача по підвищенню якості зубного протезування.
1.Результати вивчення анатомо-топографічної будівлі альвеолярних відростків, в області дефектів зубних рядів, вказують на повну їх невідповідність зоні імплантаційного кісткового ложа.
2. Обґрунтовано і розроблена математична модель навантаження і деформування субперіостального імплантату у виді прямолінійної балки на суцільній пружній основі з одним коефіцієнтом відсічі підлягаючої кісткової тканини, рівним 200 ? 106 КН/м3.
3. Складена автоматизована програма з алгоритмічною мовою Visual Digital Fortran під операційну систему Windows 96, 98, 2000, дозволяє визначати з високою точністю показники напруги і деформації використовуваного нами робочого матеріалу - сплав КХС МРТУ - 42-5025-62, що придатний і для інших матеріалів, застосовуваних у імплантології.
4. Отримані епюри розподілу згинальних моментів і деформацій кісткової тканини дозволили установити, що основним елементом передачі жувального навантаження по усіх векторах є перекидна стрічка імплантату з несущою опорною голівкою, а інші елементи конструкції субперіостального імплантату перешкоджають несприятливим бічним навантаженням граничної величини. Граничним розміром довжини і ширини перекидної стрічки варто вважати 15мм і 1,5мм, відповідно.
5. Розроблена нами методика субперіостальної імплантації являє собою комплексну програму, що поєднує деякі відомі, удосконалені і розроблені нами нові (Патенти України 226 13А (А61 С8/00), 226 14А (А61 С8/00), 227 34А (А61 С8/00), 227 35А (А61 С8/00), 227 36А (А61 С8/00), 227 37А (А61 С8/00)) ортопедичні і хірургічні її етапи, що дозволяє скоротити терміни протезування до 21 дня. При цьому, рекомендовані нами маркерні протези доцільно використовувати на всіх етапах імплантації як сполучна ланка.
6. Аналіз даних електроміографічних досліджень після проведення 60 операцій субперіостальної імплантації і безпосереднього протезування 43 пацієнтів дозволяє позначити, що адаптація жувального апарата настає до 3 місяцю після проведеного втручання. До 6 місяця змінюються лише на незначні показники і закінчується незалежно від величини дефекту зубного ряду.
Практичні рекомендації
1. При проектуванні конструкції СІ рекомендуємо проведення паралелометрії з метою виявлення екваторной лінії в зоні сприймаючого кісткового ложа, що дозволяє розподілити необхідну кількість опорних голівок у залежності від раціональних геометричних параметрів опорних перекидних стрічок імплантатів, поліпшити фіксацію і визначити найбільш простий шлях введення імплантуючих конструкцій.
2. Розпіркові опорні плечі СІ необхідно розташовувати на природних контрфорсах щелеп, конструюючи їх як мінімум рівновеликими стосовно висоти протезної конструкції фіксованої на опорну голівку.
3. Для оптимізації геометричних параметрів імплантатів у конкретних клінічних ситуаціях, рекомендуємо застосовувати розроблені нами методики фізико-математичного розрахунку їхніх параметрів, що дозволяють ефективно і з високою точністю визначати максимальні напруги в матеріалі імплантату і підлягаючої кісткової тканини.
4. При проектуванні конструкцій СІ доцільно застосовувати проміжні опори, що знижують несприятливі напруги і деформації на 75% при довжині дефекту зубного ряду більш 3-х см.
5. У конструкцію імплантатів при повних дефектах зубного ряду необхідно вводити 4-6 опор.
6. Для досягнення найбільш точного прилягання СІ до тканин кісткового ложа, рекомендуємо використовувати розроблену нами методику безпосереднього зняття відбитка і виготовлення робочої гіпсової моделі, що дозволяють відобразити, як кісткові структури, так і товщину слизнево-окістного лиску.
Список литературы
1. Сєнніков О.М. «Досвід застосування субперіостальних імплантатів для заміщення повних та часткових дефектів зубних рядів» // VI Конгрес Світової Федерації Українських лікарських товариств. Тезиси доповіді. - Одеса, 1996 - С.199.
2.Сєнніков О.М. «Динаміка електроміографічних показників функціонального стану жувальних мязів у процесі протезування хворих з односторонніми кінцевими дефектами зубних рядів на субперіостальних імплантатах» // Вісник стоматології. - 1997 - № 1 - С. 108-111.
3.Семенченко Г.И., Сенников О.Н. «Методика субпериостальной имплантации при субтотальных дефектах зубных рядов» // Вісник стоматології. - 1997 - № 3 - С.391-393. Здобувачу належить розробка методикі та проведення клінічного її впровадження.
4.Сєнніков О.М. «Безпосереднє протезування тотальних дефектів зубних рядів незнімнеми мостоподібними протезами, фіксованими на субперіостальних імплантатах» // Питання ортопедичної стоматології: Збірник наукових праць. - Полтава, 1997. - С.105.
5.Крыкляс Г.Г., Лабунец В.А., Сенников О.Н. «Анатомо-топографическое состояние костной ткани альвеолярных отросков челюстей до проведения на них субпериостальной имплантации» // Сборник тезісів I Республіканська конференція. - К., 1998 - С.159-161.
6.Лабунец В.А., Сенников О.Н., Семенов Е.И., Диева Т.В. “Структура дефектов зубных рядов у взрослого городского населения Украины по данным стоматологических осмотров” // Перспективы, - 1998. - №2 додаток №3. - С. 23-26.
7.Лабунец В.А., Оробей В.Ф., Сенников О.Н. “Изучение биомеханического взаимодействия субпериостальных имплантатов и кости методом математического моделирования.” // Перспективы - 1998.- №2, додаток №3 - С.30-34.
8.Патент на винахід 22612 А А 61 С 8/00. Спосіб визначення ефективності субперіостальної імплантації / Курако Ю.Л., Крикляс Г.Г., Коваленко А.Ф., Ганчо В.П., Сєнніков О.М., Семенов Є.І., Запорожець Є.О. - 1998. Авторові належать клініко-лабораторні дослідження та проведення хірургічних та ортопедичних втручань при імплантації.
9.Патент на винахід 22613 А А 61 С 8/00. Спосіб виготування моделі щелепи з відсутністю зубів / Крикляс Г.Г., Коваленко А.Ф., Сєнніков О.М. - 1998. Авторові належать ідея та впровадження способу в клінічну практику.
10.Патент на винахід 22614 А А 61 С 8/00. Спосіб субперіостальної імплантації на беззубих щелепах / Крикляс Г.Г., Коваленко А.Ф., Сєнніков О.М. - 1998. Авторові належать ідея та впровадження способу в клінічну практику.
11.Патент на винахід 22734 А А 61 С 8/00. Спосіб моделювання індивідуальної відтискної ложки для проведення субперіостальної імплантації / Крикляс Г.Г., Коваленко А.Ф., Сєнніков О.М. - 1998. Авторові належать ідея та впровадження способу в клінічну практику.
12.Патент на винахід 22735 А А 61 С 8/00. Спосіб субперіостальної імплантації при субтотальних дефектах зубних рядів / Крикляс Г.Г.. Коваленко А.Ф., Сєнніков О.М. - 1998. Авторові належать ідея та впровадження способу в клінічну практику.
13.Патент на винахід 22736 А А 61 С 8/00. Спосіб субперіостальної імплантації при дістально необмежених дефектах зубного ряду / Крикляс Г.Г., Коваленко А.Ф., Сєнніков О.М. - 1998. Авторові належать ідея та впровадження способу в клінічну практику.
14.Патент на винахід 22737 А А 61 С 8/00. Спосіб визначення центральнооклюзіонних взаємовідношень моделей щелепів при проведенні дентальної імплантації / Крикляс Г.Г., Коваленко А.Ф., Сєнніков О.М. - 1998. Авторові належать ідея та впровадження способу в клінічну практику.
15.Лабунець В.А., Сєнніков О.М. “Електроміографічні показники функціонального стану жувальних мязів у процесі протезування хворих з однобічними кінцевими діфектами зубних рядів на субперіостальних імплантатах.” // Матеріали I (VIII) зїзду Асоціації стоматологів України - К.: 1999. - С.405-406.
16.Лабунець В.А., Сєнніков О.М. “Клиничне обгрунтування щодо використання імплантатів за данними стоматологічних оглядів.” // Матеріали I (VIII) зїзду Асоціації стоматологів України - К.: 1999. - С.469-471.
17.Лабунец В.А., Сенников О.Н. “К вопросу о субпериостальной имплантации.” // Вісник Асоціації стоматологів України - 1999. - № 2-4 (7-9) - С.12.
19.Лабунец В.А., Сенников О.Н. “Способ изготовления индивидуальной ложки для субпериостальной имплантации.” // Вісник стоматології - 1999. - № 1 - С.52-53. Автору належать клініко-лабораторні дослідження.
20.Хамула В.В., Зейдан Х.Ю., Притула О.М., Параскєва В.С., Сєнніков О.М., Мохамед А.А., Лабунець В.А. “Імплантаційна технологія - проект “СПАЛАХ” ЕМ-99. Версія - “дентальна імплантація”. Окремі клінічні та техніко-конструктивні аспекти втілення in vivo.” // Практична медицина. - 1999. - №7-8 (19-20). - С. 51-55. Авторові належать окремі дослідження в межах клінічної та технико-конструктивної роботи.
21.Лабунець В.А., Сєнніков О.М. “Клініко-лабораторні аспекти субперіостальної імплантації.” // Матеріали II міжнародної науково-практичної конференції - Львів, 1999. - С.23-25.
22.Сєнніков О.М., Лабунець В.А., Оробей В.Ф.“Клініко-математичні аспекти субперіостальної імплантації.” // Матеріали III міжнародної науково-практичної конференції - Львів, 2000. - С.30-31.