Аналіз впливу мікробіоценозу піхви на репродуктивну функцію хворих на запальні захворювання органів малого тазу. Особливості стану імунної системи та цитокінового профілю хворих. Ефективність комбінованої терапії хворих на хронічний сальпінгоофорит.
Аннотация к работе
Згідно з сучасними уявленнями про запальні процеси в органах малого тазу, частою причиною неефективності лікування ЗЗОМТ є захисна судинна реакція, що направлена на запобігання розповсюдження інфекції та утворення масивного мікротромбозу в судинах та капілярах навколо вогнища запалення, у результаті чого відбувається зниження проникнення лікарських препаратів до вогнища запалення. Проблема порушення мікробіоценозу при запаленні полягає в тому, що значна кількість мікроорганізмів у природних і штучно створених середовищах існує у вигляді структурованих, прикріплених до поверхні угруповань - біоплівок [226, 246]. Біоплівки - рухливі, безперервно мінливі гетерогенні угруповання [254], що можуть складатися з одного виду бактерій чи грибів або, частіше, можуть бути полімікробними (наприклад, містити численні різноманітні види мікроорганізмів). Потенціал зростання будь-якої бактеріальної біоплівки обмежений кількістю живильних речовин у навколишньому середовищі, їх доступністю для клітин, що містяться всередині біоплівки, і можливістю видалення продуктів метаболізму. Блокування - простий шлях, у результаті якого позаклітинний полісахаридний матрикс захищає мікроби від глибокого проникнення до матриксу біоплівки великих молекул (наприклад, антитіл) і клітин, що викликають запалення.Відповідно до Резолюції Всесвітньої Асамблеї ООН з охорони здоровя 1995 року ВООЗУ 1994 році визначила поняття репродуктивне здоровя, що це стан повного фізичного, розумового і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб у всіх сферах, що стосуються репродуктивної системи, її функції і процесів у ній [144, 146]. ЗЗОМТ у підлітковому віці може призвести до порушення функції яєчників та маткових труб, а поєднання в патологічний процес органів, які знаходяться в процесі органогенезу, фізіологічного та функціонального розвитку, може затримати чи порушити їх зовсім. Актуальність збереження та відновлення репродуктивного здоровя жінок останнім часом набуває особливої ??значущості у звязку з ростом числа хронічних запальних захворювань органів малого таза у жінок, з недостатністю знань патогенетичних механізмів запальних реакцій при наявності або відсутності мікробного фактора, з особливостями клінічного перебігу ХСО, що створює значні труднощі ранньої діагностики, з недостатньо високою ефективністю рутинних методів лікування [8, 26, 130, 187]. Хронічні запальні захворювання жіночих статевих органів займають провідне місце в структурі гінекологічної патології в репродуктивному віці з частотою 60-80%, і є причиною жіночого безпліддя у 70% випадків і порушень менструальної функції у 5-18% випадків [27, 128, 145, 220]. Хронічні запальні захворювання збільшують ризик виникнення пухлин і пухлиноподібних утворень яєчників, тягнуть за собою порушення в нервовій, ендокринній, імунній системах організму, сприяють дисгармонії особистих взаємин у подружній парі [9, 39, 78, 104, 223].Беручи до уваги роль запальних захворювань у виникненні такої патології, як ектопія шийки матки - 15% від числа всіх гінекологічних хворих, лейоміома матки - 30%, ендометріоз - 25%, виходить, що в сумі перекривається майже весь спектр хворих, які звертаються в гінекологічнуклініку. Важливу захисну роль відіграє менструація, в процесі якої відбувається відторгнення функціонального шару ендометрія, що в ряді випадків перешкоджає тривалому перебуванню патогенних мікроорганізмів в порожнині матки, тим самим перешкоджаючи створенню умов для тривалої персистенції, при цьому лейкоцитарна інфільтрація базального шару значно посилює цей механізм [9, 20, 21, 46, 251]. Запальним захворюваням статевихорганів, особливо викликаних полімікробною флорою, відводиться велика роль у розвитку таких процесів, як ектопія шийки матки, лейоміома матки, ендометріоз, сприяючи порушенням локальних імунних механізмів у перитонеальній порожнині.Встановлено, що у 1/3 хворих на лейоміому матки захворюванню передували і супроводжували запальні зміни в придатках матки, у 60% різні поєднання запальних захворювань органів малого таза [81, 176]. За даними різних авторів, приблизно 50% хворих на ХСО відзначають порушення менструального циклу, гормональної регуляції - у 81% випадків, зміна характеру менструації у 64% хворих з нормальним менструальним циклом до початку запального процесу, а порушення функціонального стану яєчників на тлі ХСО виявлено у 75,3% (33% - монофазний цикл, 39,5% - укорочення або недостатність лютеїнової фази циклу), що узгоджується з іншими авторами, які тільки у 25,9% хворих на ХСО не виявили клінічних або субклінічних порушень менструальної функції [105, 120, 127]. На думку деяких авторів вирішальне значення у виникненні порушень менструального циклу мають: 70,4% - запалення придатківматки, 17,2% - захворювання шийки матки, 10,6% - запальні процеси у піхві, і тільки 28% - в матці.Такий спосіб існування мікроорганізмів утворює великі проблеми в медичній практиці у звязку з тим, що у складі біоплівок мікроорганізми в 50-500 разів є більш стійкими до дії дезінфікуючих речовин,
План
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Стан репродуктивного здоровя жінок на сучасному етапі
1.2 Характеристика запальних захворювань органів малого тазу
1.3 Вплив мікробіоценозу піхви на репродуктивну функцію хворих на запальні захворювання органів малого тазу
1.4 Імунопатогенетичні аспекти запальних захворювань органів малого тазу
РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
РОЗДІЛ 3 ЗАГАЛЬНА КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ САЛЬПІНГООФОРИТ
РОЗДІЛ 4 ОСОБЛИВОСТІ СТАНУ ІМУННОЇ СИСТЕМИ ТА ЦИТОКІНОВОГО ПРОФІЛЮ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ САЛЬПІНГООФОРИТ
РОЗДІЛ 5 ПОКАЗНИКИ МІКРОБІОЛОГІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ САЛЬПІНГООФОРИТ
5.1 Особливості мікробіоценозу жіночих статевих органів у хворих на хронічний сальпінгоофорит
5.2 Характеристика мікрофлори жіночих статевих органів та антибіотикочутливість ізолятів
РОЗДІЛ 6 КОНЦЕПЦІЯ ПАТОГЕНЕТИЧНИХ МЕХАНІЗМІВ РОЗВИТКУ ІМУНОЛОГІЧНИХ ПОРУШЕНЬ В ОРГАНІЗМІ ПРИ ХРОНІЧНОМУ САЛЬПІНГООФОРИТІ
РОЗДІЛ 7 МЕХАНІЗМ ДІЇ КОМБІНОВАНОЇ ТЕРАПІЇ НА ІМУННИЙ СТАН ЖІНОК ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ САЛЬПІНГООФОРИТ
РОЗДІЛ 8 АЛГОРИТМ ДІАГНОСТИЧНИХ КРИТЕРІЇВ ТА ОПТИМАЛЬНІ СХЕМИ КОМБІНОВАНОЇ ТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ САЛЬПІНГООФОРИТ