Оптимізація діагностики і лікування бронхіальної астми у дітей із сенсибілізацією до епідермальних алергенів котів і собак. Поширеність і клініко-імунологічні особливості хворих. Схеми і ефективність специфічної імунотерапії епідермальними алергенами.
Аннотация к работе
Дослідження останніх років показують, що провідною причиною розвитку бронхіальної астми у дітей є сенсибілізація до аероалергенів у складі домашнього пилу, і в тому числі до епідермальних алергенів домашніх тварин (М.Г. У звязку з цим виникає потреба вивчення значення епідермальних алергенів серед інших алергенів довкілля, впливу їх на формування бронхіальної астми у чутливої популяції дітей, а також оптимізації способів діагностики, лікування і профілактики алергії до епідермальних алергенів домашніх тварин у хворих цієї групи. Оптимізувати методи діагностики, лікування і профілактики сенсибілізації до епідермальних алергенів котів і собак у дітей іх бронхіальною астмою, мешканців великого міста півдня України. Вперше вивчена розповсюдженість сенсибілізації до епідермісу домашніх тварин серед дітей із бронхіальною астмою в умовах великого міста півдня України; вивчено вплив квартирного утримання тварин на розвиток сенсибілізації їх алергенами і акарологічну ситуацію у помешканні. І група (основна) - діти із БА легкого і середньоважкого перебігу і наявністю в анамнезі алергічних реакцій на контакт із тваринами (ринорея, сльозотеча, свербіння носа, очей, кашель, напад ядухи, кропивянка) і хоча б одного позитивного алергологічного тесту (на скарифікаційні, внутрішньошкірні, інтраназальні проби з епідермальними алергенами котів або собак), і мають в крові значимі рівні специфічних IGE до алергенів Can f 1 або Fel d 1 (всього 159 дітей - 56,6%).В дисертації приведене теоретичне обґрунтування і вирішення задачі оптимізації способів діагностики і лікування бронхіальної астми у дітей із сенсибізацією до епідермальних алергенів котів і собак на основі оцінки поширеності, аналізу анамнестичних і клініко-лабораторних особливостей і виявлення факторів ризику виникнення епідермальної сенсибілізації у дітей, хворих на бронхіальну астму, жителів антропогеографічної зони півдня України. 1.Епідермальні алергени посідають одне із провідних місць у структурі причин сенсибілізації у дітей із бронхіальною астмою, мешканців м. Серед епідермальних алергенів переважають алергени котів і собак, сенсибілізація до яких виявлена у 56,6% хворих. 2.Сенсибілізація до епідермальних алергенів котів і собак у 93,9% випадків є складовою частиною комбінованої полівалентної сенсибілізації; у 17,4% хворих на бронхіальну астму має місце схильність до формування поєднаної сенсибілізації алергенами котів і собак, а у 15,9%-ще до одного епідермального алергену. 6.Сенсибілізація епідермальними алергенами котів і собак не викликає якісних змін у імунному статусі хворих дітей, тому показники його не можуть використовуватися для діагностики даного виду сенсибілізації.
Вывод
В дисертації приведене теоретичне обґрунтування і вирішення задачі оптимізації способів діагностики і лікування бронхіальної астми у дітей із сенсибізацією до епідермальних алергенів котів і собак на основі оцінки поширеності, аналізу анамнестичних і клініко-лабораторних особливостей і виявлення факторів ризику виникнення епідермальної сенсибілізації у дітей, хворих на бронхіальну астму, жителів антропогеографічної зони півдня України.
1.Епідермальні алергени посідають одне із провідних місць у структурі причин сенсибілізації у дітей із бронхіальною астмою, мешканців м. Запоріжжя. Серед епідермальних алергенів переважають алергени котів і собак, сенсибілізація до яких виявлена у 56,6% хворих.
2.Сенсибілізація до епідермальних алергенів котів і собак у 93,9% випадків є складовою частиною комбінованої полівалентної сенсибілізації; у 17,4% хворих на бронхіальну астму має місце схильність до формування поєднаної сенсибілізації алергенами котів і собак, а у 15,9% -ще до одного епідермального алергену. Епідермальні алергени не володіють здатністю до перехресної алергії, що вказує на їх імуногенну різницю.
3.Для формування епідермальної сенсибілізації у дітей контакт із тваринами у побуті необовязковий, а наявність тварин у помешканні не впливає на його акарологічний стан. Утримання котів і собак достовірно збільшує частоту виникнення супутніх алергічних захворювань.
4.Факторами ризику розвитку епідермальної сенсибілізації алергенами котів і собак є обтяжена щодо алергії спадковість, атопічний дерматит на першому році життя, наявність колекторів пилу у помешканні (особливо таких, як подушки із піря та вовняні ковдри), прибирання приміщення без застосування пилососу.
5.Особливістю бронхіальної астми із сенсибілізацією до епідермальних алергенів котів і собак є переважно середньоважкий перебіг захворювання, часте поєднання з алергічним ринітом і наявність патологічних реакцій на контакт із тваринами і їх господарями. Бронхіальна астма характеризується відсутністю сезонності загострень, напади астми у дітей із епідермальною сенсибілізацією виникають достовірно частіше і є тривалішими.
6.Сенсибілізація епідермальними алергенами котів і собак не викликає якісних змін у імунному статусі хворих дітей, тому показники його не можуть використовуватися для діагностики даного виду сенсибілізації.
7.У дітей, хворих на бронхіальну астму з епідермальною сенсибілізацією, за даними клініко-катамнестичних досліджень специфічна імунотерапія алергенами котів і собак курсовим прискореним методом у поєднанні із базисною терапією є ефективним і безпечним методом лікування.
Практичні рекомендації
1.Під час збирання алергологічного анамнезу обовязково виясняти наявність патологічних реакцій на контакт із домашніми тваринами - котами і собаками - як у дитини, так і у її найближчих родичів.
2.При проведення алергологічного обстеження у комплекс діагностичних алергенів усім дітям із бронхіальною астмою, незалежно від наявності тісного контакту із тваринами у побуті, слід включити епідермальні алергени котів і собак. У разі негативних скарифікаційних шкірних тестів з цими алергенами необхідна постановка внутрішньошкірних алергологічних проб.
3.Всім дітям, хворим на бронхіальну астму, рекомендувати по можливості обмежити контакт із тваринами: припинити доступ їх у спальню дитини, туалети тварин прибирати здоровим членам родини.
4.Всім хворим на бронхіальну астму слід позбавитися від колекторів пилу із вовни тварин та піря птахів, а під час прибирання приміщення користуватися пилососом, ремонт у квартирі робити у відповідності до фінансових можливостей, але не рідше, ніж 1 раз на 5 років.
5.Залежно від перебігу захворювання і виду сенсибілізації у хворої дитини рекомендувати для лікування бронхіальної астми паралельно з базисною терапією застосовувати схеми специфічної імунотерапії епідермальними алергенами котів і собак, розроблені авторами.
6.Ефективність терапії доцільно оцінювати за запропонованою авторами бальною системою.
Список литературы
1. Бессікало Т.Г. Імунологічні особливості перебігу бронхіальної астми у дітей із сенсибілізацією до епідермальних алергенів котів та собак // зб. наукових статей “Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики”. - 2003. - вип. Х. - С. 190-195;
2. Бессікало Т.Г. Можливості специфічної імунотерапії епідермальними алергенами у дітей, хворих на бронхіальну астму // Астма та алергія. - 2003. - №1(5) - С. 62-65;
3. Бессикало Т.Г. Эпидермальные аллергены жилища человека //Актуальні проблеми сучасної медицини”. - 2002. - т.2, вип.2(4). - С. 7-10;
4. Бессікало Т.Г. Роль епідермальних алергенів у сенсибілізації дітей // зб. наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - 2001. - вип.10, книга 2. - С. 257-261;
5. Бессикало Т.Г., Недельская С.Н., Кизилова И.А., Шевченко Е.А., Педан В.Б. Эффективность лечения эпидермальными аллергенами детей с атопической бронхиальной астмой // зб. наукових статей “Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики”. - 1999. - вип.5. - С. 13-16.
6. Недельська С.М., Бессікало Т.Г. “Епідермальні алергени та їх роль у сенсибілізації дітей із бронхіальною астмою” (“Перинаталогія та педіатрія”, №1. - 2003р., С. 39-41, м. Київ).
7. Недельская С.Н., Бессикало Т.Г. “Частота распространения эпидермальной аллергии среди детей, больных бронхиальной астмой, жителей г. Запорожья” (мат. наукових праць І зїзду алергологів України, м. Київ, 2002р., С. 116-117).
8. Недельська С.М., Бессікало Т.Г. “Можливості та ефективність специфічної імунотерапії кліщовими та епідермальними алергенами дітей, хворих на бронхіальну астму” (тези доповідей науково-практичної конференції, присвяченої 10-річчю Львівської міської дитячої клінічної лікарні “Актуальні питання педіатрії та дитячої хірургії”, м. Львів, 2003р., С.59-60).