Зміни внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на хронічну обструктивну легеневу гіпертензію, аналіз особливостей дихальної функції. Причини формування серцевої недостатності і дисфункції міокарда у пацієнтів, їх діагностики та лікування кандесартаном.
Аннотация к работе
Розвиток легеневого серця є чинником прогресування хвороби, характеризується недостатністю правих відділів серця з частими загостреннями, що потребують госпіталізації, тривалої терапії. Роль дисфункції лівого шлуночка (ЛШ) у прогресуванні перебігу захворювання у хворих на ХОЗЛ часто недооцінюється, її клінічні ознаки маскуються симптомами, повязаними із бронхо-легеневою недостатністю. Мета роботи: На підставі аналізу стану внутрішньосерцевої гемодинаміки та визначення клініко-гемодинамічних варіантів серцевої недостатності оптимізувати лікування хворих на хронічні обструктивні захворювання легень шляхом вивчення впливу препарату з групи антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ (типу АТ1) - кандесартану на показники центральної гемодинаміки та клінічний перебіг захворювання. Проаналізувати зміни внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень і сформулювати клініко-гемодинамічні варіанти серцевої недостатності. Провести моніторинг показників внутрішньосерцевої гемодинаміки та клінічних проявів у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень, що отримували стандартну терапію.Усім хворим з першого дня перебування в стаціонарі проводили стандартну терапію, передбачену медико-економічними стандартами лікування. Пацієнтам з першої групи (n=45), крім стандартної терапії (м-холінолітики, в2-агоністи, муколітики, метилксантин), призначали кандесартан („Кандесар” фірми Ranbaxy, Індія); добову дозу препарату протягом часу спостереження поступово збільшували від 4 до 32 мг, оптимізувавши підбір дози у кожному конкретному випадку, під контролем АТ. Друга група (n=45) отримувала стандартну терапію. Хворі з другої групи були виписані та продовжували лікування амбулаторно препаратами стандартної терапії, з першої групи - стандартною терапією та кандесартаном. За загальною клінічною характеристикою хворих встановлено, що вік пацієнтів коливався від 32 до 71 року, 71 % (n=64) склали чоловіки віком у середньому (54,01±1,61) року, а 29 % (n=26) - жінки віком у середньому (64,77±1,41) року.В дисертації наведено теоретичне узагальнення особливостей внутрішньосерцевої гемодинаміки, а також передумов і результатів застосування препарату з групи антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ - кандесартану, в комплексному лікуванні хворих на хронічні обструктивні захворювання легень та вплив препарату на клінічний перебіг даного захворювання та показники внутрішньосерцевої гемодинаміки та доведено можливість підвищення ефективності лікування з використанням кандесартану. Встановлено, що у 42 % хворих на хронічні обструктивні захвоювання легень спостерігається клініко-гемодинамічний варіант серцевої недостатності, що характеризується діастолічною дисфункцією лівого шлуночка за типом порушеного розслаблення, яка проявляється інверсією співвідношення Е/А з 1,33±0,07 до 1,10±0,05, (р<0,05), достовірним подовженням часу ізоволюметричного розслаблення від (85,0±2,2) до (95,0±1,6) мс, (р<0,01) та часу сповільнення ранньодіастолічного наповнення від (157±4,6) до (200,0±3,2) мс, (р<0,01). Незалежним провісником діастолічної дисфункції лівого шлуночка, за даними багатофакторного аналізу, є легенева гіпертензія (СШ 3,32, 95 % ДІ (1,72-8,06)) наявність якої супроводжується більш вираженими клінічними проявами дихальної недостатності (р<0,05). Доведено, що стан внутрішньосерцевої гемодинаміки при хронічних обструктивних захворюваннях легень корелює із ступенем дихальної недостатності. Зокрема, достовірні взаємозвязки виявлено між ступенем дихальної недостатності і співвідношенням Е/А трансмітрального потоку (r=-0,32, р<0,05), часом ізоволюметричного розслаблення (r=0,46, р<0,05), кінцево-діастолічним розміром лівого шлуночка (r=0,52, р<0,01), кінцево-діастолічним розміром правого шлуночка (r=0,39, р<0,05).
Вывод
1. В дисертації наведено теоретичне узагальнення особливостей внутрішньосерцевої гемодинаміки, а також передумов і результатів застосування препарату з групи антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ - кандесартану, в комплексному лікуванні хворих на хронічні обструктивні захворювання легень та вплив препарату на клінічний перебіг даного захворювання та показники внутрішньосерцевої гемодинаміки та доведено можливість підвищення ефективності лікування з використанням кандесартану.
2. Встановлено, що у 42 % хворих на хронічні обструктивні захвоювання легень спостерігається клініко-гемодинамічний варіант серцевої недостатності, що характеризується діастолічною дисфункцією лівого шлуночка за типом порушеного розслаблення, яка проявляється інверсією співвідношення Е/А з 1,33±0,07 до 1,10±0,05, (р<0,05), достовірним подовженням часу ізоволюметричного розслаблення від (85,0±2,2) до (95,0±1,6) мс, (р<0,01) та часу сповільнення ранньодіастолічного наповнення від (157±4,6) до (200,0±3,2) мс, (р<0,01).
3. Незалежним провісником діастолічної дисфункції лівого шлуночка, за даними багатофакторного аналізу, є легенева гіпертензія (СШ 3,32, 95 % ДІ (1,72-8,06)) наявність якої супроводжується більш вираженими клінічними проявами дихальної недостатності ( р<0,05).
4. Доведено, що стан внутрішньосерцевої гемодинаміки при хронічних обструктивних захворюваннях легень корелює із ступенем дихальної недостатності. Зокрема, достовірні взаємозвязки виявлено між ступенем дихальної недостатності і співвідношенням Е/А трансмітрального потоку (r=-0,32, р<0,05), часом ізоволюметричного розслаблення (r=0,46, р<0,05), кінцево-діастолічним розміром лівого шлуночка (r=0,52, р<0,01), кінцево-діастолічним розміром правого шлуночка (r=0,39, р<0,05).
5. Використання стандартної терапії без кандесартану суттєво не впливає (р?0,05) на діастолічне наповнення лівого та правого шлуночка.
6. Встановлено, що включення кандесартану до комплексного лікування ХОЗЛ супроводжується більш вираженим, порівняно із стандартною терапією, регресом клінічної симптоматики, зокрема, зменшенням вираженості задишки в балах від (2,43±0,20) до (1,93±0,14), (р<0,05).
7. Доведено, що застосування в комплексній терапії хворих на ХОЗЛ кандесартану приводить до достовірних позитивних змін за показниками діастолічного наповнення ЛШ: зокрема, пікової швидкості Е-хвилі від (61,23±2,69) до (69,08±2,15) см/с, (р<0,05), пікової швидкості А-хвилі від (59,26±2,41) до (53,41±2,25) см/с, (р<0,05), співвідношення Е/А від 1,02±0,06 до 1,33±0,08, (р<0,01), DECT від (197,43±5,13) до (172,07±5,72) мс, (р<0,01) та IVRT від (90,18±2,68) до (86,09±2,13) мс, (р<0,05).
Рекомендації: 1. Для підтвердження наявності дисфункції міокарда ЛШ, як однієї з можливих причин задишки, усім хворим на ХОЗЛ слід проводити доплерехокардіографічне дослідження.
2. Доплерехокардіографічне дослідження у хворих на ХОЗЛ повинно включати оцінку тиску в ЛА та показників наповнення лівого шлуночка.
3. Усім хворим на хронічні обструктивні захворювання легень при наявності легеневої гіпертензії та ознак діастолічної дисфункції лівого шлуночка показана терапія кандесартаном у початковій дозі 4 мг/д з поступовим збільшенням до максимально переносимої дози, під контролем АТ, не менше 6 місяців.
ПЕРЕЛІК РОБІТ, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Городецький В.Є. Ефективність кандесартану для корекції гемодинамічних порушень у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень // Вісник наукових досліджень. - 2005. - № 3 - С.57-59.
2. Городецький В.Є. Стан серцевої гемодинаміки при різних ступенях дихальної недостатності у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень // Вісник Сумського державного університету. Серія: Медицина. - 2005. - № 2. - С.155-159.
3. Городецький В.Є. Функціональний стан лівого шлуночка серця у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень // Український кардіологічний журнал. - 2005. - № 4. - С.73-76.
4. Сміян С.І., Городецький В.Є., Коморовський Р.Р. Оцінка стану центральної гемодинаміки у хворих на хронічний обструктивний бронхіт залежно від ступеня дихальної недостатності // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2003. - №1. - С.52-55. (Здобувач самостійно виконав обстеження хворих, провів статистичну обробку, аналіз та інтерпретацію результатів, сформулював висновки, С.І. Сміян належить концепція дослідження, загальне редагування статті, Р.Р. Коморовському - огляд літератури з питань методів дослідження правого шлуночка).
5. Городецький В.Є, Коморовський Р.Р, Задорожня Н.І. Стан центральної гемодинаміки у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень, залежно від ступеня обструктивного синдрому //Збірник тез VI Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - С.14. (Здобувач самостійно виконав обстеження хворих, провів статистичну обробку, аналіз та інтерпретацію результатів, сформулював висновки, іншим авторам належить збір літературних даних).
6. Городецький В.Є. Кореляційні звязки між морфо-функціональними показниками міокарда та вираженістю ДН у хворих на ХОЗЛ // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні питання теоретичної та практичної медицини". - Суми, 2002. - С.64.
7. Городецький В.Є. Клініко-ехокардіографічні паралелі при різних ступенях ДН у хворих на ХОЗЛ // Збірник тез VII Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. - С.11.
8. Городецький В.Є. Порушення функції лівого шлуночка у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень // Збірник тез ІХ Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. - С.9.