Клініко-функціональна характеристика серцево-судинної системи дітей шкільного віку з вегетативними дисфункціями і хронічними вогнищами інфекції та їх реабілітація - Автореферат

Витоки розвитку таких тяжких вражень серцево-судинної системи, як інфаркт міокарду, хронічні форми ішемічної хвороби серця, гіпертонічна хвороба, що значно підвищують інвалідизацію і смертність дорослого населення, лежать в дитячому і підлітковому віці [Костюріна Г.М., Богмат Л.Ф., 1993; Коренєв М.М., 1996; Бережний В.В., Козачук В.Г., 1999; Олександров А.А., Розанов В.Б., 2000; Uchiyama M., 1994; Berenson G.S., Pickoff Вегетативні дисфункції та хронічні вогнища інфекції відносяться до найбільш поширених захворювань дитячого віку, в умовах яких формуються порушення серцево-судинної системи [Бакрадзе М.Д. із співавт., 1998; Волосовець О.П., Кривопустов С.П., 1998; Марушко Ю.В. із співавт., 1998; Майданник В.Г. із співавт., 1999; Гриднєва Р.І. із співавт., 2000; Острополець С.С., Нагорна Н.В., 2000]. Однак, відомості про функціональний стан серцево-судинної системи у дітей з вегетативними дисфункціями і хронічними вогнищами інфекції неоднозначні, у деяких питаннях суперечливі; має місце термінологічна розрізненість; відсутня порівняльна характеристика функціонального стану серцевої діяльності при метаболічних порушеннях в міокарді різного генезу [Золотова Л.І., 1994; Бренер І.П., 1995; Михайлова О.В., 1996; Помиткін А.А., 1997; Антонова Л.К., 2000; Мощич П.С. із співавт., 2000; В.С.Приходько, 2000]. Зявляється необхідність удосконалення реабілітаційних заходів у дітей з метаболічними порушеннями в міокарді з урахуванням причини їх виникнення, особливостей серцевої діяльності й вегетативного гомеостазу, що буде сприяти запобіганню формування тяжкої патології серця в процесі зростання дитини. Мета роботи: підвищити ефективність лікувально-реабілітаційних заходів в дітей шкільного віку з метаболічними порушеннями в міокарді внаслідок вегетативних дисфункцій, хронічних вогнищ інфекції та їх поєднання на основі поглибленного вивчення клініко-функціональних особливостей їх серцево-судинної системи.На другому етапі роботи проведено поглиблене комплексне клініко-інструментальне дослідження серцево-судинної системи 183 дітям, що мали МПМ (1-у групу склали 57 дітей із ВД КТ, 2-у-67 із ХВІ і 3-ю 59 дітей із ВД КТ і ХВІ). Проаналізувавши віддалений анамнез, ми встановили, що в 1 та 3-й групах дітей вірогідно частіше, ніж у здорових і в 2-й групі, зустрічалися анте-і перинатальна патологія, мала місце сполучена патологія вагітності й пологів і практично не було дітей без ускладнень перинатального періоду, тоді як у 72 (60,5%) здорових дітей і в 37 (55,2 %) дітей 2-ї групи цей період перебігав благополучно. У дітей 1 й 3 груп обох статей значно частіше (в 6 - 7 разів), ніж у здорових, відзначалася акселерація (р<0,01), у дітей 2-ї групи вона зустрічалася в поодиноких випадках. У дітей 1-ї групи екстрасистоли були тільки надшлуночковими, поодинокими, пізніми, у дітей 2-ї і 3-ї груп зустрічалися поодинокі шлуночкові, а в 4 хворих 2-ї (5,9%, р<0,01) у порівнянні з контрольною і 1-ю групами) і 5 (8,5%) - 3-ї групи (р<0,001 у порівнянні з контрольною і 1-ю групами) надшлуночкові екстрасистоли були ранніми, що свідчить про більш глибокі ураження міокарду. Розходження ці стосувалися частоти і ступеня виразності порушень процесів де-і реполяризації й були найбільш вираженими в дітей 3-ї групи, про що свідчили велика частота ознак МПМ передсердь: зниження зубця Р у 8,8% дітей 1-ї, 40,3% 2-ї і 47,5% 3-ї групи; деформація зубця Р у 21,1% , 34,3% і 40,7% відповідно, згладжених зубців Т в V 5-6 (5,3%, 19,4% і 20,3% відповідно), інверсії зубця Т в V3-V4 (4,5% дітей 2-ї і 5,1% 3-ї груп), підйом сегмента ST великих ступенів (у дітей 1-ї групи в межах 1,5 - 2,5 мм від ізолінії, у 14,9% дітей 2-ї і в 13,6% дітей 3-ї групи - у межах 2,5 - 3,5мм), депресія ST (у 6,8% дітей 3-ї групи), дані планіметричного аналізу.Метаболічні порушення міокарда зустрічаються незалежно від віку і статі у 40,5% дітей з кардіальним типом вегетативних дисфункцій, 41,4% дітей з хронічними вогнищами інфекції і у 75,9% дітей, які мають поєднання цих причин, що вказує на важливе клінічне значення МПМ і зумовлює актуальність їх ранньої діагностики. Розроблені центильні таблиці параметрів кардіоінтервалограми, артеріального тиску та частоти серцевих скорочень у дітей дозволяють здійснювати індивідуальну оцінку вегетативного гомеостазу в залежності від віку і статі. В порівняльному аналізі встановлено найбільші їх прояви у дітей з хронічними вогнищами інфекції носоглотки на фоні вегетативних дисфункцій. При ХВІ на фоні вегетативних дисфункцій МПМ супроводжуються вегетативними порушеннями за змішаним типом з негативним впливом на скорочувальну і насосну здатність міокарда, що сприяє зниженню фізичної працездатності з менш економічною підтримкою функціонування серцевої діяльності, ніж у дітей з ВД КТ або ХВІ. Вегетативні дисфункції у дітей з ВД КТ супроводжуються розладами з надлишковим підключенням симпатичного відділу ВНС з негативним впливом на скорочувальну здатність міокарда, а у дітей з ХВІ - за змішаним типом без прямого негативного впливу на скорочувальну

2. Основний зміст роботи