Оптимізація діагностичних, лікувальних і профілактичних заходів, спрямованих на корекцію порушень метаболічного гомеостазу. Вивчення біохімічних показників у хворих, що перенесли повторні ішемічні інсульти, залежно від локалізації судинних вогнищ.
Аннотация к работе
Розкриття молекулярно-біологічних і патофізіологічних основ ішемічного інсульту (поняття «ішемічної напівтіні», феномени «розкішної» і «нищої» перфузії, «цитопротекторного вікна» і «реперфузійного вікна») дозволило створити ряд сучасних клінічних концепцій, а саме: концепцій факторів ризику розвитку інсульту як основи інтегральної популяційної стратегії, що передбачає усунення або зниження регульованих факторів ризику; гетерогенності ішемічного інсульту; гемодинамічного цереброваскулярного резерву; структурно-функціональних рівнів судинної системи мозку при патології. Мета дослідження: оптимізація діагностично-прогностичних, лікувальних і профілактичних заходів, спрямованих на корекцію порушень метаболічного гомеостазу, на підставі вивчення клініко-функціональних і біохімічних показників у хворих, що перенесли повторні ішемічні інсульти, залежно від локалізації судинних вогнищ. На підставі обєднаного аналізу даних клініко-функціонального і інструментального обстеження створити шкалу оцінки важкості стану хворих, що перенесли гострі порушення мозкового кровообігу і застосувати її для оцінки звязків між клініко-параклінічними і метаболічними показниками у хворих з повторними ішемічними інсультами. Вивчити роль змін плазмових і клітинних показників ліпідного обміну у хворих, що перенесли повторні ішемічні інсульти, залежно від локалізації процесу і важкості стану. Вперше введена «Шкала оцінки важкості стану хворих, що перенесли гостре порушення мозкового кровообігу», розроблена на підставі виявлених звязків між клінічними даними, показниками КТ (МРТ), ЭЭГ, УЗДГ, що дозволило вдосконалити діагностику структурно-функціональних і гемодинамічних порушень у хворих з повторними ішемічними інсультами.38 пацієнтів, що перенесли інсульти в одному судинному басейні, в II групу - 43 людини, що перенесли ішемічні інсульти в обох каротидних басейнах, в III групу - 29 хворих, що перенесли ПІІ в одному або обох каротидних і вертебро-базилярному басейнах. З метою оцінки ефективності застосування аторвастатина, було виділене 2 групи хворих: група А - 38 хворих, які отримували аторвастатин в дозі 80 мг, група Б 36 хворих, які отримували симвастатин Замкненість передньої частини Віллізієва кола визначалася в I групі - 67,2% випадків, в II групі ? в 67,2% випадків, в III групі ? в 72,7% випадків, в контрольній групі ? в 93,5% випадків. При вивченні плазмових показників ліпідного обміну у хворих, що перенесли ПІІ, було виявлено: ЗХ був підвищений в I групі в 1,3 раза і II групі в 1,6, в III групі - в 1,8 раза. В усіх трьох групах рівень ХС ЛПВЩ мав тенденцію до зниження і найбільш виражене зниження спостерігалося у пацієнтів, що перенесли ПІІ в каротидному і вертебро-базилярному басейнах, де ХС ЛПВЩ був понижений в 2,6 раза При оцінці КА було виявлене його підвищення в усіх групах, більш виражене в III групі - в 2,4 раза, в I групі - 2 раза, а в II групі - в 2,1 раза.Проведене дослідження показало, що клініко-функціональний стан хворих, що визначався по шкалі Бартела, залежав від локалізації ішемічних інсультів, так коефіцієнт Бартела в групі хворих, що перенесли повторні ішемічні інсульти в каротидній і вертебро-базилярній системах був в 1,5 раза нижче, ніж в групах хворих, що перенесли ПІІ в одному каротидному басейні і в обох каротидних басейнах. (r =-0,75), у хворих II і III груп - з наявністю поліморфної дифузної повільнохвильової активності (r =-0,64; r =-0,75), що говорить про перевагу ролі загальномозкових процесів у випадках втягнення декількох судинних басейнів протягом хвороби, в той час як при участі одного судинного басейну важкість стану хворого більше залежить від активності постінсультних вогнищ. У випадках розвитку ПІІ в одному судинному басейні була виявлена більш висока кореляційна залежність між заглибленням клініко-функціональних порушень і зниженням коллатерального резерву мозкового кровообігу (r = 0,67), в той час як при розвитку ПІІ в різних судинних басейнах, особливо при втягненні вертебро-базилярного басейну, і, відповідно, стовбурових структур головного мозку, більш виражений звязок був виявлений між клініко-функціональним станом і ИВМР (r = 0,82), як показником зниження функціональної ланки церебрального судинного резерву. Проведений аналіз клініко-функціонального стану хворих, що перенесли повторні ішемічні інсульти, дозволив створити «Шкалу визначення ступеня важкості стану хворих, що перенесли гострі порушення мозкового кровообігу» і надалі використовувати для аналізу звязку клініко-функціонального стану і метаболічних показників. При вивченні ліпідного обміну спостерігалася зміна плазмово-клітинних показників по атерогенному типу, найбільш висловлене в групі хворих, що перенесли повторні ішемічні інсульти як в каротидній, так і вертебро-базилярній системах, у вигляді підвищення рівня ЗХ в 1,8 раз, ХС ЛПНЩ - в 1,3 разу, ТГ - в 1,4 разу, КА - в 2,4 разу, зниження рівня ХС ЛПВЩ в 2,6 разу, зниження СГК в 1,2 разу, що свідчило про зниження фагоцитарної та елімінуючої активності лейкоцитів, пригніченні