Розробка диференційованих схем застосування кульбаби, нагідок лікарських і мікроводорості спіруліни в лікуванні дискінезій жовчовидільних шляхів у хворих на хронічний некам’яний холецистит. Вивчення клініко-функціональних особливостей захворювання.
Аннотация к работе
Необхідність постійного диспансерного спостереження за хворими на ХНХ (Скуя Н. А., 1986), використання складних і дорогих діагностичних методик (Коржукова П.И., Григорьева Т. В., 1987; Kloiber R. et. al.,1992), тривалих повторних курсів лікування (Анохіна Г. А., 1997; Златкина А. Р., 1994; Галкин В. А., 1992), в тому числі і хірургічного при трансформації у жовчокамяну хворобу, призводить до значних матеріально-фінансових витрат. Тема дослідження є фрагментом науково-дослідної роботи медичного факультету та науково-дослідного інституту фітотерапії Ужгородського національного університету (№ держреєстрації 01.91.0041234), яка виконувалась за період 1991-1993 рр.: ”Розробка фітопрепарату для профілактики і лікування хворих із захворюваннями органів травлення, які підлягають впливу малих доз іонізуючого випромінювання і інших несприятливих факторів” та наукової роботи № держреєстрації 0198U-007792, яка виконувалась за період 1998-2000 рр.: “Екологія, поєднана патологія органів травлення та можливості її профілактики і лікування нетрадиційними методами”. У відповідності з поставленою метою були визначені задачі дослідження: Вивчити вплив одноразового застосування відвару кореня кульбаби лікарської, настою нагідок лікарських, розчину спіруліни на стан моторно-евакуаторної функції біліарної системи на основі даних багатофазового фракційного дуоденального зондування при різних типах ДЖВШ у хворих на ХНХ. Провести порівняльну оцінку клінічної ефективності і змін функціонального стану жовчного міхура і сфінктерного апарату під впливом лікування з застосуванням відвару кореня кульбаби лікарської, харчового фітододатку “Денделайну”, настою нагідок лікарських, розчину спіруліни у хворих на ХНХ в залежності від типу ДЖВШ, по розробленим схемам. Методи дослідження, які були використані в роботі: багатофазове фракційне дуоденальне зондування - дозволяє розмежувати порушення тонусу і скоротливо-евакуаторної функції жовчного міхура та тонічні порушення сфінктерного апарату зовнішньопечінкових жовчних шляхів; динамічна ехохолецистографія - визначення моторно-евакуаторної функції жовчного міхура під впливом жовчогінних сніданків; біохімічні методи дослідження міхурової жовчі, за допомогою яких визначали порушення колоїдного стану жовчі до лікування та їх корекцію під впливом лікування; визначення спектрів власної люмінесценції біологічно активних речовин у крові і жовчі - для вивчення особливостей і динаміки змін спектрів фотолюмінесценції під впливом лікування у хворих на ХНХ з супутніми ДЖВШ, з метою розширення можливостей діагностики захворювань гепатобіліарного тракту.Всі пацієнти були розділені на 4 групи в залежності від застосованого жовчогінного сніданку: І група - два сирих яєчних жовтки; ІІ група - відвар кореня кульбаби; ІІІ група - настій квіток нагідок лікарських; розчин спіруліни. На основі динаміки зміни обєму жовчного міхура після введення подразників за даними ДЕХГ встановлено виражену холекінетичну дію відвару кореня кульбаби, менш виражені холекінетичні властивості настою нагідок лікарських і спазмолітичні властивості розчину спіруліни, що стало основою для проведення наступних досліджень з використанням згаданих фітосередників при різних типах ДЖВШ. На основі БФДЗ хворі були розділені на 4 групи в залежності від типу ДЖВШ: І група хворих - з ізольованою гіпертонією сфінктера Одді (n=47, 16,5% обстежених хворих), ІІ група - з гіперкінетично-гіпертонічною ДЖМ (n=79, 27,8% хворих), ІІІ група - з гіпокінетично-гіпотонічною ДЖМ (n=74, 26,1% обстежених хворих), IV група - з змішаною ДЖВШ (поєднання гіпертонусу сфінктера Одді та гіпокінетично-гіпотонічної дискінезії) (n=84, 29,6% обстежених хворих). Досліджувані групи формували наступним чином: пацієнтам у групах з різними типами ДЖВШ через 1 день після дослідження зі стандартними подразниками робили повторне дуоденальне зондування і І-им подразником вводили один з досліджуваних засобів - відвар кореня кульбаби лікарської, настій нагідок лікарських або розчин спіруліни. Відвар кореня кульбаби призначали з розрахунку 2 ст. ложки (20,0 г на 400,0 мл води, по 100,0 мл 3 рази на день за 30 хвилин до їжі); “Денделайн” (№ 5.08.07/3642 від 13.08.98 р) у вигляді капсул, які містять подрібнений в порошок корінь кульбаби, призначали по 1 капсулі (0,5 г) препарату 3 рази на день за 30 хвилин до їжі; настій нагідок лікарських - з розрахунку 2 ст. ложки (4,6 г на 400,0 мл окропу, по 100,0 мл 3 рази за 30 хвилин до їжі); спіруліну призначали в дозі 1,5 г на добу - по 1 таблетці (0,5 г) 3 рази на день за 30 хвилин до їжі.Одноразове застосування фітозасобів - відвару кореня кульбаби лікарської, настою нагідок лікарських і розчину синьо-зеленої мікроводості спіруліни як подразників при динамічній ехохолецистографії та дуоденальному зондуванні показує, що вказаним середникам в різній мірі притаманні холеспазмолітичні та жовчогінні властивості, ступінь впливу яких проявляється в залежності від типу дискінетичних порушень при хронічному некамяному холециститі. При гіпертонії сфінкте