Особливості клініки і перебігу мігрені в дітей і підлітків з урахуванням віку та статі. Стан електричної активності головного мозку в хворих з мігренню в міжприступний період і під час приступу. Аналіз церебрального кровотоку під час приступу мігрені.
Аннотация к работе
За останні десятиліття уявлення про мігрень розширились завдяки росту наукових досліджень, присвячених вивченню епідеміології, генетики, патогенезу та лікуванню цього захворювання (Гіттік Л.С., 1997; Вейн А.М., Колосова О.А., 1995, 2001; Григорова И.А, Браславец А.Я., Федорович А.С., 2000). Відомі особливості перебігу мігрені в дорослих, в той же час питання мігрені в дітей і підлітків досліджено мало (Резниченко Е.К., 1998, Роговина Е.Г., 1999, Юдельсон Я.Б., Рачин А.П., 2004). Беручи до уваги, що мігрень часто дебютує в підлітковому віці, та загальну тенденцію до “помолодшання” хвороб, ми вважаємо за доцільне детально вивчити особливості клініки та перебігу її в дитячому і підлітковому віці. Таким чином актуальність роботи визначається необхідністю в дитячому віці на сучасному рівні комплексно дослідити клінічні особливості, електричну активність головного мозку та стан церебральної гемодинаміки в різні періоди мігрені. Вперше використано кореляційний аналіз для оцінки внутрішньопівкулевих і міжпівкулевих звязків у корі головного мозку у пацієнтів дитячого і підліткового віку з мігренню, встановлені особливості просторового розподілу і динаміки фокусів активації, кореляційних звязків в корі великих півкуль мозку, які відображають міжпівкулеві та внутрішньопівкулеві взаємодії і корково-підкоркові відношення при мігрені.В дисертаційній роботі обстежено дві основні групи дітей віком від 4 до 16 років: хворі з мігренню та здорові (контрольна група), всього 254 дитини. По клінічних формах мігрені хворі розподілялись наступним чином: мігрень без аури (ізольовані приступи цефалгії) - 97 (75%) дітей, мігрень з аурою (поєднання короткочасних вогнищевих неврологічних порушень і цефалгії, тобто з аурою) - 26 (20%) дітей, мігренозна аура без болю голови (переважання скороминучих вогнищевих порушень над цефалгією) - 7 (5%) дітей (таблиця 1). Мігрень без аури виникає частіше в 8-12 років, мігрень з аурою - в 11 років. Мігрень з аурою в дітей 4-7 років не спостерігалась. В міжприступний період при мігрені без аури домінує десинхронний тип, при мігрені з аурою - з переважанням повільнохвильової активності.Мігрень у дітей та підлітків характеризується віковим і клінічним різномаїттям (мігрень без аури, з аурою, з аурою без болю голови), поліморфізмом транзиторних вогнищевих неврологічних порушень під час приступу (гемігіпестетичні, офтальмічні, вестибулярні, абдомінальні). В міжприступний період мігрені зональний розподіл питомої ваги і топографічне картування інтенсивності ритмів ЕЕГ характеризується зниженням показників альфа-ритму і підвищенням тета-ритму переважно в правій півкулі при мігрені без аури; підвищенням показників альфа-ритму в правій скроневій ділянці і симетричним підвищенням тета-ритму - при мігрені з аурою; поступовим зниженням питомої ваги і амплітудного спектру в альфа-і тета-діапазонах з максимальною інтенсивністю в правій скроневій ділянці - при мігренозній аурі без цефалгії. Під час приступу мігрені без аури підвищуються показники альфа-ритму; мігрені з аурою - збільшується питома вага і інтенсивність альфа-ритму (“скроневий альфа-ритм”) і тета-ритму в правій півкулі; мігрені з аурою без цефалгії - генералізовано знижуються показники в альфа-і тета-діапазонах без локальних змін. В міжприступний період при мігрені без аури переважають кореляційні звязки в діапазоні альфа-і тета-частот в правій півкулі з максимальною вираженістю в скронево-тімяній ділянці; при мігрені з аурою значним є вплив потиличних структур мозку на інші ділянки кори; при аурі без цефалгії зменшуються кореляції в альфа-і тета-діапазонах без фокальних порушень. Під час приступу мігрені без аури посилюється взаємодія між правими лобно-скронево-тімяними ділянками в альфа-і тета-діапазонах; при мігрені з аурою підвищується вплив правих скроневих структур в альфа-діапазоні і потиличних структур - в тета-діапазоні; при мігренозній аурі без болю голови - кореляційні звязки в альфа-і тета-діапазонах симетрично знижуються.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ.
Вывод
1. У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, яка полягає у визначенні клініко-патофізіологічних особливостей перебігу мігрені у дітей і підлітків на основі комплексного дослідження електричної активності головного мозку і його гемодинаміки.
2. Мігрень у дітей та підлітків характеризується віковим і клінічним різномаїттям (мігрень без аури, з аурою, з аурою без болю голови), поліморфізмом транзиторних вогнищевих неврологічних порушень під час приступу (гемігіпестетичні, офтальмічні, вестибулярні, абдомінальні). Серед хворих мігренню переважають діти 8-12 років. Поступово з віком збільшується частота нападів (від 1 разу в 2-3 місяці в 4-7 років до 2 разів в місяць в 13-15 років), тривалість (від 2 годин в 4-7 років до 24 годин в 13-15 років), зростає відсоток латералізованих цефалгій (4-7 років - 50%, 13-15 років - 73,5%).
3. В міжприступний період мігрені реєструються такі типи ЕЕГ: умовно-нормальний, гіперсинхронний, десинхронний, з переважанням повільнохвильової активності. З віком кількість хворих з умовно-нормальними і гіперсинхронними ЕЕГ зменшується. При мігрені без аури домінує десинхронний тип, при мігрені з аурою - з переважанням повільних хвиль, при мігрені з аурою без болю голови - умовно-нормальний. Під час приступу мігрені без аури і мігренозної аури без болю голови електрична активність головного мозку характеризується дифузністю порушень, реєструється білатерально-синхронна пароксизмальна активність в альфа- і тета-діапазонах. При мігрені з аурою фокальні пароксизми тета- і дельта-хвиль відмічаються на стороні, протилежній до вогнищевої неврологічної симптоматики.
4. При мігрені реєструються стійкі зміни переважно в альфа- і тета-діапазонах ЕЕГ. В міжприступний період мігрені зональний розподіл питомої ваги і топографічне картування інтенсивності ритмів ЕЕГ характеризується зниженням показників альфа-ритму і підвищенням тета-ритму переважно в правій півкулі при мігрені без аури; підвищенням показників альфа-ритму в правій скроневій ділянці і симетричним підвищенням тета-ритму - при мігрені з аурою; поступовим зниженням питомої ваги і амплітудного спектру в альфа- і тета-діапазонах з максимальною інтенсивністю в правій скроневій ділянці - при мігренозній аурі без цефалгії. Під час приступу мігрені без аури підвищуються показники альфа-ритму; мігрені з аурою - збільшується питома вага і інтенсивність альфа-ритму (“скроневий альфа-ритм”) і тета-ритму в правій півкулі; мігрені з аурою без цефалгії - генералізовано знижуються показники в альфа- і тета-діапазонах без локальних змін.
5. Значні і високі кореляційні звязки у корі великих півкуль мозку при мігрені характеризуються зменшенням їх в альфа- і тета-діапазонах з домінуванням в правій півкулі. В міжприступний період при мігрені без аури переважають кореляційні звязки в діапазоні альфа- і тета-частот в правій півкулі з максимальною вираженістю в скронево-тімяній ділянці; при мігрені з аурою значним є вплив потиличних структур мозку на інші ділянки кори; при аурі без цефалгії зменшуються кореляції в альфа- і тета-діапазонах без фокальних порушень. Під час приступу мігрені без аури посилюється взаємодія між правими лобно-скронево-тімяними ділянками в альфа- і тета-діапазонах; при мігрені з аурою підвищується вплив правих скроневих структур в альфа-діапазоні і потиличних структур - в тета-діапазоні; при мігренозній аурі без болю голови - кореляційні звязки в альфа- і тета-діапазонах симетрично знижуються.
6. Церебральний кровотік в міжприступний період мігрені характеризується дистонічним типом із зниженням пульсового кровонаповнення в каротидному басейні при мігрені без аури, гіпертонічним типом із зниженням пульсового кровонаповнення в каротидному і вертебробазилярному басейнах та затрудненням венозного відтоку при мігрені з аурою і мігренозній аурі без цефалгії.
7. По показниках електричної активності головного мозку з використанням відповідних компютерних програм в патогенезі мігрені проявляється патологічна взаємодія кори і лімбікоретикулярних структур та порушення коркових нейродинамічних процесів. Ступінь вираженості цих змін корелює з особливостями клінічної картини: приступ мігрені без аури - переважно з активацією коркових структур мозку, мігрені з аурою - з гіперактивністю лімбікоретикулярної системи мозку, мігрені з аурою без болю голови - з гіпоактивністю лімбікоретикулярної системи та виснаженням компенсаторних регуляторних механізмів діяльності кори головного мозку.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. З метою удосконалення діагностики запропонована методика комплексного обстеження хворих на мігрень дітей і підлітків, що включає комплексне клініко-неврологічне, компютерне електроенцефалографічне, компютерне реоенцефалографічне обстеження.
2. Розроблено діагностичні критерії електричної активності головного мозку при мігрені у дітей і підлітків.
3. Для визначення тактики лікування і зменшення частоти мігренозних приступів доцільно проводити моніторинг церебральної гемодинаміки в міжприступний період мігрені.
4. У хворих з мігренню лікувальна тактика невропатолога визначається клінічним типом мігренозних пароксизмів, вираженістю і характером реоенцефалографічних і електроенцефалографічних порушень.
5. Існує взаємозвязок між станом церебрального кровотоку, електричною активністю головного мозку і клінічною картиною мігренозного пароксизму.
ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ: 1. Вержбицька О.М. Особливості зонального розподілу питомої ваги основних частотних діапазонів електричної активності мозку при мігрені в дітей //Український медичний альманах.- 2002.- №6.- С. 23-25.
2. Вержбицька О.М. Кореляційні звязки у великих півкулях мозку при мігрені в дитячому віці // Український вісник психоневрології.-2002.- Т.10, вип.2.- С.160-161.
3. Вержбицька О.М. Топоселективні особливості електричної активності головного мозку при мігрені в дитячому віці //Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2003. - №3. - С.102-106.
4. Вержбицька О.М. Клініко-нейрофізіологічний аналіз мігрені у дітей та підлітків // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки.-2000.- №7. - С. 69-72.
5. Вержбицька О.М. Вікові клініко-фізіологічні особливості мігрені в дітей //Науковий вісник Волинського державного університету ім.Л.Українки.- 2002.- № 6.- С. 49-51.
6. Вержбицька О.М., Сидор Я.І. Вікові особливості електричної активності головного мозку у дітей та підлітків //Науковий вісник Волинського державного університету ім.Л.Українки.- 2004.- № 4.- С. 73-76. (Особистий внесок здобувача полягає в аналізі результатів обстеження, статистичній обробці матеріалу, підготовці статті до друку).
7. Вержбицька О.М. Мігрень у дітей та підлітків: клініка, діагностика //Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології у світлі концепції розвитку охорони здоровя населення України. - Тернопіль.: Укрмедкнига, 2001- С.196-201.
8. Вержбицька О.М. Нейрофізіологічні особливості мігрені в дитячому віці // Механізми фізіологічних функцій в експерименті та клініці (Тези доповідей конференції, присвяченої 100-річчю з дня народження професора Я.П.Склярова).-Львів.-2001.- С. 52.
9. Вержбицька О.М. Особливості перебігу і діагностики мігрені в дитячому віці // Матеріали V міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених.- Тернопіль.: Укрмедкнига, 2001.- С. 97.
10. Вержбицька О.М. Нейрофізіологічні аспекти мігрені в дітей //Матеріали міжнародної конференції, присвяченої памяті Шостаковської І.В. - Львів.- 2002. - С. 50.
11. Вержбицька О.М. Нейрофізіологічні особливості мігрені у дітей // Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології. - Київ.- 2002. - С. 27.
12. Вержбицька О.М. Статеві клініко-нейрофізіологічні особливості мігрені в дітей та підлітків // Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології.- Чернівці. - 2002.- С. 23-25.
13. Вержбицька О.М. Особливості церебрального кровообігу при мігрені в дитячому віці //Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі. - Черкаси. - 2003.- С. 22.
14. Вержбицька О.М. Особливості електричної активності мозку при мігрені в дітей // Матеріали VII міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених.-Тернопіль.: Укрмедкнига, 2003.- С. 161.