Клініко-фізіологічні особливості функціонального стану головного мозку у хворих на хворобу Паркінсона, можливі шляхи медикаментозної корекції - Автореферат

Високий рівень енергетичних потреб ЦНС та її підвищена чутливість до нестачі кисню зумовлюють важливу роль відповідного кровопостачання головного мозку для його нормального функціонування. Є підстави вважати, що рівень постійного потенціалу мозку при ХП може мати свої характерні особливості, що будуть відрізнятися від показників при нормальному старінні. Не зважаючи на те, що в літературі останніх років досить повно представлені дослідження присвячені патогенезу, діагностиці, клініці та терапії ХП, недостатньо вивченою залишається проблема впливу мозкового кровотоку і розподілу РПП на функціональний стан головного мозку при ХП, а також питання патогенетичної корекції функціонального стану ЦНС при ХП за допомогою альфа-адреноблокаторів, сучасних антагоністів НМДА-рецепторів та ангіопротекторів. Робота виконувалась у відділі клінічної фізіології та патології нервової системи Інституту геронтології АМН України в складі науково-дослідних тем:“Розробка і оцінка впливу засобів геропротекторної дії на функціональний стан головного мозку при вікозалежній церебральній патології” за номером 005.95 та “Вивчення процесу вільнорадикального окислення і церебрального електрогенезу у хворих на хворобу Паркінсона та можливості їх медикаментозної корекції “за номером 00.42.98. Мета роботи - виявити клініко-фізіологічні особливості функціонального стану головного мозку у хворих на ХП середнього та похилого віку, визначити можливі шляхи патогенетичної медикаментозної корекції основних клінічних проявів захворювання.Було обстежено 164 хворих на ХП середнього (70 чол.) та похилого (94 чол.) віку із стадією захворювання 1,5-3,0 по Hoehn M., Yahr M.(1967) та 90 практично здорових осіб в віці 45-74 роки, які ввійшли до контрольної групи (41 та 52 чоловіки відповідно). В контрольній групі і в групі хворих на ХП були виділені особи з артеріальною гіпертензією та з нормальними цифрами артеріального тиску (в групі хворих - з артеріальною гіпертензією 45 чол., без гіпертензії - 42 чол., в контрольній групі - з артеріальною гіпертензією - 19 чол., без гіпертензії - 31 чол.). Середні значення ЛШК по СМА та ВСА у групі хворих на ХП з артеріальною гіпертензією і без неї не відрізняються між собою, тоді як в групі контролю середні значення ЛШК по цих артеріях у обстежених з артеріальною гіпертензією вищі, ніж у людей з нормальним артеріальним тиском (р<0,05) Для аналізу залежності середніх значень ЛШК від тривалості захворювання групу хворих розділили на 4 групи по тривалості захворювання: 1 група-до 5 років (16 чол.), 2 група-5-8 років (24 чол.), 3 група-9-12 років (27 чол.) і 4 група-більше 12 років (20 чол.). При проведені кластерного аналізу з високою достовірністю було виділено два класи: виявилося, що хворі, у яких середні значення бальної оцінки моторного темпу були вище середнього мали достовірно нижчі показники швидкості мозкового кровотоку, а хворі з вірогідно нижчими значеннями моторного балу мали при цьому вищі показники ЛШК.В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової проблеми, що виявляється в розкритті впливу особливостей функціонального стану головного мозку на формування клінічних варіантів перебігу хвороби Паркінсона, обгрунтовано застосування препаратів нейропротекторної дії в комплексній патогенетичній терапії захворювання. У обстежених хворих на хворобу Паркінсона середнього та похилого віку в порівнянні з контрольною групою того ж віку відмічено вірогідне зниження середніх значень лінійної швидкості кровотоку по екстра-та інтракраніальних судинах каротидного басейну. У обстежених хворих на хворобу Паркінсона виявлено значне збільшення міжпівкульової асиметрії ЛШК, яка не звязана із сторонністю клінічних проявів захворювання. Супутня хворобі Паркінсона артеріальна гіпертензія сприяє ще більшому зниженню середніх значень ЛШК по загальній сонній артерії, обтяженню клінічних проявів захворювання, прискорює прогредієнтність його перебігу. Застосування блокатора глутаматних рецепторів ПК-Мерц (амантадіна сульфату) в комплексній патогенетичній терапії хвороби Паркінсона в умовах толерантності до леводопи, що розвинулася внаслідок її тривалого застосування, є ефективним засобом покращення моторних функцій, зниження ступеня інвалідізації хворих, а також дозволяє істотно знизити добову дозу леводопи з метою зменшення її негативних ефектів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової проблеми, що виявляється в розкритті впливу особливостей функціонального стану головного мозку на формування клінічних варіантів перебігу хвороби Паркінсона, обгрунтовано застосування препаратів нейропротекторної дії в комплексній патогенетичній терапії захворювання.

У обстежених хворих на хворобу Паркінсона середнього та похилого віку в порівнянні з контрольною групою того ж віку відмічено вірогідне зниження середніх значень лінійної швидкості кровотоку по екстра- та інтракраніальних судинах каротидного басейну. Найбільш виражені зміни середніх значень ЛШК виявлено по загальній сонній артерії.

У обстежених хворих на хворобу Паркінсона виявлено значне збільшення міжпівкульової асиметрії ЛШК, яка не звязана із сторонністю клінічних проявів захворювання. Асиметрія ЛШК найбільш виражена в басейнах загальної сонної артерії та внутрішньої сонної артерії і посилюється із збільшенням тривалості захворювання.

Супутня хворобі Паркінсона артеріальна гіпертензія сприяє ще більшому зниженню середніх значень ЛШК по загальній сонній артерії, обтяженню клінічних проявів захворювання, прискорює прогредієнтність його перебігу.

Рівень постійного потенціалу головного мозку є інформативним методом оцінки функціонального стану ЦНС у хворих на хворобу Паркінсона. Переважання в клінічній симптоматиці акінетико-ригідного синдрому супроводжується вірогідним зменшенням рівня постійного потенціалу у фронтальних областях мозку, що побічно відображає зниження функціональної активності коркових моторних зон. Виявлена кореляція між регіональним розподілом рівня постійного потенціалу і вираженністю повільних компонентів електрогенезу мозку (тета-2 ритму).

Застосування блокатора глутаматних рецепторів ПК-Мерц (амантадіна сульфату) в комплексній патогенетичній терапії хвороби Паркінсона в умовах толерантності до леводопи, що розвинулася внаслідок її тривалого застосування, є ефективним засобом покращення моторних функцій, зниження ступеня інвалідізації хворих, а також дозволяє істотно знизити добову дозу леводопи з метою зменшення її негативних ефектів.

Одноразова внутрішньовенна інфузія Серміону не викликає значних змін церебральної гемодинаміки у хворих на хворобу Паркінсона. Курсовий прийом Серміону (Ніцерголіну) нормалізує швидкість мозкового кровотоку по основних судинах каротидного басейну і знижує рівень його асиметрії. Активуюча дія Серміону на дофамінергічну активність підтверджується значним покращенням показників біоелектричної активності мязів, рівня церебрального електрогенезу у фронтальних відділах мозку і позитивною динамікою рухової активності хворих.

Застосування Танакану на фоні базисної терапії позитивно впливає на мозкову гемодинаміку за рахунок покращення венозного відтоку по внутрішніх яремних венах і зменшення асиметрії швидкості артеріального кровотоку. Позитивна динаміка клінічної симптоматики у хворих на хворобу Паркінсона у вигляді підвищення ступеня рухової активності в поєднанні з обєктивними критеріями нормалізації церебрального кровотоку дає підстави рекомендувати курсові прийоми Танакану на фоні базисної протипаркінсонічної терапії з метою профілактики прогредієнтності перебігу хвороби.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ хвороба паркінсон корекція медикаментозний

Дослідження лінійної швидкості кровотоку та його міжпівкульової асиметрії методом УЗДГ, визначення рівня постійного потенціалу головного мозку є інформативними методами для аналізу функціонального стану ЦНС і можуть бути використані для оцінки клінічної ефективності протипаркінсонічних препаратів.

В комплексній патогенетичній терапії хвороби Паркінсона в умовах толерантності до леводопи, що розвинулася внаслідок її тривалого застосування, необхідно застосовувати антагоніст глутаматних рецепторів ПК-Мерц.

Для нормалізації лінійної швидкості кровотоку по основних судинах каротидного басейну, покращення показників біоелектричної активності мязів, рівня церебрального електрогенезу у фронтальних відділах мозку доцільно призначати Серміон в комплексній патогенетичній терапії хвороби Паркінсона.

З метою профілактики прогредієнтності хвороби Паркінсона раціональним є проведення курсових прийомів Танакану на фоні базисної протипаркінсонічної терапії для покращення венозного відтоку по внутрішніх яремних венах.

Карабань И.Н., Гаркавенко В.В., Карабань Н.В., Бачинская Н.Ю., Мусиенко Г.В., Карасевич Н.В. Агонисты дофамина (бромокриптин) в комплексном лечении больных паркинсонизмом // Український медичний часопис. - 1999. -3 (11) - V/VI - С. 101-106. Автором особисто проведено дослідження мозкового кровотоку методом ультразвукової доплерографії, проаналізовано вплив бромокриптину на показники лінійної швидкості кровотоку по екстра- та інтракраніальних судинах.

Карасевич Н.В., Гаркавенко В.В., Карабань Н.В., Капустина М.Т., Карабань И.Н. Вазопротекторы (Танакан) в комплексной патогенетической терапии болезни Паркинсона // Проблемы старения и долголетия. -2000. -Т. 9, №2. - С. 141-148. Автором особисто проведено клінічне та неврологічне обстеження хворих, дослідження мозкового кровотоку методом ультразвукової доплерографії та аналіз одержаних результатів

Луханина Е.П., Карасевич Н.В., Капустина М.Т., Гаркавенко В.В., Карабань И.Н. Влияние амантадина сульфата (ПК-Мерц) на уровень постоянного потенциала разных областей головного мозга у больных болезнью Паркинсона // Проблемы старения и долголетия. -2000.- Т. 9, №4. - С. 384-390. Автором особисто проведено клінічне та неврологічне обстеження, дослідження мозкового кровотоку методом ультразвукової доплерографії, реєстрація рівня постійного потенціалу головного мозку, аналіз одержаних результатів.

Карабань И.Н., Луханина Е.П., Гаркавенко В.В., Карабань Н.В., Капустина М.Т., Карасевич Н.В. Роль селективных ингибиторов МАО-Б в патогенетической терапии болезни Паркинсона // Український вісник психоневрології. - 2001. - №2. - С. 21-25. Автором особисто проведено дослідження мозкового кровотоку по екстра- та інтракраніальних судинах , проаналізовано вплив препарату Юмекс на показники лінійної швидкості кровотоку по обстежених артеріях.

Карасевич Н. В., Луханина Е. П., Гаркавенко В. В., Карабань Н. В., Капустина М. Т., Карабань И. Н. Влияние альфа-адреноблокатора (Сермион) на эффективность комплексной патогенетической терапии больных болезнью Паркинсона // Український вісник психоневрології. - 2001. - Т. 9, вип. 4(29). - С. 92-97. Автором особисто проведено клінічне та неврологічне обстеження, дослідження мозкового кровотоку методом ультразвукової доплерографії, аналіз та статистична обробка даних.

Луханіна О.П., Карасевич Н.В. Рівень постійного потенціалу головного мозку у хворих на паркінсонізм // Український вісник психоневрології. -1997. Т. 5, вип. 2(13). - С. 142-145. Автором особисто проведено клінічне та неврологічне обстеження хворих, реєстрація рівня постійного потенціалу мозку, статистична обробка одержаних даних.

Карабань И. Н., Луханина Е. П., Капустина М. Т., Карасевич Н.В. Применение амантадина сульфата в комплексной патогенетической терапии болезни Паркинсона // Журнал неврологии и психиатрии имени С.С.Корсакова. -2002. -Т. 102, №7. - С. 20-24. Автором особисто проведено клінічне та неврологічне обстеження хворих, статистична обробка одержаних даних.

.Кучеряну В.Г., Карабань Н.В., Карасевич Н.В. Свободнорадикальные процессы при болезни Паркинсона и возможности их коррекции с помощью нейропротекторов // Материалы II Российского конгресса по патофизиологии с международным участием “Патофизиология органов и систем. Типовые патологические процессы”. - Москва, 9-12 октября 2000.- С. 28. Автором особисто проведено неврологічне обстеження хворих на хворобу Паркінсона.

Маньковский Н.Б., Карабань Н.В., Карасевич Н.В., Яворская Т.И., Карабань И.Н. Актуальные проблемы патогенетической фармакотерапии болезни Паркинсона // Матеріали пленуму науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України, присвяченого Року Здоровя ”Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології у світлі концепції розвитку охорони здоровя населення України”.- Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2001. - С. 386-391. Автором проаналізована роль адамантанів (Амантадіна сульфат - ПК-Мерц) в комплексній патогенетичній терапії при хворобі Паркінсона та доцільність їх призначення

Karaban I., Bachinskaya N., Garkavenko V., Karaban N., Kapoustina M., Karasevich N. A neuroprotective effect of Parlodel in complex treatment of patients with Parkinsons Disease (PD) // Third Congress of the European Society for Clinical Neuropharmacology. - Rome, October 28-30, 1996. J. of Neural Transmission. - Vol. 103, N. 10, 1996. P. XXXVI. Автором проведено неврологічне обстеження та тестування хворих по шкалі оцінки рухової активності при хворобі Паркінсона.

Karaban I., GARKAVENKOV., Karaban N., Bachinskaya N., Karasevich N. Neurodegeneration and neuroprotection in geriatrics // European Archives of Psychiatry and Clinical Neuroscience. Abstracts.- September 13-18, 1998, Munich. Vol. 248, Suppl 1 - P. S59. Автором проведено неврологічне та електроенцефалографічне дослідження хворих на хворобу Паркінсона.