Клініко-експериментальне дослідження морфо-функціонального стану слизової оболонки гастродуоденальної зони при виразковій хворобі та хронічному гастриті - Автореферат
Підвищення ефективності діагностики й лікування у пацієнтів з виразковою хворобою та хронічним гастритом. Зміни морфо-функціонального стану гастродуоденальної зони до та при медикаментозному лікуванні. Впровадження в клінічну практику спектрофотометрії.
Аннотация к работе
Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри гастроентерології та терапії факультету післядипломної освіти Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України "Вивчення патогенетичних механізмів порушень функції гастродуоденальної зони та розробка на їх основі нових методів діагностики, лікування та профілактики захворювань шлунка, дванадцятипалої кишки, гепатобіліарної зони та кишечника" (державний реєстраційний №0103U003649) та науково-дослідної роботи Інституту гастроентерології АМН України "Розробити способи електронно-мікроскопічної та імунноелектронно-мікроскопічної діагностики Н. pylori-позитивних форм хронічного гастриту та ерозивно-виразкових захворювань гастродуоденальної зони” (державний реєстраційний №0196U018066). Мета дослідження - підвищити ефективність діагностики й лікування у пацієнтів з виразковою хворобою та хронічним гастритом на підставі визначення змін морфо-функціонального стану гастродуоденальної зони до та при медикаментозному лікуванні, а також обґрунтування в умовах експерименту та впровадження в клінічну практику спектрофотометрії. Дослідити зміни кислотоутворюючої функції шлунка та ультраструктурної організації парієтальних клітин при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки під час застосування блокатора Н2-гістамінових рецепторів фамотидину та інгібіторів протонної помпи пантопразолу і рабепразолу натрію. Визначити стан кислотоутворюючої функції шлунка та залозистого апарату слизової оболонки фундального відділу шлунка при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки та хронічному неатрофічному гастриті до та після досягнення ерадикації H. pylori-інфекції. Предмет дослідження: морфо-функціональний стан слизової оболонки шлунка та ДПК, його динаміка під впливом антиґелікобактерних схем та препаратів, що знижують кислотопродукцію шлунка; наявність H. pylori; спектрофотометричні параметри морфо-функціонального стану слизової оболонки гастродуоденальної зони.Спостерігали хворих з ХНАГ (перша група), ХАГ (друга група), ВХ ДПК (третя група) та ВХШ (четверта група). Особливості спектрограми слизової оболонки у пацієнтів вивчено одночасно з діагностичною гастроскопію та взяттям біоптатів у цих же ділянках з подальшою морфологічної оцінкою стану слизової оболонки гастродуоденальної зони. Так, 68,9% хворих з першої групи та 70,3% хворих третьої групи були віком до 40 років. У пацієнтів цієї групи І ступінь вираження запалення не виявлено у жодного пацієнта, ІІ - лише у кожного пятого та ІІІ - у 80,0±10,3% хворих з ХАГ. В групі з ХАГ, у якій було виявлено найбільший ступінь вираження запалення, виявився найменший ступінь його активності: лише у 2 пацієнтів виявлено високу активність запалення процесу у слизовій оболонці шлунка.Клінічні прояви та морфо-функціональні особливості стану шлунка при виразковій хворобі, хронічному неатрофічному та атрофічному гастритах характеризуються поліморфізмом та залежать від тривалості захворювання, інфікованності Н. pylori, активності запалення слизової оболонки, наявності її атрофії та виразкових дефектів. При досліджені секреторної функції шлунка визначено середнє значення у хворих з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки (PHMIN 1,21±0,03), з хронічним неатрофічним гастритом (PHMIN 1,52±0,05), при цьому спостерігали збільшення загальної кількості клітин залозистого епітелію шлунка відповідно на 29% та 23% (р<0,001 щодо контролю) за рахунок збільшення у 1,5 рази популяцій головних та парієтальних клітин та зниження кількості додаткових мукоцитів відповідно на 25% та 48% (р<0,001 щодо контролю). Коефіцієнти насичення гемоглобіном слизової оболонки фундального, антрального відділів шлунка та цибулини ДПК у здорової людини співвідносяться відповідно 1,2: 1: 1,4, у хворих з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки 2,3: 1: 2,5, з хронічним неатрофічним гастритом 1,6: 1: 1,7, з хронічним атрофічним гастритом 1: 1: 1. Вміст гемоглобіну у слизовій оболонці фундального відділу шлунка при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки збільшено майже у 1,5 рази (р<0,05), а при хронічному атрофічному гастриті зменшено у 2 рази (р<0,05) відносно аналогічного показника здорової людини. Для підбору адекватної терапії пацієнтів з виразковою хворобою та хронічним гастритом необхідно звертати увагу на результати визначення середнього рівня мінімального РН шлунка за допомогою внутрішньошлункової РН-метрії: 1) при значеннях відповідних гіперацідності є висока вірогідність наявності функціональних розладів моторики гастродуоденальної зони у вигляді гастроезофагеального й дуоденогастрального рефлексів та асоціації запалення слизової оболонки шлунка з H.
План
Основний зміст роботи
Вывод
1. Клінічні прояви та морфо-функціональні особливості стану шлунка при виразковій хворобі, хронічному неатрофічному та атрофічному гастритах характеризуються поліморфізмом та залежать від тривалості захворювання, інфікованності Н. pylori, активності запалення слизової оболонки, наявності її атрофії та виразкових дефектів. Встановлено кореляційні взаємозвязки між середнім рівнем мінімального РН шлунка та частотою виявлення гастроезофагеального (r=-0,95) та дуоденогастрального (r=-0,79) рефлюксів, наявністю атрофічних змін (r=0,93), частотою виявлення H. pylori-інфекції (r = - 0,88 при застосуванні швидкого уреазного тесту, r = - 0,95 при використанні морфологічного методу).
2. Застосування ІПП пантопразолу (контролоку) чи рабепразолу натрію (парієту) викликає підвищення середнього РН в 1,46-1,51 разів вище та тривалість ефективної дії в 1,90-2,21 рази довше в порівнянні з блокатором Н2-гістамінових рецепторів фамотидину, при цьому латентний період у 1,16-1,65 рази довший для ІПП. Встановлено, що на ультраструктурному рівні вищезазначені ІПП, крім блокади Н -К -АТФАЗИ, переважно впливають на мітохондріальний апарат, що призводить до зниження енергетичного потенціалу парієтальної клітини. Проте вплив різних представників з групи ІПП не має різниць за змінами ультраструктури парієтальної клітини. Блокатор н2-гістамінових рецепторів фамотидин викликає перерозподіл мембранних структур у бік утворення тубуловезікул, що підвищує секреторний потенціал парієтальної клітини.
3. При досліджені секреторної функції шлунка визначено середнє значення у хворих з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки (PHMIN 1,21±0,03), з хронічним неатрофічним гастритом (PHMIN 1,52±0,05), при цьому спостерігали збільшення загальної кількості клітин залозистого епітелію шлунка відповідно на 29% та 23% (р<0,001 щодо контролю) за рахунок збільшення у 1,5 рази популяцій головних та парієтальних клітин та зниження кількості додаткових мукоцитів відповідно на 25% та 48% (р<0,001 щодо контролю).
Після ерадикації Н. pylori у пацієнтів рівень кислотопродукції шлунка мав тенденцію до зміщення у бік нормацидності, що супроводжувалось відновленням кількості та співвідношення епітеліоцитів фундальних залоз. Такий напрямок змін більш повно представлений при хронічному неатрофічному гастриті.
4. Дослідження при моделюванні з різною концентрацією гемоглобіну, а також при медикаментозному створенні у собак гіперацидності та гіпоацидності шлунка, свідчать, що зміни концентрації гемоглобіну в тканинах як штучні, так і в залежності від функціонального стану слизової оболонці шлунка, суттєво впливають на характер спектрограм. Чим вище концентрація гемоглобіну в тканинах, тим сильніше поглинання світла у видимій частині спектру. Це знаходить своє відбиття у розміщенні максимального піку кривої спектрограми, збільшенні його висоти та площі.
5. Спектрофотометрія слизової оболонки гастродуоденальної зони доповнює візуальну оцінку, отриману під час проведення звичайної ФЕГДС. Коефіцієнти насичення гемоглобіном слизової оболонки фундального, антрального відділів шлунка та цибулини ДПК у здорової людини співвідносяться відповідно 1,2: 1: 1,4, у хворих з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки 2,3: 1: 2,5, з хронічним неатрофічним гастритом 1,6: 1: 1,7, з хронічним атрофічним гастритом 1: 1: 1. Вміст гемоглобіну у слизовій оболонці фундального відділу шлунка при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки збільшено майже у 1,5 рази (р<0,05), а при хронічному атрофічному гастриті зменшено у 2 рази (р<0,05) відносно аналогічного показника здорової людини.
Практичні рекомендації
1. Для підбору адекватної терапії пацієнтів з виразковою хворобою та хронічним гастритом необхідно звертати увагу на результати визначення середнього рівня мінімального РН шлунка за допомогою внутрішньошлункової РН-метрії: 1) при значеннях відповідних гіперацідності є висока вірогідність наявності функціональних розладів моторики гастродуоденальної зони у вигляді гастроезофагеального й дуоденогастрального рефлексів та асоціації запалення слизової оболонки шлунка з H. pylori-інфекцією;
2) при значеннях відповідних гіпоацідності є висока вірогідність наявності атрофічних змін слизової оболонки шлунка.
2. Для досягнення більш швидкого та адекватного підвищення середнього рівня мінімального РН шлунка при лікуванні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, хронічного неатрофічного гастриту варто надавати перевагу призначенню антисекреторних препаратів у стандартних дозах з групи ІПП пантопразолу, рабепразолу натрію, ніж блокатору Н2-гістамінових рецепторів фамотидину.
3. При лікуванні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, хронічного неатрофічного гастриту, асоційованих з Н. pylori, є обовязковим використання сучасних схем антиґелікобактерної терапії, що при досягненні ерадикації бактерії значно покращує морфо-функціональній стан слизової оболонки шлунка.
4. Співвідношення коефіцієнтів насичення гемоглобіном слизової оболонки фундального, антрального відділів шлунка та цибулини ДПК, які визначені за допомогою спектрофотометрії, можливо використовувати як додатковий критерій для оцінки стану слизової оболонки гастродуоденальної зони при ВХ ДПК, ХНАГ та ХАГ.
Перелік робіт, опублікованих за темою дисертації
1. Сулима в. в., Залевский В.І., гриценко и. и., руденко а. и., косинский а. в. результаты спектрофотометрии слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки у больных с хроническим гастритом // Гастроэнтерология. - Днепропетровск, 1997. - Вып.27. - С.52-54.
2. Сулима в. в. Результати застосування оптичної спектроскопії при гастродуоденальних дослідженнях // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 1999. - Вип.29. - С. 198-201.
3. Сулима в. в. результати досліджень внутрішньошлункової рн-метрії у пацієнтів на виразкову хворобу при лікуванні контролоком // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2004. - Вип.35. - С.214-217.
4. Щербиніна М.Б., сулима в. в., короленко г. с. Морфо-фукціональний стан фундальних залоз шлунка при гастродуоденальних захворюваннях до та після ерадикації helicobacter pylori // Лікарська справа. - 2004. - №2 - С.29-31.
5. Щербиніна М.Б., Сулима В.В., Короленко Г.С. Оцінка впливу сучасних антисекреторних препаратів на стан ультраструктурної організації парієтальних клітин // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2005. - Вип.36. - С.53-57.
7. Пат.67589 А Україна, Кл. G 01N33/49 Спосіб діагностики хронічного гастриту методом спектрофотометрії / Степанов Ю.М., Залевський В.І., Щербиніна М.Б., Сулима В.В., Косинський О.В., Будзак І.Я. (Україна). - №2003109780; Заявл.31.10.2003; Опубл.15.06.2004, Бюл. №6.
8. Сулима в. в. Спектрофотометрія - перспективний метод ранньої діагностики захворювань верхніх відділів органів травлення // Перший Український конгрес гастроентерологів 19-21 вересня 1995 р. - Дніпропетровськ, 1995. - С.50.
9. Вплив антисекреторних препаратів різних груп на стан кислототворної функції шлунка / Щербиніна М.Б., Сулима В.В., Новоженіна Л.І., Косинська С.В., Латфуліна А.В. // Сучасна гастроентерологія. - 2002. - №2. Тези доп. Респ. наук. - практ. конф. "Гастроентерологія ХХІ століття: сучасне і майбутнє”, 14-15 березня 2002, Харків. - С.107.
10. Особливості кислотоутворюючої функції шлунка при гастродуоденальних ерозіях / Гриценко І.І., Будзак І.Я., Кушніренко І.В., Сулима В.В., Кононов І.М. // Сучасна гастроентерологія. - 2002. - №2. Тези доп. Респ. наук. - практ. конф. "Гастроентерологія ХХІ століття: сучасне і майбутнє”, 14-15 березня 2002, Харків. - С.107.
11. Щербиніна М.Б., Короленко Г.С., Сулима В.В. Обємна площа парієтальних клітин до та після лікування кислотозалежних захворювань, асоційованих з Helicobacter pylori // Галицький лікарський вісник. - 2003. - Т.10, №4. - С.149.
12. Щербиніна М.Б., Сулима В.В., Будзак І.Я., Кудрявцева В. Є. Вплив бактеріального VACA та CAGA статусу на ефективність ерадикації Helicobacter pylori // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Клінічна фармація: 10 років в Україні”. - Харків, 2003. - С.40.
13. Сулима в. в. Оценка эффективности препарата Контролок при проведении антисекреторной терапии у пациентов с язвенной болезнью // Матер. Всеукраїнської наук. - прак. конференції "Терапевтичні читання памяті акад.Л.Т. Малої”. - Харків, 2004. - С.225.
14. Щербиніна М.Б., Сулима В.В., Короленко Г.С. ультраструктурні зміни парієтальних клітин під впливом інгібіторів протонної помпи // Тези доповідей Всеукр. наук. - практ. конф. "Новітні технології в діагностиці та лікуванні внутрішніх хвороб”. - Харків, 2004. - С.140.