Клініко-експериментальні дані до застосування СО2-лазера при хірургічному лікуванні опущень і випадінь внутрішніх статевих органів у жінок - Автореферат

Опущення і випадіння внутрішніх статевих органів (ОІВВСО) у жінок і в сучасних умовах є достатньо поширеною формою патології, особливо серед хворих старшої вікової групи, де вони виходять на одне з перших місць серед усіх уражень статевих шляхів і можуть складати до 80% чисельності контингенту, що потребує оперативного втручання [Краснопольський В.І. та співавт., 1997, 2000; Olsen Реальною причиною складностей, з якими доводиться зустрічатися при оперативному лікуванні ОІВВСО, а однаково і причиною недостатньо вдалих віддалених результатів, є наявність у хворих помітних змін в структурах, що визначають положення внутрішніх статевих органів, нерідко порушень їх трофіки і зниження репаративних можливостей [Краснопольський В.І., 1997; Іллойе Ж.Б., 1999]. Незважаючи на ряд вагомих властивостей (високий рівень субопераційної асептики і абластики, антисептичність, гемостатичність, регульованість глибини розрізу і деструкції тканин) [Побединський М.М. та співавт., 1989; Грубник В.В. та співав., 1995], СО2-лазер ще не знайшов належного використання при хірургічному лікуванні ОІВВСО у жінок, чому заважає наявність значної кількості невизначених моментів. Щодо оптимізації передопераційної терапії, то беручи до уваги постменопаузальний вік переважної більшості хворих з ОІВВСО і наявність у них чіткого дефіциту естрогенів, як однієї з причин незадовільного стану промежини, слизової оболонки піхви, позитивний ефект може обіцяти замісна гормональна терапія (ЗГТ) з використанням естріолу. Виконані автором по темі дисертації архівно-статистичні, експериментальні, клінічні та параклінічні дослідження є фрагментом наукових пошуків, що проводяться на кафедрі перинатології та гінекології у відповідності з національною програмою України «Поліпшення становища жінок, охорони материнства i дитинства» і є складовою частиною НДР Харківської медичної академії післядипломної освіти (державний реєстраційний № 0198U004321).Обстежено на всіх етапах, підготовлено до втручань та прооперовано 69 жінок у віковому інтервалі від 29 до 74 років (середній вік (56,6±3,4) роки) з різними ступенями опущень і випадінь внутрішніх статевих органів, які сформували дві групи. Основна група - 34 жінки, що отримали хірургічне лікування з застосуванням вуглекислого хірургічного лазеру: 8 (23,6%) хворим проведено передню кольпорафію, кольпоперинеорафію з леваторорафією (ПКР, КПР з ЛР) і ще 4 (11,8%) - ПКР, КПР з ЛР з додатковою ампутацією шийки матки; 9 (26,5%) жінкам зроблено серединну кольпорафію по Лефору-Нейгебауеру, кольпоперинеорафію (СКР, КПР); екстирпацію матки через піхву, передню кольпорафію, кольпоперинеорафію з леваторорафією (ЕМ, ПКР, КПР з ЛР) виконано в 13 (38,3%) випадках. Контрольну групу (групу порівняння) склали 35 жінок, яких було прооперовано за традиційними методиками: 15 (42,9%) отримали хірургічне лікування в обємі передньої кольпорафії, кольпоперинеорафії з леваторорафією, дві (5,7%) - ПКР,КПР з ЛР з додатковою ампутацією шийки матки; серединну по Лефору-Нейгебауеру, кольпоперинеорафію зроблено 7 (20,0%) хворих; 11 (31,4%) пацієнток прооперовані в обсязі екстирпації матки через піхву, передньої кольпорафії, кольпоперинеорафію з леваторорафією. Передопераційна підготовка хворих з ознаками естрогенодефіциту (35 жінок, з них 19 входили до основної групи) включала естроген кольпотрофічної дії (естріол), який призначався перорально (7-10 діб по 4 мг/добу, далі 7-10 діб по 2 мг/добу, наступні 7-10 діб по 1-1,5 мг/добу), чи вагінально (у вигляді крему або суппозиторіїв - 10-14 діб по 1-2 мг/добу, потім ще 1-2 тижні по 0,5-1 мг/добу). Використовувалися бальзамічні тампони (10-20 діб 2-3 рази на добу), фолієва кислота, як реалізатор біологічної дії естрогенів (2-3 мг/добу впродовж двох тижнів), проводилось лікування бактеріальних, грибкових, протозойних, інфекцій піхви і матки по загальним принципам (метронідазол, далацин, батрафен та інш.).В розвитку опущень і випадінь внутрішніх статевих органів (ОІВВСО) у жінок сучасної популяції головна роль належить пологовій травмі тазового дна (підтримуючих структур), від чого переважаючою формою захворювання є опущення (випадіння) стінок вагіни з опущенням матки чи без нього (45,5% від всього контингенту з ОІВВСО), неповне випадіння матки з ректо, цистоцелє (32,0%). Найбільш тяжко піддаються традиційній консервативній терапії вторинні нашарування у постменопаузальних жінок з наявністю значного естрогенного дефіциту - трофічні зміни дислокованих сегментів геніального тракту (їх мають 55,3% хворих), декубітальні виразки (5,9%), ускладнення зі сторони нижнього сегменту сечовивідних шляхів (66,8%), що робить необхідним їх поперечне лікування з включення до схем терапії естрогенних гормонів. Лазерна препаровка тканин піхви у порівняні з гострою супроводжується сприятливими змінами в протіканні репаративних процесів (експериментальний раньовий процес на крільчихах характеризується нетривалістю і стертістю ексудативної фази, незначністю нейтрофільної інфільтрації, раннім початком проліферативної фази). При

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ