На основі результатів клінічних досліджень, що розкрили механізми дії препарату рослинного походження "Гепахол", диференційованої дієтотерапії, дозованої нормобаричної гіпоксії, голкорефлексотерапії, вивчення методів ефективного лікування стеатогепатиту.
Високі темпи хімізації промисловості, сільськогосподарського виробництва та побуту, вживання алкоголю та медикаментів, поширення вірусних уражень печінки в наступні 15-20 років призведуть до ще більшого зростання захворюваності на хвороби печінки. В Україні за останні 5 років захворюваність на хронічні гепатити зросла на 76,6 %, поширеність хронічних гепатитів за цей період збільшилась в 2,2 рази (Вовк А.Д., Татьянко Н.В., 1999; Возианова Ж.И., 2000; Голубчиков М.В., 2000; Гураль А.Л., 2001; Губергриц Н.Б., 2002). Серед токсичних чинників, які пошкоджують печінку, важлива роль належить алкоголю (Goss G.A.et al., 1992; Gresner A.M.et al., 1994, 1995; Gores G.J., 2000), про що свідчить той факт, що в тих країнах світу, де високий рівень вживання алкоголю населенням, спостерігається висока частота уражень печінки (Lee R.G., 1995; Ивашкин В.Т., 1997; Бабак О.Я., 1999; Харченко Н.В., 1999, 2000; Lieber C.S., 2000; Буеверов О.А., 2002). Розвиток стеатозу печінки у хворих може бути зумовлений багатьма чинниками, включаючи токсичний, зокрема алкогольний, а також, як наслідок ожиріння, цукрового діабету та інших захворювань, зумовлених порушеннями ліпідного та вуглеводного обмінів (Пехташев С.Г. и соавт, 2002; Никитин И.Г. и соавт., 2002; Фадеенко Г.Д., 2003). Широке розповсюдження обмінних захворювань, таких, як ожиріння та цукровий діабет ІІ типу, нераціональне харчування, бідне на вітаміни та ліпотропні речовини, зловживання алкоголем вважається однією із причин уражень печінки різного ступеня важкості від гепатиту до розвитку цирозу печінки (Friedman S.L., 1999, 2000; Абрагамович О.О. і співав., 2002; Калинин А.В., 2003; Степанов Ю.М., Доценко М.Я., 2003).Згідно з метою програма дослідження виконувалась у наступні етапи: вивчення мембранотропної активності окремих фітозасобів; клінічне обстеження хворих на СГ різної етіології: НАСГ, АСГ, СГЖВШ, СГРУ; добір рецептури фітозасобу “Гепахол” і обґрунтування комплексної методики лікування хворих на СГ (гепахол, сорбент “Силард”, дієтотерапія, дозована нормобарична гіпоксія, голкорефлексотерапія); експериментальні дослідження на тваринах (собаки, морські свинки, щури) механізму дії гепахолу - на клітинному та органному рівнях; клінічна оцінка ефективності запропонованої методики лікування хворих на СГ, основним компонентом якої було застосування гепахолу. Клінічним обстеженням було охоплено 309 хворих, серед яких 87 хворих на АСГ, 58 хворих на НАСГ, 52 хворих на СГРУ, 112 хворих на СГЖВШ. У хворих на СГЖВШ було також відмічено підвищення рівня жиру в печінці, що пояснюється значними змінами ліпідного та вуглеводного обміну, характерними для жовчнокамяної хвороби, певне значення мав також той факт, що у хворих на СГ, зумовленими ураженням жовчовивідних шляхів, був високий відсоток осіб з підвищеною масою тіла. До основної групи входило 47 хворих на АСГ, 30 хворих на НАСГ і 62 хворих на СГЖВШ та 24 хворих на СГРУ. До контрольної групи входило 40 хворих на АСГ, 28 хворих на НАСГ і 50 хворих на СГЖВШ та 28 хворих на СГРУ.Встановлено, що фітозасіб “Гепахол” попереджує розвиток дистрофічних і деструктивних процесів у печінці, сприяє клітинній та внутрішньоклітинній регенерації, нормалізації порушених кисневозалежних метаболічних процесів, відновленню функціональної активності печінки, процесів жовчоутворення, жовчовиділення та властивостей жовчі. Виявлено, що для різних нозологічних форм СГ провідним є переважне порушення окремих ланок метаболізму: для хворих на АСГ характерним є підвищення біохімічних показників цитолітичного синдрому; у хворих на НАСГ серед біохімічних змін переважають порушення рівня ліпідів та глюкози крові; у хворих на СГЖВШ переважають маркери холестазу. Доведено, що комплексна терапія з застосуванням гепахолу послаблює клінічну симтоматику, проявів цитолітичного, холестатичного синдромів, нормалізує трансаміназну активність крові, знижує рівень білірубіну, активність ЛФ, ГГТП, підвищує рівень альбуміну в крові хворих СГ, що свідчить про послаблення запального процесу в печінці і активацію регенерації органу. Дозована нормобарична гіпоксія та голкорефлексотерапія в поєднанні з гепахолом та диференційованою дієтою нормалізують клінічні прояви захворювання, секреторну функцію шлунка, моторно-евакуаторну функцію жовчного міхура, холесекреторну функцію печінки, біохімічні показники сироватки крові у хворих на СГ. Більш висока, у порівнянні з традиційним лікуванням, ефективність комплексного методу терапії хворих на СГ полягає у зменшенні в сироватці крові вмісту білірубіну у 1,5 рази, активності АЛАТ в 2 рази, АСАТ в 3 рази, ГГТП в 1,4-3,9 рази, ЛФ в 1,9-2 рази, показників тимолової проби в 1,6 рази; зниженні рівня ХЛ у печінковій жовчі - в 1,15 рази і міхуровій - в 1,3 рази, підвищенні вмісту жовчних кислот в печінковій жовчі в 1,3-1,5 рази і міхуровій - в 1,5 рази; зменшені обєму жовчного міхура до 2 разів; зменшенні кількості хворих на стеатоз ІІ ступеня в 2,3 рази.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. У дисертації наведене нове вирішення наукової проблеми, яке полягає у тому, що на підставі вивчення мембранотропної активності групи фітозасобів з відомою фармакологічною дією, запропонований гепатопротекторний фітозасіб “Гепахол”, клінічні і експериментальні дослідження застосування якого довели його високу ефективність у лікуванні СГ (НАСГ, АСГ, СГЖВШ, СГРУ).
2. Встановлено, що фітозасіб “Гепахол” попереджує розвиток дистрофічних і деструктивних процесів у печінці, сприяє клітинній та внутрішньоклітинній регенерації, нормалізації порушених кисневозалежних метаболічних процесів, відновленню функціональної активності печінки, процесів жовчоутворення, жовчовиділення та властивостей жовчі.
3. Доведено, що біологічно активні чинники гепахолу підвищують інтенсивність споживання кисню паренхімою печінки, що свідчить про підсилення кисневозалежних метаболічних процесів в печінці, спрямоване на забезпечення змінених фітозасобом її функцій.
4. Гепахол збільшує обєм жовчі, вміст в ній конюгованих і вільних ЖК, нормалізує співвідношення триокси- та диоксихоланових кислот, Х/Х коефіцієнт, вміст пігментів, загального білка, що свідчить про вплив фітозасобу як на дифузійно-фільтраційні процеси в печінковій паренхімі, так і на біосинтез та транспорт її органічних складових.
5. Показано, що гепахол стимулює електрогенез та моторну діяльність гладеньких мязів травного тракту морської свинки без явищ десинситизації.
6. Встановлено, що АСГ перебігає на фоні нутрієтивного дефіциту, спричиненого недостатнім вживанням всіх макро- та мікронутрієнтів. Для хворих на НАСГ та СГЖВШ характерний дисбаланс харчування, викликаний підвищеним вживанням вуглеводів, жирів, неповноцінних білків і недостатнім надходженням мікронутрієнтів. Диференційована дієта, збагачена білком, ФЛ, вітамінами, пектинами, мікроелементами в поєднанні з комплексними методами лікування сприяє нормалізації маси тіла хворих, зникненню астенічного синдрому, зменшенню сонографічних ознак стеатозу, нормалізації рівня глюкози та ліпідів в крові.
7. Виявлено, що для різних нозологічних форм СГ провідним є переважне порушення окремих ланок метаболізму: для хворих на АСГ характерним є підвищення біохімічних показників цитолітичного синдрому; у хворих на НАСГ серед біохімічних змін переважають порушення рівня ліпідів та глюкози крові; у хворих на СГЖВШ переважають маркери холестазу.
8. Доведено, що комплексна терапія з застосуванням гепахолу послаблює клінічну симтоматику, проявів цитолітичного, холестатичного синдромів, нормалізує трансаміназну активність крові, знижує рівень білірубіну, активність ЛФ, ГГТП, підвищує рівень альбуміну в крові хворих СГ, що свідчить про послаблення запального процесу в печінці і активацію регенерації органу. Гепахол зменшує ПОЛ і підвищує вміст ВГ та нормалізує показники ферментів глутатіонової системи АО-захисту у хворих на СГРУ.
9. Встановлено, що холесекреторна функція печінки порушується при СГ алкогольної, обмінної та хологенної етіології. Найбільш виражені порушення характерні для СГ на фоні патології жовчовивідних шляхів. Гепахол позитивно впливає як на холатоутворюючу, так і на холестериновидільну функції печінки, нормалізуючи Х/Х коефіцієнт в жовчі. Гепахол нормалізує порушений функціональний стан позапечінкових жовчовивідних шляхів.
10. Дозована нормобарична гіпоксія та голкорефлексотерапія в поєднанні з гепахолом та диференційованою дієтою нормалізують клінічні прояви захворювання, секреторну функцію шлунка, моторно-евакуаторну функцію жовчного міхура, холесекреторну функцію печінки, біохімічні показники сироватки крові у хворих на СГ.
11. Більш висока, у порівнянні з традиційним лікуванням, ефективність комплексного методу терапії хворих на СГ полягає у зменшенні в сироватці крові вмісту білірубіну у 1,5 рази, активності АЛАТ в 2 рази, АСАТ в 3 рази, ГГТП в 1,4-3,9 рази, ЛФ в 1,9-2 рази, показників тимолової проби в 1,6 рази; зниженні рівня ХЛ у печінковій жовчі - в 1,15 рази і міхуровій - в 1,3 рази, підвищенні вмісту жовчних кислот в печінковій жовчі в 1,3-1,5 рази і міхуровій - в 1,5 рази; зменшені обєму жовчного міхура до 2 разів; зменшенні кількості хворих на стеатоз ІІ ступеня в 2,3 рази. Лікувальна ефективність науково обґрунтованої комплексної методики в терапії хворих на СГ підтверджена актами впровадження в ряді клінік, що дозволяє рекомендувати її для широкого застосування.
Практичні рекомендації
1. Комплексна методика застосування фітозасобу “Гепахол”, сорбенту “Силард”, диференційованої дієти, збагаченої харчовими волокнами та висівками може бути впроваджена в практику клінік терапевтичного, гастроентерологічного, реабілітаційного профілю та санаторно-курортних оздоровниць і поліклінік в терапії та реабілітації хворих на хронічні дифузні захворювання печінки, СГ.
2. Фітозасіб “Гепахол” готується за наступним рецептом: безсмертника піщаного квітки - 15,0, кукурудзяні приймочки - 25,0, кульбаби корінь - 30,0, звіробою трава - 15,0, полину трава - 10,0, календули квітки - 20,0, материнки трава - 20,0. Для приготування настою 5г (1 столова ложка) збору поміщають в емальований (скляний, фарфоровий) посуд, заливають 250 мл холодної перевареної води і залишають на ніч. Ранком ставлять на водяну баню та кипятять протягом 15 хв, потім охолоджують упродовж 45-60 хв та проціджують. Зберігають настій у прохолодному місці (холодильнику) - 2 доби. Сорбент “Силард” готується у вигляді водної суспензії - 6 столових ложок препарату розчиняють у 250 мл води.
3. Схема лікування: силард приймають по 50 мл суспензії 3-4 рази на добу упродовж 3-5 днів. Після закінчення прийому силарду призначають настій гепахолу, який приймають за 40-50 хвилин до їжі по 0,5 склянки 3 рази на день упродовж 25-30 днів. Потім знову приймають силард упродовж 3-5 днів, після чого призначають гепахол на 25-30 днів. Загальний курс лікування становить 2 місяці.
Упродовж року курс комплексного лікування з метою реабілітації, профілактики повторюють 3-4 рази з перервою між курсами 15-30 днів. В процесі лікування не спостерігається негативної дії та взаємодії з іншими лікарськими засобами. При застосуванні даного методу негативних порушень на метаболічному рівні та випадків негативних клінічних реакцій не відмічено.
4. Лікування гепахолом і силардом на фоні диференційованої дієти, збагаченої харчовими волокнами, пектинами і зкорегованою у відповідності з масою тіла і харчовим статусом хворих, сприяє нормалізації вуглеводного та ліпідного обміну речовин та виведенню з організму токсичних речовин, що утворюються при СГ, зокрема продуктів вільнорадикального окиснення, що утворюються при хронічних запальних процесах. Особливо показане застосування лікувального комплексу пацієнтами та мешканцями (з профілактичною метою) деяких регіонів України в післячорнобильський період. Застосування даного комплексу значно скорочує термін лікування та подовжує період ремісії.
5. Доцільно використовувати у комплексній терапії хворих на СГ дозовану нормобаричну гіпоксію, яка може бути створена за допомогою установки штучного гірського клімату. Інтракорпоральну голкорефлексотерапію доцільно проводити індивідуально з використанням наступних біологічно активних точок: VB 20, VB 21, VB 24, VB 25, F 13, F 14, VB 37, F 11, F 3, V 18, V 19-V 25. У хворих на СГЖВШ, стан яких супроводжувався дискінезіями жовчовивідних шляхів, холестатичним синдромом, з метою покращення відтоку жовчі доцільно стимулювати наступні точки: VB 25, VB 34, VB 38, VB 40, V 18-V 25, F 2, E 3, E 36 по ІІ варіанту гальмівного методу. Застосування даного комплексного методу лікування СГ сприяє позитивній динаміці перебігу захворювання, покращання якості життя за субєктивними і обєктивними критеріями.
6. Лікування хворих на СГ повинно бути диференційованим з урахуванням етіології захворювання, особливостей харчування та функціонального стану печінки. При АСГ дієта повинна бути збалансована за енергетичною цінністю та всіма нутрієнтами; при НАСГ в харчуванні доцільне обмеження вуглеводів, а при змінах рівня глюкози крові - виключення легкозасвоюваних вуглеводів; при СГЖВШ - обмеження вуглеводів, та призначення харчових холеретиків та холекінетиків, харчової клітковини.
Список литературы
1. Гарник Т.П. Немедикаментозна відновно-реабілітаційна терапія хронічних гепатитів // Зб. наук. пр.- К., 1998.-С. 839-844.
2. Гарник Т.П. Стан холесекреторної функції печінки і корекція її порушень у реабілітації хворих хронічними гепатитами // Зб. наук. пр.- К., 1998 р.-С. 844-849.
3. Гарник Т.П. Фітотерапія у відновно-реабілітаційному лікуванні хворих хронічними гепатитами різної етіології // Укр.мед.вісті.- 1998.- ч. 1-2 (59-60), т. 2.- С. 190.
4. Гарник Т.П. Імунологічні аспекти фітотерапії хронічних гепатитів // Наук. вісник Ужгородського університету.-1998.-В. 5.- С. 73-75.
5. Гарник Т.П. Корекція порушень ліпідного обміну у хворих на хронічні гепатити // Мат. конф. з міжн. участю “Оздоровчі ресурси Карпат і прилеглих регіонів.-Чернівці, 1999 р.-С. 112-115.
6. Гарник Т.П. Зміни показників імунної реактивності у хворих на хронічні гепатити під впливом комплексної терапії з застосуванням препаратів ехінацеї // Клін. фармація.-1999.-№ 2.-Т. 3.- С. 145-147.
7. Гарник Т.П. Вплив деяких фітопрепаратів на показники малонового диальдегіду у хворих хронічними гепатитами // Врач. дело.- 1999.-№ 6.- С. 129-131.
8. Гарник Т.П. Застосування препаратів рослинного походження при лікуванні та реабілітації хронічних гепатитів у осіб похилого віку // Врач. дело.- 1999.- № 7-8.- С. 168-170.
9. Гарник Т.П., Островська Г.В., Рибальченко В.К. Характеристика мембранних властивостей спиртових настоянок фітопрепаратів // Зб. наук. пр. співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.-К., 2000, вип.9, кн.2.-С. 189-199. Дисертантом зібрано матеріал, підготовлено до друку.
10. Гарник Т.П., Островська Г.В., Рибальченко В.К. Мембранотропна активність травяних зборів з гепатопротекторними властивостями // Міжвідомчий зб. “Гастроентерологія”.-Дніпропетровськ, 2000, вип. 31.- С. 375-380. Здобувач здійснила збір матеріалу, підготовку до друку.
11. Гарник Т.П., Поканевич В.В., Лященко П.С., Весельський С.П., Білоусова І.В. Вплив фітозбору № 2 на процеси конюгації та гідроксилювання жовчних кислот в печінці тварин // Мат. міжн. наук.-практ. конф. “Оздоровче природне харчування, розвантажувальна дієтотерапія.”-Ужгород, Поляна, 2000.- С. 186-191. Дисертантом проведено забір жовчі у тварин для біохімічних досліджень, статистичну обробку матеріалу, написання статті.
12. Гарник Т.П., Весельський С.П., Поканевич В.В., Білоусова І.В., Лященко Т.П., Скачко Б.Г., Весельська Л.П., Титомир А.І. О возможной неизвестной функции печени в организме человека и животных. // Зб. наук. пр. співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.-К., 2000, вип.9, кн.4.- С. 24-28. Особистий внесок дисертанта - набір матеріалу, підготовка до друку.
13. Гарник Т.П., Лященко П.С., Місан В.К., Майданюк А.В., Весельський С.П. Вплив гепатозахисного фітозбору (№ 2) на активність амілази та вміст амінокислот в слині людей // Зб. наук. пр. співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.- К.,2000, вип.9, кн.4.- С. 624-630. Здобувачем проведено забір матеріалу для біохімічних досліджень, статистичну обробку, написання статті.
14. Гарник Т.П., Поканевич В.В., Лященко П.С., Весельський С.П., Каревіна Т.Г., Горенко З.А. Зовнішньосекреторна функція печінки у собак на фоні дії настою фітозбору № 2 // Зб. наук. пр. “Проблеми радіаційної медицини”.- К.,2000, вип.7.- С. 70-72. Дисертант провела забір матеріалу для біохімічних досліджень, статистичну обробку матеріалу, написання статті.
15. Гарник Т.П. Тенденції розвитку фітотерапії як методу клінічної медицини // Мед. реабилитация, курортология, физиотерапия.-2000.- № 4 (24).-С. 46-48.
16. Гарник Т.П., Диннік О.Б., Скачко Б.Г., Антюхов Р.В., Білоусова І.В. Наукове обґрунтування застосування лікарських засобів рослинного походження із лепехи болотної (Acorus calamus L., Araceae) у відновно-реабілітаційній терапії (огляд літератури) // Ліки України.- 2001.- № 9(50).- С. 67-71. Дисертантом зібрано матеріал, підготовлено до друку.
17. Островська Г.В., Поканевич В.В., Гарник Т.П., Філінська О.М., Рибальчекно В.К. Мембранотропна активність фітопрепарату “Поліфітол-1” // Вісник Київського національного університету імені Т. Шевченка “Проблеми регуляції фізіологічних функцій”.- К.- 2001.- Вип. 7.- С. 41-44. Дисертантом здійснено аналіз, підготовку матеріалу до друку.
18. Гарник Т.П., Лященко П.С., Пелюх П.Ф. Вплив настою фітозбору на електричну та скоротливу активність гладеньких мязів кишечнику // Сучасна гастроентерологія.- 2001.- №3(5).- С. 55-58. Дисертант - ідея, набір матеріалу, статистична обробка, аналіз, друк.
19. Гарник Т.П., Поканевич В.В., Лященко П.С., Гушинець Г.П., Куровська А.Ф. Вплив настою фітозбору №2 на шлункову секрецію // Український терапевтичний журнал.- 2001.- №3.- Т.3.- С. 67-69. Здобувачем проведено забір шлункового соку у тварин для біохімічних досліджень, статистичну обробку, аналіз, друк матеріалу.
20. Гарник Т.П., Янчук П.І., Комаренко В.І. Вплив настою фітозбору на артеріальний тиск і тканинне дихання печінки // Зб. наук. пр. співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика.-К., 2001, кн.4, вип.10.- С. 1241-1245. Здобувач - ідея дослідження, збір, статистична обробка, аналіз та друк матеріалу.
21. Поканевич В.В., Островська Г.В., Гарник Т.П., Рибальченко В.К. Характеристика мембранотропних властивостей спиртових екстрактів фітопрепаратів // Національна академія наук України.- 2001.- №8.- С. 152-156. Дисертантом проведено набір матеріалу, обговорення та підготовка до друку.
22. Гарник Т.П., Лященко П.С., Весельський С.П., Гушинець Г.П., Майданюк А.В., Білоусова І.В. Співвідношення ліпідів у секретах травних залоз при дії гепатопротекторного фітозбору // Сучасна гастроентерологія.- 2002.- №1(7).- С. 42-48. Здобувач провела забір шлункового соку, жовчі у тварин для біохімічних досліджень, збір, статистичну обробку, аналіз і друк матеріалу.
23. Гарник Т.П. Применение энтеросорбции в комплексной терапии и реабилитации больных хроническими гепатитами // Ліки України.- 2002.- №10.- С. 2-5.
24. Гарник Т.П., Горбань Є.М., Юрженко Н.М. Вивчення дії фітозбору “Гепахол” на моделі гострого токсичного гепатиту // Одеський медичний журнал.- 2002.- №5(73).- С. 11-14. Дисертантом здійснено забір крові для біохімічних досліджень, статистичну обробку, аналіз, висновки, друк матеріалу.
25. Гарник Т.П., Ступіна О.С., Горбань Є.М. Морфологія печінки при дії фітозасобу “Гепахолу” на моделі гострого токсичного гепатиту // Одеський медичний журнал.- 2002.- №6 (74).- С. 19-22. Здобувачем проведено годування тварин фітозасобами, забір біосубстратів печінки, морфологічне і гістохімічне дослідження, статистична обробка матеріалу, аналіз, друк матеріалу.
26. Гарник Т.П. Гепатопротекторное действие фитосредств в комплексной терапии и реабилитации больных хроническим гепатитом // Ліки України.- 2002.- №11 (64).- С. 2-5.
27. Гарник Т.П., Горбань Є.М., Динник О.Б., Сорокіна І.Г. Вплив фітозасобу “Гепахол” на функцію шлунка і гепатобіліарну систему у хворих із хронічними дифузними захворюваннями печінки // Одеський медичний журнал.- 2003.- № 2 (76).- С.27-31. Здобувач - ідея, забір, статистична обробка, аналіз, висновки, друк матеріалів.
28. Гарник Т.П. Вплив фітозасобів на вільнорадикальне окислення ліпідів та систему антиоксидантного захисту організму при хронічних стеатогепатитах // Ліки України.- 2003.- № 3 (68).- С. 16-20.
29. Гарник Т.П. Вплив диференційованої терапії на перебіг стеатогепатиту // Сучасна гастроентерологія.- 2004.- №2 (16).- С. 45-50.
30. Гарник Т.П. Адаптированнная диета в лечении больных неалкогольним стеатогепатитом // Ліки України.- 2004.- № 5 - С. 41-45.
31. Пат. 49296 А Україна, МПК 7 А61К35/78. “Гепахол” - жовчогінний, гепатопротекторний і радіопротекторний збір лікарських рослин // Гарник Т.П. - № 2001107223; Заявл. 23.10.2001; Опубл. 16.09.2002. Бюл.№9;
32. Пат. 48858 А Україна, МПК 7 А61К35/78. Лікувально-омолоджуючий збір для профілактики передчасного старіння і лікування вікових патологій // Гришина В.С., Гарник Т.П., Фролов В.М. та інш.- № 2002010294; Заявл. 11.01.2002; Опубл. 15.08.2002.Бюл.№8;
33. Пат. 49627 А Україна, МПК 7 А61К31/695. Суміш для профілактики й реабілітації при захворюваннях печінки // Гришина В.С., Гарник Т.П., Фролов В.М. та інш.- № 2002010293; Заявл. 11.01.2002; Опубл. 16.09.2002.Бюл.№9;
34. Пат. 54875 А Україна, МПК 7 А61К35/78. Збір лікарських трав для лікування дискінезії жовчовивідних шляхів гіпертонічно-гіперкінетичної форми // Гарник Т.П.- № 2002043593; Заявл. 29.04.2002; Опубл. 17.03.2003.Бюл.№3;
35. Пат. 54067 А Україна, МПК 7 А61К35/78. Збір лікарських трав для лікування дискінезії жовчовивідних шляхів гіпотонічно-гіпокінетичної форми // Гарник Т.П.- № 2002043592; Заявл. 29.04.2002; Опубл. 17.02.2003.Бюл.№2;
36. Пат. 54068 А Україна, МПК 7 А61К35/78. Спосіб лікування хворих хронічним холестатичним гепатитом // Гарник Т.П., Поканевич В.В., Весельський С.П.- № 2002043594; Заявл. 29.04.2002; Опубл. 17.02.2003.Бюл.№2;
37. Гарник Т.П., Горбань Є.М., Диннік О.Б., Поканевич В.В., Тен Е.О., Строкіна І.Г. Нові методики лікування, реабілітації та профілактики хронічних стеатогепатитів різної етіології: № 146/19/03 // Реєстр галузевих нововведень.- Київ:2003.- Вип. 18-19.- С. 100-101.
38. Гарник Т.П., Горбань Є.М., Поканевич В.В., Білоусова І.В., Гришина В.С. Методика використання “Гепахолу” в комплексній терапії, реабілітації та профілактиці хронічних дифузних захворювань печінки: № 147/19/03 // Реєстр галузевих нововведень.- Київ:2003.- Вип. 18-19.- С. 101-102.
39. Гарник Т.П., Островська Г.В., Рибальченко В.К., Рибальченко Т.В. Добір співвідношення компонентів фітозборів на основі їх мембранотропних властивостей: № 249/19/03 // Реєстр галузевих нововведень.- Київ:2003.- Вип. 18-19.- С. 174-175.
40. Гарник Т.П., Горбань Є.М., Поканевич В.В., Білоусова І.В., Добровольський С.В. Застосування фітозасобу “Гепахол”, адаптогену “Силард” на тлі дієти 5, збагаченої харчовими волокнами, пектинами та висівками, в комплексній терапії та реабілітації хворих із хронічними дифузними захворюваннями печінки, хронічними гепатитами: № 178-2002 // Інф. лист.-Київ:2002.- 4 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы