Дослідження клінічних та морфологічних проявів бартонельозу. Удосконалення методів етіологічної діагностики бартонельозу на підставі комплексного клініко-лабораторного обстеження хворих та вивчення біологічних властивостей збудників захворювання.
Аннотация к работе
Між тим, деякі з хвороб, які зараз відносяться до бартонельозів: траншейна гарячка, хвороба від котячої подряпини (ХКП) - відомі досить давно, проте їх етіологію було визначено тільки нещодавно [Лукин Е.П. зі співавт., 2001; Тарасевич И.В., 2001; Фролов В.М., 2001]. В Україні через відсутність повноцінних статистичних даних обєктивний рівень захворюваності на бартонельоз залишається невизначеним [Климчук М.Д. зі співавт., 1997; Любінський С.Ю., 2000]. Робота націлена на вирішення важливої медичної проблеми та підпадає під пріоритетний науковий напрямок, визначений МОЗ та НАМН України “Розробка принципово нових методів діагностики, лікування та профілактики найпоширеніших хвороб людини, шляхів зміцнення здоровя та подовження тривалості життя”. Враховуючи поширеність бартонельозу серед хворих на ВІЛ/СНІД, атиповість клінічної симптоматики у цього контингенту та можливість несприятливого перебігу хвороби без адекватної етіотропної терапії, рекомендовано включити бартонельоз до клінічного протоколу лікування опортуністичних інфекцій у хворих на ВІЛ/СНІД, а розроблені для діагностики бартонельозів РНІФ-тест-системи - до схем моніторингу при ВІЛ-інфекції. Основні результати досліджень впроваджено в практику охорони здоровя у формі науково-технічної документації: патенту України на корисну модель (№ 37277 “Поживне середовище для вирощування мікроорганізмів роду Bartonella” від 25.11.2008); інформаційного листа про нововведення в системі охорони здоровя (№ 259-2009 “Діагностика бартонельозної інфекції у ВІЛ-інфікованих осіб”); медико-біологічних нововведень: “Спосіб лабораторної діагностики бартонельозної інфекції за допомогою удосконаленого бактеріологічного методу”, “Спосіб лабораторної діагностики бартонельозної інфекції за допомогою реакції непрямої імунофлюоресценції”, “Спосіб виявлення збудників бартонельозної інфекції за допомогою полімеразної ланцюгової реакції”; реєстраційної картки технології (№ 0609U000097 “Технологія виготовлення поживного середовища для вирощування мікроорганізмів роду Bartonella” від 03.11.09); звіту з теми науково-дослідної роботи НАМН 60/2005 №0105U001109 ДУ “ІМІ ім.Критеріями включення в дослідження на етапі розробки бактеріологічного методу діагностики - виділення чистої культури бартонел (9 осіб) були: 1) епідеміологічні: “травматичний” контакт із кішкою, що передував захворюванню; 2) клінічні: наявність подряпин, укусів або ослинення; наявність первинного афекту через 3-10 днів після нанесення кішкою подряпин, укусів або ослинення; розвиток лімфаденіту (через 14-28 днів після “травматичного” контакту), що характеризувався переважним збільшенням одного лімфовузла, його болючістю, гіперемією шкіри над ним, нагноєнням, відсутністю лімфангіту, тривалим збереженням (до 4 тижнів і більше); відсутність інтоксикації або помірна її вираженість. Критерії включення в дослідження на етапі розробки та апробації сероімунологічних методів діагностики (75 осіб) складалися з вищезазначених та були розширені наступними: 1) епідеміологічні: контакт з іншими, крім кішок, тваринами та подряпини рослинами або дротом; 2) клінічні: тривала гарячка, полілімфоаденопатія, гепатоспленомегалія. Критеріями включення в дослідження на етапі апробації молекулярно-генетичних методів діагностики (18 осіб) були: 1) маніфестна форма бартонельозу; 2) позитивний результат бактеріологічного аналізу та/або наявність сумарних специфічних ANTIBARTIG. При вивченні біологічних властивостей бартонел і розробці методів етіологічної діагностики в якості типового використовували референтний штам Bartonella henselae CCUG 30454 BT із Culture Collection, University of Goteborg, Sweden, який було виділено науковцями США у 1992 році з крові ВІЛ-інфікованого хворого (представлений в інших колекціях мікроорганізмів під номерами: CDC G5436, ATCC 49882, CIP 103737). З них у 1 хворого (1,7%) була подряпина, нанесена кролем і в 1 хворого була подряпина дротом.Маніфестація процесу в 5,7% осіб із III і IV клінічними стадіями ВІЛ/СНІД характеризувалася домінуванням бацилярного ангіоматозу (50,0%) над іншими варіантами: системним, бацилярним пеліозом і типовою ХКП. Висока (86,3%) поширеність анамнестичних антибартонельозних антитіл у клінічно здорових людей усіх вікових категорій, незалежно від статі, свідчить про активний характер епідеміологічного процесу, убіквітарність бартонел, ординарний характер інфікування. Використання РНІФ-тест-системи для виявлення бартонельозного антигену в біосекційному матеріалі з подальшим аналізом гістологічної картини при атипових варіантах удосконалює діагностику бартонельозу. Застосування оптимізованого шоколадного агару з додаванням стимулятору росту чумного мікробу, дотримання загальноприйнятих правил асептики, відбору та посіву зразків клінічного матеріалу, оптимальних умов вирощування висівів дозволяє з високою частотою виділяти від хворих на бартонельоз ізоляти Bartonella spp. при вирощуванні впродовж 5-10 діб. Встановлено, що використання вітчизняної РНІФ-тест-системи для виявлення бартонельозного ан