Клініко-діагностичні особливості перебігу гострого періоду струсу головного мозку в динаміці комплексного лікування з використанням ноотропних засобів - Автореферат

Значна поширеність струсу головного мозку, та численні дискусійні питання щодо його перебігу, діагностики та лікування обумовлює значимість цієї проблеми [Комарницька Н. М., 2001; Поліщук М. Є., 2007]. Задачі: Зясувати та проаналізувати клінічні особливості перебігу гострого періоду струсу головного мозку в динаміці комплексного лікування з застосуванням ноотропних засобів. Провести нейропсихологічне обстеження у хворих в гострий період струсу головного мозку. Виявити особливості ряду лабораторних показників крові та цереброспінальної рідини (зокрема С-реактивного протеїну (СРП)) у хворих в гострий період струсу головного мозку. Провести порівняльну оцінку ефективності використання ноотропних препаратів (пірацетам, прамістар) в комплексному лікуванні хворих у гострий період струсу головного мозку.Всі пацієнти знаходились на обстеженні і лікуванні у неврологічному відділенні клініки нейрохірургії і неврології Головного війсково-медичного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» Міністерства оборони України з приводу струсу головного мозку. Пацієнтам зі струсом головного мозку в комплексне лікування були включені ноотропні засоби (прамістар або пірацетам) з дослідженням їх впливу в динаміці: на початку лікування, на 10-у та на 30-у добу. При вивченні нейропсихологічних особливостей пацієнтів в гострий період струсу головного мозку було використано спеціальний комплекс тестування, який включав: «Тестування на орієнтацію та амнезію Галвестон (Galveston Orientation And Amnesia Test)», «Опитувальник самопочуття хворих». Для виявлення співвідношення скарг хворих на вегетативні розлади і обєктивізацію цих скарг нами використано дослідження та проведено аналіз співвідношення даних, які були отримані при застосуванні «Шкали вегетосудинних змін, яка заповнюється пацієнтом» та «Шкали вегетосудинних змін, яка заповнюється лікарем». Лабораторне обстеження різних показників крові (кількість лейкоцитів, еритроцитів, рівень гемоглобіну), рівень СРП в крові та цереброспінальній рідині у пацієнтів проводилось в наступні терміни з моменту отримання травми: протягом першої доби (1 група), на 2 - 4-у добу (2 група), на 5-у добу та пізніше (3 група) (в середньому 5,6±0,50 доби).В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення задачі удосконалення діагностики та оптимізації лікувальної тактики в гострий період струсу головного мозку, на основі результатів комплексного клініко-параклінічного обстеження з визначенням клініко-діагностичних особливостей та їх динаміки в процесі комплексного лікування з використанням ноотропних засобів. За даними неврологічного та нейропсихологічного обстеження встановлено, що окрім неврологічних симптомів та вегетативної дисфункції, у пацієнтів в гострий період струсу головного мозку мали місце прояви астенічних та емоційних розладів, а також когнітивних порушень, зокрема уваги та функції памяті. У пацієнтів в гострий період струсу головного мозку, зокрема на 1-5-у добу після травми, встановлено достовірно вищий, ніж в контролі, рівень С-реактивного протеїну в крові та цереброспінальній рідині, а також зареєстровано статистично достовірне підвищення рівня гемоглобіну, кількості еритроцитів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення задачі удосконалення діагностики та оптимізації лікувальної тактики в гострий період струсу головного мозку, на основі результатів комплексного клініко-параклінічного обстеження з визначенням клініко-діагностичних особливостей та їх динаміки в процесі комплексного лікування з використанням ноотропних засобів.

За даними неврологічного та нейропсихологічного обстеження встановлено, що окрім неврологічних симптомів та вегетативної дисфункції, у пацієнтів в гострий період струсу головного мозку мали місце прояви астенічних та емоційних розладів, а також когнітивних порушень, зокрема уваги та функції памяті.

У пацієнтів в гострий період струсу головного мозку, зокрема на 1-5-у добу після травми, встановлено достовірно вищий, ніж в контролі, рівень С-реактивного протеїну в крові та цереброспінальній рідині, а також зареєстровано статистично достовірне підвищення рівня гемоглобіну, кількості еритроцитів.

Після струсу головного мозку у пацієнтів в гострий період захворювання, за даними електроенцефалографічного обстеження, зареєстровано зміни біоелектричної активності головного мозку, зокрема, зниження загального рівня біоелектричної активності (в 53 %); достовірне зменшення усередненого показника амплітуди ?-ритму та збільшення частоти коливань ?-ритму.

За даними нейровізуального обстеження, структурні зміни головного мозку у пацієнтів зі струсом головного мозку не зареєстровані; середнє значення ширини ІІІ шлуночка та переднього рога латерального шлуночка статистично не відрізнялось від контролю.

Використання ноотропних засобів (прамістару і пірацетаму) в комплексному лікуванні струсу головного мозку підвищує ефективність лікування, зокрема прамістар сприяє покращенню оцінки самопочуття, показників когнітивних функцій (памяті та уваги), а пірацетам пришвидшує нормалізацію емоційних розладів.

Практичні рекомендації

1. Розроблений нами комплекс обстежень, який включає клініко-неврологічне, нейропсихологічне, нейроелектрофізіологічне та нейровізуальне дослідження рекомендується для використання в практиці лікувальних закладів з метою удосконалення діагностики особливостей гострого періоду струсу головного мозку.

2. Підвищення рівня С-реактивного протеїну в крові та в цереброспінальній рідині може бути додатковим критерієм в експертних питаннях наявності струсу головного мозку.

3. Виявлені особливості впливу пірацетаму та прамістару при превалюванні певних клінічних проявів гострого періоду струсу головного мозку, необхідно враховувати при програмуванні індивідуального лікувального комплексу.

Ткачов А. В. Застосування препарату прамістар в комплексному лікуванні струсу головного мозку при наявності когнітивних порушень : [Текст] / А. В. Ткачов, О. С. Глєбова, Л. О. Ковальчук // Сучасні аспекти військової медицини : зб. наук. праць Головного військового клінічного госпіталю Міністерства оборони України. - К., 2005. - Вип. 10.- С. 535-538. (Дисертантом особисто проведено нейропсихологічне обстеження хворих, аналіз отриманих результатів та розроблені схеми комплексного лікування обстежених хворих)

Ткачов А. В. Застосування препарату прамістар в комплексному лікуванні струсу головного мозку при наявності когнітивних порушень : [Текст] / А. В. Ткачов // ІХ зїзд Всеукраїнського лікарського товариства, присвяченого 10-річчю відновлення часопису : тез. доп. - Вінниця, 2007. - Т. 7, Число 1-2 (66-67).- С. 364-366.

Ткачев А. В. Применение ноотропных препаратов в комплексном лечении больных с сотрясением головного мезга : [Текст] / А. В. Ткачов // Врачебное дело. - 2007. - №5-6. - С. 82-85. (Дисертантом особисто проведено нейропсихологічне обстеження хворих та аналіз отриманих результатів)

Ткаченко О. В. Діагностичне значення С-реактивного протеїну, як маркера асептичного запалення в гострий період струсу головного мозку : [Текст] / О. В. Ткаченко, А. В. Ткачов // Український неврологічний журнал. - 2008.- № 1.- С. 57-60. (Дисертантом особисто проведено вивчення градієнту С-реактивного протеїну ліквору та крові)

Ткачов А. В. Значення електроенцефалографії в діагностиці в гострий період струсу головного мозку у військовослужбовців : [Текст] / А. В. Ткачов // Військова медицина. - 2008. - № 3. - С. 58-62.

Ткачов А. В. Клініко-діагностичні особливості перебігу гострого періоду струсу головного мозку у військовослужбовців : [Текст] / А. В. Ткачов // Врачебное дело. - К., 2008. - № 5-6. - C. 88-92.

Ткачов А. В. Астенічний синдром в клінічній картині перебігу гострого періоду струсу головного мозку в динаміці комплексного лікування з використанням ноотропних засобів : [Текст] / А. В. Ткачов // Врачебное дело. - 2008. - №3-4.- С. 88-93. (Дисертантом особисто проведено нейропсихологічне обстеження хворих та аналіз отриманих результатів)

Размещено на .ru