Дослідження інформативних доопераційних діагностичних критеріїв, доопераційних та інтраопераційних ознак операбельності, техніки оперативного втручання та результатів операцій при місцеворозповсюдженому раку шлунка з ураженням підшлункової залози.
Аннотация к работе
Незважаючи на спостерігаєму тенденцію зниження захворюваності на рак шлунка, дане захворювання являє собою найважливішу і соціальну проблему, залишаючись основною проблемою смерті від злоякісних пухлин у більшості країн (Чиссов В.И. та соавт., 1998, 2000; Давидов М.И., Тер-Ованесов М.Д., 2000; Симонов Н.Н. та співавт., 1998; Бондарь Г.В., 1997). Сучасні тенденції лікування розповсюджених форм раку шлунка полягають у розширенні показань до виконання радикальних комбінованих операцій - гастректомій з резекцією уражених суміжних органів і розширеною лімфаденектомією (Kasakura Y., 2000; Roukos D.H., 2000; Симонов Н.Н. та співавт., 1998; Sui-Ling H.M., 1994; Шальков Ю.Л., 1993). Одним з органів, який часто утягується в пухлинний процес, є підшлункова залоза, оперативні втручання на якій належать до категорій складних, потребуючих ретельної доопераційної підготовки і післяопераційної терапії (Фишер М.Е. и соавт., 1991). Перед дослідженням поставлені такі основні задачі: Вивчити частоту ураження підшлункової залози і клініко-діагностичні особливості її утягнення в пухлинний процес при місцеворозповсюдженому раку шлунка. Визначити найбільш інформативні доопераційні діагностичні критерії ураження підшлункової залози при раку шлунка, доопераційні та інтраопераційні ознаки операбельності та запропонувати техніку оперативного втручання при раку шлунка з ураженням підшлункової залози.1 група (контрольна) хворих складалася з 45 чоловік, оперованих з приводу раку шлунка, у яких під час операції було констатовано ураження підшлункової залози, але обсяг оперативного втручання був мінімальним і полягав у пробній лапаротомії або паліативній операції без резекції підшлункової залози. У хворих I групи з нерезектабельним ураженням підшлункової залози вірогідно частіше пухлина локалізувалась в антральному відділі шлунка, причому частіше спостерігався низькодиференційований тип пухлини. У хворих III групи (з резектабельним ураженням підшлункової залози) пухлина частіше локалізувалась у тілі шлунка, причому переважали низькодиференційовані форми раку шлунка. Ці методи дають практично ідентичні дані, серед яких найбільш важливими були: прямі - збільшення сегментів підшлункової залози; тісне прилягання ураженої стінки шлунка до залози; нечіткість контурів підшлункової залози; горбистість контурів підшлункової залози; непрямі - неоднорідність структури її деформація підшлункової залози; розширення внутрішньопечінкових жовчних протоків. Треба відзначити, що у першій групі найчастіше спостерігалось субтотальне ураження підшлункової залози або її головки у сполученні з ураженням тіла, навпаки, у третій групі частіше був уражений хвіст підшлункової залози або хвіст і тіло.При цьому були сформульовані основні положення і розроблена концепція доопераційної і інтраопераційної діагностики уражень підшлункової залози при раку шлунка, а також принципи планування і виконання хірургічних втручань. Найчастіше проростання підшлункової залози спостерігається при раку антрального відділу шлунка (44,8%), ендофітно-інфільтративному рості пухлини (81,6%), при її низькодиференційованій будові (47%). У 33,7% випадків ураження підшлункової залози при раку шлунка носило локальний характер без метастазів у інші органи, у 20,4% була уражена селезінка, в інших випадках брижа ободової кишки, великий сальник, печінка, заочеревинні лімфовузли, судинні структури та діафрагма. Ці ознаки, а також локалізація пухлини в антральному відділі, її розміри понад 5 см, наявність ригідності стінки шлунка і обмеження його зміщення за даними ендоскопії і рентгенологічного дослідження при неможливості ультразвукової візуалізації підшлункової залози є показанням для проведення топічного діагнозу за допомогою КТ і ЯМРТ, інформативність яких складає понад 95%. Використання апарата УО-60 під час резекції підшлункової залози за нашою методикою з утворенням тунелю ззаду підшлункової залози не вимагає додаткового ушивання кукси підшлункової залози, що зменшує травматизацію органа.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Дослідження присвячене актуальній проблемі сучасної онкології - лікуванню місцеворозповсюдженого раку шлунка з утягненням підшлункової залози, які спостерігаються у 30,3% хворих. При цьому були сформульовані основні положення і розроблена концепція доопераційної і інтраопераційної діагностики уражень підшлункової залози при раку шлунка, а також принципи планування і виконання хірургічних втручань.
Найчастіше проростання підшлункової залози спостерігається при раку антрального відділу шлунка (44,8%), ендофітно-інфільтративному рості пухлини (81,6%), при її низькодиференційованій будові (47%). У 33,7% випадків ураження підшлункової залози при раку шлунка носило локальний характер без метастазів у інші органи, у 20,4% була уражена селезінка, в інших випадках брижа ободової кишки, великий сальник, печінка, заочеревинні лімфовузли, судинні структури та діафрагма.
Найбільш інформативнішими клініко-анамнестичними ознаками ураження підшлункової залози при раку шлунка є біль у спині, схуднення на 10 і більше кг, тривалість захворювання понад 6 місяців і пальпуєма пухлина. Ці ознаки, а також локалізація пухлини в антральному відділі, її розміри понад 5 см, наявність ригідності стінки шлунка і обмеження його зміщення за даними ендоскопії і рентгенологічного дослідження при неможливості ультразвукової візуалізації підшлункової залози є показанням для проведення топічного діагнозу за допомогою КТ і ЯМРТ, інформативність яких складає понад 95%.
Рак шлунка з утягненням тіла і хвоста підшлункової залози або поверхневим ураженням її головки треба розглядати як операбельну пухлину при відсутності очевидних ознак генералізації процесу, утягнення магістральних судин черевної порожнини, невидаляємих, уражених метастатичним процесом, парааортальних лімфовузлів, а також проростання пухлини у заочеревний простір, що визначає показання до виконання радикальної комбінованої операції.
Використання апарата УО-60 під час резекції підшлункової залози за нашою методикою з утворенням тунелю ззаду підшлункової залози не вимагає додаткового ушивання кукси підшлункової залози, що зменшує травматизацію органа.
Комбіновані оперативні втручання при раку шлунка з ураженням підшлункової залози супроводжувались розвитком післяопераційного панкреатиту в 11,3% випадків і післяопераційною летальністю 5,6%, що було вірогідно нижче, у порівнянні з групою не радикально оперованих хворих, але вище у порівнянні з хворими без уражень підшлункової залози.
Застосування комбінованих оперативних втручань з резекцією підшлункової залози і післяопераційною поліхіміотерапією дозволяє досягти трьохрічного виживання 51,3% хворих, пятирічне виживання досягає 24,3%.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Усім хворим на рак шлунка необхідне цілеспрямоване виявлення анамнестичних і фізикальних ознак місцевого розповсюдження раку шлунка з обовязковим виконанням ендоскопічного, рентгенологічного і ультразвукового методу дослідження.
При наявності прямих чи непрямих ознак ураження підшлункової залози, отриманих при обовязкових дослідженнях, при раку шлунка є доцільним проведення компютерно-томографічного або ядерно-магнітно-резонансного дослідження.
При наявності прямих чи непрямих ознак ураження підшлункової залози при раку шлунка необхідно планувати розширення обсягу оперативного втручання і післяопераційні заходи з урахуванням небезпечності розвитку післяопераційного панкреатиту внаслідок операційної травми підшлункової залози.
Резекцію підшлункової залози доцільно виконувати за допомогою апарата УО-60 після попереднього створення тунелю ззаду органа і без додаткового укриття кукси підшлункової залози.
Список литературы
Шальков Ю.Л., Романюк Н.Г., Козубенко М.Ю. Культя поджелудочной железы как причина послеоперационного панкреатита // Харківська хірургічна школа. - 2002. - №2. - С. 10-13. (Автором зібраний клінічний матеріал та його статистична обробка, зроблено висновки).
Романюк Н.Г., Гранкин И.А., Козубенко М.Ю. Котенко А.Е., Сумана Мансур. Резекция поджелудочной железы при раке желудка // Вестник биологии и медицины. - 2002. - №4. - С. 72-75. (Автором удосконалено техніку оперативного втручання, вивчені та проаналізовані результати лікування).
Романюк Н.Г. Дооперационная диагностика поражений поджелудочной железы при раке желудка // Харківська хірургічна школа. - 2002. - №4(5). - С.88-90.
Шальков Ю.Л., Сумана Мансуру, Романюк М.Г. Спосіб дренування біліарної системи. Деклараційний патент України № 43729 А (А61В17/00) (зав. 02.07.2001 №2001074534, опубл. - 17.12.2001 бюл. №11) (Автор брав безпосередню участь у розробці методики подвійного дренування гепатобіліарної системи при ураженні головки підшлункової залози).
Романюк Н.Г., Ноздрачева Е.В., Гранкин И.А. Клинико-инструментальные параллели рака желудка с вовлечением поджелудочной железы // Мат. Х зїзду онкологів України. - Крим, 2001, - С. 128-129.