Встановлення інформативності біохімічних показників стану сполучної тканини в сироватці крові та сечі корів для діагностики остеодистрофії, особливо на ранніх стадіях. Здійснення контролю ефективності корекції метаболічних порушень при цій патології.
Аннотация к работе
обґрунтувати доцільність використання біохімічних показників, що характеризують стан сполучної тканини: концентрація глікопротеїнів (ГП), хондроїтинсульфатів (ХСТ), рівень глікозаміногліканів (ГАГ) і їх фракцій у сироватці крові, вміст оксипроліну (ОП), уронових кислот (УК) і фракцій глікозаміногліканів, а також кальцію (Са) і фосфору (Р) в сечі при обстеженні корів з метою виявлення різних, у тому числі ранніх, стадій остеодистрофії; Предмет дослідження-біохімічні показники сироватки крові і сечі, що характеризують стан сполучної тканини, для діагностики остеодистрофії у корів та контролю за ефективністю корекції порушень метаболізму при лікуванні, обгрунтування ефективності застосування препарату вітаміну D3 та еконіки “Люкон” в лікуванні хворих на остеодистрофію корів. В експерименті на білих щурах та коровах доведено, що довготривале обмеження рухової активності є фактором, який спричинює деструктивні зміни в кістковій тканині, котрі супроводжуються деполімеризацією макромолекул органічного матриксу кісткової тканини і підвищенням рівня біохімічних показників у сироватці крові (глікопротеїнів, хондроїтинсульфатів, фракцій ГАГ) і сечі (оксипроліну, уронових кислот) на ранніх стадіях патологічного процесу. Установлені ліміти концентрації біохімічних показників сироватки крові (вміст глікопротеїнів, хондроїтинсульфатів, фракцій ГАГ) та сечі (уронових кислот і оксипроліну) для корів, що дає змогу проводити діагностику ранніх стадій остеодистрофії у високопродуктивних корів. Стан кісткової тканини вивчали за наступними показниками: а) в сироватці крові визначали вміст хондроїтинсульфатів (ХСТ) та глікопротеїнів (ГП), фракцій ГАГ, загального кальцію та неорганічного фосфору, активність лужної фосфатази; б) у сечі - вміст оксипроліну, уронових кислот, фракцій ГАГ, кальцію і фосфору.У роботі в експериментах на білих щурах та у дослідженнях при моделюванні гіпокінезії у корів встановлено інформативність, значення і ліміти біохімічних показників органічних компонентів сполучної тканини для діагностики остеодистрофії у корів (зокрема її ранніх стадій) та для оцінки ефективності лікувальних заходів. Гіпокінезія та введення щурам дексаметазону спричиняють розлад метаболізму кісткової тканини, що характеризується зростанням у сироватці крові концентрації хондроїтинсульфатів, сіалових кислот, другої і третьої фракції глікозамінгліканів, активності лужної фосфатази, збільшенням екскреції із сечею кальцію, оксипроліну та уронових кислот, що є характерним для остеодистрофії. 3 Обмеження рухової активності корів на фоні незбалансованого мінерального, А-і D-вітамінного живлення протягом 60-ти днів спричиняє поступовий розвиток остеодистрофії, яка на першій стадії характеризується підвищенням у сироватці крові вмісту хондроїтинсульфатів (0,08-0,14 г/л; р<0,01) та другої фракції глікозамінгліканів (3,0-4,3 од.; р<0,05, порівняно з контролем), зменшенням вмісту неорганічного фосфору (1,81±0,03 ммоль/л; р<0,01), гіперекскрецією із сечею оксипроліну - 27,0-43,0 мг/л та уронових кислот - 8,3-11,1 мг/л (норма, відповідно, 7,9-17,9 та 3,2-4,6 мг/л) і фосфору (35,0-49,0 мг/л). Друга стадія остеодистофії корів вирізняється підвищенням у сироватці крові вмісту хондроїтинсульфатів до 0,12-0,17 г/л (0,14±0,005, порівняно з 0,06-0,09 г/л в контролі; р<0,001) та сіалових кислот (163,0±2,8 ммоль/л; в контролі - 130,0±4,0; р<0,001), що свідчить про розвиток деполімеризації протеогліканів і катаболізм глікопротеїнів, збільшенням суми глікозаміногліканів (15,1±0,26 од., порівняно з 10,89±0,030 у контролі; р<0,001) за рахунок першої (8,22±0,19 од.; р<0,001) і другої (5,24±0,15 од; р<0,001) фракцій (у контролі відповідно, 6,27±0,21 і 3,23±0,16 од/л), зростанням активності лужної фосфатази (13,0±0,5 од. Застосування коровам з клінічними ознаками остеодистрофії другої та третьої стадій комплексного вітамінного препарату “Продевіт-тетра” внутрішньомязово в дозі 6 мл кожні 5 днів (10 інєкцій) в поєднанні з пероральним застосуванням препарату “Люкон” у дозі 8 мг/кг протягом 49 днів по 7 днів поспіль з 7-денною перервою сприяло поліпшенню клінічного стану корів та позитивній динаміці біохімічних показників: у сироватці крові нормалізувався рівень глікопротеїнів, знизилася концентрація хондроїтинсульфатів, нормалізувалися активність лужної фосфатази та рівень фракційного складу ГАГ; знизилася екскреція з сечею оксипроліну та уронових кислот.
Вывод
1. У роботі в експериментах на білих щурах та у дослідженнях при моделюванні гіпокінезії у корів встановлено інформативність, значення і ліміти біохімічних показників органічних компонентів сполучної тканини для діагностики остеодистрофії у корів (зокрема її ранніх стадій) та для оцінки ефективності лікувальних заходів.
2. Обмеження рухової активності (гіпокінезія) у білих щурів протягом 28 днів призводить до дистрофічних змін у тканинах скелета, що проявляється зникненням остеоїдного шару на поверхні трабекул, їх потоншенням та вертикалізацією, зниженням щільності остеоцитів та запустінням кісткових лакун. Гіпокінезія та введення щурам дексаметазону спричиняють розлад метаболізму кісткової тканини, що характеризується зростанням у сироватці крові концентрації хондроїтинсульфатів, сіалових кислот, другої і третьої фракції глікозамінгліканів, активності лужної фосфатази, збільшенням екскреції із сечею кальцію, оксипроліну та уронових кислот, що є характерним для остеодистрофії.
3 Обмеження рухової активності корів на фоні незбалансованого мінерального, А- і D-вітамінного живлення протягом 60-ти днів спричиняє поступовий розвиток остеодистрофії, яка на першій стадії характеризується підвищенням у сироватці крові вмісту хондроїтинсульфатів (0,08-0,14 г/л; р<0,01) та другої фракції глікозамінгліканів (3,0-4,3 од.; р<0,05, порівняно з контролем), зменшенням вмісту неорганічного фосфору (1,81±0,03 ммоль/л; р<0,01), гіперекскрецією із сечею оксипроліну - 27,0-43,0 мг/л та уронових кислот - 8,3-11,1 мг/л (норма, відповідно, 7,9-17,9 та 3,2-4,6 мг/л) і фосфору (35,0-49,0 мг/л). На 30-й день гіпокінезії зміни показників, що характеризують стан органічного матриксу кісткової тканини, наростають.
4. Друга стадія остеодистофії корів вирізняється підвищенням у сироватці крові вмісту хондроїтинсульфатів до 0,12-0,17 г/л (0,14±0,005, порівняно з 0,06-0,09 г/л в контролі; р<0,001) та сіалових кислот (163,0±2,8 ммоль/л; в контролі - 130,0±4,0; р<0,001), що свідчить про розвиток деполімеризації протеогліканів і катаболізм глікопротеїнів, збільшенням суми глікозаміногліканів (15,1±0,26 од., порівняно з 10,89±0,030 у контролі; р<0,001) за рахунок першої (8,22±0,19 од.; р<0,001) і другої (5,24±0,15 од; р<0,001) фракцій (у контролі відповідно, 6,27±0,21 і 3,23±0,16 од/л), зростанням активності лужної фосфатази (13,0±0,5 од. Боданські; у контролі - 8,6±0,7). Одержані результати свідчать про активну елімінацію в кров органічних компонентів кісткової тканини.
5. На другій стадії остеодистрофії наростає екскреція із сечею оксипроліну до 35-44 мг/л (38,0±1,0) і уронових кислот до 10,9-13 мг/л (11,9±0,25; р<0,001), а виділення кальцію і фосфору не відрізняється від показників у здорових корів.
6. Третя стадія остеодистофії у корів характеризується зниженням вмісту загального кальцію до 1,95±0,03 (1,80-2,15) і неорганічного фосфору до 1,67±0,05 (1,41-1,95) ммоль/л, порівняно з 2,46±0,04 і 2,06±0,06 ммоль/л у контролі (р<0,001), підвищенням активності лужної фосфатази до 20,1±1,5 од. Боданські (р<0,001), збільшенням вмісту глікопротеїнів до 0,69±0,02 од/л і хондроїтинсульфатів до 0,248±0,04 г/л (у контролі - 0,49±0,02 од/л і 0,08±0,03 г/л; р<0,001).
7. У корів, хворих на остеодистрофію, на 68% зростає загальна кількість глікозаміногліканів (18,4±0,30 од.; р<0,001) внаслідок підвищення вмісту кожної з трьох фракцій: першої на - 41,5% (8,9±0,20 од.; р<0,001) другої - 118,9 (7,1±0,25; р<0,001) і третьої - на 69,8% (2,4±0,34 од; р<0,001). Змінюється співвідношення між окремими фракціями: частка більш специфічної для кісткової тканини другої фракції, до складу якої входить переважно хондроїтин-4-сульфат, збільшується з 29,7±1,23 до 38,6 ±1,21% (р<0,001) на фоні зменшення частки першої (р<0,001), що містить в основному хондроїтин-6-сульфат.
8. На третій стадії остеодистрофії, порівняно з другою, у корів наростає (р<0,001) виділення з сечею оксипроліну (47,3±2,1 мг/л), кальцію (179,4±2,5 мг/л), фосфору (49,0±2,9 мг/л), а екскреція уронових кислот стабілізується.
9. У корів української червоно-рябої молочної породи з різним рівнем молочної продуктивності була виявлена вірогідна (р<0,001) кореляція між біохімічними показниками сироватки крові і молочною продуктивністю, а саме: відємна кореляція з концентрацією кальцію (r=-0,776) та фосфору (r=-0,672); позитивна кореляція з показниками вмісту глікопротеїнів (r= 0,740), хондроїтинсульфатів (r= 0,539), а також з активністю ферментів переамінування АЛАТ (r= 0,887), АСАТ (r= 0,686) та лужної фосфатази (r= 0,743). Це свідчить про звязок між підвищенням рівня молочної продуктивності та розвитком остеодистрофії корів.
10. Застосування коровам з клінічними ознаками остеодистрофії другої та третьої стадій комплексного вітамінного препарату “Продевіт-тетра” внутрішньомязово в дозі 6 мл кожні 5 днів (10 інєкцій) в поєднанні з пероральним застосуванням препарату “Люкон” у дозі 8 мг/кг протягом 49 днів по 7 днів поспіль з 7-денною перервою сприяло поліпшенню клінічного стану корів та позитивній динаміці біохімічних показників: у сироватці крові нормалізувався рівень глікопротеїнів, знизилася концентрація хондроїтинсульфатів, нормалізувалися активність лужної фосфатази та рівень фракційного складу ГАГ; знизилася екскреція з сечею оксипроліну та уронових кислот.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Як нормативні показники, що характеризують стан кісткової тканини корів при діагностиці остеодистрофії, доцільно використовувати такі біохімічні тести: сироватки крові - вміст глікопротеїнів - 0,40-0,60 г/л, хондроїтинсульфатів - 0,07-0,10 од., сироваткових фракцій ГАГ: перша - 3,6-6,8 од., друга - 1,9-2,5 од., третя - 1,7-2,4 од, сума фракцій - 8,0-11,0 од; активність лужної фосфатази - 7,8-10,0 од. Боданські; сечі - концентрація оксипроліну - 7,9-17,9 мг/л, уронових кислот - 3,2-4,6 мг/л.
2. Рання стадія остеодистрофії корів визначається підвищенням рівня ІІ фракції сироваткових ГАГ - 2,6-4,3 од., гіперекскрецією із сечею оксипроліну -27,0-43,0 мг/л та уронових кислот - 8,3-11,1 мг/л.
3. При лікуванні корів, хворих на остеодистрофію, поряд з традиційними методами вітамінотерапії доцільно перорально застосовувати препарат “Люкон” у дозі 8 мг/кг по 7 днів поспіль з 7-денною перервою під контролем біохімічних показників сироватки крові та сечі.
4. Результати досліджень щодо інформативності біохімічних показників сполучної тканини при остеодистрофії корів доцільно включати до курсу лекцій та лабораторно-практичних занять з клінічної біохімії тварин при вивченні тем “Біохімічна діагностика порушень стану сполучної тканини”, а також до курсу “Внутрішні хвороби тварин” при вивченні теми “Хвороби обміну речовин”.
Дисертант організував і провів клінічні та лабораторні дослідження, обробив та узагальнив одержані результати, підготував роботу до друку.
2. Боровков С.Б. Ферменти і білки сироватки крові у корів української червоно-рябої молочної породи з різною продуктивністю // Проблеми зооінженерії та вет. медицини. - Зб. наук. праць Харків. держ. зоовет. акад.- Харків, 2001. - Вип. 9, ч.2.- С. 183-186.
3. Карташов М.І., Боровков С.Б. Кореляційний зв?язок між показниками обміну речовин великої рогатої худоби української червоно-рябої молочної породи і продуктивністю в зимовий період // Наук. вісник Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2002. - Т. 4 (№2). Ч. 3. - С. 35-36.
Дисертант провів клініко-лабораторні дослідження, узагальнив одержані результати, підготував роботу до друку.
4. Кібкало Д.В., Боровков С.Б. Доцільність використання розширеного комплексу біохімічних показників при обстеженні корів // Наук. праці Полтав. держ. аграр. акад. - Полтава, 2002.- Том 2 (21). - С. 272-275.
Дисертант зробив огляд літератури, визначив окремі біохімічні показники, обробив та узагальнив частину одержаних результатів, підготував роботу до друку.
5. Біохімічна та морфологічна характеристика гіпокінезії / М.І. Карташов, О.П. Тимошенко, С.Б. Боровков, Г.Ф. Бенгус // Зб. наук. праць Харків. держав. зоовет. акад. - Харків, 2004. - Вип. 12, ч. 3.- С.137-14.
Дисертант зробив огляд літератури, провів клініко-біохімічне дослідження, обробив та узагальнив частину одержаних результатів, підготував роботу до друку.
6. Боровков С.Б. Визначення норм біохімічних показників у сироватці крові лактуючих корів окремого господарства в зимовий період // Проблеми зооінженерії та вет. медицини. - Зб. наук. прраць Харків. держав. зоовет. акад. - Харків, 2001. - Вип. 11, ч.2. - С. 345-348.
7 Боровков С.Б., Тимошенко О.П., Іванова І.В. Біохімічні показники порушень метаболізму сполучної тканини у білих щурів та корів внаслідок обмеження рухової активності // Наук. праці Полтав. держ. аграр. акад. - Полтава, 2003.- Том 2 (23). - С. 50-52.
Дисертант організував і провів експерименти, провів клінічні та лабораторні дослідження сироватки крові, обробив та узагальнив одержані результати, підготував роботу до друку.