Клініко-біохімічні особливості патогенезу, симптоматики та діагностики транзиторних ішемічних атак на фоні артеріальної гіпотонії, їх медикаментозна корекція - Автореферат

Значний ріст судинної патології головного мозку, що спостерігається в останні роки, супроводжується підвищенням кількості летальних ускладнень, тимчасовою та стійкою втратою працездатності, погіршенням якості життя хворих. Згідно статистично-епідеміологічних даних ВООЗ в останньому десятилітті ХХ століття число пацієнтів з цереброваскулярними захворюваннями (ЦВЗ) у світі складало біля 9000000, чи 0,15% населення (Матеріали ВООЗ, 1995). У структурі ЦВЗ провідне місце займають гострі розлади мозкового кровообігу (ГРМК), зокрема ті, що не проявляються незворотними змінами речовини мозку, третину з яких становлять транзиторні ішемічні атаки (ТІА) (Ю.Я. Безумовно, у хворих, які перенесли ТІА, вірогідність виникнення в подальшому інсульту різко зростає, тому поглиблене вивчення механізмів виникнення ТІА, особливостей їх перебігу є актуальним питанням на цей час в плані розробки ефективних методів ранньої діагностики та ефективного лікування патології з метою запобігання незворотних мозкових змін (Ч.П. Недостатні дослідження про діагностичне значення таких факторів, як ендотелін (ЕТ) та оксид азоту (NO), які називають “молекулами сторіччя”, а в сучасній медицині їм відводиться головна роль в регуляції тонусу судин, в тому числі церебральних (Л.Т.Основою дисертаційної роботи стало комплексне обстеження 119 хворих транзиторними ішемічними атаками (ТІА) на фоні артеріальної гіпотонії у вертебро-базилярному та каротидному басейнах, які виникали як самостійно так і на фоні дисциркуляторної енцефалопатії (ДЕ). У відбір були включені також хворі з нормальним артеріальним тиском на момент обстеження, але анамнестичні та обєктивні дані яких свідчать про наявність у них артеріальної гіпотонії. Для чіткішого висвітлення особливостей перебігу ТІА на ґрунті артеріальної гіпотонії та відмінностей показників лабораторно-інструментальних досліджень усіх хворих залежно від того, чи захворювання виникало самостійно, чи на тлі ДЕ, було поділено на 2 основні групи: І група (60 осіб) - хворі з ТІА на фоні дисциркуляторної енцефалопатії; ІІ група (59 осіб) - хворі з ТІА без верифікованого діагнозу дисциркуляторна енцефалопатія (ДЕ). Третю клінічну групу склали 29 хворих ТІА на фоні артеріальної гіпотонії, яким, крім зазначеного стандартного комплексу лікування, з метою посилення антиоксидантного захисту та корекції місцевого кровообігу в зоні ішемії призначено кокарбоксилазу. Хворим четвертої групи (28 осіб) в комплексне лікування був вкючений препарат з антигомотоксичними властивостями церебрум композітум.У дисертаційній роботі подане теоретичне узагальнення і практичне вирішення наукової задачі, яка полягає у вивченні клініко-біохімічних особливостей перебігу транзиторних ішемічних атак (ТІА) на тлі артеріальної гіпотонії, що дало змогу розробити нові диференційні клініко-діагностичні підходи та удосконалити тактику лікування з включенням до комплексної терапії кокарбоксилази і антигомотоксичного препарату церебрум композітум. ТІА, що виникають на фоні артеріальної гіпотонії, частіше зустрічаються в осіб середнього віку (переважно жінок), в 74,8% випадків розвиваються у вертебро-базилярному басейні, у 25,2% - в каротидному судинному руслі; перебіг захворювання значно яскравіший в пацієнтів з дисциркуляторною енцефалопатією (ДЕ) і характеризується різноманітністю симптоматики, на відміну від хворих без ДЕ, в яких клінічна картина менш поліморфна; спостерігається чітка тенденція до наростання обєктивної неврологічної симптоматики при ТІА на тлі артеріальної гіпотонії в пацієнтів зі зниженим АТ в порівнянні з нормальним АТ. Встановлено, що ТІА при артеріальній гіпотонії супроводжується активацією процесів ПОЛ на фоні депресії антиоксидантних властивостей організму, наростанням ознак ендогенної інтоксикації. Хворим ТІА з артеріальною гіпотонією притаманна ендотеліальна дисфункція, яка проявляється незалежним від наявності ДЕ зростанням рівня оксиду азоту та зниженням концентрації ендотеліну-1, що призводить до різкої дистонії стінки церебральних артерій та венозного перенавантаження. У хворих з артеріальною гіпотонією, в яких виникали ТІА, очевидно, має місце низький ступінь ураження судин головного мозку атеросклеротичним процесом, про що свідчить дистонічний тип мозкового кровотоку в більшості з них та перевага спастичного над стенотичним характером цереброваскулярних змін в пацієнтів з підвищеними локальними показниками гемодинаміки головного мозку (за даними медикаментозної проби під контролем ТКДГ).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі подане теоретичне узагальнення і практичне вирішення наукової задачі, яка полягає у вивченні клініко-біохімічних особливостей перебігу транзиторних ішемічних атак (ТІА) на тлі артеріальної гіпотонії, що дало змогу розробити нові диференційні клініко-діагностичні підходи та удосконалити тактику лікування з включенням до комплексної терапії кокарбоксилази і антигомотоксичного препарату церебрум композітум.

ТІА, що виникають на фоні артеріальної гіпотонії, частіше зустрічаються в осіб середнього віку (переважно жінок), в 74,8% випадків розвиваються у вертебро-базилярному басейні, у 25,2% - в каротидному судинному руслі; перебіг захворювання значно яскравіший в пацієнтів з дисциркуляторною енцефалопатією (ДЕ) і характеризується різноманітністю симптоматики, на відміну від хворих без ДЕ, в яких клінічна картина менш поліморфна; спостерігається чітка тенденція до наростання обєктивної неврологічної симптоматики при ТІА на тлі артеріальної гіпотонії в пацієнтів зі зниженим АТ в порівнянні з нормальним АТ.

Встановлено, що ТІА при артеріальній гіпотонії супроводжується активацією процесів ПОЛ на фоні депресії антиоксидантних властивостей організму, наростанням ознак ендогенної інтоксикації.

Хворим ТІА з артеріальною гіпотонією притаманна ендотеліальна дисфункція, яка проявляється незалежним від наявності ДЕ зростанням рівня оксиду азоту та зниженням концентрації ендотеліну-1, що призводить до різкої дистонії стінки церебральних артерій та венозного перенавантаження.

За даними транскраніальної доплерографії, в переважаючої більшості хворих на ТІА, що виникли на ґрунті артеріальної гіпотонії, домінує дистонічний тип церебральної гемодинаміки, який характеризується зниженням лінійних швидкостей кровотоку та периферичного опору; має місце асиметрія кровотоку, в багатьох випадках - в басейнах кількох артерій. Вищевказані порушення більш виражені у вертебро-базилярному басейні.

У хворих з артеріальною гіпотонією, в яких виникали ТІА, очевидно, має місце низький ступінь ураження судин головного мозку атеросклеротичним процесом, про що свідчить дистонічний тип мозкового кровотоку в більшості з них та перевага спастичного над стенотичним характером цереброваскулярних змін в пацієнтів з підвищеними локальними показниками гемодинаміки головного мозку (за даними медикаментозної проби під контролем ТКДГ).

Використання в комплексній терапії з перших годин розвитку ТІА на тлі артеріальної гіпотонії кокарбоксилази призводить до більш швидкої нормалізації АТ, зменшення субєктивних проявів, регресу неврологічної симптоматики, позитивним зрушенням в прооксидантно-антиоксидантній системі. При включенні до терапевтичних заходів церебрум композітум спостерігається зниження процесів перекисного окислення ліпідів та посилення антиоксидантних властивостей організму, зменшення проявів ендогенної інтоксикації, нормалізація функції ендотелію, покращення церебрального кровотоку як в каротидному, так і у вертебро-базилярному басейнах, що запобігає поглибленню ішемії та розвитку в подальшому незворотних змін. Виходячи з цього, слід вважати доцільним поєднане застосування церебрум композітум та кокарбоксилази в лікуванні хворих ТІА на фоні артеріальної гіпотонії.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.

У діагностиці порушень мозкового кровообігу, зокрема при транзиторних ішемічних атаках доцільно ширше використовувати метод транскраніальної доплерографії з врахуванням типів кровотоку і судинного тонусу в каротидному та вертебро-базилярному басейнах для оптимізації тактики лікування.

Для диференціації спастично-стенотичних змін, визначення ступеня ураження церебральних судин атеросклерозом у хворих з артеріальною гіпотонією крім таких досліджень, як вміст холестерину, в-ліпопротеїдів, тригліцеридів, дуплексне сканування магістральних судин шиї, компютерна томографія, доцільно проводити транскраніальну доплерографію з використанням медикаментозних проб з нітрогліцерином або іншими вазодилятаторами.

Хворим з артеріальною гіпотонією, в яких часто виникають кризи, має місце стійке зниження АТ, для профілактики розвитку гострих мозкових катастроф, в тому числі ТІА, доцільно проводити визначення в сироватці крові вмісту оксиду азоту та ендотеліну-1 як маркерів ендотеліальної регуляції судинного тонусу з метою оптимізації лікувальних заходів щодо цієї ланки патогенезу.

В комплексі терапевтичних заходів при ТІА, які виникають на фоні артеріальної гіпотонії, доцільно використовувати поєднання кокарбоксилази (в дозі 0,05 - 0,1 г домязево 2 рази на добу впродовж 12-18 днів з початку захворювання) та антигомотоксичного препарату церебрум композітум (в дозі 2,2 мл домязево двічі на добу впродовж 2-х - 3-х діб, згодом - по 2,2 мл домязево щоденно до 18 - 22 доби).

Гуменюк Ю.М. Етіопатогенез транзиторних ішемічних атак на фоні артеріальної гіпотонії та їх лікування (огляд літератури) // Галицький лікарський вісник. - 2004. - Т.11, № 2 - С. 140 - 143.

Гуменюк Ю.М. Оцінка ролі ендотеліну-1 та оксиду азоту в сироватці крові хворих транзиторними ішемічними атаками на фоні артеріальної гіпотонії // Архів клінічної медицини. - 2004. - №2. - Івано-Франківськ. - С. 41-44.

Гуменюк Ю.М. Особливості церебральної гемодинаміки у хворих із транзиторними ішемічними атаками на фоні артеріальної гіпотонії за даними транскраніальної доплерографії // Журнал психіатрії та медичної психології. - 2004. - №2 (12). - Донецьк. - С. 108-110.

Гуменюк Ю.М. Вплив поєднаного застосування в комплексній терапії церебрум композітум та кокарбоксилази на стан прооксидантно-антиоксидантної системи при транзиторних ішемічних атаках на фоні артеріальної гіпотонії // Архів клінічної медицини. - 2005. - №1. - Івано-Франківськ. - С. 36-39.

Гуменюк Ю.М., Медицький А.Б. Обємна швидкість кровотоку у хворих із транзиторними ішемічними атаками на фоні артеріальної гіпотонії по даних транскраніальної доплерографії // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених з міжнародною участю “Кардіальний, церебральний, периферичний атеросклероз”. - Івано-Франківськ. - 2003. - С. 58 - 60. (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз, редагування висновків. Співавтор Медицький А.Б. надавав консультативну допомогу).

Гуменюк Ю.М., Герасимчук Р.Д., Медицький А.Б., Гриб В.А., Кобець С.Ф. Стан прооксидантно-антиоксидантної системи організму при ТІА на ґрунті артеріальної гіпотонії під впливом комплексного лікування з використанням церебрум-композітум // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми клінічної неврології: історія, сучасність, перспективи”, присвяченій 100-річчю кафедри неврології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. - Львів. - 2005. - С. 34-35. (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз. Співавтор проф. Герасимчук Р.Д. відредагував зміст. Співавтори Медицький А.Б., Гриб В.А. та Кобець С.Ф. приймали участь в оформленні).

Гуменюк Ю.М., Герасимчук Р.Д., Гриб В.А. Рання діагностика початкових розладів мозкового кровообігу на основі даних ультразвукового дослідження церебральної гемодинаміки // Матеріали ІІ західноукраїнської конференції “Актуальні питання неврології та нейрохірургії”. - Ужгород. - 2004. - С. 38-39. (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз. Співавтор проф. Герасимчук Р.Д. та Гриб В.А. відредагували висновки).

Герасимчук Р.Д., Гриб В.А., Гуменюк Ю.М., Купновицька-Сабадош М.Ю., Кобець С.Ф., Дорошенко О.О., Медицький А.Б. Роль деяких генетичних факторів в розвитку цереброваскулярної патології // Матеріали ІІ західноукраїнської конференції “Актуальні питання неврології та нейрохірургії”. - Ужгород. - 2004. - С. 36-37. (Здобувачем та співавторами проведено збір матеріалу, його аналіз. Співавтор проф. Герасимчук Р.Д. відредагував висновки).

Герасимчук Р.Д., Гриб В.А., Кобець С.Ф., Купновицька-Сабадош М.Ю., Гуменюк Ю.М., Дорошенко О.О., Максимчук Л.Т., Медицький А.Б. Співідношення між венозним компонентом гемодинаміки та лікворним тиском при артеріальній гіпотонії // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми клінічної неврології: історія, сучасність, перспективи”, присвяченій 100-річчю кафедри неврології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. - Львів. - 2005. - С. 31-32. (Здобувачем та співавторами проведено збір матеріалу, його аналіз. Співавтор проф. Герасимчук Р.Д. відредагував висновки. Співавтори Максимчук Л.Т., Медицький А.Б. приймали участь в оформленні до друку).

Пітик М.І., Герасимчук Р.Д., Шевчук В.А., Кобець С.Ф., Купновицька-Сабадош М.Ю., Гуменюк Ю.М. Стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту у хворих, ліквідаторів аварії на ЧАЕС, із цереброваскулярною патологією // Архів клінічної медицини.-2002.- №1.-С.61-64. (Співавтором Шевчук В.А. проведено збір матеріалу. Здобувач та співавтори Кобець С.Ф., Купновицька-Сабадош М.Ю. брали участь в його аналізі. Співавторами проф. Пітиком М.І., проф. Герасимчуком Р.Д. відредаговані висновки).

Герасимчук Р.Д., Пітик М.І., Купновицька-Сабадош М.Ю., Гуменюк Ю.М. Фактори ризику цереброваскулярних хвороб і лікувальна тактика в гострій стадії інсультів // Тези доп. науково-практ. конференції неврологів і нейрохірургів “Актуальні питання неврології і нейрохірургії”. - Львів. - 2003. - С.15 - 17. (Здобувачем та Купновицькою-Сабадош М.Ю. проведено збір матеріалу, його аналіз, підготовку висновків. Висновки відредаговані співавторами).

Купновицька-Сабадош М.Ю., Гуменюк Ю.М. Рання діагностика та медикаментозна корекція артеріовенозної дисциркуляції при дисциркуляторних енцефалопатіях // Матеріали VII Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. Тези доп. - Тернопіль. - 2003. - С. 167. (Здобувачем та співавтором проведено збір матеріалу, його аналіз, оформлення до друку).

Герасимчук Р.Д., Пітик М.І., Кобець С.Ф., Купновицька-Сабадош М.Ю., Гуменюк Ю.М. Система АВО крові і частота цереброваскулярної патології // Українські медичні вісті. Матеріали VII зїзду ВУЛТ. - Тернопіль. - 2003. - С. 111. (Співавторами проведено збір матеріалу. Здобувач брав участь в його аналізі, формуванні висновків. Проф. Герасимчук Р.Д. редагував зміст).